Львів загадковий і улюблений
- 23.06.23, 00:20
Дніпропетровськ
Луцьк
Черкаси
Чернівці
Херсон
Харків
Тернопіль
Полтава
Луганськ
Ужгород
Житомир
Чернігів
Львів
Запоріжжя
Донецьк
Вінниця
Івано-Франківськ
Суми
Севастополь
Одеса
Миколаїв
Кіровоград
Київ
Хмельницький
Рівне
НАШ РІДНИЙ КРАЙ Щоб довелося мандрувати – Піти по рідній всій землі: У кожне місто завітати, У кожнім побувать селі, - То навіть би за сотню років Цього б не встигли ми зробить: Простори в нас такі широкі, А міст і сіл – що не злічить! М. Познанська
Цією статтею я б хотіла розпочати друк низки публікацій про Тернопіль
Люди на території Тернополя, що звалося колись Сопільче чи Топільче, селились значно раніше, ніж тут було засновано місто. Їх приваблювали родючі землі на лівому березі Серету, дрімучі ліси, в яких можна було сховатись від нападників. Нині в Тернополі та околицях виявлено сліди стоянок первісних людей, тому припускають, що територія міста була заселена вже в Х тис. до н.е. Давньоруське укріплення Топільче (Сопільче) було зруйноване під час зимового 1240-1241 рр. походу Батия до Карпат.
Проте вперше у документах Тернопіль згадується у 1540 році, коли польський король Сигізмунд I видав краківському каштелянові, великому коронному гетьману, Янові Амору Тарновському, грамоту на заснування міста та володіння землею навколо нього. Будівництво фортеці на березі ріки Серет в урочищі Сопільче (Топільче) тривало вісім років. Був зведений замок, який мав охороняти південно-східні кордони королівства від набігів татарів.
У XVI столітті Тернопіль займав невелику територію. Місто охороняли Шевська, Кушнірська вежі та Кам‘янецька брама. Разом із замком, синагогою, церквою Різдва та Воздвиженським храмом вони входили у фортифікаційну систему давнього Тернополя.
Місто з трьох боків оточувало озеро та болота, а зі сходу воно було укріплене широким сухим ровом з валами, частоколом і двома вежами в кутках. Поза центральною частиною простяглися передмістя: Заруддя - на півночі, Збаразьке - на північному сході, Смиковецьке - на сході та Микулинецьке - на півдні.
1548 році місто отримало Магдебурзьке право, згідно яким Тернополю надавались деякі привілеї. А саме: його жителі на 15 років звільнялися від податків, на 20 років від сплати мита, а також право влаштовувати три ярмарки на рік та щотижневі торги і мати склади на товари для закордонних купців.
Ян Тарновський будучи коронним гетьманом Речі Посполитої не часто бував у Тернополі. Проте місто добре адмініструвалося, його економіка зростала і приносила гетьману значні прибутки. Вже в 1548 році місто отримало Магдебурзьке право. Мешканців заохочували до зведення власних садиб. Розмір будинків не повинен був перевищувати 10,5 на 23,5 м. До кожної будівлі прилягав більший або менший земельний наділ. Будинок і город складали неподільну власність і не могли бути проданими окремо. Згодом поселенці виплачували за садиби по 18 грошів і 2 пів мірки вівса. Крім оплати, городяни відробляли на панському полі 2 дні щотиждня, складали данину медом і свининою. За користування правом ловити рибу в ставу треба було брати участь в ремонті греблі та лісопилок. Згодом, з 1559 р., повинність була замінена грошовою оплатою.
Згодом Тарновський звів у Тернополі замок. Місто росло і процвітало, витримуючи різні історичні катаклізми. Живе воно і сьогодні, милуючи тернополян та приваблюючи численних туристів. «Місто над ставом», - звуть його мешканці… «Мальовничий куточок України»,- називають Тернопіль гості.
Далі буде