хочу сюди!
 

Sveta

34 роки, телець, познайомиться з хлопцем у віці 29-39 років

Замітки з міткою «скіфи»

Хто такі скіфи?

Скіфи - ядро українського народу, родичі сарматів і прабатьки козацтва. Їх велич та могутність заворожує. Скіфи довгий час панували майже на всьому просторі Індоєвропи, а їх держава - Скіфія, простягалась від Причорномор'я до гір Алтаю. Скіфи увійшли в праісторію як одні з наймогутніших воїнів стародавнього світу. Складалася їх держава - з Великої та Малої (Царської) Скіфії. Остання простягалася майже по всій території України, практично один в один повторюючи її мапу XIX ст. Саме в Україні знаходяться кургани скіфських царів, Некрополь, зашифрований на пекторалі. Саме цю землю вони вважали своєю Батьківщиною.

Джерело: http://spadok.org.ua/skifiya/blog


Опитування: Чи варто державу Україна переіменувати у державу Скіфія (Скитія)?

21%, 3 голоси

57%, 8 голосів

21%, 3 голоси

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Амазонки - чи вигадка це?

Амазонки - так називають історики давніх войовниць, які з'явилися на просторах Скіфії у 3-4 ст. до н.е. Могильники цих кремезних дів знайдені по всій території України і Європи, а також Росії. Якого зросту були амазонки? Чи справді у них був звичай відрізати праву грудь? Чи мали амазонки дітей? 

Про усе це дізнаєтесь із чудової статті: http://spadok.org.ua/sarmaty/amazonky

Наше скіфське золото

Після повернення з Нідерландів скіфське золото покажуть у Києві
15 грудня, 2016



Виставка скіфського золота після повернення з Амстердама експонуватиметься в Національному музеї історії України

Про це повідомила на брифінгу генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська, повідомляє "Укрінформ".

"Приблизно через рік, як сказав міністр юстиції, решта експонатів з виставки мають бути в Україні, і буде абсолютно справедливо, якщо наші співвітчизники і закордонні туристи зможуть побачити її в музеї історії України, ту ж саму виставку, яка була в Амстердамі. Тому є ідея повністю і цілісно представити її в нашому музеї", - сказала Сосновська.

Вона додала, що ця виставка також включатиме 21 експонат, які два роки тому повернулися до Києва.

За словами директора музею, після повернення артефакти будуть оглянуті і за потреби реставровані досвідченими реставраторами.

Читайте також: Скіфське золото повернеться в Україну. Чому це важливо

Вона нагадала, що в Амстердамі залишається понад 500 артефактів, і висловила сподівання, що після апеляції Росії суд прийме рішення на користь України.

Сосновська уточнила, що місцем зберігання всіх артефактів визначено Національний музей історії України, де виставка буде «не один місяць, навіть не один рік для того, щоб якомога більша кількість людей змогла її побачити».

Вона також припустила, що через кілька років експонування цієї виставки може відбутися за кордоном.

    Нагадаємо, що конфлікт виник через анексію Криму Росією, саме в цей період експонати перебували на виставці в Амстердамі. Після завершення виставки нідерландська сторона, незважаючи на надані гарантії, не повернула кримські експонати в Національний музей історії України, який був визначений їхнім зберігачем відповідним рішенням Міністерства культури.
    Причиною відмови було визначено "можливі претензії з боку кримських музеїв". Контракт на тимчасове зберігання колекції Музей Аллард Пірсон завершився 13 червня 2014 року. Згідно із законом ці культурні цінності вважалися незаконно вивезеними з України і підлягали поверненню.
    Окружний суд Амстердама 14 грудня виніс рішення, згідно з яким колекцію експонатів з кримських музеїв повернуть Україні

http://espreso.tv/news/2016/12/15/pislya_povernennya_z_niderlandiv_skifske_zoloto_pokazhut_u_kyyevi



 Що таке "скіфське золото" та чому сьогоднішнє рішення Амстердамського суду є важливим

Роки боротьби за скіфське золото між Україною та кримськими музейниками, здається, нарешті завершаться. Сьогодні суд Амстердама відмовив кримським музеям у поверненні коштовностей на окупований півострів. Суд постановив, що Крим не є суверенною країною і тому не може претендувати на скарби як культурну спадщину.

Еспресо.TV коротко нагадує історію, яка триває вже три роки.

Анексовані коштовності

У ХІХ ст. у Криму, поблизу Керчі були вперше виявлені коштовності, визначені археологами як унікальні історичні знахідки. Ці ювелірні прикраси, скульптури датуються IV ст. до н.е. – V ст. н.е. Сьогодні їхня страхова вартість складає майже 700 тис. євро.

Поблизу села Піщане (Бахчисарайський район) були знайдені коштовності пізньоскіфської культури. Зараз вони формують музейну колекцію Бахчисарайського історико-культурного заповідника, що складає 1400 предметів, страхова вартість яких дорівнює 400 тис. євро.

150 експонатів страховою вартістю у 172 тис. євро – це археологічні артефакти пізньої Античності та раннього Середньовіччя. До окупації Криму вони зберігалися у Центральному музеї Тавриди у Сімферополі.

Предмети, які представляють давньогрецький посуд, фрагменти античної архітектури, що були знайдені у стародавньому місті Херсонес, оцінюються у суму 170 тис євро.

