Люди дивляться на це все і очам своїм не вірять

Минулої п’ятниці, як тільки вийшов з хати одразу ж почув сусідку, яка зі свого двору перекрикувалася з друзями. Побачила мене і почала вчити, вона взагалі любить вчити інших. Одна біда, сама нікого не слухає, немає для неї авторитетів і нема кому її саму уму разуму навчити. Тут про неї кажуть: їй їсти не дай, а дай язика почесати. За звичай для таких розмов вони збираються в мене під вікном, в кількох метрах від місця де я зараз набираю цей текст. Збираються і кричать, так що в хаті чути, а можуть і в жару просидіти весь день на лавці. В хаті не можна всидіти, а вони там  сиділи мокрі, чого на зло сусіду не зробиш...

Кабачки смачні й корисні, але треба займатися богоугодними справами. І не лізти в те у чому не розбираєшся, тоді й проблем поменшає. Відкриють “скриньку пандори”, почне звідти лізти всяке, а зупинити і закрити її не можуть. Але що казати, якби ці люди хоча б трішки думали, то не робили б такого. Біда з цими неприкаяними, в інших сімейні турботи, не мають і вільної хвилини. А цим ніби щось пороблено, бо і є про кого турбуватися, а їм дай щось на зло зробити. Попадуться їх покарають, а вони починають плести інтриги. До абсурду доходить, вдають з себе жертв і навіть міжнародні скандали організовують. От підсунули вони через посередників цю брехню впливовим людям - втягнули їх, а ті не хочуть цього визнавати. Що далі робити з цією грандіозною брехнею? Люди на місцях все памятають і знають правду, дивляться на це все і очам своїм не вірять. І починається в громаді невдоволення, конфлікти, бо з винуватців зробили жертв і героїв – плюнули людям в очі.

Ці герої звикають до цього й надалі діють за цим сценарієм. Від їх бурхливої політичної діяльності тут вже не один постраждав. Їм і самим останнім часом все більше дістається, але вони й не думають зупинятися і каятись. Недавно недруги цієї сусідки теж попалися і нічого іншого не придумали, як вкотре зробити країніми своїх же друзів. Після цього перед пасхою тут таке почалося… Це все робилося щоб відволікти від себе увагу. Люди відкривають ось такі “скриньки пандори”, розкручують одну за одною спіралі брехні. Розкачують, як не одна крайність то інша, як не холодно, то жарко. Можу лише здогадуватися навіщо і на чиє замовлення вони це роблять.

Ця брехня – це ведмежа послуга тим, хто на неї повівся. Люди не знають причини своїх бід, а причина ось та брехня. Не можна робити з грішників святих, не можна піаритися на брехні і цим самим заохочувати пройдисвітів. Зупинити це все може лише правда, якою б гіркою вона не була.