Шоста скумбрія




Анна:
Під 70 полонених закатовано і страчено цапами, а підтримка і допомога потрібна Лєнкє, бо вона невдачно розсунула ноги. Тому журнашлюхи розсунули разом з нею і забили весь ефір свою промеженою.
Алена Хлевная-Андреева:
Шановні жінки, не впрягайтесь ні в які флешмоби по захисту якихось там поз.
По-перше: це вульгарно і не робить Вас жіночніше. По-друге: Вас використовують для підміни понять.
Нікому та поза не впала, вся претензія до того, що з людини, яка першою втекла ще до початку війни, нікого не попередивши, знаючи про страшне, тепер роблять героїню і ікону жіночності ті відволікають від страшного сьогодення та прорахунків влади.
Краще поклоніться тим жінкам, які на передовій. Подякуйте їм та допоможіть волонтерством.
Mason Lemberg:
Вчора більше 50 сімей втратили сина, батька, брата, багато хто - годувальника.
Сотні згорьованих жінок, які щодня чекали звісток від рідних чоловіків з пекла полону, в який їх "евакуювали" 2.5 місяці тому, більше ніколи не почують і не побачать своїх чоловіків, синів, батьків, братів.
... і в цей час якійсь ш...., не знаходять нічого кращого ніж фоткатися з розставленими ногами. Всунули в цю брудну історію навіть поліцію і держпідприємства.
Ви хоч розумієте в яку моральну безодню летить суспільство?
П.С. мені на.ать на пози, фотки і все інше. Не це важливе в даний час.
І не цій "леді" потрібна підтримка сьогодні.
Будь ласка, не підіймайте шум, не поширюйте інформацію, зайвий розголос може зашкодити обміну валют
Dana Lanskaya:
Чого ви шумите через ті курси?
Радіти треба!
Колись за 1 доляр можна було придбати 3 скумбрії, а зараз завдяки найвеличнішому лідеру Володимиру Олександровичу, вже на 6-ту йдемо!
Hawthorn Healing:
Журнашлюхі так старанно розсувають ноги у ze-флешмобі, наче ми не в курсі, що це їхній фах.
Hellis:
шоубиз тоже борется за место под солнцем. Не раскорячишься - могут лишить эфира и сцены. Жисть - жестянка....
Solomon Samsonovich:
А пам'ятаєте як під час війни якийсь президент назвав жіночку з мікрофоном у лапці "дорогенька" і у наріду ледь ср@ка не відпала у намаганнях знести владу. Оце часи були. Не те шо сійчас.
Правда грьобане зелене б#дло? А ну, розсунь ноги, покажи протест для найвеличнішого...
КиївМіськБудда:
Зеленський пропонував провести наступне Євробачення в Маріуполі.
Я пропоную провести наступний з'їзд Слуг Народу в Оленівці — незалежно від того, чи буде вона на той час звільнена, чи ні.
Дід Микола:
Їхня передвиборча кампанія в 2019 була побудована на суцільній брехні.
Вони брехали, що не було ніякої спецоперації по вагнерівцям.
Вони брехали, що немає ознак підготовки ворога до нападу, запрошували на шашлики, а самі в цей час евакуйовували свої сім'ї.
Вони брехали, що це не здача в полон на тортури і смерть захисників Маріуполя, а спецоперація з їхнього обміну.
Вони брехали ... брешуть, і будуть брехати.
Чому?
Бо українці радо вірять цій брехні.
Бо українці їх заохочують тим, що убудь-яка брехня їм "сходить з рук".




