Отзывы о тренинге по Системно-векторной психологии Юрия Бурлана 

Кристина, экономист-менеджер:

"Моя жизнь проходила словно в ракушке, не знаю, было ли это социофобией, но я закрывалась от других людей, держала всех на расстоянии. Мне было удобно так жить. Была работа, которая меня устраивала, но в один момент я начала чувствовать, как задыхаюсь от того, что не могу понять, для чего живу. После получения системных знаний я стала видеть людей по-другому, начало появляться понимание, куда идти дальше, а главное – зачем…"

Уже 9568 результатов оставили более 8000 человек

Записаться на 3 бесплатные лекции можно кликнув по баннеру:

Отзывы о тренинге по Системно-векторной психологии Юрия Бурлана 

Людмила, финансовый менеджер:

"Раньше я думала, что Иисус Христос страдал за нас, и мы должны страдать.  И у меня была такая модель поведения. Я ничего не хотела, переполняло сумасшедшее чувство обиды, и было ощущение, что ты уже никогда не выберешься отсюда. И ненависть переполняла - как же жить дальше? На тренинге я стала понимать, что  страдание возникает только от непонимания себя…"

Тысячи других отзывов и мнений: http://www.yburlan.ru/results/

Кликните по баннеру для записи на 3 бесплатные онлайн-лекции по системно-векторной психологии Юрия Бурлана:

ИНТЕРЕСНОЕ МНЕНИЕ... 

Часто можно услышать, как многие буквально хвастаются тем, у кого из них проблемы «круче» (проблема в жизни, медицинский диагноз, болезнь). 
Что – то типа: «Вы себе не представляете, у меня случилось ТАКОЕ!». В ответ: «Да уж представляю, у меня ещё хуже было, ещё и не такое»! И понеслось, давай перебирать, кому тяжелее было, кто сильнее заболел, и как потом «героически» справлялся с проблемами и как они выкарабкивались. 
Ещё регулярно бывает, что произошло что-то плохое (по мнению человека), и он стремится поделиться с ближним, надо срочно рассказать друзьям и знакомым. Как будто болезни или неприятности – это самые яркие моменты в жизни у людей, как если бы больше ничего интересного с ними не было, и рассказать больше не о чем?! 
Да поймите же, нет никакого геройства в том, чтобы болеть и страдать! Другое дело, если бы люди гордились тем, как у них устроен здоровый образ жизни, как они смогли обрести уверенность в себе и стать счастливыми, жить в гармонии с собой и окружающим миром. Что живут в достатке, что счастливы в личной жизни, развивают свои способности и таланты. 
Так нет же, хочется им пересказывать друг другу всякие «ужасы», «проблемы», трудности, которые были в их жизни. В результате «накручивают» себя и собеседников и уже все вместе дружно углубляются в вере, что жить «тяжело, страшно, мучительно, трудно, и что отсутствие радости – это норма». 
В том числе, любят ещё и штамповать жизнь и окружающих людей. Например: «все нормальные мужики перевелись», «нет жизни в этой жизни», «абсолютно здоровых людей не бывает», «ужасно, как моя жизнь», «не мы такие, жизнь такая» и т.д. 
Почему так происходит? Вот несколько стандартных причин: 
1. Заниженная самооценка, отсутствие уверенности в себе и как следствие, нехватка внимания окружающих людей. 
Что происходит, когда мы болеем? Нас жалеют, за нами ухаживают, «кормят с ложечки», приносят, уносят что-то, нам часто звонят и спрашивают, как дела, к нам приходят навестить, приносят гостинцы и т.д. Мы думаем, что когда мы болеем, к нам проявляют больше внимания! С одной стороны, конечно же так, а вот с другой – странное какое-то внимание получается. Оно вам надо, именно ТАКОЕ внимание? 
Или, если у нас проблема, нас обидели (опять же, на наш взгляд), многие тут же начинают рассказать об этом родным, знакомым. В общем, всем, кто ещё готов нас выслушивать. После наших «душещипательных» историй мы получаем в ответ порцию жалости и внимания, нас начинают жалеть, расспрашивать, «поддерживать», советовать, потом ещё перезванивают и спрашивают: «Как ты? Всё ли у тебя хорошо? Не нужна ли помощь?» 
2. Желание быть «особенным», получать привилегии. Опять же, все от отсутствия уверенности в себе, от заниженной самооценки. К своему удивлению я не раз замечала ситуации в магазине, в поликлинике, в транспорте, когда люди «выставляют» свои «недуги» только лишь для того, чтобы получить льготы, лучшее обращение, пройти без очереди, получить место. Часто слышу, как люди говорят о своих болезнях, и понимаю, что они пытаются таким странным образом добиться уважения к себе! 
3. Чужие программы. Если часто общаться или находиться в одной компании с людьми, недовольными жизнью, постоянно жалующимися на своё здоровье, «выпячивающими» свои трудности, можно невольно начать перенимать их стиль общения, привычки, манеру говорить, а то и мыслить! И вот вы уже сами того не заметив, начинаете жаловаться, делиться своими «вечными» проблемами, перемалывать тяжести и сложности жизни. 
Но при этом Вы хотите, но не знаете, как стать счастливой? 
Вы не знаете, как изменить себя и изменить свою жизнь? 
Вы хотите Радости от общения, Уважения и Любви? 
Вы хотите стать уверенным в себе человеком и вести здоровый образ жизни? 
В этом случае запомните одно – прекратите жаловаться и «страдать», перестаньте вызывать жалость по отношению к себе! 

