14:05 01 березень Київ, Україна

В ході досудового розслідування співробітники СБУ встановили, що ботоферму організували троє жителів Києва. Вони зареєстрували акаунти в електронних поштових скриньках заборонених російських поштових сервісів. Зокрема, в жовтні минулого року під час проведення виборів до місцевих рад зловмисники поширювали неправдиву інформацію про ситуацію в Україні. Вони штучно розпалювали соціальну напруженість в суспільстві. Займалися «накручуванням» кількості голосів в соцопитуваннях, штучно збільшували кількість замовних перепостів і коментарів окремих лідерів громадської думки і політичних діячів.

Оплата за надання послуг проходила через заборонені російські електронні гаманці. Це дозволяло забезпечити анонімність клієнтів, які замовляли підтримку необхідних меседжів в соціальних мережах. Вартість варіювалася від складності технічних завдань і специфіки цільової аудиторії.

В ході проведення обшуків за місцем розташування ботоферми в одному зі спальних районів столиці правоохоронці, зокрема, виявили на серверному обладнанні програмні продукти, які знаходяться під санкціями. Вилучено комп'ютерну техніку, сім-карти операторів мобільного зв'язку, які використовували у протиправній діяльності.

В рамках кримінального провадження за ст. 200 (незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їхнього виготовлення) Кримінального кодексу України проводяться невідкладні слідчі дії.

Контррозвідники Служби безпеки України викрили і припинили протиправну діяльність діючих та колишніх посадовців МЗС України. Чиновники використовували офіційні документи зовнішньополітичного відомства для перевезення диппошти та контрабанди підакцизних товарів.

Оперативники спецслужби задокументували, що учасники оборудки переміщували через державний кордон України валюту, золото та підакцизні тютюнові вироби. Усе це - за використання дипломатичних привілеїв та імунітетів.

Зокрема, на митному посту «Ягодин» Волинської митниці контррозвідники СБУ, спільно із слідчими ДБР, затримали вантажний транспортний засіб з дипломатичними номерними знаками. На ньому посадовці МЗС України намагалися перевезти до Європейського Союзу:

• 140 тис. дол. США, 67,2 тисяч євро, 11,6 тис. польських злотих,


• майже 16 кг виробів із золота, орієнтованою вартістю 15 млн грн.;


• тютюнові вироби у кількості 8826 блоків на 1,5 млн грн. за цінами чорного ринку.

Тривають оперативно-слідчі дії у межах кримінального провадження. За їх результатами вирішуватиметься питання про повідомлення підозр фігурантам.

Припинення протиправної діяльності здійснювалось спільно з територіальним управлінням ДБР, розташованим у м. Львів, під процесуальним керівництвом Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону.

Три роки тому, 7 лютого 2018 року, під сирійським містом Дейр-ез-Зор стався чотиригодинний бій. США знищили кілька десятків найманців ПВК Вагнера, яку контролює Євген Пригожин. Детальну історію цієї сутички описали журналісти New York Times.

У статті фігурує цифра 200-300 загиблих, включаючи військовослужбовців сирійської сторони. Хоча ні сирійці, ні Кремль не визнали ці дані. Зате точно відомо, що жоден військовий США в зіткненні не постраждав.

Про інцидент активно писали російські медіа. Багато загиблих російських найманців було встановлено, хоча ФСБ і ГРУ провели ретельну роботу, щоб родичі загиблих не поспілкувалися з журналістами.

До цього моменту історія цього бою і причини таких принизливих наслідків для ПВК Вагнера встановлені практично повністю. Виною всьому стала, як зазвичай, боротьба між різними «наближеними» президента Путіна. В даному випадку - між міністром оборони Сергієм Шойгу і -кухарем Путіна- Євгеном Пригожиним.

Після бою, 13 лютого, на зустріч з журналістами прийшов командувач ВПС Центрального командування Збройних сил США генерал-лейтенант Джеффрі Херріган. Він заявив: -Ми негайно зв'язалися з російськими представниками по спецлінії для врегулювання конфліктних ситуацій, щоб оповістити їх про неспровоковану атаку на позиції СДС і коаліції.

