Вставай мій нарде, борись Украіно.
- 01.03.22, 17:42
Пости від осудження ближніх і знайди Христа, який живе в них.
Пости від слів, які ранять і наповнись словами, які дають життя.
Пости від незадоволення і наповнись вдячністю.
Пости від поспіху і навчись терпінню.
Пости від песимізму і живи християнською надією.
Пости від турбот і навчись довіряти Богові.
Пости від незадоволення і насолоджуйся життям.
Пости від безконечних турбот і навчись перебувати в молитві.
Пости від образ і навчись прощати.
Пости від злости, яку не хочеш відпустити і шукай Царства Божого.
Пости від егоїзму і навчись служити ближнім.
Пости від відчаю і наповнись радістю віри.
Пости від злих думок і шукай правди, яка веде до святості.
Пости від компромісів з гріхом і обери вузьку браму, яка веде до вічного життя.
Пости від всього, що віддаляє Тебе від Ісуса і шукай лише того, що може Тебе до нього наблизити.
Дорога, якою Ісус Христос провадить нас до дому Отця, проходить через пустелю. Пустеля - це простір часу (кайрос), в якому залишаємось сам на сам з самим собою, з Богом. Це час спокус, пізнання своїх опорів, бунтів. Дивлячись на Ісуса, треба наважитись вийти в пустелю, незважаючи на те, що маємо багато питань, відчуваємо невпевненість та спротив. Маємо просити Святого Духа, щоб вивів нас.
Молитва св. Єфрема
У часі Великого посту (чотиридесятниці) мовимо цю покаянну молитву з поклонами:
Господи і Владико життя мого, дух млявости, недбайливости, владолюбства й пустослів'я віджени від мене.
Доземний поклін
Дух же доброчесности і смиренномудрія, терпіння й любови даруй мені, недостойному рабові Твоєму (недостойній рабі Твоїй).
Доземний поклін.
Так, Господи царю, дай мені зріти мої прогрішення і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь.
Доземний поклін.
Після цього 12 малих поклонів , молячись:
Боже, милостивий будь мені, грішному (грішній).
Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.
Без числа нагрішив (нагрішила) я, Господи, прости мені.
Відтак: Господи і Владико життя мого, дух млявости, недбайливости, владолюбства й пустослів'я віджени від мене. Дух же доброчесности і смиренномудрія, терпіння й любови даруй мені, недостойному рабові Твоєму (недостойній рабі Твоїй).Так, Господи царю, дай мені зріти мої прогрішення і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь. Доземний поклін.
Найкращий чоловік з історії --- це Ісус! Він не мав потребу в обслуговуванні і все одно Йому говорили Повелитель! У Нього не було диплому, але йому говорили Учителю, у Нього не було ліків але Йому говорили Ісцелитель! У Нього не було армії , але все одно Його боялися! Він не виграв жодної війни.але все-таки Він переміг світ! Він був ДОСКОНАЛИМ і Його розп'яли ....... Він був похований, але все-таки живе зараз ....
Мені вот сьогодні прийшов такий лист..... тому думаю, якщо читаєте цей лист і Ви - значить він також адресований Вам.
Вітаю Тебе, дорогий друже! Пишу Тобі цього листа, хоча Мені б хотілося порозмовляти з Тобою особисто і на одинці. Проте знаю, що для цього в тебе завжди бракує часу. Вчора вранці, наприклад, Я довго чекав, поки Ти прокинешся, щоб разом з Тобою побудувати плани на прийдешній день, надати Тобі сили і впевненості для нелегких справ. Але Ти відвертався, щоб хоч на декілька хвилин продовжити свій солодкий сон.
А потім у Тебе просто не було часу: вмивався, старанно чистив зуби, прискіпливо одягався, ретельно причісувався,...останній погляд у дзеркало і Ти підійшов до дверей. На якусь мить, коли Твій погляд натрапив на Біблію, Я подумав, що Ти хочеш прочитати Моє Слово, поспілкуватися зі Мною, хоча б хвилинку, Я навіть знав, як подарувати Тобі свій час. Але Ти пішов, щільно зачинивши двері.
На протязі дня Я знову і знову намагався зав’язати розмову з Тобою. Чекав цього моменту. Ти пам’ятаєш сніданок: смачна їжа, запашний чай – це все від Мене. Однак, Ти навіть не подумав про це, не кажучи вже про слова вдячності.
Після поживного обіду Ти тяжко зітхнув, а Я стояв поруч і очікував, що саме зараз Ти розкажеш про наболіле, про все, що пригнічує душу і попросиш допомоги. Але якась думка, очевидно дуже важлива для Тебе, відволікла Твою увагу, і думки закрутилися, шукаючи виходу. Одним словом, для Тебе проблем вистачало завжди. Вони кожного дня навалювалися на Тебе таким вантажем, що перекреслювали все інше. Тобі ставало дуже важко. Чому ж Ти не звертався до Мене?
Пам’ятаєш, недобра звістка захопила Тебе зненацька? Я в той час був біля Тебе, Я так хотів висушити Твої сльози, і навіть намагався зробити це по-Своєму: послав Тобі легкий, теплий вітерець, птахів щоб вони веселили щебетом і співом відволікли Тебе від гірких думок, сонячне проміння, голубе небо,... – це все для Тебе. Але Ти вже вкотре нічого не зрозумів, не заговорив зі Мною .
І навіть увечері, прийшовши з роботи – не згадав Мене. Нашвидкуруч повечеряв, увімкнув телевізор і телепрограми надовго захопили Тебе. Невже вони цікавіші, ніж спілкуватися зі Мною?! Невже важливіші і ті проблеми, які не покидали Тебе ще й увечері?
Ти втомився за день, Я Тебе розумію. Не звинувачую за те, що майже в знемозі впав у ліжко. У такому стані важко молитися, думати про духовне, але Я все таки надіявся на це, бо в якусь мить у Тебе майнула думка про Мене, але це було вже крізь сон, який швидко заволодів Тобою. Ти ж не чинив опору. А Я так чекав... Хотів разом з Тобою згадати про день, що минув, проаналізувати його. Повір: Я би потішив Тебе, заспокоїв Твій біль... Але Ти не захотів...
Тож коли настане новий день, згадай про Мене. Пам’ятай, що Я завжди поряд з Тобою.
З любов’ю Твій товариш Ісус.