ЗВЕРНЕННЯ

екс-депутата СССР, москвича Миколи Куценка до українців:

«Не допомагайте Росії відроджувати на своїй святій землі – Малоросію!»

«Не буде Україна ні в євросоюзі, ні в НАТО доти,

доки не обірве гнилу мотузку, яка її єднає з Кремлем...»

інформаційний бюлетень №49 (789), 2008р.


Сьогодні юридично Росія називається – «Російська федерація», себто, відповідно до Конституції, кожна республіка має право на державність і суверенітет. Логічно запитати, а де ж російська республіка?..По суті, Петербург це і є столиця російської республіки, а Москва є федеральним центром федерації. Логічно, що ця республіка повинна була б мати свого президента і свою Конституцію... Щодо відносин РФ і України, то вони загострилися небезпечно до краю, а все тому, що Україна належним чином не відреагувала на військові дії в Грузії. Що відбуваося в Грзії? Скажемо так: це була війна, незаконне вторгнення російських військ на територію суверенної держави, а як ще назвати , якщо в цій операції була задіяна 58 ударна армія? Це була справжня неоголошена війна. І як би хто там не говорив, це виглядає саме так. До того ж, варто говорити про подвійні стандарти російської влади...Коли та ж армія робила удари по Грозному і території Чечні, а весь світ обурювався, влада РФ заявляла: «хай вас це не хвилює, ми наводимо конституційний лад на території власної держави». запитується, чому ж РФ так обурилася, коли Грузія заявила про наведення того ж таки конституційного ладу на території своїх же республік? Без сумніву, те, що відбуваося в Грузії, ще вдарить і по самій Росії...

Наприклад опозиція (тих часів, ред.) в особі Віктора Януковича підтримала дії Росії. І це не дивно. Що стосується цього політика, то він показав себе не кращим чином ще у 2004 році...Кремль не може керувати Ющенком, бо на нього немає компромату у КГБ...Москва точно вирахувала, що за цього політика будуть голосувати немало російськомовних громадян. Немало буде за нього гоосувати так званих «продажних». Інше питання до нинішньої політичної ситуації в Україні, що відбулося між лідерами майдану – Ющенком і Тимошенко? Ви ж подивіться, Москва сьогодні заледве не називає В.Ющенка першим своїм ворогом. Та вже за одне це він має бути гідним поваги! Чому? – Кравчук, Кучма і Янукович – це була плеяда московських лизоблюдів. Коли такі правили Україною, Москва була спокійна за Україну! – «Там наші ребята». І раптом виникає Ющенко, яким Москва керувати не може! А що значть керовані люди? Це ті, на яких є компромат у КГБ Росії. На Ющенка немає компромату у КГБ! А тому вони й «поливають» його, розраховуючи на дурість українських громадян. За сценарієм Росії, якщо не говорити про воєнний сценарій, а він не виключається, бо у московських колах можна сьогодні чути й про нього. Мовляв, про захист роійських громадян в Україні потрібно реагувати своєчасно, і не допустити того, що відбулося в Грузії... Себто, мирний сценарій давно відомий:скомпроментувати некерованого Москвою Ющенка, привести до влади в країні керовану людину, змінити до невпізнанності Коституцію, а то й ліквідувати посаду президента, далі референдум...