Також генерал-лейтенант уточнив, що російське командування і до того попереджалося про дислокацію американських збройних сил в цьому районі. Всі вони все знали. Але офіційні представники РФ в Сирії діяли в своєму улюбленому репертуарі та відповіли в звичному стилі - -їх там немає-. Раз -їх там немає-, то тепер їх дійсно немає. Підлеглі Шойгу в Сирії офіційно не відповіли на заклик американських збройних сил -не губити своїх і зупинити атаку-. -Дикі гуси- вирушили на забій за вказівкою власного командування.

Чорна кішка пробігла між міністром і -кухарем- задовго до цих подій, ще в 2016 році - після першого взяття сирійської Пальміри. За словами аноніма, який воював на Донбасі і в Сирії, Шойгу першим поспішив доповісти Путіну про успішне захоплення цілі. Пригожин тоді -завівся- з пів-оберта: -Це ж ми брали Пальміру, а не ви!- Не виключено, що саме після цієї суперечки сирійське місто знову опинилося в руках терористів. Пригожин дійсно міг віддати наказ відвести підрозділи ПВК Вагнера для того, щоб Шойгу міг показати, як насправді -візьме Пальміру-.

Але можливо то вже були наслідки, а не причини зіткнення амбіцій Шойгу і Пригожина.

13 травня 2017 року саудівський видання «Аль-Ватан» написало про те, що в Сирії з'явився батальйон під назвою «Туран», до складу якого входять підготовані в Росії представники мусульманських громад з кавказьких регіонів (Чечня, Дагестан і т.д.). Правда, перші згадки про ПВК -Туран- почали з'являтися в російських виданнях ще раніше. Вони мали великий резонанс. Стали з'являтися фотографії бійців цього самого -Турана-.

Одразу після -чорного дня -Вагнера- під Дейр-ез-зором почали з'являтися дані про ще одну ПВК, яка присутня в Сирії під назвою -Патріот-. У ЗМІ почали множитися -інтерв’ю- з бійцями цих ПВК. З іншого боку, так звані журналістські розслідування інших ЗМІ вказували на те, що і -Туран- і -Патріот- - це вигадки -жовтої преси-.

Пояснюється все досить просто і логічно. За словами представників Телеграм-каналу -Reverse side of the medal-(RSOTM) - ПВК -Туран- і -Патріот- в чомусь схожі. Обидва формування є не більше ніж юридичним і медійним прикриттям для Сил Спеціальних Операцій при Міноборони РФ. Така думка виглядає достовірно. Таке використання дійсно має сенс, а озвучені в ЗМІ легенди - не дуже.

Схоже на те, що на певному етапі Сергій Шойгу перейнявся лаврами переможця - мовляв, надто багато їх забирає кремлівський кухар. Міністр теж людина, йому дуже хочеться мати свою частку в розподілі величезних коштів, якими Кремль «кормить» війни. І зовсім не хочеться мовчки передавати озброєння головорізам Пригожина, не маючи свого зиску.

Росія початку 20-х років 21 століття, після двох десятиліть путінського правління, являє собою абсолютно особливий геополітичний феномен. Будь-які перспективні цілі втрачені. Ідеологія відсутня настільки, що нею намагаються назвати патріотизм. Економічна мобілізація неможлива, про що говорить провал більшості програм розвитку. Корупція перетворилася з девіантної поведінки в нормальний стан владних структур.

Державна служба стала бізнесом. Зовнішня політика відіграє роль пропагандистського інструменту, потрібного лише для підняття рейтингу влади. Населення перетворено в сіру масу, якій дозволено жити на державному утриманні або робити свій гешефт, поки це не заважає бюрократії. Сім років застою «на рівному місці» говорять про те, що політична система Росії досягла свого максимуму та зайшла у глухий кут.

Кремлю сьогодення не притаманні будь-які цілі, крім збагачення своїх, як нині прийнято говорити, бенефіціарів. Влада отримала контроль над багатствами країни і фінансовими потоками і зацікавлена лише в його утриманні. Власність в Росії і за кордоном, таємні рахунки, палаци, винокурні і т.п. - це єдине, що цікавить російську еліту.

«Недоімперія» поступово перетворилася на комерційний проект для «своїх».

Фантастичне збагачення «еліти» за рахунок «кріпаків» досягло свого максимуму за останні роки і загрожує повною втратою реалій для тих, хто опинився поруч з «годівницею». Ніякого розвитку, ніякого руху вперед, ніяких конструктивних рішень від «переївшої еліти» росіяни вже не очікують. А «еліта» намагається робити все, що б їй не заважали жерти. Вона, як тварина, дуже агресивно реагує на будь які спроби відірвати її від годівниці. І, де далі, така агресія стає все більш дикою та непрогнозованою.