Ці 565 експонатів (2111 музейних предметів) загальною страховою вартістю 1,4 млн євро вже три роки залишаються в Амстердамі.

Частина експонатів, що також відносяться до скіфського золота, належать Національному музею історії та зберігаються у Музеї історичних коштовностей на території Києво-Печерської лаври.

Серед 19 експонатів, страхова вартість яких складає 11,4 млн євро, зокрема скіфський шолом та меч, прикраси одягу, предмети побуту тощо. 31 серпня 2014 року усі ці коштовності були повернуті в Україну.



Чому скіфське золото опинилось у Нідерландах

Ще до анексії Криму, у січні 2014 року, Київський музей та 4 музеї Криму: Керченський історико-культурний заповідник, Бахчисарайський історико-культурний заповідник, Центральний музей Тавриди та "Херсонес Таврійський", - надали експонати Музею Алларда Пірсона в Амстердамі для виставки "Крим: золото і секрети Чорного моря".

Виставка у Нідерландах мала тривати до літа 2014 року. Однак через окупацію Криму Росією постало питання, куди повертати кримські коштовності.

Музейники анексованого півострова наполягали, що експонати мають повернути безпосередньо музеям, отже у Крим. Натомість, оскільки предмети виставки є частиною культурної спадщини України, українська сторона наполягала на поверненні їх у Київ.

Судова тяганина

Після закінчення виставки, 31 серпня 2014 року, частина експонатів, яка належить Національному музею історії України була повернута до Києва.

Інші 565 експонатів опечатали та залишили в Нідерландах.

Тепер долю експонатів вирішує суд в Амстердамі. Першими до суду Амстердама звернулись кримські музеї, вимагаючи у Нідерландів повернути колекцію скіфського золота на півострів.

Перше слухання у справі відбулося без участі сторін 21 січня 2015 року, і Нідерланди визнали, що всі експонати виставки є державною власністю України.

У квітні суд дозволив Україні долучитись до процесу в Амстердамі, адже лише Україна є законною учасницею процесу. Остаточне рішення постійно затягувалося, а Росія не припиняла наголошувати на тому, що коштовності мають бути повернуті саме в Крим.

14 грудня суд в Амстердамі таки ухвалив рішення на основі конвенції ЮНЕСКО, згідно з якою витвори мистецтва мають бути повернуті суверенній державі, що надала ці витвори у тимчасову експозицію.

Зберігачем і цієї частини колекції визначено Національний історичний музей України. Він має все необхідне обладнання для того, щоб зберігати експонати.

Коли скіфське золото повернеться в Україну

Утім, судове рішення не означає, що незабаром скарби будуть у Києві. Ще протягом трьох місяців коштовності залишатимуться у Музеї Алларда Пірсона. Саме стільки часу відведено, щоб друга сторона могла подати апеляцію.

У Криму вже заявили, що оскаржуватимуть рішення Амстердама про скіфське золото. І хоч є всі підстави вважати, що зрештою рішення суду буде позитивним для України, це знову затягує повернення коштовностей до Києва.

А за словами міністра юстиції України Павла Петренка, колекцію скіфського золота можна буде побачити в Києві наприкінці наступного року.
http://espreso.tv/article/2016/12/14/quotskifske_zolotoquot

До дня народження Ліни Костенко

Які тут не прокочувались орди! Яка пройшла по землях цих біда! Мечем і кров'ю писані кросворди ніхто уже повік не розгада. Немає дат, немає фактів голих, усе дійшло у вимірах легенд. Але в курганах скіфських — не монголи. На пекторалі — теж не Орієнт. Лише прапам'ять долітає звідти, перемиває золотий пісок. Багато міг би розказати вітер, але у вітру голос пересох... Про скіфів добре згадував Есхіл. В Гомера є, що скіфи — справедливі. В цьому краю царів і пастухів суворі люди, горді і вродливі. Любили степ, і волю, і пісні. Приносили присягу при вогні. Стріляли з лука, билися мечами. Зі списа їли здимлений шашлик. Недаром "скіф" колись і означало — суворий, грізний, воїн-степовик.

Українське народознавство як навчальний предмет

        Український поет Олександр Бучинський-Яскольд у 1678 році написав панегірик “Чигирин”, присвячений героїчній обороні козацької столиці від турків. І от у цьому творі звертає на себе увагу одне місце: поет пише, що коли б турки перемогли, то почали б нам тлумачити в наших школах “літеру”, тобто по-своєму подавати й історію землі нашої, й мови нашої, й буття, а коли б це сталося, то з цього була б нам кривда. Слова знаменні, бо моральної кривди не знає тільки той народ, який уміє пізнавати себе сам і сам оповідає собі власну історію та й плекає власну культуру, а коли йому його “літеру” тлумачить загарбник, ясна річ, той тлумачитиме її за власним розумінням та баченням і на користь собі, а не поневоленому народові. Істина, здавалося б, абеткова, але ми пережили П силу на своїй, як то кажуть, шкурі й болісно відчуваємо, що це таки справді немала кривда, коли поневолювач тлумачить тобі твою ж “літеру” з усім безсоромним цинізмом, не даючи при цьому поневоленому змоги сказати своє слово, тобто з’явити бачення себе, народу свого, звичаїв, історії, національного самоусвідомлення, розуміння сусідів тощо. [ Читати далі ]

Валерій Шевчук
Сторінки:
1
2
попередня
наступна