Росії сьогодні за імперськими планами потрібно одне: Україна має бути в стійлі! Росія сьогодні не приховує: вона чітко підняла герб російської імперії, а там ясно показані три корони : велика, біла і мала – Малоросія. Сьогодні по суті, Росія здійснює злочин в Україні, сиплючи паспортами...Якщо уявити, що відповідні спецслужби чинять провокацію – підривають будинок де живуть офіцери Чорноморського флоту РФ... Все! Це війна! від такого розвитку подій страховки немає... Росія сьогодні вже формує батальйони швидкого реагування з представників різних національностей. Тобто вона готує свій військовий щит. Висновок головний для України: вона не буде ні в НАТО, ні в Євросоюзі доти, доки не перерубає ту гнилу мотузку, яка її зєднує з Кремлем, бо в Росії живе багато українців! саме зі злочинним Кремлем і злочинною Лубянкою. Доказів тому чимало: хто організовував ГКЧП у 1989 році? Якщо Горбачов був відсутній. Кого послухав міністр оборони Язов? Він послухав голову КГБ Кличкова. Хто приводив до влади Л.Брєжнєва – голова КГБ, Семичасний. Він зайшов на засідання політбюро і сказав: «Льоня, ти что здрейфіл? Завтра Нікітє пєро в зад і он полєтєл...Льоня. ти должен знать , что КГБ ошібок нє допускаєт і нє прощаєт!..» Так ось хто нами правив і править сьогодні. Компромат на всіх, починаючи з 1917 року був на всіх у КГБ. Хто нині керує Росією? Путін – викормиш КГБ. Згадаймо – його дід був кухарем у Леніна і Сталіна. Це була особа якій довіряють...

Проти Ющенка сьогодні, як представника української державності працює армада оборотнів... Народ це мусить розуміти. Нинішнього Ющенка можна порівняти з раннім Єльциним, який так само як і Ющенко прийшов на хвилі народного піднесення. Але бандити й злодії не захотіли служити в Росії Єльцину, а нині бандити й і злодії не хочуть в Україні служити Ющенку. Вони не хочуть працювати на інтереси державності, які представляє сьогодні Президент Ющенко. Більше того вони намагаються дискридетувати його, аби той народ який скадував його прізвище на Майдані його ж таки й звалив. Проти Ющенка сьогодні, а відтак і проти української державності працює армада оборотнів. Чи вистачить сьогодні в українського народу мудрості це зрозуміти, ось в чому питання!.. Проти України активно працюють російські ЗМІ. Так, наприклад на першому російському каналі веде передачі такий собі Шевченко. Образливо, що такий тип носить таке святе прізвище. Це суцільна шовіністична маячня. Предача, чим би не починалася, кінчається Україною. на предачу приходять одні й ті ж підгодовані Кремлем «качки»: Лєонтьєв, Затулін, Карагінов, Маркін, – всі ті, хто з ненавистю говорить про Україну. На цій передачі завжди мала слово мадам Вітренко. Один журналіст сказав їй, що напевне в неї немає грошей і вона їх у такий спосіб заробляє, ллючи бруд на Україну та Ющенка. Цьому журналісту більше слова не давали.


Хай сьогодні кожен поважаючий себе українець запитає: чому українська незалежність так дратує шовіністичну Москву?.. З оптимізмом і вірою в Україну, потрібно проводити роботу з населенням. Потрібно єднатися всім українцям. Адже це характерно для націй єднатися перед небезпекою. Сьогодні в Україні є небезпека втратити державність. Візьмемо для прикладу Грузію. В скрутну хвилину опизиції там не було чутно. Співак Кікабідзе напредодні свого 70-ліття отримав нагороду з рук президента росії Медвєдєва, але коли Росія почала бомбити Грузію, він відніс ту нагороду у Посольство Росії і сказав: «Передайте її Мєдвєдєву, хай він вручить її у Москві комусь із своїх лизоблюдів...» Хай сьогодні кожен українець подумає – чому ми так ненависні Москві. Чому ми сьогодні не публікуємо матеріалів, навколо яких потрібно розгорнути дискусію. Я маю на увазі війну, яку оголосив Сталін Україні 22 червня 1944 року. Чому цю директиву досі не обговорено. А що це задиректива? Підписана вона Сталіним, Берією, Жуковим. В ній ідеться про негайне виселення всіх українців у сім областей крайньої півночі Росії. Першим пунктом в ній йшлося про виселення тих українців, які в роки війни жили на окупованих територіях. Тому я звертаюся до всіх малоросів:

Ви хочете відродження Малоросії в союзі з Росією? Ви її отримаєте, але всі українські патріоти будуть вивезені у мордовські табори, а по дорозі половину з них перестріляють!.. В цій директиві ясно сказано: вивезти після збору врожаю, який відправити на потреби армії. На заваді виконнанню тої директиви стали Хрущов і Судоплатов. Але Хрущов не українців рятував. Він рятував свою шкуру. Ві сказав: «Товаріщ Сталін, ето нєвозможно, – нет в таком колічєствє подвіжного состава і нє только екавєдістов, чтоби організовать етот виєзд. Ми етім только подтолкньом взрослоє насєлєніє України в банди Бандери.» На що Сталін йому сказав: «Хрущ, ти ето говоріш просто так, но у мєня єсть чєловєк, которий знаєт нє на словах, что такоє Бандєра...Он бил там.» І до Сталіна було запрошено генерала Судоплатова, який свого часу входив у Провід ОУН. Мені довелося (Моколі Куценку, ред.) знайомитися з документами з цього приводу. Він був там завербований КГБ. Більше того він втерся в довіру до полковника Коновальця – начальника генштабу УНР, який називав його сином. Саме судоплатов у день народження Євгена Коновальця знищив його – зірвав хімічною зброєю. Саме сьогодні про це пише син судоплатова, який є істориком спецслужб Росії, історик КГБ. Він пише наступне: «Отец получіл заданіє лічно от Сталіна на унічтожєніє Коновальца...» Пише про те, що у Москві було підготовлено дві коробки цукерок, в одній з яких була та сама хімічна бомба...Судоплатов зустрівся з Є.Коновальцем у казино, одну коробку цукерок відкрили, а інша лежала поруч. Вона повинна була саме лежати, бо якщо її поставити, вона через кілька хвилин вибухне. А на коробці була зображена грана українська дівчина. В якусь мить їхньої зустрічі Ковалець взяв ту коробку і зі словами – дивись яка гарна красуня – і поставив її на ребро. Судоплатов знав, що в ці хвилини в коробці відбулася хімічна реакція і через десять хвилин буде вибух. Він швидко розпрощався з Коновальцем і вже здаля спостерігав за тим, як вибухнуло казино. За цю акцію Судоплатов отримав орден Бойового Червого прапора.

Тоді в кабінеті Сталіна Судоплатов сказав, що відміняти директиву не потрібно, але спочатку потрібно покінгчити з бандерівщиною. Ця директива й далі є діючою, лише перекочувала з теки Генсека в теку проезидента Росії. Коли я спілкувався з М.Горбачовим, то запитав його чи бачив він цю річ. Він сказав, що бачив не лише цей документ, але й багато чого іншого, про що не має права говорити. Мер Москви Лужков казав: «Українского государства нікогда нє било і нє будєт. Ми моглі взять малоросію у 2004 году, но ми єйо забєрьом всю і тогда господа націоналісти за всьо отвєтят». Повертаючись до тої зловісної директиви. Там є такий пункт: «Послє висєлєнія українцев, Україну заселіть вєрнимі націямі страни». До речі, хто ці «вірні нації», хто сьогодні виконує в Москві всю чорну роботу. Тобто Україну заселять рабами, котрі мовчки тут будуть працювати, але України уже не буде. Я говорив з українцями тут у Москві, кажу і зараз.

Українці, звертаюся до вас іменем дітей і внуків ваших, звертаюся до людей свого покління – прокиньтеся! Збадьоріться і реально поміркуйте, якби Росія хотіла добра республікам, то давно б відпістила їх з миром, а не влаштовувала бойню в Грузії, постійні провокації в Україні. Сьогодні в Росії уже не святкують день Незалежності, бо невідомо від кого вона оголосила незалежність. А якщо навіть так, то Росія не має права говорити про зміну кордонів. Чому вона сьогодні бачить свій інтерес у Криму, Грузії тощо. Для відродження імперії, Росії потрібна саме Малоросія, а не Україна...

Від редакції. Минуло три роки. Що би сьогодні сказав патріот України український москвич, Микола Куценко про російсько-українські стосунки, і чи почули його українці та українські політики?..

В последнее время на украинских сайтах зачастили россияне и им сочувствующие (из числа янычар проживающих в Украине).

