Дорога, якою Ісус Христос провадить нас до дому Отця, проходить через пустелю. Пустеля - це простір часу (кайрос),  в якому залишаємось сам на сам з самим собою, з  Богом. Це час спокус, пізнання своїх опорів, бунтів. Дивлячись на Ісуса, треба  наважитись вийти в пустелю, незважаючи на те, що маємо багато питань, відчуваємо невпевненість та спротив. Маємо просити  Святого Духа, щоб вивів нас.

Молитва св. Єфрема 

У часі Великого посту (чотиридесятниці)  мовимо цю покаянну молитву з поклонами:

Господи і Владико життя мого, дух млявости, недбайливости, владолюбства й пустослів'я   віджени від мене.     

Доземний поклін

Дух же доброчесности і смиренномудрія, терпіння й любови даруй мені, недостойному  рабові Твоєму (недостойній рабі Твоїй).    

Доземний поклін.

Так, Господи царю, дай мені зріти мої прогрішення і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь.      

Доземний поклін.

Після цього 12 малих поклонів , молячись:

Боже, милостивий будь мені, грішному (грішній).

Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.

Без числа нагрішив (нагрішила) я, Господи, прости мені.

Відтак: Господи і Владико життя мого, дух млявости, недбайливости, владолюбства й пустослів'я віджени від мене. Дух же доброчесности і смиренномудрія, терпіння й любови даруй мені, недостойному рабові Твоєму (недостойній рабі Твоїй).Так, Господи царю, дай мені зріти мої прогрішення і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси на віки віків.  Амінь.     Доземний поклін.