Безглузді атаки кібервійськ РФ проти"Кримської платформи"
- 21.08.21, 19:54
crimea-platform.org
Не вщухають дискусії довкола реформування СБУ: кілька відкинутих законопроектів, поширення чуток про легалізацію «вседозволеності» служби після реформи та порушення прав людини у разі надання нових повноважень, нерозуміння сфер компетенції органу з боку пересічних громадян, пильна увага іноземних партнерів до процесу – все це затягує ухвалення законопроекту №3196-д про нову редакцію закону "Про Службу безпеки України".
Голова підкомітету з державної безпеки та оборони Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки І. Верещук припускає, що «першим питанням, яке буде розглядатися у вересні, напевно, буде розгляд законопроекту про СБУ", – цитує «Укрінформ».
Слід відзначити, що негативні настрої довкола теми періодично зустрічаються у медійному просторі. То чисельність залишається завелика, то зарплата. На думку одних осіб, реформа триватиме занадто довго, на думку інших – деякі зміни заплановані необачливо швидко. Поширюються тези, що прописані у новому законі норми про контррозвідувальне забезпечення економічного потенціалу та боротьби з організованою злочинністю дозволять і надалі розслідувати корупційні та економічні злочини. Втім, якщо подивитись на досягнення СБУ на цій ниві, то розслідування «рудиментарних» та «невластивих спецслужбам» економічних злочинів мають викликати у громадськості не занепокоєння, а захват.
У поточному році припинено діяльність масштабного конвертаційного центру, десяткам осіб, причетних до незаконних збройних формувань, оголошено підозру; виявлено численні корупційні схеми при оформленні товарів під час переміщення через державний кордон. За офіційними даними, минулого року завдяки роботі СБУ держбюджет доотримав 2,5 млрд гривень у вигляді митних платежів. Служба систематично та послідовно блокує розкрадання бюджетних коштів та державних земель, що видно на прикладі резонансних справ привласнення майна «Укргідроенерго», «Укрзалізниці», «Укргазвидобування».
Тому очевидно, що широкі повноваження та безкомпромісний підхід до боротьби з корупцією лякають лише суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення, власників «тіньового» бізнесу та інших «підопічних» СБУ. На користь ним підіграють спецслужби РФ, які теж не зацікавлені у ефективній спецслужбі та за допомогою своїх осередків впливу маніпулюють темою реформи для дестабілізації ситуації.
Реформа СБУ важлива не лише для України. Представники НАТО, ЄС і США у липні закликали невідкладно прийняти поточний законопроект. Чому це питання так хвилює іноземних представників? Досягнення служби постійно перебувають під міжнародним прицілом. СБУ набула іміджу сильного правоохоронного союзника у протидії міжнародним викликам. Передусім це стосується низки успішних спільних операцій цього року з ліквідації каналів наркотрафіку та блокування контрабанди тютюнових виробів до Країн ЄС. Кіберпідрозділ СБУ провів кілька гучних операцій з правоохоронними органами США, заблокувавши діяльність хакерів, які вимагали десятки мільйонів доларів у потерпілих в Європі та Північній Америці.
Та, напевно, більше за подолання транснаціональної економічної злочинності, світову спільноту турбує протидія гібридній агресії РФ, яка застосовує однакові прийомі деструктивного впливу на кожному континенті. За останні роки СБУ перетворилась на донора експертних знань з протидії кібератакам керованих Росією хакерських угрупувань, бот-мережам та дезінформаційним кампаніям.
Факт того, що СБУ доводиться стримувати не лише військові, а й гібридні загрози з боку РФ, підтверджується цифрами. У 2020 році було нейтралізовано 600 потенційних кіберзагроз, спрямованих на об’єкти критичної інфраструктури та державні органи влади, у 2021 році – вже понад тисячу.
Це все слугує підтвердженням того, що ефективна, сучасна та сильна спецслужба потрібна державі для захисту своїх громадян та національних інтересів, потрібна міжнародним колегам для забезпечення стабільності та безпеці у геополітично складному регіоні; реформа нагальна й для самої СБУ, оскільки її співробітники потребують належного забезпечення професійного розвитку, соціальних гарантій та підтримки не лише держави, а й населення країни, яке захищає.