Не знаете кто такие янычары? Поясняю. Очень давно, когда запорожские казаки вели войны с турками-мусульманами, было такое явление. Турки захватывали ясыр, то есть пленили людей, которых продавали в рабство. Мальчиков отбирали отдельно, делали обрезание, обращали в мусульманскую веру и воспитывали из них воинов ненавидевших православие и славян. Это явление можно и сейчас очень часто наблюдать в современной жизни, с тем отличием, что это этнические украинцы с украинскими фамилиями, но воспитанные в духе раболепия и истеричной украинофобии.

Причем и россияне и янычары очень хотят нам украинцам доказать, что все у нас в Украине не так, как должно быть и очень подробно стараются внушить нам, что сегодняшние политические реалии, в том числе и независимость – это явление временное и они россияне снова вернут себе свою славянскую колонию. Они рассказывают нам, что у нас и с политикой не так, и с экономикой плохо, и, что если чуть что и мы не будем с Россией они нам газовый краник перекроют и армия у нас плохая... Ну, в общем все у нас из рук вон плохо и не дай Бог нам с вами вступить в НАТО... И интеграция в европейские структуры не для нас.

А про украинский язык... Это для них вообще какое-то недоразумение. Ведь, оказывается, такого и языка не было. И культуры украинской нет в природе. Это все мы им, россиянам, должны в ножки кланяться, что они разрешили нам придумать украинский язык... Вот так, дорогие мои соотечественники.


Вы задаете мне очень много вопросов. Позвольте и мне задать Вам, как патриоту России и человеку, разбирающемуся в экономических вопросах.

1. Последние десятилетия своего существования СССР (250 млн. населения) существовал за счет экспорта энергоносителей, которых в то время экспортировалось в несколько раз меньше, чем сейчас. Да и цены были намного меньше. Хватало этих денег, вырученных от экспорта, чтобы хоть как-то поддерживать экономику огромной сверхдержавы и на 250 млн. человек...

Сейчас Россия (150 млн. населения) экспортирует энергоносителей намного больше. чем тогда и по ценам гораздо высоким. Но это никак не отражается на жизни простого россиянина. (Я не считаю жирующую Москву, она всегда была отдельным государством.) Скажите, почему же жизнь россиян заметно не улучшилась?

2. Почему в России появилось за последние полтора десятилетия так много очень богатых людей, даже по западным меркам?

Например, Р. Абрамович, состояние которого оценивается в 20 млрд. долларов. Скажите, а сколько новых заводов построил он в России? Сколько он обеспечил рабочих мест россиянам? И почему он купил очень дорогой футбольный клуб в Англии, чтобы дать рабочие места английским футболистам? А почему не российским?

А почему ему и подобным ему не открывать новые производства в России, чтобы они работали на экономику России?

3. Разведанных месторождений в России, при таком огромном объеме экспортирования как сейчас, может хватить на 30...40 лет. А что дальше?

А что будут делать последующие поколения россиян? Кто про них думает?

Да и распродажа своих ресурсов, это же грабеж будущих поколений россиян.

Уже сейчас в самой России ощущается резкая нехватка энергоресурсов. Это мы знаем.

Это что означает, что Россия скатывается в круг стран сырьевых придатков Европы?

Этот блок, тесно связанных с политикой, экономических вопросов до сих пор так и остался без ответа. Может быть, кто-то другой, из более толковых россиян, разъяснит мне. Буду очень благодарен.

Второй блок вопросов, которые очень рьяно и активно пытаются с нами обсуждать россияне – это наше стремление к интеграции в систему европейской безопасности (НАТО) и европейские политические и экономические структуры. Нам объясняют в любых цензурных и нецензурных формах, что мы ничего не понимаем и, если мы отойдем от китайско-российского военного сотрудничества, то будем стерты с лица земли российским сверхточным оружием 6-го поколения. И что украинская армия и флот находятся в плачевном состоянии, и мы даже не сможем отразить удары России по Украине. (Как вам, братья-украинцы, уже стало страшно?). И что победоносная армия РФ войдет в юго-западную Украину под овации местных янычар, которые до поры до времени ведут агитацию за второй государственный язык (это тот, который с матерными выражениями и пальцами "врастопырку", когда не хватает словарного запаса. Наверное это и есть самое главное оружие 7-го поколения).

