Воно нам NATO - 2

Путін ще може пересувати неіснуючі дивізії на карті уральського бункеру, але реальність невблаганна – він програв і відкинув Росію назад, у 1917 рік.

Якщо ми думаємо, що війна майже завершилася, мушу розчарувати, вона лише починається.

Окрім розгрому московських військ невирішеним залишається питання Китаю. Пекін думав випробувати міць НАТО і ЄС Росією, а виявилося, що зараз випробовують вже сам Китай: чи він, спостерігаючи за падінням РФ, прийме безумовно правила гри Pax Americana, чи ризикне і піде ва-банк силовим шляхом.

Саме тому НАТО не вступає в гру офіційно на українському полі битви, тонко підставляючись Пекіну: допоможи своєму токсичному союзнику-масовому вбивці і станеш таким самим.

Путін, безумовно, дуже хотів би зійтися в двобої з американською армією і живе планами поглинання Балтики, останньої Північної війни. Але забуває про «доблесний» похід відбірних вагнерівців до нафтових вишок у Сирії, коли армія США їх спалила за лічені хвилини. Як зараз горять російські танки, економіка і майбутнє 1/9 суходолу.

Нам не треба скаржитися на НАТО. Ні, безумовно, якщо дуже хочеться, то можна, звісно.

Але якби не НАТО, то:

• Невідомо, чи не було би зараз те саме на західному кордоні України, що коїться на півночі, півдні, сході. Хто думає, що це неможливо, варто відкрити історію України, саме так ми втрачали державність під ударами з усіх сторін.
• Запаси зброї і боєприпасів у нас би закінчилися дуже швидко. З голими руками можна вийти проти танків і літаків, але відстояти державу може лише власна Армія. Путін, до речі, знав про наші проблеми і теж на це робив ставку. Чому так сталося – це окрема довга розмова.
• Економіка України не витримала би шаленого тиску війни. Вищі за Росію кредитні рейтинги, стабільна фінансова система, публічні закупівлі і соціальні виплати – це не лише тому, що ми такі круті, розумні і багаті, але ще й тому, що нам зараз допомагають. Чи, вірніше, насамперед!

Я, до речі, вірю, що за час каденцій Зеленського і Байдена Україна може стати членом НАТО і ЄС. Бо хто ж відмовить найвеличнішому лідеру сучасності?

А альтернативи цьому немає.

НАТО і ЄС можуть бути недосконалі, цинічні і прагматичні, але все інше ми вже спробували – в альтернативних варіантах ми вмираємо.

І окреме дякую владі за анонс грандіозної реформи податків. Це, мабуть, найбільша моя радість останніх 20 днів, після блискучих перемог ЗСУ і творення в вогні модерної української нації.

Ми ще до кінця не усвідомлюємо, що значить спрощена податкова система, 2% з обороту без всіляких інших поборів, добровільна сплата податків для самозайнятих, відсутність перевірок.

Це – запорука стрімкого економічного росту, після перемоги.

Як казав мені покійний Бендукідзе:

«Ви ще просто не досягли дна, тому думаєте, що можете нічого не робити. Зрозумійте, Росія обов’язково нападе, і тоді переможете або Ви, або Вас».

Дна ми досягли. Як оптиміст, я вважаю, що ми від нього відштовхнулися і стрімко йдемо до повітря і світла, залишивши російські гирі під водою. І у нас все точно вийде! Бо ми – переможці і вижили впродовж тисячоліть, а всі окупанти і імперії, що нас поневолювали, зникли.

Єдине, що ми маємо твердо пам’ятати:
Добрий росіянин – мертвий росіянин!
Кремль має бути знищений!
Наші союзники – на Заході!
І вірити, підтримувати і любити ЗСУ!

Україна – це ми!