Ноги ширше




Фото тих, хто брали участь у фотосесії Vogue.
Володимир Голоднюк:
Я не думаю, що в світі нормальних людей прийнято радісно сміятись на місцях трагедій, меморіалах, кладовищах.
Але це цілком вписується в канву ебонітових паличок, сіньор Голодомор, та горіла хата, палалала...
Тому я вважаю усе це к...дло, включаючи всесвітньо відому фотографіню, б...длом.
Кудись не туди прямує людство.
Вибачте за відвертість та нетолерантність.
Ірина Гончарова:
…Важливе питання. За чий рахунок цей фотосет? Ініціатор проекту не американський Vogue. І не Енні Лейбовіц.
Ініціатор українська сторона. Мисткіню довго умовляли. Цитую український Vogue. «Енні Лейбовіц називають «живою легендою», і це не перебільшення. Саме тому ідея запросити її до України здавалася надскладною у втіленні, надто в умовах повномасштабної війни.
«Десятки ланцюжків у мейлі, нічні перемовини з командами Енні Лейбовіц та американського Vogue, особисте листування з Анною Вінтур, без підтримки якої цей проєкт, який здавався надто амбітним, не відбувся б. Фотографії Лейбовіц увійдуть в історію, і ми пишаємося своїм внеском у цей винятково важливий проєкт», — говорить Пилип Власов, головний редактор Vogue UA».
Одразу виникає наступне питання. Хто сплатив гонорар мисткині? У джерелах вказують що гонорари Лейбовіц до 100 тис. долярів. Інше джерело вказує до 2 млн. доларів. Сподіваюся не з бюджету. Зеленський спроможний на прибуток від прокату Сватів оплатити будь яку примху коханої.
Чи доречні такі витрати під час війни самі вирішуйте.
Тим хто вважає що публікація у жіночому глянцевому журналі сприятиме отриманню зброї для України пропоную подумати. Ви справді вважаєте що рішення стосовно зброї та інших військових питань ухвалюють жінки віком від 25 до 45 років? Основна аудиторія Vogue. Так чи нє?
Що ж маємо у підсумку? Коштовну примху президентської дружини. Яка аж ніяк не збільшує міжнародний авторитет України…
Фото Зеленьської біля літака не викликає у мене такого відторгнення як обкладинка. Воно контрастно окреслює два світи паралельні в Україні. Світ гламуру - гарна блондинка в стильному пальті, дещо стурбована тим що навколо щось коїться порушуючи звичне життя. І світ війни – жінки в одностроях зі зброєю, які пішли на фронт. Тим світам ніколи не зійтись. Явно не компліментарне фото…

Іванна Коберник:
Так, я обурена хейтом Олени Зеленської «як вона сидить» і ще більше хейтом Енні Лейбовіц «як ви посміли так посадити першу леді»…
Наталя Лазуренко:
Дивно, що розумні люди кинулись в цей флешмоб.. Справа ж не в позі і точно не в Лейбовіц. Справа в Зеленських. Те як вона сидить не причина хейту а привід .. причина - повна аморальність цієї особи .. фоткатись на фоні місць, захист яких ви про...бали, бо закликали готуватись до шашлика ... на фоні знищених життів, яки ти не захистив, бо заважав ЗСУ готуватись до нападу ...
Ольга Кутецкая:
Я думаю, що хейтери тут виступають не по суті пози, а по тому, що всі ці фото Зеленських - це лицемірна гра на публіку. У їх обличчях одне - як же вони стомилися і хочуть нарешті поїхати в Оман.
Скільки брехні від цієї парочки було і зараз є - це бісить. Бісить, що при владі сидить некомпетентна, брехлива, корумпована шобла. І ми ще маємо милуватись їх фоточками? Гидкі розпіарені морди.
Катерина Чепура:
Нічого справжнього в цій фотосесії нема. І справа не в позах, а в тому, що лєна притягала сюди рускій мір роками, а тепер томно позує на фоні барикад
Олександр Шевченко:
Не подобається хейт?
Пані Іванно, Ви ж завжди являли собою приклад адекватності - то спробуйте, будь ласка, ширше поглянути на очевидні речі.
Десь там, на першій сторінці всесвітньо відомого видання, яке я не буду називати, оскільки воно не оплачує рекламу у цьому дописі, було вжито слово "bravery", це "хоробрість" англійською.
То що таке хоробрість у виконанні так званої першої леді?
Можливо, хоробрість - це багаторічний досвід написання українофобських текстів і скетчів примітивного телевертепу за участю її чоловіка, за які досі не пролунало жодного вибачення?
Чи, ймовірно, хоробрість - це дика плутанина у публічно оголошуваних версіях, де саме перебувала родина президента у перші години і дні війни?
Чи, може, хоробрість - це привілей бути завчасно евакуйованою подалі від України разом із дітьми на відміну від тих жінок і дітей, яких ніхто ні про що, окрім травневних шашликів, не попередив, і які тепер обліковуються у якості безневинних жертв російських звірів?
Мабуть, хоробрість - це фото поруч зі знищеним літаком, який колись слугував декорацією для однієї із прес-конференцій твого чоловіка, в ході якої, як завжди, не було поставлено жодного непередбачуваного і незручного питання?
Вірогідно, хоробрість - це відсутність заперечень щодо просування твоїм чоловіком на міністерські посади ткаченок і шкарлетів, при тому, що дружина президента традиційно асоціюється із гуманітарними питаннями?
Чесно - мені байдуже, хто саме має побачити ту фотосесію і прочитати супутню світлинам глянцеву бздуру. Але якщо б у житті однієї жінки та одного чоловіка не було усього вищепереліченого, будь-яка їх поява у публічному просторі становила б дуже обмежений інтерес для дуже обмеженого кола, ймовірно, так само обмежених осіб.
Бо якщо ти справжній - то можеш собі дозволити фотосесію навіть у юрті раком на підлозі.
З повагою.