В связи с этим хочется задать таким горе-патриотам России один вопрос. А в каком же состоянии находятся вооруженные силы России? Вспоминается случай, когда самолет российских ВВС выпустил ракету и она чудом не попала в Нововоронежскую АЭС. А трагическая гибель подводного атомохода "Курск", когда российские спасатели предприняли несколько попыток для того, чтобы спасти экипаж? А перед этим отказались от помощи норвежских спасателей. А потом, когда уже согласились, то норвежцы с первого раза вскрыли подлодку, но, увы... К великому несчастью, в живых уже никого не осталось. А можно было же спасти хотя бы часть экипажа, если бы согласились сразу разрешить предоставить помощь норвежцам. И украинцы тогда вместе с россиянами ужаснулись этой трагедии. Тем более, что значительная часть экипажа были наши ребята-севастопольцы.

А сколько случаев бегства из армии с оружием, то в одной части России, то в другой? А самострелы?

А сколько же ребят просто не хотят служить в ВС РФ. В связи с этим в России отменены почти все виды отсрочек. Для того, чтобы убедиться в этом достаточно выйти на сайт МО РФ.

Третий блок вопросов, которые очень активно пытаются обсуждать с нами на форуме россияне, что Крым, дескать, это не Украина.

Тогда позвольте спросить Вас: А чей же тогда Крым – германский (там жили готы), византийский (там жили понтийские греки), татарско-турецкий или захваченный при помощи запорожских казаков (два полка под предводительством З.Чепиги, А.Головатого) Россией?

Кстати, запорожцев за то, что они сумели сделали то, чего не могла сделать российская армия: взяли остров Березань, уничтожили крепость Хачибей (современная Одесса), брали в составе двух штурмовых колонн Очаков "щедро наградили". Отобрали запорожские земли, которые обещали частично вернуть и отправили подальше с Украины на Кубань для того, чтобы украинцы, которые остались в Украине забыли слово "воля" и помнили слово "раб" до 1861 года. А ведь до этого времени на Украине не знали рабства.

Можно еще вспомнить, что при Гирее была первая перепись населения в Крыму. Сколько же тогда там жило россиян? Да нисколько. Зато украинцев была почти половина.

Так что не ропщите, россияне. Крым был, есть и будет украинским.

А, если еще вспомните про какие-то территориальные претензии, то поможем напомнить, про земли Слобожанкой Украины, которые по мановению волшебной палочки московских большевиков отошли к России. Да, мы помним про эти земли. Это южные части Белгородской, Курской, Воронежской областей (где, кстати, до сих пор не забыли украинский язык). А уж про Кубань (Кубанскую Украину) и говорить не приходится. А Дальний Восток, который был заселен украинцами во время Столыпинских реформ.

Так что не бойтесь, россияне, что мы это забыли. Мы помним. И не забивайте нам мусором голову.

Можно было бы еще выделить несколько блоков вопросов, но думаю, что на первый раз хватит. А то у кого-то будет болеть голова.

Хотя... Хотя все-таки непонятно, почему же россияне так активно лезут к нам на наши украинские сайты обсуждать наши внутренние вопросы? Может быть, потому, что боятся остаться без украинцев национальным меньшинством в России? Ведь действительно, если посмотреть на карту России, то кто же там живет? Башкиры, мари, якуты, татары, чеченцы, осетины, ханты-манси, уйгуры, кабардинцы, ненцы, чукчи... и еще много и много разных народов и народностей (см. Энциклопедию). А уж про китайцев, которые очень активно заселяют Дальний Восток с 1989 года я уж и не говорю...

Теперь понятно, почему подкорректировали в России Закон о гражданстве. Уж очень он вначале был жесткий. А сейчас сняли даже требование, касающееся знания русского языка. Уж очень неприглядная картина естественного снижения численности населения в России.

Видимо и идут к нам россияне на украинские сайты, потому что боятся, что уйдем мы в Европу, а у них столица России перекочует в Шанхай. И будут петь братья-славяне старую советскую песню:

Русский с китайцем – братья навек.