11 августа участники общественной организации «Ардис» под Посольством Судана в Киеве призвали сдержать произвол ЧВК «Вагнера» в Африке.
За последние несколько лет Кремль, в зависимости от своих геополитических потребностей, активно использует этих наемников для разжигания протестных настроений, тренировки повстанцев или поддержки авторитарных режимов.
«Вагнеровцы» охотно играют роль и частной охранной компании: они охраняют объекты российских олигархов, сопровождают морские перевозки.
В Судане, например, они «крышуют» золотодобывающие шахты. Это распространенная схема воздействия – с помощью военной силы дестабилизировать ситуацию в регионе, а затем в обмен на ресурсы стран помогать поддерживать мир. Также это прекрасный повод оправдать там присутствие российских военных формирований и осуществлять антизападное влияние.
Официальный Кремль продолжает отрицать существование частных военных компаний, поскольку наемничество запрещено законом. Так же открещивается от связи с группой «Вагнера» и приближенным к верхушке политикума предпринимателем Евгением Пригожиным. Впрочем, уже несколько лет подряд присутствие ЧВК «Вагнера» было зафиксировано в Сирии, ЦАР, Ливии, Судане.
Неопровержимые доказательства использования Россией наемников в Африке были представлены в расследовании авторитетного французского Le Monde.
Сенсацией стала вчерашняя новость BBC. В результате расследования российской и арабской служб этого издания журналистам удалось получить планшет наемника ЧВК «Вагнера» в Ливии. Проверка позывных в планшете через украинскую базу «Миротворец» дала журналистам основания считать, что один из позывных принадлежит российскому бойцу ЧВК «Вагнера» Федору Метелкину («Метла»), ранее он воевал на стороне незаконного вооруженного формирования в Украине.
Играть в договоренности с Москвой – опрометчивый выбор.
Обещая лидерам или оппозиционерам поддержку, Кремль на самом деле заинтересован в пролонгации конфликта, чтобы создавать свои ячейки влияния, получить право на экспорт за бесценок природных ресурсов, продавать оружие, свою охрану или, в конце концов, размещать свои военные базы, как стремится сделать это в Судане. ЧВК «Вагнера» превратилась в инструмент влияния и быстрого реагирования. За несколько лет «вагнеровцы» укоренили контингент в Африке, отличились и в Украине. Они способны развернуть подрывную деятельность в любой точке, противодействовать им надо международными усилиями.
https://ghall.com.ua/2021/08/12/vagnerovtsy-putina-terroriziruyut-afriku-kak-i-dlya-chego-rossiya-ispolzuet-naemnikov/?fbclid=IwAR3xrGArchKhVR6SdfRTVOOtBQJqf-nuTHoCuCT-H6BHXyJs0qbjauLoqpY
11 серпня п.р. ГО «Ардіс» під Посольством Судана у Києві закликали стримати свавілля ПВК «Вагнера», яке поширюється в Африці. За останні кілька років Кремль, залежно від своїх геополітичних потреб, активно використовує цих приватних найманців для розпалювання протестних настроїв, тренування повстанців або підтримки авторитарних режимів.
«Вагнерівці» охоче грають роль і приватної охоронної компанії: вони охороняють об’єкти російських олігархів, супроводжують морські перевезення. У Судані, наприклад, вони «кришують» золотодобувні шахти. Це поширена схема впливу – за допомогою військової сили дестабілізувати ситуацію в регіоні, а потім в обмін на ресурси країндопомагати підтримувати мир. Також це чудовий привід виправдати там присутність російських військових формувань та здійснювати антизахідний вплив.Офіційний Кремль продовжує заперечувати існування приватних військових компаній, оскільки найманство заборонене законом. Так само відхрещується від зв’язку з групою «Вагнера» і наближений до верхівки політикуму підприємець Євгеній Пригожин. Втім, вже кілька років поспіль присутність ЧВК «Вагнера» було зафіксовано у Сирії, ЦАР, Лівії, Судані. Беззаперечні докази використання Росією найманців в Африці були представлені у розслідуванні авторитетного французького Le Monde.
Сенсацією стала вчорашня новина BBC. У результаті розслідування російської та арабської служб цього видання журналістам вдалося отримати планшет найманця ПВК «Вагнера» у Лівії. Перевірка позивних у планшеті через українську базу «Миротворець» дає журналістам підстави пов’язати один з позивних з російським бійцем ПВК «Вагнера» Федора Метьолкіна («Мітла»), який раніше воював на стороні НВФ в Україні.