Психологія та стосунки

За останні роки психологи, соціологи і нейрофізіологи отримали багато нової інформації про людську поведінку. Іноді, звичайно, результати досліджень не дивують, але тепер вони підтверджені експериментально.

Ми зібрали висновки цілого ряду досліджень, в дужках - статті, де описуються самі експерименти. Звичайно, не всі люди поводяться саме так. Однак при взаємодії з іншими, загальні тенденції варто враховувати.

МОРАЛЬНІСТЬ

1. Люди схильні робити аморальні вчинки чи не виконувати чиєсь прохання про допомогу, якщо для цього не треба прикладати зусиль або не доведеться відмовляти людині безпосередньо.

2. Однак, більшість людей поводяться «як годиться», якщо вони мають прийняти моральне рішення на очах у когось. У прямому проханні про допомогу, про пожертву або про збір підписів відмовляють рідше.

3. У половині випадків люди обманюють, щоб отримати певний ресурс - від чогось матеріального до уваги, поваги чи більш високого статусу.

4. Брехня вимагає великих ментальних зусиль. Людині одночасно доводиться утримувати в голові брехню - щоб її говорити, і правду - щоб її приховувати. У результаті вона вимовляє простіші пропозиції і гірше справляється з завданнями на кмітливість.

5. Коли за людьми спостерігають, вони поводяться краще. Причому ілюзія спостереження працює теж. Досить було повісити фотографії очей в їдальні самообслуговування, щоб більша кількість людей стали прибирати за собою посуд (тепер стає зрозумілою роль образів (ікон) на поведінку набожних людей - прим. «Гармонії»)

6. При цьому поведінка впливає на мораль (так-так). Люди, які збрехали, або обдурили когось або вчинили інший аморальний вчинок, після цього по-іншому оцінюють, що є добре і що погано.

7. Бажання здаватися моральними часто призводить не до моральної поведінки, а до більш витончених способів виправдання аморальних вчинків

8. Моральні, благородні вчинки (навіть такі, як свідома купівля товарів, зроблених без шкоди для природи) нерідко діють як індульгенція. Після цього в конфліктних ситуаціях люди поводяться менш морально - наче вже виконали на цей день свою частку добрих справ.

СПРИЙНЯТТЯ ІНШИХ ЛЮДЕЙ

9. Риси особистості (психологічний образ) незнайомої людини можуть досить точно визначатися по фотографії. Особливо, якщо на світлині людина в природній позі й обстановці. При цьому простіше і точніше визначають риси особистості чоловіків. Зовнішність жінок зазнає більшого впливу соціальних стандартів.

10. Приваблива чесна зовнішність може легко ввести в оману. Люди схильні більш довіряти зовнішності, ніж щирості. Навіть професіонали вважали чесними брехунів зі щирими манерами в 86% випадків.

11. Зовнішність відіграє величезну роль навіть у голосуванні і виборі політиків. Виборці роблять висновок про компетентність політиків за зрілістю обличчя та фізичною привабливістю. Зрозуміло, - неусвідомлено.

12. При цьому, риси особистості впливають на сприйняття зовнішньої привабливості. Після того, як люди дізнавалися негативну інформацію про тих, кого вважали красивими, їхня думка змінювалася.

13. Ієрархія настільки важлива для людини, що її розуміння закладено з дитинства. Немовлята розуміють, що сильніші особини перемагають слабших, і висловлюють здивування, коли бачать зворотне.

14. Більш успішних і багатих вважають більш розумними, мудрими і т.д., і навпаки. І часто люди схильні думати, що ті, хто домігся успіху, і ті, на чию долю випали страждання, заслуговували це.

СТОСУНКИ З ІНШИМИ

15. Люди прагнуть принизити інших, коли не впевнені в собі. Піддослідні, яким сказали, що вони погано пройшли тест на IQ, висловлювали більше національних і релігійних упереджень, ніж ті, кому повідомили про високі результати.