Крепнет единство народов и рас.

Плечи расправив, простой человек,

С песней шагает простой человек.

Дружба навеки в сердце у нас.

Москва – Пекин (или Шанхай)!

Москва – Пекин!

Идут, идут вперед народы!...

Козаки! Ця стаття написана мною російською мовою, бо українці – це народ освічений і знають, як правило, декілька мов. І ніколи не роблять проблем з цього приводу. Треба буде, вивчимо і німецьку, і англійську, і португальську, і італійську... Немає проблем, ми ж люди розумні.

А росіянам прошу відповісти на наші запитання. А може нам дасте запрошення на свої російські сайти і там поговоримо.

Бачите? У нас можна вільно обговорювати будь-які теми. А в Росії... там ФСБ пильно стежить і не дає вільно обговорювати деякі політичні теми.

Так може ви і тікаєте до нас, бо у себе вам затуляють рота? Так зробіть і у себе, щоб була демократія... А ми вам допоможемо.

Слава Україні! 

Выходцы из Украины считают, что "зачинщики всего этого беспредела должны быть немедленно арестованы и преданы суду"

** Від себе - далі можна не читати - звичайне кремлядське лайно. Головне в кінці - перелік підписантів  Батьківщина має знати своїх "героїв". Від себе додам - ну Кобздон мене особисто не здивував, а ось Лановим був прикро вражений... Далі текст ***

Антонина Цимбалюк 21 февраля | 13:53
Известные выходцы из Украины, которые сейчас живут в России, обратились к президенту Украины Виктору Януковичу с просьбой урегулировать ситуацию в стране.

Как рассказал корреспонденту "Вестей" в Москве Николай Челомбитько, руководитель общественного представительства Луганской области в Москве, текст письма согласовывали вчера весь день.

"Инициатором подписания письма стало руководство региональной общественной организации "Совет землячеств Украины" в Москве", - уточнил "Вестям" Челомбитько.

Он также подтвердил, что среди подписантов письма действительно есть ряд известных выходцев из Украины, в частности Иосиф Кобзон, Элина Быстрицкая, Василий Лановой и другие.


Приводит полный текст обращения

"Уважаемый Президент Украины Виктор Федорович Янукович!

Сегодня близкая и любимая наша Родина Украина в опасности.

В результате провокационных действий "майданщиков" во главе с Кличко, Яценюком, Тягнибоком и другими радикальными силами гибнут люди, горят здания, захватываются государственные учреждения, военные части, закрываются школы и детские сады. Начинается братоубийственная гражданская война.

К сожалению, все Ваши усилия и призывы к мирным переговорам и благоразумию игнорируются теми, кто взял в руки оружие, булыжники, "коктейль Молотова" и рвется к власти. Они уже не думают о евроинтеграции, о благополучии своего народа, о процветании своей страны, об историческом наследии древней Руси. Мы видим на улицах и площадях Украины портреты Бандеры, фашистскую свастику, слышим антироссийские призывы.

Мы просим Вас, уважаемый Виктор Федорович, во имя спасения целостности Украины и жизни миллионов украинцев, среди которых находятся наши матери, отцы, братья и сестры применить всю власть и силу, которая есть в Ваших руках, чтобы навести порядок в стране. Зачинщики всего этого беспредела должны быть немедленно арестованы и преданы суду.

Мы верим, что Вам хватит политической мудрости сделать независимую Украину крепким и процветающим государством, которое будет развивать и укреплять дружбу и сотрудничество с Россией.

Желаем Вам победы!

