хочу сюди!
 

іРуся

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 40-58 років

Замітки з міткою «віра»

Святитель Феофан Затворник. Мысли на каждый день года

"Не давай сна глазам твоим и дремания веждам твоим; спасайся как серна из руки и как птица птицелова" (Прит. 6, 4-5). Это правило должен взять себе в руководство всякий, кто положил теперь в сердце своем, перед лицом Господа, жить уже по заповедям Его. И он не должен давать сна очам, - не этим внешним, но внутренним очам ума, чтоб они пристально смотрели в сердце и верно замечали все, происходящее там, и тем давали возможность ревнителю разузнавать вражеские козни и избежать опасности от них. Сердце стало теперь поприще борьбы с врагом. Туда он непрестанно сеет свое, отражающееся в помышлениях, которые, однако, не всегда грубо худы, но большею частью прикрыты мнимою добротою и правотою. Цепь всех помышлений - точно хитросплетенная сеть! Пустившийся, вслед их без внимания не минет опутания, и, следовательно, опасности падения. Вот почему, брат, держи око ума твоего острозорким, посредством строгого внимания ко всему, что происходит в тебе и около тебя. Замечай, что предлагает тебе неотступный советник твой с шуей стороны , и разбирай, для чего оно предлагается тебе, куда поведет, и никогда не попадешь в сети его. Не забудь только, что внимание одно не бывает в силе; но когда стоит в содружестве с трезвением, бодренностию и непрестанною ко Господу молитвою. Сочетай все это и будешь неуловим.

мовчання

"Мы обманываемся, когда думаем, что общаемся друг с другом через слово.
Если между нами нет глубины молчания,слова почти ничего не передают. Понимание происходит на том уровне, где два человека встречаются глубинно именно в молчании, за пределами всякого словесного выражения".
Митрополит Антоний Сурожский

Про піст

Пости від осудження ближніх  і знайди Христа, який живе в них.

Пости від слів, які ранять і наповнись словами, які дають життя.

Пости від незадоволення і наповнись вдячністю.

Пости від поспіху і навчись терпінню.

Пости від песимізму і живи християнською надією.

Пости від турбот і навчись довіряти Богові.

Пости від незадоволення і насолоджуйся життям.

Пости від безконечних турбот і навчись перебувати в молитві.

Пости від образ і навчись прощати.

Пости від злости, яку не хочеш відпустити і шукай Царства Божого.

Пости від егоїзму і навчись служити ближнім.

Пости від відчаю і наповнись радістю віри.

Пости від злих думок і шукай правди, яка веде до святості.

Пости від компромісів з гріхом і обери вузьку браму, яка веде до вічного життя.

Пости від всього, що віддаляє Тебе від Ісуса і шукай лише того, що може Тебе до нього наблизити.



 

Надія

Іноді в нашому житті залишається лише надія. Потрібно лиш триматися за неї і не відпускати. Потрібно просто вірити...

Дійсність охоплюють мрії,

Твої чи мої надії

Летять по небу із зорь?

Дивися! Он падає зірка:

Скоріше бажання промов.

Чи то не твоя надія 

Летить по небу із зорь?

Я очі прикрию руками -

Не хочу я бачити світ.

То таки твоя надія

Летіла крізь сонячний світ.

Я світло ввімкну,

Ти зачиниш вікно,

Ми разом уб’ємо надії.

Ніхто не побачить під нашим вікном

Зорю, що із неба спустилась...

Розмова з іновірцями. (свідчення)

 В неділю, 03. 03. 2013 року, мені розказав своє свідчення, наш у Христі брат Михайло Козак, с.Йосипівка. День на передодні до нього завітали послідовники "Вартової Башти" - Свідки Єгови.  Підійшовши до його оселі вони попросили сина, щоб він покликав тата. Коли п.Михайло прийшов, то відразу впізнав у тих людях своїх бувших знайомих. Вони привітавшись, почали свою "проповідь"; я дав їм, каже пан Козак, можливість висловити свої погляди. У розмові, згадували і про мої хворі очі. 
 В кінці розмови Він сказав їм, такі слова: "Можна мати сліпі очі, але найстрашніше мати сліпе серце". Вони, знітившись, нічого не могли сказати. Швидко змінили тему і не вдовзі пішли.