Грати у домовленості з Москвою – необачний вибір. Обіцяючи лідерам або опозиціонерам підтримку, Кремль насправді зацікавлений у пролонгації конфлікту, щоб створювати свої осередки впливу, отримати право на експорт за безцінок природних ресурсів, продавати зброю, свою охорону або, врешті-решт, розміщувати свої військові бази, як прагне зробити це зараз у Судані. ПВК «Вагнера» перетворилась на інструмент впливу та швидкого реагування. За кілька років «вагнерівці» укорінили свій контингент в Африці, відзначились і в Україні. Вони можуть так само швидко розгорнути свою підривну діяльність у будь-якій точці світу, тому протидіяти їм треба міжнародними зусиллями
Андрій Луганський
для “Новинарні“
11 серпня активісти ГО “АРДІС” (“Агенція розвитку демократії та інформаційних свобод”) влаштувати пікет під посольством Республіки Судан у Києві, закликавши “стримати свавілля приватної військової компанії “Вагнера”, що поширюється в Африці.
Вони тримали плакати із гаслами проти “вагнерівців” як “терористів на службі в Кремля” та проєктували на будівлю написи, на кшталт “Витуріть ПВК “Вагнера” з Судану!”
За останні кілька років Кремль, залежно від своїх геополітичних потреб, активно використовує цих приватних найманців для участі в локальних військових конфліктах, розпалювання протестних настроїв, тренування бойовиків або підтримки авторитарних режимів.
“Вагнерівці” охоче грають роль і приватної охоронної компанії: стережуть власність російських олігархів, інші економічні об’єкти, супроводжують морські перевезення.
В африканському Судані, наприклад, бойовики російської ПВК “кришують” золотодобувні шахти. Це поширена схема впливу – за допомогою військової сили дестабілізувати ситуацію в регіоні, а потім в обмін на ресурси допомагати “підтримувати мир” у країні. Також це чудовий привід виправдати там присутність російських військових формувань та здійснювати антизахідний вплив.
Офіційний Кремль продовжує заперечувати існування приватних військових компаній, оскільки найманство заборонене законом РФ. Так само відхрещується від зв’язку з групою “Вагнера” і наближений до верхівки кремлівського політикуму підприємець Євгеній Пригожин. Втім, уже кілька років поспіль присутність ПВК “Вагнера” було зафіксовано у Сирії, ЦАР, Лівії, Судані.
Беззаперечні докази використання Росією найманців в Африці були представлені у розслідуванні авторитетного французького видання Le Monde у квітні цього року.
Привернув увагу й матеріал Арабської та Російської служб BBC за 11 серпня. У результаті розслідування журналістам вдалося отримати планшет найманця ПВК “Вагнера” в Лівії. Перевірка зафіксованих там позивних через українську базу “Миротворець” дає журналістам підстави ототожнити одного з фігурантів з російським бійцем ПВК “Вагнера” Федором Метьолкіним (“Мітла”), який раніше воював на стороні НЗФ в Україні.
Тож у Києві небайдужі активісти спробували привернути увагу світових медіа до розширення впливу приватної військової компанії, підтримуваної Кремлем.
Грати в домовленості з Москвою в будь-якій країні – необачний вибір. Влада РФ, яка обіцяє підтримку лідерам або опозиціонерам, насправді зацікавлена в пролонгації конфлікту, щоб створювати свої осередки впливу, отримувати право на експорт за безцінь природних ресурсів, продавати зброю, свої охоронні послуги або, врешті, розміщувати свої військові бази, до чого зараз ідеться в Судані.
“Вагнерівці”, які воювали проти України на Донбасі, тепер укорінили свій контингент в Африці. Вони можуть так само швидко розгорнути підривну діяльність у будь-якій точці світу, тому протидіяти їм треба міжнародними зусиллями.
https://novynarnia.com/2021/08/12/vagner-sudan/?fbclid=IwAR2QkNt-Xz5XvOV_rOS_HBUOLjY4MVWc9J4Zg8ZCzYcrUnxt0xtUFKkM-Cg