Россияне, которые родились и живут в Украине:

Авдеенко Т.П. – заслуженная артистка УССР

Акаемов П.И. – поэт, член Союза писателей России

Бакланов О.Д. – председатель правления Международного союза общественных объединений "Киевская Русь", Герой Социалистического труда

Бебко В.С. – Чрезвычайный и Полномочный посол Российской Федерации

Безлепкин Л.Ф – государственный и общественный деятель

Болдичева В.А. – главный редактор журнала "Моя Москва"

Быстрицкая Э.А. – Народная артистка СССР, почетный член Украинской Академии искусств

Введенский Е.А. – капитан I ранга, доктор исторических наук

Волков А.А. – летчик-космонавт, Герой Советского Союза

Годованюк В.К. – председатель Московской коллегии адвокатов "Центр правовой помощи"

Голоденко Н.И. – Заслуженный артист России

Григорьевич А.А. – генеральный секретарь Международного славянского совета

Демарин И. Б. – Заслуженный артист УССР

Демьянчук В.Б. – Заслуженный художник России

Дупак Н.Л. – Заслуженный артист Украины и России, инвалид Великой Отечественной войны, участник освобождения Украины

Загоруйко В.В. – режиссер, Заслуженный деятель искусств России

Игумен Кирилл – настоятель храма Николая на Берсеневке

Кобзон И.Д. – Народный артист Украины и СССР

Косарик В.К. – генерал-лейтенант в отставке

Лановой В.С. – Народный артист СССР

Лисовский С. А. – главный редактор газеты "Общество и экология"

Лунев Н.С. – президент Региональной общественной организации "Землячество Донбассовцев" в Москве, Почетный гражданин Донецкой области и города Донецка

Лях Н.И. – председатель правления Региональной общественной организации "Совет землячеств Украины" в Москве, действительный государственный советник Российской Федерации I класса

Миансарова Т.Г. – Заслуженная артистка УССР, Народная артистка России

Михайлов В.А. – член Президиума Совета при Президенте Российской Федерации по межнациональным отношениям

Челомбитько Н.И. – руководитель общественного представительства Луганской области в Москве.

Взято тут

ДРУЗІ! Пропоную Вашій увазі одну публікацію. 

Ми маємо сьогодні  ЗЛОЧУННУ ВЛАДУ і це безумовно!!! Але що нам МОЖЕ ВТЮХАТИ ЗАВТРА КРЕМЛЬ на заміну цій владі? Люди, думайте головою, а не емоціями.

Зачем Медведчуку Министерство обороны?

Очевидно, что в Москве опять сделана ставка на давних лоббистов Кремля. И в частности, на Виктора Медведчука. Последний, как известно,  имеет весьма тесные взаимоотношения с Владимиром Путиным, которого большинство политологов видит следующим «четырнадцатилетним» президентом Российской Федерации. Правда, после дрейфа Медведчука в сторону Тимошенко, прямое его возвращение в большую украинскую политику времен Януковича  маловероятно. В то же время, судя по той медиаактивности, которую Медвудчук демонстрирует в последнее время, не исключено что он  готовится пройти в парламент по мажоритарному округу, где попытается сформировать свою группу влияния. А публичные отрицания этих планов, сделанные в одном из последних его интервью, являются лишним тому подтверждением. В любом случае, Москва пока делает ставку на продвижение сильных креатур Медведчука на ключевые государственные посты.

В любом случае, приходится признать, что Кремль избрал новую тактику обеспечения собственного влияния на политическую ситуацию в Украине. Несколько разочаровавшись в жесткой позиции президента Януковича, Москва возобновила свой бесконечный проект по внедрению в окружение президента прямых лоббистов, чья компрометирующая зависимость  не вызывает у нее сомнения. В данном конкретном случае речь идет о Билоконе и Олейнике, которые, судя по всему, подконтрольны Медведчуку. И возможное назначение которых существенно подрывает влияние иных групп. Одновременно с этими назначениями следует ожидать, как минимум, ослабления влияния группы того же главы АП.

И последнее. Пророссийская группа Медведчука, как это ни парадоксально, до сих пор завуалировано, но, тем не менее, лоббирует интересы Тимошенко. Вне зависимости от перспектив Юлии Владимировны попасть в тюрьму, политический потенциал у данной фигуры огромен. При удачных кадровых манипуляциях в силовых структурах, Медведчук сможет не только ослабить давление на лидера оппозиции, но и полностью (изнутри) разрушить всю систему обвинения Тимошенко. Учитывая особые отношения Тимошенко с Кремлем, лоббисты Медведчука смогут получить всестороннюю поддержку, в том числе и из Москвы.

Читаю стрічку...