КиївМіськБудда:
"Зеленська також спробувала пояснити американським читачам, чому в Україні ніхто не вірив, що Росія нападе на Україну".
Дивно, а пояснити, чому під час нападу сама вона опинилася в Італії - не захотіла...
Зеленська подякувала всім дівчатам, які доєдналися до флешмобу #sitlikeagirl, і пообіцяла в майбутніх фотосесіях розставляти ноги ще ширше.








Генерал тіней. Справжня історія Василя Бурби




Генерал тіней. Справжня історія Василя Бурби

Юрій Смірнов

Василь Бурба більше не є головним розвідником країни і навіть не працівником спецслужб. Вагнергейт коштував йому не лише крісла начальника Головного управління розвідки Міноборони, а й професійної кар’єри. З іншого боку, розслідування Bellingcat та війна з Офісом президента зробили його публічною фігурою, знайомою із секретами багатьох людей. Це небезпечний набір якостей. Але Бурба вже зробив крок у велику політику, кинувши виклик Володимиру Зеленському.
"СПОЧАТКУ РОЗКАЖІТЬ ПРО СЕБЕ"
Ми зустрілися в одному з ресторанів Києва. Бурба трохи спізнився, але була причина. Міністр оборони Олексій Резніков саме задовольнив його рапорт та звільнив із ЗСУ. Напередодні зустрічі Бурба розбирався з документацією стосовно виключення його зі списків військової частини.
Попри різкі зміни, Бурба прийшов у піднесеному настрої. І одразу дав зрозуміти, що нехай і з приставкою “екс”, але лишається розвідником. “Спочатку розкажіть про себе. Ким ви працюєте, і чим я можу бути вам корисним?”, – запропонував він. Коли ми попередили, що розмова записуватиметься, Бурба очікувано знітився: “А без цього ніяк?”
Але після коротких переговорів дав добро на запис та пообіцяв бути максимально відвертим. Принаймні там, де це дозволяє досвід його минулої діяльності.
У відкритих джерелах та за межами вагнергейту про Бурбу дуже мало інформації. Навіть у його біографії, яку можна знайти в інтернеті, є багато неточностей. Наприклад, він народився не 1 січня, як часто пишуть у медіа, а 4 червня 1978 року у місті Рівне. І там закінчив середню школу. Батьки все життя пропрацювали на хімзаводі Рівнеазот (зараз входить до холдингу Ostchem Дмитра Фірташа), але наразі живуть у Києві: Бурба перевіз їх ближче.
У дитинстві Бурба цікавився літературою. Він вважає, що це багато в чому визначило його майбутнє – особливо детективи та книги про спецслужби. “Мій дід, учасник радянсько-фінської та Другої світової війни, також дуже багато читав. І коли до нас приїжджав – ділився книгами”, – розповів Бурба.
Найбільше йому подобалися книги Юліана Семенова, зокрема повість “Міжконтинентальний вузол” – про протистояння спецслужб СРСР та США.
У ній йшлося про так званий невидимий фронт. І ось це словосполучення “невидимий фронт” запам’яталося мені червоною лінією. Цю книгу я прочитав приблизно у 15-16 років. Це саме був момент визначення майбутньої професії,
— ВАСИЛЬ БУРБА, ексначальник Головного управління розвідки Міноборони України
Здійснити мрію Бурбі допоміг друг сім’ї з СБУ. “Коли ми зустрічалися сім’ями, я розповідав про своє бажання. Надалі він ініціював перед СБУ питання моєї перевірки як кандидата, а потім і працівника спецслужби”, – розповідає ексглава розвідки.
Але спочатку Бурба закінчив виш у Києві (1995-2000) за спеціальністю “Міжнародна інформація”. Оскільки там не було військової кафедри, рік відслужив в армії та отримав звання лейтенанта. У 2002 році був зарахований до департаменту контррозвідки СБУ.

Повна версія тут https://projects.liga.net/general-of-shadows/




На фронті загинув Гліб Бабіч. Світла пам’ять ...





Дмитро Чекалкін

На фронті загинув Гліб Бабіч.
Воїн. Поет. Волонтер. Справжній Герой, який назавжди лишиться в серцях і пам'яті українців!🕯
«Все буде – чи тут, чи десь. Бо доля – вона строката.
А світ вміщається весь на дні рюкзака солдата».
Петро Порошенко:
Гліб Бабіч – воїн і поет. Любив Україну понад усе. «Не вмирай за неї – вбий за неї!», – це також його слова. Десятки знищених орків, в цілому – шість років на фронті, п'ять ротацій. Здавалося б, береженого й Бог береже. Тому звістка про загибель Гліба розірвала вечірню тишу, неначе грім – ясне небо.
Гліб Бабіч очолював «Братів по зброї» і залишиться у моїй пам’яті найкращим побратимом. З того часу, як познайомилися з ним у Катеринівці в 2018-му – на позиціях 10-ї гірсько-штурмової бригади.
Важко. Дуже важко втрачати близьких людей… Гліб Бабіч один з моїх найближчих… Складно сказати про війну ємніше, ніж вмів вимовити він. Глибоко, талановито, і до самої суті…
Світла пам’ять тобі, друже Глібе…

Юрій Бірюков

В голове сумбур, каша и ошметки каких-то фраз, а обрывки нервов нужно связать в кучку и написать пост.