 Дякую Господу Богу за нашого у Христі Брата, котрий нам передав таке гарне свідчення власної віри. 
Ісус Христос в нагірній проповіді говорить: "Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога".(Мт. 5,8)
  

Про віру, знання і богів ...

         Замітка є розгорнутим коментарем у продовження однієї розмови


Отже, як розуміти вислів:
Можлива віра на основі знань, але не можливі знання на основі віри...

1. Ми можемо розглядати знання про Бога, який дає знати про себе людині від самого її народження, коли вона ще не вміє ні говорити, ні мислити достатньо, щоб осягнути поняття, набагато простіші, ніж поняття Бога.
         Такий Бог забезпечує свою невідворотну цілковиту /тотальну/ присутність в житті людини. Завдяки цьому людині не світить рано пізнати поняття порожнечі, але від початку для неї очевидне поняття онтологічної даності: людина перебуває там, де так само перебуває Щось крім неї.
         Яке воно це Щось, щось дане, існуюче? Бог подбав, щоб відповідь на це питання постійно, щосекунди надходила до свідомості людини. Цікаво, що Бог не називає людині перш за все своє ім'я, як годилося б при знайомстві ) Та й не має Він, видно, потреби в тому, щоб мати ім'я. Зате від самого початку життя людині Він вважає за необхідне повідомити їй, наприклад, про свої кольори.
         Людина пізнає зелене, червоне, синє, чорне,          і тд, вона усвідомлює, що це неоднакові кольори. У свідомості людини можуть існувати як істинні, так і хибні уявлення. То може уявлення про зелене, червоне, синє, чорне хибні? Не може ж одна людина перевірити, що відчуває інша людина, що вона розуміє під зеленим, червоним, синім та чорним. Може зелене для мене, виглядає для іншої людини зовсім не як зелене? Але в певний момент ці дві людини доходять згоди, що один і той самий предмет /хай це буде листя дерев від весни до осені/ має зелений колір. Все інше такого ж кольору визнається теж зеленим. Визнається кожною людиною. Так само червоний - це колір крові, наприклад, що з'являється на шкірі при порушенні її цілісності. Синє - небо. А чорна - земля.
          Минають сотні, тисячі, мільйони років, але незмінно листя лишається
зеленим, кров - червоною, небо - синім, а земля - чорною для багатьох поколінь істот, що пізнаЮть.
          Висновок.
          Знання людини про зелене, червоне, синє, чорне і тд істинні. Так! Це Щось, яке існує, без сумніву саме таке! Воно зеленого, червоного, синього, чорного і тд кольорів, однакові уявлення про які є в свідомості різних людей. Віра на основі таких знань - обґрунтована. Знання - достоВІРне.

2. Також ми можемо розглядати знання про Бога як надприродної істоти, яка є продуктом людської свідомості.
          І не просто істоти, а особистості, яка чує, бачить, піддається емоціям, мотивує свою діяльність, відгукується на молитви, чинить чудеса, втручається у події життя. Про цю істоту людина дізнається найчастіше через посередність впливового людського оточення з так званих священих книг. Це знання з'являється в житті окремої людини не від самого народження, а у певному віці, коли навики мислення досягають рівня, достатнього для розуміння абстрактних понять.
          Своєму уявленню про вищезгадану особистість людина приписує об'єктивне /поза свідомістю/ її існування, тобто вірить в її існування. Але уявлення про надприродну істоту, яке поселяється в свідомості людини, їй немає з чим порівняти в навколишній дійсності /адже на те вона і НАДприродна) ця істота/. Людський апарат абстрактного мислення не може залишатися без роботи. Найскладніший інструмент, який дозволяє вигадування і оперування поняттями про неіснуючі речі /а це основа будь-якого проектування, планування,творчості тощо/, обробляє уявлення про надприродне до стадії, наприклад, його об'єктивації, уособлення - зображення у вигляді особистісної істоти.
           Впродовж тисячоліть різні люди пробували уявляти собі такого Бога в багатьох варіантах. Який він?

