хочу сюди!
-
-
50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 45-54 років
Замітки з міткою «осінь»
Прекрасна сеньоріта ...
- 28.05.21, 21:47
Це моя природа - прекрасна сеньоріта ...
Мій край (а не їх партійний край).
2
Не исчезай из жизни моей...
- 09.04.19, 15:37
3
Осінь, осіннє дерево
- 30.10.17, 15:39
- ЖИТТЯ ТРИВАЄ
2
І яскріло золотом...
- 17.09.15, 12:27
- Творческая Masterская
- Бажаю, аби мої свіжий подих і легкий дотик перетворювали все на золото і коштовне каміння…
- Буде так!...
І яскріло золотом, сяяло цитринами, палахкотіло сонячно-медовими бурштинами, яріло рубінами, зачаровувало крапчасто-пістрявими яшмовими візерунками. Аметисти з гранатами зблискували втаємничено очима – адже вони Хоронителі Фіолетово-Багряної Істини.
Ці коштовності були усюди. Їх було так багато!.. А вони падали й падали… Багатство казкове, нечуване і скороминуще… Не знала Осінь, що за декілька тижнів всі її статки і розкоші зникнуть, і голісінька, боса, тремтячи всім тілом, втікатиме вона від Зими, суворої і невблаганної. Вигнанка красуня Золота Осінь…
15-16.09.2015
© Copyright: Марина Степанська
Раздел: лирика пейзажная
Свидетельство о публикации № 70072
2
Мелодія осіння
- 15.10.15, 10:47
На прем'єру "Осінньої музики" Ганни Гаврилець
Київським квартетом саксофоністів
і Національним заслуженим академічним симфонічним оркестром
в Національній філармонії України 21.09.2015
Мелодія осіння…
Самотній дощ бреде.
Крізь мжицю-волосіння
За ним – щеня руде.
Пергаменти-листочки –
Листи зимі – зліта
З гілля. На склі місточки
З калюжами – сльота…
Синкоп добірні грона,
Легато золоті –
В осінніх обертонах
Всі tutti й solo ті.
Печаль віолончельна,
Чуттєвий скрипки схлип,
Прозорість акварельна
Флейт, гелікона хрип.
Мелодія осіння –
Передзимовий бал,
Тужливе голосіння,
Екстаз! Дев'ятий вал!..
21
вересня – 12 жовтня 2015
© Copyright: Марина Степанська
Раздел: лирика пейзажная
Свидетельство о публикации № 71083
3
Осінь в короткому плащі. Віршований текст
- 25.08.13, 21:40
Cкоро осінь в короткому плащі,
Постукає в мої двері
і я впущу її в свої вірші.
В свій дім, в свою кімнату,
Вона принесе з собою вина
і кораблик плану.
Ми сядемо біля вікна,
Під шум дощу і тріск вінілів,
її парфюм із листя клену і зів'ялих квітів.
Листопад її волосся, зводить з розуму мене.
Вона наль'є пів келиха вина.
Свій короткий плащ зніме.
І пригорнеться до мене, так ніжно й тихо,
Неначе боячись накликати лихо.
Почне розповідати про себе, про подругу погоду,
Про те як темні хмари лють на землю воду.
А я візьму її кораблик плану
І заб'ю нам двом по спліфу.
До ранку лежатимемо в двох,
Слухаючи шум дощу і тріск вінілів...
2
***
- 25.10.19, 18:09
Осінні сутінки. Час кави з вершками і разрумянілісь неба. Час, коли хочеться кутатися - в затишні светри або м'які пледи . Щоб шиї саме шиї було тепло закутаній в шарф,а голові - холодно, так відчувається осінь. Холоднішає, свіжішає, темніє. Повітря стає терпкішим ,а ти немов потрапляєш в інший простір, з іншим фокусом і різкістю. Декоровані - дерева і будинки занадто яскравіі кожен раз здається, що все бачиш вперше. Бачити, вдихати, відчувати. Ніздрі дражнить кориця і кава люблю каву з корицею.
Ти прийшла додому, сама як осіння осика - змерзла, відігрівається кавою.
Восени все стає на свої місця. Дорога - це дорога, будинок - це будинок.
Хочеться мовчати або слухати книги. Або когось близького, хто сяде поруч і протягне чашку гарячого .
Ти прийшла додому, сама як осіння осика - змерзла, відігрівається кавою.
Восени все стає на свої місця. Дорога - це дорога, будинок - це будинок.
Хочеться мовчати або слухати книги. Або когось близького, хто сяде поруч і протягне чашку гарячого .
2