Обожаю тебя…

Вот обожаю твой талант и ум, изобретательность и ворчание, трудолюбие… трудоголие? и лень.

Обожаю твою настойчивость заставить меня послушать твои песни, которые я не воспринимаю, но слушаю и признаю талант.

Обожаю твою нудность, с помощью которой ты заставлял меня хоботить твоей бригаде всякое. Правильно, ведь твой позывной “Лентяй” – тебе нужно было шевелить меня. Ты умел.

Обожаю твои проекты, которые теперь будут служить памятью тебе. “Локи”… ты так хотел довести этот проект до ума, но не успел.

Обожаю тебя…

Только не вздумайте писать эту гнусь “Герои не умирают”, крайне прошу. Хотя… Да, Герои не умирают. Они, блин, гибнут. И ты сегодня погиб.

Легкой дороги тебе, брат.

Олексій Петров

Друже Гліб…

Три года назад, ты попросил сделать этот снимок! Там, на Каменной могиле под Мелитополем. В том месте, которое всегда будет помнить, как гудит степь под копытами скифской конницы.

Ты сидел на тысячелетнем камне и смотрел куда-то вдаль. Я никогда тебя таким раньше не видел! И уже больше, к сожалению, не увижу.

Ты ведь какой был? Всегда в эмоциях, движении, творческих планах… А тут! Замер и уставился взглядом куда-то вдаль! Минута, две… пять! Сидел, не шелохнувшись. Словно чувствовал, как ветер проносит мимо тебя эпохи и память о великих воинах! И ты Глеб, был ВЕЛИКИМ ВОИНОМ…

Прости брат, что тогда не настоял. Не поспорил с тобой до скандала. Не отговорил… Да и невозможно было отговорить тебя, если ты заболел идеей! Никто бы не смог… отговорить!

Спи спокойно, Гліб Бабіч… Воин, друг, ЧЕЛОВЕК!

Віталій Гайдукевич

“…У мене є ідея, скажи, що думаєш…”. Здається, ми тоді взяли по каві, і Гліб, ретельно добираючи слова, почав розповідати про Мольфара. Показав текст, сказав, що тут має бути відео, але він не уявляв, що це має бути за картинка, так щоб АЖ…

Я мав в голові ідею відеоряду – вона крутилася з літа 2014-го. Розповів. Виявилося, що воно було десь дуже близько… Тільки в моїй уяві Мольфар піднімав з полів воєн різних епох Воїнів і збирав їх біля вогнища. Княжих, козацьких, повстанських, визвольних, нинішньої – усіх мав піднімати Мольфар і вести до кола Воїв. Така собі наша версія Вальгалли…

Ми сиділи і перебирали рядки, слова і підставляли під них образи – мурахи йшли шкірою – Мольфарів біль відчувався фізично.

Гліб казав, що це не має бути кліп, скоріше, мікроновела на хвилин 15. Чоловічий мовчазний вий, коли назад не обернеш…

Шукалися режисери, оператори, команди, фінанси – важка історія, не кожен здатен прожити Мольфара і померти з ним.

Гліб хотів встигнути. Йому було важливо, щоб Мольфар вийшов на поле бою… Встиг.

Сьогодні йшов Мольфар по полю бою…
І вони зустрілися…
Гліб Бабіч і його Мольфар…
Прощавай, друже. Ти був справжнім.

Ірина Геращенко

Гліб… Такий скромний, що важко знайти фото з нашої сотні поіздок на фронт, де він в кадрі.

Настільки справжній, що коли брався за щось – облаштування військового побуту, розвідка, бій, організація відрядження, волонтерство, акція, військове завдання, ми знали, що все буде чудово.

Його дуже любили в нашій команді та шанували в Армії.

Мені здається, немає такої бригади, де б він не побував, куди б не привіз допомогу. Й немає такого містечка на Донбасі, куди б він не доїхав. Й це він прибивав першу табличку з назвою Нью-Йорк, селища на Донеччині.

Це він знаходив найзапашнішу полуницю і найсмачніші абрикоси і яблука, які ми привозили на фронт. Разом із військовим обладнанням, на яке він допомагав збирати донати всі ці роки війни.