16. При цьому люди щиро впевнені, що їхня негативна думка про інших щира і не має жодного зв’язку з власною низькою думкою про себе. Приниження інших допомагає відновленню самооцінки.

17. Не виключено, що допомога іншим людям пов’язана з опосередкованим особистим інтересом. Вчені називають це «непрямою взаємністю». Люди схильні допомагати тим, хто сам вважається «хорошою» людиною, що допомагає іншим. Тому репутація хорошої людини - запорука майбутньої підтримки.

18. Щасливішим є не той, у кого грошей багато, а той, у кого більше, ніж у сусіда. Частково на цьому ґрунтується і незадоволеність великими грошима. Люди постійно порівнюють себе з сусідами. Розбагатівши, вони починають обертатися в нових колах, де у людей грошей ще більше, і підніматися над оточенням нелегко.

ГНІВ І АГРЕСІЯ

19. Люди з високим рівнем тестостерону отримують насолоду від гніву інших.

20. Гнів посилює в людях бажання жадання. Люди докладають більше зусиль до отримання об’єкта, який асоціюється у них із сердитими обличчями. Раніше це вважалося тільки властивістю позитивних емоцій.

21. Сердиті жінки сприймаються як мужчини. Дуже сильні підсвідомі асоціації гніву з чоловіками і щастя з жінками. Настільки сильні, що можуть вплинути на визначення статі людини - звичайно, тільки при швидкому погляді.

22. Ложка цукру знижує агресію. Для придушення агресивних імпульсів потрібний самоконтроль, а самоконтроль вимагає енергії. Глюкоза постачає цю енергію в мозок. Люди, які пили лимонад з цукром, через кілька хвилин менш агресивно реагували на неспокійного незнайомця, ніж люди, які пили лимонад із замінником цукру.

ЗБИРАННЯ, АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЇ ТА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

23. Зазвичай люди шукають бажану інформацію і пропускають небажану. Звичайно, неможливо точно передбачити, де що зустрінеш. При цьому, можна вибрати джерело, в якому швидше з’явиться інформація, яку людина готова сприйняти - ті чи інші газети, авторів і т.д.

24. Однак, люди можуть сприймати і небажану інформацію, якщо відчувають себе впевнено і спокійно.

25. Чим складніше рішення, яке необхідно прийняти, тим більше люди схильні залишати все, як є.

26. Якщо в магазині занадто великий вибір і люди не можуть одразу визначити, який з товарів краще - вони підуть без покупки.

27. Коли люди відчувають, що не контролюють те, що відбувається, вони схильні бачити неіснуючі закономірності в незв’язаних між собою картинках і вірити в теорії змови.

28. Виходячи з цього, відсоток віруючих людей в країні достовірно прогнозується за рівнем безпеки існування (охорона здоров’я, життєзабезпечення, можливість заробити на життя і т.д.)

29. Люди жалкують про швидко прийняті рішення, навіть якщо результати їх влаштовують. При цьому важливо не фактичний час, який відведений на рішення. Важливо, чи відчуває людина, що часу було достатньо.

30. Зате миття рук істотно знижує сумніви з приводу правильності прийнятого рішення.

ДИВАЦТВА НАШОГО МОЗКУ

31. На поведінку людей впливають тілесні відчуття. Наприклад, є стійка асоціація між відчуттям важкості і «важливістю», «серйозністю», «вагомістю». Люди оцінювали людину як більш серйозну і стабільну , якщо її резюме подавалося у важкій теці, і навпаки.

32. Точно так само відчуття жорсткості і твердості робить людей негнучкими. Ті, що сиділи на жорстких стільцях були більш непоступливими в переговорах.

33. Відчуття шорсткої поверхні викликає в людях відчуття складності у стосунках між людьми, а холод тісно пов’язаний з почуттям самотності.

34. Адміністративні межі, що позначені на мапах, дають людям психологічне відчуття безпеки. Якщо природне лихо (шторм, лісові пожежі і т.д.) відбувається в іншому районі, а вже тим більше, в іншій країні, люди схильні менш серйозно до цього ставитися, навіть якщо район зовсім поруч. Тому при оголошенні про небезпеку краще говорити про безпосередні відстані до місця стихійного лиха.

РІЗНЕ

35. Прагнення до покупок і накопичення матеріальних статків - часто наслідок нещасливого дитинства.

36. Не всі ризики сприймаються однаково. Одна й та сама людина може безстрашно стрибати з парашутом, але боятися заперечити начальнику. Або дресирувати тигрів, але соромитися познайомитися з симпатичною жінкою.

37. З віком здорові люди позитивніше трактують будь-які події. Можливо, тому що більш слабкій імунній системі літніх складніше справлятися з наслідками негативних емоцій.

