Не читайте цю статтю!
Вірніше, не так: читайте її лише якщо можете сприймати незвичне, те, що за межею сталих переконань і загальноприйнятих норм життя. У цьому разі – норм у сфері, яку називають «просуванням бізнесу», або маркетингом. Якщо такого сприйняття у вас немає – сміливо переходите до інших матеріалів, у яких ви, поза сумнівом, знайдете чимало корисного. А ця стаття вам навряд чи допоможе – саме тому, що вона поза правилами і законами. Вірніше, вона повертає до законів, давно забутих «за непотрібністю» у прагматичній гонитві за максимальною ефективністю і продуктивністю. Тобто – за прибутком будь-якою ціною. І ще: якщо ви все ж маєте намір читати далі, не приймайте на віру нічого
зі сказаного нижче... Замість цього постійно заглядайте у власну підсвідомість
і намагайтеся відчути, чи згодні ви з прочитаним, чи, навпаки, відчуваєте
відторгнення і повне неприйняття. І те, й інше – добре та правильно, щоправда,
особисто для вас, але головне – точно вказує, чи варто вам продовжувати
читання...
Ну що ж – почнемо!
Хай живе криза!?
Оскільки ви продовжуєте читати, отже, переконані в тому, що готові вийти за межі стереотипів. Чудово! Тоді як вам таке твердження: глобальна економічна криза – зовсім не зло, з яким треба боротися, а ЧІТКИЙ СИГНАЛ до ведення всієї комерції принципово по-новому, за новими правилами, єдиними які можуть сьогодні привести до стабільного фінансового успіху?
І далі – всі ці «нові» правила кожен підсвідомо чудово знає, але під впливом зовнішнього світу постійно намагається геть забути,переконуючи себе в їх нікчемності, утопічності й невідповідності «суворим реаліям життя»?
Що ж це за правила? Невже ми пропонуємо якісь вищі істини, котрі дадуть змогу дивним чином вирішити насущні глобальні проблеми?
Звичайно, ні. У нас немає готової універсальної «маркетингової пілюлі», здатної забезпечити всесвітнє зцілення. Зате вона є у ВАС! Точніше – у нас із вами.
Можемо лише спробувати допомогти і вам, і собі пригадати деякі дуже прості, але дієві принципи, після чого залишиться тільки вирішити – застосовувати їх у професійній маркетингово-рекламній діяльності чи ні. Тобто, жити по-новому чи…
Про «чи», як завжди, думати не хочеться. Лише не знаю, як вам, а мені чомусь здається, що нинішня ситуація у світі – зовсім не рецесія, не депресія і не черговий спад, який ось-ось зміниться бажаним поверненням до звичного підйому. Гра за старими правилами завершилась остаточно і назавжди. У тому числі і в маркетингу. Нові – працюючі – ідеї нам належить шукати разом. Хоча напрям, де шукати, відомий – власне, про це наша стаття.
Для початку відійдемо від рутини маркетингових проектів і відчймо, по-перше, що їх всіх об'єднує (точніше, об'єднувало), апо-друге – що з цього спільного знаменника нам із вами (як не дивно!) завжди було не до душі.
«Ай лав реклама?», або «Обдури ближнього свого…»
Мова йтиме про дилему, з якою стикаємося практично щодня. Ми всі щиро ненавидимо рекламу, хоча вона багатьох із нас годує. Останнє зводиться до того, що всі ми давно, міцно, та ще й одночасно виконуємо ролі не лише виробників реклами, але і клієнтів, на яких націлені маркетингові та рекламні зусилля! Це означає, що практичної різниці між «нами» (виробниками реклами) і «ними» (її споживачами) практично немає, і криза, до речі, продемонструвала це дуже виразно. Різниця лише в тім, що реклама «нас» «годує». І, отже, ми готові виправдати дії, що ведуть до банального заробляння нами «на прожиття». Суть цих дій – не секрет ні для маркетологів-рекламістів, ні для «цільової аудиторії» (тим більше, як ми з'ясували, такий поділ – примарний).
А тепер спробуємо сказати собі правду. Причому вголос, незважаючи на те, що реклама нас «годує».Існуючий маркетинг і нерозлучна з ним реклама, проголошуючи високі принципи «задоволення потреб клієнта» і «можливості вільного вибору», насправді засновані на маніпуляціях, покликаних змусити клієнта (між іншим – нас же звами) придбати всього і якомога більше – якраз всупереч нашому бажанню,потребам і вибору! Згодні чи не зовсім? А що каже «внутрішній голос» – який за межами усвідомлення того, що реклама нас «годує»? Для цього нами ж винайдено безліч витончених хитрощів. Тут і продукти першої необхідності, які спеціально розташовані в супермаркетах подалі від входу – аби покупець «по дорозі» несподівано для себе прихопив і те, чого купувати не збирався. І всілякі спокусливі акції з додатковими умовами, спеціально написаними нечитабельним дрібним шрифтом, що часто зводить нанівець уявні дивіденди від «активної участі». І поширена у нас практика виведення на ринок якісного продукту або бренду – коли спочатку він справді хороший і має заслужений попит, але незабаром у нього «випадково» починають чогось недодавати, витрачаючи гроші вже не на підтримку якості, а на продовження рекламного розкручування, що вважається вигіднішим. І багато чого іншого.
Знайомий набір інструментів для маніпуляцій над «задоволеним» клієнтом? Настільки знайомий і звичний, що ми не сумніваємося –альтернативи немає. Більштого – ми самі покірно йдемо за молоком у дальній куток торговельних залів, періодично попадаємося на «суперакції», продовжуємо, за нами ж прорахованою інерцією, купувати продуктові новинки, які стали менш смачними і корисними…
А як же інакше? У душі ми переконані – інакше не можна, весь маркетинг, реклама та і взагалі весь бізнес не можуть існувати без цього, десятиліттями створюваного інструментарію! От і виходить перекручений до протилежності біблійний принцип. Пам'ятаєте – «Полюби ближнього свого, як самого себе». «Фішка» у тому, що при заміні першої частини на маркетингово-рекламне (якщо не лукавити) «Обдури ближнього свого» – друга частина, на жаль, залишається незмінною.
Погодьтеся, все так би тривало і далі, але тут – несподівано – ця, м'яко кажучи, криза…
Якщо Вам цікаво це читати – далі буде ..