А ще Гліб писав дуже глибоку поезію. І знявся в кліпі на свою пісню, де він був Святим Миколаєм. І важко знайти більш органічного добряка з мішком подарунків, аніж був він….

Гліб… це неправда, і ми, Європейська Солідарність, відмовляємося в це вірити.

Знай, ми тебе дуже любили.

Найщиріші співчуття твоїй родині Гліба Бабіча. Вічная пам’ять.








Амазон Высшей Справедливости Лицензия на убийство)

Амазон Высшей Справедливости

Мартин Брест


Лицензия на убийство.

Любой человек в мире теперь может убить нашего врага, вместе с нами. Это оказалось удивительно несложно – убивать.

Чаще всего, читая комментарии к донатам, я вижу фразу “Убейте их всех”. Мы перескочили этот великолепный рубикон между “защищаться” и “убивать пидарасов”, мы пронеслись через него с легкостью и даже некоторым недоумением, дескать, “а он вообще был, этот моральный предел? Шось я його проїбав”.

Украинская общенациональная драка як юридична особа, спираючись на Закони України та в межах і в спосіб, передбачені чинним законодавством, готова предоставить всем странам мира новую уникальную услугу: возможность убить бандита. Возможность уменьшить количество зла в мире, возможность оплатить за все обиды, за вранье, за предательство и за подлость.

Знакомьтесь, это Украина. Страна людей, научившихся убивать врага тысячью разных способов, и постоянно придумывающая новые. Мы просто опять создали нечто, не имеющее мировых, блять, аналогов, но в этот раз наша идея запрацювала. И эта финансово-смертоубийственная бизнес-модель работает на отлично, за восемь лет и пять месяцев она ни разу не дала сбой.

Мы предлагаем людям всего мира оплатить убийство сволочей, не имеющих право на существование. Причем сделать это удобно, не выходя из дома и не отрываясь от смартфона, эдакий Амазон Высшей Справедливости, всего пара кликов, и кара падает на головы уебанов. Донат на снайперки. Перевод на машины. Сумма на бронежилеты. Клик-клик. Щелк. Клац. Бах. Всё, уносите.

Да, я уверен, это уникальная война. Другой такой не было и нет. Мы вовлекли в нее весь цивилизованный мир, и поэтому в пейпеловском донате написано “Kill them all, guys!”

Не волнуйтесь, наши Сили Спротиву отработают все контракты. Каждую копеечку, каждый цент. Гарантия качества, мэм. Вы имеете дело с очень обязательным подрядчиком, который изумительно умеет мочить негодяев.

Ребята имеют лицензию на убийство, згідно з Законами України та в межах і в спосіб, передбачених чинним законодавством.

 


Это успех, да.




Гуго Карлович:
Лаврову в Конго подарили вязанку валежника. Такого триумфа русская дипломатия не испытывала со времён Косыгина.
Helgi Sharp:
Лавров в Африке. Делает вид, что Россия не в изоляции. Но давайте посмотрим, какие страны посетил Лавров.
▪️Сначала был Египет, где военный режим и диктатура.
▪️Дальше Лавруша приехал в Республику Конго (не путать с огромной Демократической Республикой Конго). Там местный президент правит с 1979 года с небольшим перерывом на гражданскую войну.
▪️Следующая остановка – Уганда. Её царёк Мусавени тиранит страну с 1986 года. Тоже классическая диктатура.
▪️И наконец Эфиопия - беднейшая страна Африки.
Крупные и демократические страны Африки российского клоуна видеть не хотят.
Это успех, да.

Тётя Роза:
В Бауманском суде Москвы будет рассмотрено уголовное дело Колумба Христофора по обвинению в открытии Америки.
Наша Канада:
Проводить «референдумы» и присоединяться к России - все равно, что высаживаться с вертолета на «Титаник» после его встречи с айсбергом.
Юного шахматиста, которого травмировал российский робот-шахматист, будет лечить российский робот-хирург.
Ходорковский Михаил:
Песков о планах босса: «Путин не планирует ехать в Японию на похороны Абэ. Встреча Путина с Рогозиным в ближайшее время не планируется».
Половине мира интересен только один пункт из путинского графика: когда состоится встреча Путина и Абэ.
Petrova Katya:
хорошие новости в рф - это когда нормальный человек успевает сбежать до того, как его посадят за то, что он нормальный.
Доктор Хаос:
Представляете насколько Путину нужна поддержка Ирана, если он ни разу не ошибся в произношении имени одного из аятолл, которого зовут Рошандиателлинешьяунневешенк.
Леонид Невзлин:
«В Кока-Коле одна химия» - Путин.
Чайный гриб на окошке, на кухне холодильник «Минск», в гараже - «Москвич». И вся страна за сумасшедшим дедом уверена, что это и есть – будущее.
Тётя Роза:
Кто-нибудь может объяснить, почему Украина, имея биологическое оружие и стаи обученных, этнически ориентированных птиц, не пускает их в ход? Получается, что украинцы "ещё даже не начинали"?
- Лейтенант Сидоров, объясните, почему вы задержались в отпуске на три недели?
- Да жена ногу сломала...
- Это не оправдание!
- Так она же мне её сломала.
Проф. Преображенский:
ФСБ: «Журналист Христо Грозев вместе с украинской разведкой и человеком по имени Боб Динар (а не Дилан?) пытался украсть военный самолёт». Ещё надо их обвинить в попытке прорыть тоннель из Лондона в Москву и выкрасть через него подлодку. Для ватников норм прокатит.






