хочу сюди!
 

Славушка

48 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Замітки з міткою «осінь»

Блог провінційного Растамана. Осінь і Крим

Якось так вийшло що я забив на свій "Блог провінційного Растамана", та й взагалі чомусь не хотілося мені нічого писати. Хоча подій та переживань було порівняно багато.
Осінь... Точніше вже кінець осені... Це моя улюблена пора і мені просто совість не дозволить написати про неї декілька слів. Мені цього року випало рівно 45 днів осені перебувати в криму. Відверто скажу, кримська осінь мені не подобається, вона якась не справжня чи що...Кримська осінь зовсім не така як Волинська, абсолютно не така! За всі 45 днів що я був, було лише ну може 7-9 дощових днів, а туманних днів взагалі лише 2 було, тобто вечорів. Але це все так, просто претензії в яких не враховано географічне розташування і відповідні кліматичні умови))) Насправді Кримська осінь теж дуже гарна і має свої чудові особливості! Жаль лише що моря так і не побачив((( Одне я зрозумів точно, що коли буде наступний місяць листопад, я в цю пору хочу бути  вдома! Тому що лише вдома я відчуваю справжню осінь - саме таку, як я її уявляю. Волинська Осінь!
Ладно, напевно на цьому поки що кінець, сподіваюсь наступний "Блог провінційного Растамана" вийде не з таким великим інтервалом!

жовтневого вечора


Такий муральчик є неподалік


Вздовж усієї вулиці дерева однакової форми, на фото погано видно - там нижче крони помітне потовщення, схоже що це щеплення. Крона акації, а стовбур - не роздивилася з іншого боку вулиці.



І небо сьогодні файно розмальовано - видно фахівець працював!





Я к тебе приходила в осень


 


Я к тебе приходила в осень,
Я к тебе приходила в лето,
Но на значимые вопросы
Я в глазах не нашла ответа.

И в холодной безмолвной спальне,
Мне привидится тайным знаком,
Как от мира всего... в тайне,
Ты дождем леденящим плакал.

Ты стучал во все окна ветром, 
Разрывая воздух на клочья,
Раздирая на миллиметры
Свою душу черною ночью.

Только в спальне моей тихо,
И сопит на подушке счастье,
Я тебе предлагала выход,
Но ты выбрал в ночи ненастье.


OkSana Kucha

Кольори осені


Осінній  компот

Хтось стука в двері

хтось стукав в двері…
Відкрила їх – нема нікого…
лише, чомусь,
                    схвильована Берізка
вплела багряну бинду в коси,
і віти прихилила до Землі,
вклонившись Небесам,
в які
губили
        крики 
               Журавлі…
...а квіти й трави
вже в холодних росах...

Хтось стука в двері…
відкрила Я,
а на порозі Осінь…

11 червня 2006
Старе Місце, MyGAK

Осінь

Розтріпані коси сумних оксамитових крон, Віддалено видно похмурість осіннього неба, Не треба, чудна жовта осінь, не треба Так стрімко летіти, немов навіжене метро.
Недбало скидає листки відривний календар, В активі — пошарпані нерви, розладнані струни, Відлуння осінній неспокій, відлуння Старих і нових запитань — мов цілюща вода.
О, щастя величне — у згоді з собою іти І те не згубити, що зроду душі притаманне, Туманні шаради, мов Лондон туманний, Розвішала осінь в серпанку хистких павутин.
Складаються клаптики ковдри в мозаїку літ, В осінньому світлі стає все видніше чимдалі, І далі малюк мужньо крутить педалі Та колами їздить з незмінним синцем на чолі...
Я знаю, що віхола слід мій колись замете, Я знаю — холодна зима все вбере в свою пащу, Найкраще не руш моє, осінь, найкраще, Осіннє, останнє, таємне, щемке і святе... 2000

Романтична осінь

 
О.Райдуга
Оргаліт, полотно, олія. Малий формат