38. Домінантна самка - найкращий вчитель. Примати краще засвоюють інформацію, якщо вона надходить від самки. Це, можливо, забезпечує еволюційна перевага, так як самці часто залишають групу, знаходячи інших партнерок, і забирають засвоєні навички, тоді як самки з дитинчатами залишаються. Самки складають соціальне ядро групи, яке володіє більш високим соціальним статусом, ніж самці, а також великим обсягом знань про харчові ресурси в районі проживання групи.

39. Діти з високим рівнем інтелекту (IQ) виростають більш ліберальними, з широкими поглядами на життя, терпимими до будь-яких людських проявів.

40. У нудьги є світла сторона. Люди, що нудьгують, нерідко шукають можливість зробити добрі справи, оскільки розваги їм набридли і не привносять сенс у їхнє життя.

Сучасне офіційне тлумачення понять „рефлекс”, „рефлекторний”, які містяться в різноманітних тлумачних словниках, дають коротке визначення цих слів. Так, рефлекс (лат. reflexio, – відображення)  – опосередкована нервовою системою відповідь організму на подразник. Рефлексія ( лат. reflexus - відображений) - усвідомлення суб'єктом того, як його сприймає партнер по спілкуванню.

 Рефлексія це скоріше не відображення, а звернення назад, процес самопізнання суб'єктом внутрішніх психічних актів і станів. Саме поняття рефлексія виникло у філософії і означало процес роздумів індивіда про те що відбувається у його власній свідомості. Р. Декарт ототожнював рефлексію зі здібністю індивіда зосереджуватись на змісті своїх думок, абстрагуючись від усього зовнішнього, тілесного. Дж. Локк розділив відчуття і рефлексію, визначивши останню як особливе джерело знань (внутрішній досвід на відміну від зовнішнього,  заснованого на відчуттях органів почуттів). Це визначення рефлексії стало аксіомою інтроспективної психології. В даних визначеннях неадекватно переломилась реальна здібність людини до самозвітності про досліджувані ним факти свідомості, самоаналізу власних психічних станів. 

Рефлексія – це не просто знання або розуміння суб'єктом самого себе, але і вияснення того, як інші знають і розуміють „рефлектуючу” особу, його особистісні особливості, емоційні реакції і когнітивні (пов'язані  з пізнанням) уявлення. Коли змістом цих уявлень виступає предмет спільної діяльності, розвивається особлива форма рефлексії – предметно-рефлексивні відносини. В складному процесі рефлексії дані як мінімум шість позицій, які характеризують взаємне відображення суб'єктів. 

Особистісна рефлексія розуміється як дослідження самою людиною своєї афектно-потребної сфери, яка виникає в процесі спілкування, причому в конфліктних ситуаціях. Здійснюючи особистісну рефлексію, людина досліджує себе як суб'єкта спілкування і отримує про себе як про особистість нове знання. Характерною рисою особистісної рефлексії є дослідження людиною свого внутрішнього світу і поведінки в зв'язку з переживаннями інших людей, учасників конфлікту. В результаті такого дослідницького процесу людина постає перед собою в новому світлі, оскільки співвіднесення своїх почуттів і переживань з почуттями і переживаннями іншої людини дозволяє їй побачити конфліктну ситуацію і себе в ній начебто з боку (децентрація), а це сприяє більш правильній оцінці власної поведінки. 

рефлексія – це вміння суб'єкта виділяти, аналізувати і зіставляти з предметною ситуацією свої власні дії. З психологічної точки зору рефлексія являє собою явище багатопланове, специфічне за структурою і умовою формування. Вона охоплює такі види діяльності, як: зіставлення умов та цілей, виявлення засобів і способів перетворення об'єкта в даній ситуації, визначення (достатньо чи недостатньо) їх для досягнення цілей, розробку крокової стратегії, облік та обробка зворотної інформації. Повнота дослідження суб'єктом цих моментів при розв'язанні завдань може бути різною.

         Таким чином, рефлексія відіграє важливу роль в житті кожної людини на протязі всього її існування, даючи їй певні знання про себе саму та оточувальних її людей, а головне - даючи змогу та вміння подивитися у саму себе. 

З 1 липян 2013 року, Гуманітарний факультет ЛДУ БЖД проводить прийом документів в магістратуру спеціальність «Практична психологія» (денна форма, навчання 1,5 роки), спеціаліст "Практична психологія" (денна, заочна термін навчання 1 рік), бакалавр "Практична психологія" (денна, заочна термін навчання 4 роки), "Соціальна робота" (денна, термін навчання 4 роки), "Філологія" (денна , термін навчання 4 роки).

Документи подавати за адресою: м. Львів вул. Клепарівська,35 тел.:0931155410

Інформація: http://www.ubgd.lviv.ua/abituriientu