ФьорстЛейдіСпредінг




ФьорстЛейдіСпредінг

Аркадий Бабченко:
Мне фотографии Энн Лейбовиц кажутся скучными. Они профессиональные, отличные, но тупо скучные.
Але.
Владимир Александрович прирожденный артист. Все, что он умеет делать профессионально - это торговать лицом. Свет софитов и обложки «Воуг» и «Нью-Йорк Таймс» - его звездный час. Нарцисс скорее умрет, чем покинет такую сцену. И это я сейчас в прямом смысле. Это вершина его карьеры. Это его наизвезднейший час. Пик его жизни.
Именно поэтому я думаю, что для второго срока он пойдёт на любые махинации, преступления и сговоры.
Но сейчас артист полностью на своём месте.
Его работа на данный момент - торговать лицом на мировой арене и тем самым приносить Украине рейтинг, санкции для России и оружие на фронт.
Ему есть, какие вопросы задать, О, уж поверьте. И вот, честное слово, приравнивать вопросы про шашлыки, «Стугны» и программу «Нептун» к фоточкам в модном глянцевом журнале - это нивелировать претензии.
И если Энн Лейбовиц снимет, как четырежды уклонист играет писькой на рояле, опубликует это в «Воуг» и эта фотосессия под мировыми софитами станет мейнстримом на Западе, разойдётся по всему миру и принесёт Украине ещё сто гаубиц, эскадрилью «F-16» и вагон «Эскалибуров» - снимай, Энн!
В добрый путь. Только поддерживаю.
Там, где на пользу - там на пользу.
Най буде.
***
На думку борців за права жінок, чоловіки, які сидять розставивши ноги, не тільки виявляють зневагу до оточуючих, а й натякають цим про свою «альфа-маскулінність» та про бажання домінувати. Особливо завзяті представниці феміністичних рухів сприймають таку позу мало не як особисту образу і тут же рвуться покарати кривдника.
Олена Грозовська:
Коли чоловік сидить, широко розставивши ноги це Менспредінг.
Коли жінка пародує чоловіка, що сидить широко розставивши ноги це Вуменспредінг.
Коли дружина президента фотографується розставивши ноги це ФьорстЛейдіСпредінг.
Коли хтось обурюється цим фотографіям першої леді це ФьорстЛейдіСпредінгШеймінг.
Дякую. Доклад окончєн)
- А коли хтось емоційно засуджує це обурення — це вже ФьорстЛейдіСпредінгШеймінгБлеймінг.
- А коли бачать аналогію з "Сидячою клоунессою" Тулуз Лотрека?
- Це ймовірно Too Losing або Low Tracking)

КиївМіськБудда:
Хвилююся, чи встигне Італія підписати газову угоду з Алжиром.
Бо нещаста Олена Зеленська вже й так настраждалася через війну, не хочу, щоб ця свята жінка мерзла взимку у своєму італійському маєтку.
Ми, зі збанкрутілим Нафтогазом, якось прорвемося, а ось за Олену душа болить…
Валерій Прозапас:
Можете уявити фотосесію Марини Порошенко на фоні розбитого ДАПу?
От і я не можу.
То інший рівень ментальності, гідності, банальної порядності та моралі.
Україна vs малоросія - боротьба триває.
Inna Turenko:
Не питайте, де фото азовців, неначасі. Але начасі фото двох особин, які все життя принижували українців, виставляли їх тупими недоумками і висміювали в своїх шоу. Не можуть жеж вони дозволити тепер героїзацію цих ''х..лов''. От собою і забивають всі мережі відосіками і знімками.
Stanislav_M:
Уклонист, который глумился над повестками и звезда, писавшая про сдачу фашистам перемещения ВСУ за 15 т рублей.
Serzh Timoshenko:
Відволікання уваги мас від наболілих проблем насиченням інформаційного простору сміттям.