Доведена до крайнощів своєю ненажерливістю, нинішня влада перебуває в такому положенні, коли доводиться одночасно відмахуватися кийками і переконувати країну в тому, що «викриття є наклепами, системні проблеми - тимчасовими труднощами, а курс в цілому вірний і відповідає запиту на справедливість». Дефіцит будь яких розумних аргументів і постійне публічне розкриття нових неприємних фактів спонукають Кремль згортати будь які розмови і вимагати від населення і зовнішніх партнерів не переходити «червоної лінії».

Кремль повністю вичерпав конструктивні підходи до вирішення суперечностей як всередині країни, так і на зовнішньому периметрі.

І поза кордонів, і в середину країни влада посилає однаковий меседж про те, що при подальшій ескалації винні в будь-якому випадку будуть опонуючі сторони, які зайшли занадто далеко у своїх «завищених і вкрай несвоєчасних вимогах». У зверненнях до країни влада робить наголос на зарубіжних ворогів, які хочуть зруйнувати державність і зробити бідних росіян ще біднішими і безправних, а нинішню недосконалу модель «комерційної держави» спотворити до повного розвалу. Але слабка сторона таких аргументів в тому, що зубожілі мільйони громадян Росії вже перебувають «на дні», і на них не справляє враження загроза подальших руйнувань і погіршень. При цьому позитивний порядок відсутній, плани-проекти зверху годяться хіба що для телевізійних картинок. У такій ситуації Кремль потребує негайного тайм-ауту, щоб виробити подальшу стратегію, оскільки її пошук в робочому режимі зайшов в глухий кут.

Нинішній Кремль та його довічний керманич власноруч сформували для власної країни клубок протиріч. Зовнішній та внутрішній тиск з усіх боків в одну точку – діючу владу – рано чи пізно призведе до остаточної дестабілізації державної системи і виплеску колосальної народної енергії. Цей процес чимось нагадує вибух наднової зірки. В результаті відбувається розвал старої системи і зародження нової.

А називається це одним словом - РЕВОЛЮЦІЯ!

https://censor.net/ru/blogs/3250536/scho_dal?fbclid=IwAR3_r5JVeJaSFmT7zxu0xZpiQeg_VQU1i3iUgbhlveqcHAgr_MstiQ-G3yg

Воинская часть А3343, март 2014. Фото: личный архив

В конце февраля, переброшенные из России и крымских баз Черноморского флота РФ, войска без опознавательных знаков начали оккупацию Крымского полуострова. После захвата правительственных зданий, российские военные приступили к захвату Украинских воинских частей.

В седьмую годовщину этих событий, мы побеседовали с бывшим военнослужащим 29-го морского разведывательного пункта в пгт. Новоозерное  (позывной "Агутин"), который рассказал нашему изданию о том, как происходил захват этой воинской части и многое другое.

Также, он поделился с нами списком всех военнослужащих которые после выезда воинской части, остались в Крыму.

О том, как происходил захват воинской части российскими военными, о предателе командире, о захваченном россиянами оружии, которое впоследствии появилось на Донбассе и о многом другом – бывший военнослужащий этой части с позывным "Агутин", рассказал нашему изданию:

– Воинская часть А3343, более известная как 29 морской разведывательный пункт, была сформирована 22 июня 2012 года в Крыму, пунктом дислокации был выбран пгт. Новоозерное Евпаторийского района. Это была диверсионная часть. Командовал частью Захватихата Николай Константинович, который впоследствии перешел на сторону Российских оккупантов.

Я попал туда служить в 2012 году. Людей в часть набирали с разных регионов нашего государства из других воинских частей. Половину состава воинской части составляли Крымчане, а другая половина - это люди из других регионов. В общей сложности в части служило 56 человек.

– В ноябре 2013 года, когда начался майдан, нас откомандировали в Перевальное на учения, в то время там на учениях уже находились военнослужащие из разных частей Украины, которые были направлены в Крым на 15 дневное обучение и на выполнение боевых задач, а именно на поиск боевиков. Информация тогда нам давалась, что якобы в Крыму оседали мусульмане и формировали свои бандформирования. Последние 5 дней учений мы занимались поиском следов в горах Крыма предполагаемых боевиков. Спустя 5 дней поступила задача садится на паровоз и вместе с морпехами ехать на майдан. Поселились под Киевом, через пару дней поступил приказ и выехали обратно в Крым.