Крепкие хозяйственники



Дмитрий:
Адристович по достоинству оценил мутный нарит.
Валерій Прозапас:
Давайте згадаємо єдиний період в нашій історії, коли Нафтогаз був прибутковим.
Це були страшні часи "топ-корупції", "мародерів" і "бариг", коли різні прекрасні люди типу колективного Коломойського втратили свій вплив на держпідприємства, а Нафтогаз став найбільшим платником в бюджет.
Але попри війну та козні кремля чомусь вдалося навести лад в енергетичниій сфері, аж поки не прийшли новиє ліца і не впровадили рішення імені Ґєруса-Оржеля під наглядом Бєні, в результаті чого повернулась співпраця з рф в енергетичній сфері, а разом з нею і теперішня фаза війни та крах Нафтогазу.
Здєлалі вмєстє.
Борислав Береза:
Вчера многие удивились, когда "Нафтогаз" Украины объявил о дефолте. Кабмин Шмыгаля не разрешил компании выполнить обязательства перед держателями еврооблигаций. Как так произошло? Талантливый менеджмент. Но началось все тогда, когда руководитель "Нафтогаза" Юрий Витренко фактически отдал два миллиарда долларов компании, которые были предназначены для покупки газа, на "Велике крадівництво".
Вот с этого момента участь "Нафтогаза" была предопределена. Талантливое руководство государства поставило не менее талантливого Витренко и этим убило реформу корпоративного управления вместе с самим "Нафтогазом". А теперь представьте, что происходит со всей остальной экономикой Украины под контролем талантливых руководителей с Банковой и Грушевского. Теперь вы знаете, что будет дальше.
Главной темой в соцсетях является фотосессия. И это в стране, где каждый час на фронте воины теряют жизнь и здоровье. Общество все так же инфантильно и не сильно хочет взрослеть. Что происходит? Может война уже закончилась? Может мы уже знаем на какие деньги будем восстанавливать Украину? Может правительство запустило программу по восстановлению экономики и начало реализовывать план по возвращению беженцев в Украине? Ведь на все эти вопросы один ответ - нет! Война продолжается и никто не знает когда она закончится. Всё ещё нет механизмов по конфискации арестованных российских активов и нет фонда по восстановлению Украины. Программы по оживлению экономики и правительства нет, а сборы на уровне 15-20%. И никто из власти даже не думает создавать предпосылки или хотя бы написать план по созданию базовых условий по возвращению беженцев в Украину.
И главной темой в кулуарных разговорах является "кого назначат новым премьер-министром вместо Шмыгаля - Кубракова или Чернышова? Или ещё кого-то? И чьи лоббисты лучше смогут протолкнуть своего кандидата. Из-за этого часть чиновников уже на чемоданах и не сильно напрягаются по работе. Они уже мысленно пилят бюджет. И это в воюющей стране. Так чего требовать от общества, если сами политические элиты настолько инфантильны и меркантильны. Пусть и дальше люди обсуждают фотосессию для Vogue.
А на фоне этого куратором нового монополиста по закупкам оружия в Украине стал Денис Шарапов. Это официальный бизнес-партнер Главы Офиса президента Андрея Ермака. Они являлись бенефициарами ООО «Медийная группа европейского партнерства». Кстатм, вместе с ними бенефициром этой компании был россиянин Эммануилов с шпионским бекграундом. Но какая разница, если все обсуждают фотосессию. А в это время на фронте ЗСУ делают все возможное и невозможное чтобы остановить наступление рашистов и даже контратакуют врага. Все это напоминает какой-то театр абсурда совмещённый с провинциальной ярмаркой тщеславия.
Воистину, чудны дела твои, Господи!

У липні попит на обігрівачі в Україні зріс у 20 разів – Rozetka
Значить є люди які думають

Hawthorn Healing:
Одна з найефективніших реформ часів ПП, яка була проведена за безпосередньої участі США. Дотичні американці навіть пишались що компанія із збиткової стала бюджетоутворюючою.
За три роки гвалтування всього що зроблено, включно із незалежною спостережною радою - банкрут…
"Оскільки невиконання зобов'язань за єврооблігаціями практично позбавило "Нафтогаз" доступу до міжнародного ринку капіталу, КМУ своєю забороною на їх виплату фактично взяв на себе повну відповідальність за залучення коштів, необхідних для імпорту природного газу для проходження опалювального сезону 2022/2023", - стверджують у НАК.
Роман Шрайк:
Не буду тут особо комментировать. Скажу только - лЮбите ломать реформу корпоративного управления, любИте и дефолты.
Мурзік Васильович:
Вітаю, панове зеб#ли! Постачальник "останньої надії" погріб по розкішниці веслами. Головне, що не "барига"!
До речі, скільки нині буржуйка коштує?
Helgi Sharp:
У кабміна Шмигаля утворилася дірка на 22% ВВП, або близько $50 млрд. Країни та міжнародні організації обіцяли Україні близько $38 млрд, але поки що виділили лише $12,7 млрд.
Можливості уряду дуже обмежені, вважає Віктор Сабо, директор з інвестицій британської Abrdn: "Якщо вони витратить свої резерви, їм доведеться вирішувати, кому платити – солдатам чи медсестрам. Будуть проблеми із утриманням шкіл та лікарень. Це майже катастрофа."
Може дійсно Бориса Джонсона прем`єром призначити?






Был у нас уже один юрист из Одессы...




Дід Микола:
Риторичне питання.
Чому усе, куди своє рильце засуне Єрмак, обертається на користь московії і на шкоду Україні?
Дачница Полтавщины:
Пишуть, що єрмак навіть не держслужбовець. Як він може бути одночасно і главою оп, і головою комісії по гум.допомозі,і головою комісії по установленню санкцій(скоріше, зняття їх з росії),і бути присутнім на переговорах Заслуженого з військ.амер.високопосадовцями?ю
КиївМіськБудда:
Поки Єрмак не виходить на прес-конференції в косоворотці із балалайкою і пляшкою водкі в руці - в нас немає жодних підстав вважати його російським агентом.
(Офіс Президента Україні)
Моні Кабелуччі:
Отак собі люди,вчаться, будують кар'єру, працюють в міністерствах, службах безпеки,беруть відповідальність за складні рішення, пишуть звернення, прораховують стратегії, вступають в партії..
Але щоб стати ГОЛОВНИМ В КРАЇНІ, достатньо було побути помічником Тадєєва.
Шах і мат, лохи.
- Соціальні ліфти узеленських насправді вражають навіть закорузлих циніків.
- Лєрос стверджує, що між Зє і Єрмаком більш, аніж дружба. Тож, щоб стати ГОЛОВНИМ В КРАЇНІ, досить бути... "менеджером" президента Зє.
евген:
Це ж якщо єрмак такий масштабний діяч, то неможливо навіть уявити велич особистості пана тедеєва, в якого був помічником єрмак. Де він, до речі, хто зна?
Мабуть запоребриком.Савлоховські завжди були під ФСБ.

Альона Яхно:
Появилась информация, что Генпрокурором Украины может стать глава правового комитета Рады депутат Костин.
Что о нем известно?
Юрист из Одессы.
Костин претендовал на должность руководителя САП, но эксперты из общественных организаций отнесли его к кандидатам с сомнительной репутацией.
Журналисты "Схем" обнаружили, что жена и дочь Костина работают помощниками-консультантами других нардепов, а сам Костин "трудоустроил" родственников коллег. Впочем, это обычная практика среди слуг.
Однако, есть у Костина и сильные стороны:
▪️не гулял на др у Татарова
▪️не является фигурантом списка «Миротворец»
▪️морда лица не совсем бандитская.

YV

Был у нас уже один юрист из Одессы. Пидарахуй. Редкостная гнида. Помните?







Таки Одесса!




- Софочка, вы вся такая воздушная, воздушная...
- Шо, як безе?
- Та не, як тревога!

- Изя, оказывается Тургенев написал, шо если бы провалилась Россия, то не было бы никакого ни убытка, ни волнения у человечестве.
- Тургеневскую улицу можно в Одессе, таки, оставить.

В финале одесского порнофильма появляется мама со словами: «Фимочка, если ты всё, то иди вже кушать».

- Миша, меня в соседнем переулке обозвали шлюхой.
- Роза, таки не ходи там, где тебя знают.

- Запомни Моня, борщ никогда не получится из свеклы. Настоящий борщ делается из буряка!

- Как насчет уединиться, Яша?
- Фирочка, я таки пытаюсь, но ты меня опять нашла!

На Привозе:
- Вы только гляньте, как подорожало молоко!
- Ой не говорите! Эти коровы совсем уже оборзели!

- Аркаша, ну и шо это такое? Ты опять лежишь на диване!
- Ша, Софа, не делай гембель... Зато ты знаешь, где меня всегда можно найти.

Изя перепутал жизненные цели - вместо дерева посадил печень.

- Ривочка, ты забыла накраситься.
- Ой, ничего страшного.
- Ну, я бы так не сказал.

- Натан Борисович, приходите завтра к нам в гости.
- Ой, вы знаете, завтра никак не получится...
- Это так любезно с вашей стороны.

- Посмотри на себя, Жора! Ты настоящий неудачник! Сколько лет ты живешь за мой счет, в моей квартире; я, не получив от тебя ни копейки, тебя кормлю, одеваю, обстирываю, не говоря уж о том, что сплю с тобой!
- Сарочка, и ты еще называешь меня неудачником?