– В конце февраля 2014 года начались уже разговоры про Росссию, выборы, и все такое. Я на тот момент находился в Севастополе по служебным причинам и был свидетелем того, как российские вертолеты уже летали над Севастополем. В Севастополе мы находились для охраны штаба Военно-морского флота.  Мой командир, Захватихата Николай Константинович, он непосредственно командовал обороной штаба флота. Перед тем как начался штурм штаба в Севастополе, наши люди, которые непосредственно находились на территории штаба, успели закопать свое оружие и разными способами покинуть территорию и вернуться в свою воинскую часть в пгт. Новоозерное.

Когда я туда приехал, Россиян еще не было в нашей части. После приезда в часть, мне надо было выехать домой в другой регион Украины по делам. На тот момент была уже сформирована так называемая "Самооборона Крыма". Тогда  в голове были мысли, что уже блокпосты везде, будет проверка документов и возможно меня снимут с рейса и все мое путешествие закончится поездкой на подвал. Я ехал без паспорта, а с военным билетом, где было написано "разведчик".

На блокпосту, возле Джанкоя в автобус зашел человек в форме Беркута с автоматом и начал проверять документы у всех пассажиров. Ну я достал военный билет, он его посмотрел и отдал мне, видимо не стал вникать в подробности. Находился я дома около недели, после чего мне звонит мой командир и говорит, что наша часть захвачена. Ну я решил все равно ехать и пробираться в воинскую часть. Уже когда подъезжал к Евпатории, мне позвонил командир и сказал, что Россияне находятся только на КПП, говорит: "придешь покажешь им военный билет и они тебя пропустят на территорию части". Когда я приехал, по факту россияне уже гуляли по части а на территории КПП висел российский флаг.

Спустя пару дней нас построили всех и задали вопрос "кто выезжает, а кто остается", те кто остается служить оккупантам должны были сделать 2 шага вперед. Вышло порядка 25-ти человек с нашей части. Ну а нам сказали: "вы можете быть свободны. Мы могли заниматься чем хотели, но каждое утро должны были быть на построении. На протяжении двух недель ездили в Евпаторию на почту отправлять свои вещи, никто нас не контролировал, но, каждое утро выходили на построение.

Наш бывший командир Николай Захватихата отдал россиянам все радиостанции, которые у нас были. Правда, перед этим успели развалить пульты, где была вся информация. Они по факту взяли кусок железа. Также, мой сослуживец разворотил всю шифровальную технику, которая находилась у нас, чтоб она не досталась россиянам.

Перед выездом нас всех собрали в спортзале. Я тогда сидел на галерке, включил диктофон на телефоне и сделал аудиозапись с выступлением Николая Захватихаты, который уговаривал тогда остаться служить в российской армии, рассказывал о существенном повышении зарплат, о статусе участника боевых действий. Ну и этими пряниками начал манить.

Что касается Захватихаты, то человек был не простой, бегал в Вашингтоне марафон, был дважды отправлен на курсы в США и один из немногих, получил зеленый берет в Великобритании от королевы Елизаветы. В итоге, он сказал, что он патриот своей страны и он остается здесь, не понятно, что он имел в виду, но он остался там.

– 27 марта 2014 года мы уже выезжали и Крыма на материковую Украину. По факту, выехало нас 21 человек, и з них 12 контрактников остальные 9 человек офицеры. Порядка 32 человек остались там. После выезда приехали в Николаевскую область в город Очаков, где собственно и продолжили службу. Каждый месяц на протяжении 2014 - 2015 года мы писали рапорта с просьбой по собственному желанию отправить нас на Донбасс. В последствии ездили туда 2 раза.

В 2015 году, до нас дошла информация от разведки, что оружие, которое было на вооружении у нас в Крыму, оно всплыло на Донбассе. Получается, что оружием, которое захватили у нас в Крыму, в нас же и стреляли на Донбассе.
https://injir.org/te-kto-ostaetsya-slujit-okkupantam-doljnyi-byili-sdelat-2-shaga-vpered-rasskaz-byivshego-voennoslujaschego-iz-kryima-22-02-2021/?fbclid=IwAR0FLLGnAaJqmyWujY1YUReyIzMPzTYKs0pMkGTL3DNSnUkpILn0dZmDuD4