Такий?

Збруцький ідол

Такий?

Бюст Зевса, знайдений в Отриколі, Музей Піо-Клементіно

Чи такий?

Образ Бога Творця з картини Мікеланджело «Сотворення сонця та місяця»

Може такий?

Бог в образі людини, Ісуса Христа, Вчителя і Спасителя людства.


А чи навіть такий?

Три іпостасі Бога. Ілюстрація на молитовнику у Британській бібліотеці.
Бог в образі Святої Трійці, у виконанні голандського живописця Пітера Коке ван Ельста (1502—1556). Олія, Музей Дель Прада, Мадрід


          Згідно з уявленнями складалися описи Бога в усних сказаннях, пізніше - у літературних творах, що ставали священими книгами різних релігій. Кожна з цих релігій, церков, сект уявляють Бога, який більшою, меншою мірою або зовсім не схожий на Богів інших релігій, церков, сект.    Встановлення істинності Бога апріорі виключено через неможливість порівняти людське уявлення про Нього з чимось реально існуючим, адже Богу приписується НАДприродність. Ці обставини змушують віруючих час від часу відмовлятися від одних богів і складати уявлення про нових. Але й нові уявлення про надприродного Бога часто виходять не кращими за попередні. Завжди в однієї людини є що уточнити, доповнити, заперечити в уявленнях іншої людини.
           Тому кожна релігія кінець кінцем розтікається на безліч течій, розколів, сект. Так наприклад, вшановуючи нібито одного й того самого Бога, читаючи одну й ту саму священну книгу, визнаючи засновником віри одного й того самого Ісуса Христа, католики, православні, протестанти, адвентисти, баптисти, свідки Єгови, старообрядці, ..... теде, тепе.... вважають саме себе /свою групу/, і нікого іншого, істинними християнами, тобто претендують на істинне знання предмету своєї віри.
            Сотні і тисячі років пишеться історія релігій, яка насправді є великою мірою історією відмови самих віруючих від Богів, які деякий час вважалися "істинними", а згодом ставали "неістинними". Очевидно і логічно, що історія ця ставить під сумнів також і сучасні знання про надприродного Бога, на яких базуються актуальні в наш час монотеїстичні релігії.
            Висновок.
            Уявлення про надприродне, про неіснуюче - є нормальною здатністю в рамках абстрактного мислення людини. Це цілком допустимий в людській практиці прийом у пізнанні дійсності, творчості тощо. Але апріорна віра людини в об'єктивне існування надприродного не породжує певного безсумнівного сталого знання людини про це саме надприродне - про Бога.

Вагітність і рак - історія однієї перемоги...

4 лютого - всесвітній день боротьби з раковими захворюваннями. Пропонуємо вашій увазі історію однієї перемоги над цією хворобою.

Коли Даніела несподівано відчула себе погано, її чоловіка не було вдома. Він поїхав паломником на Святу Гору Афон. У жінки піднялася і нічим не збивалася висока температура. Це сталося в травні 2005 р ода.

Занепокоєння Даніели посилилося, коли до симптомів додалися слабкість, рясне потовиділення і опухлі гланди. До того часу, коли чоловік Даніели повернувся, термінова біопсія показала другу стадію лімфоми Ходжкіна - раку лімфовузлів.

Лікування допомагало погано, і через всього декілька місяців Даніела билася за своє життя з дуже агресивною формою раку, що перейшло у четверту стадію.

- Трималася висока температура, гланди опухли, все тіло зуділа, - згадує Даніела в інтерв'ю журналу Familia Ortodox.

До вересня Даніела вже практично не могла ходити. Через розпухлих гланд її шия у два рази збільшилася в обсязі. Від болю і рясного потовиділення вона не могла спати ночами.

- Доводилося переодягатися по багато разів за ніч, температура не падала нижче 38 ° C, - розповідає вона.

Даніела початку важкий курс хіміотерапії, за яким повинно було піти опромінення. Однак незабаром вона змушена була перервати лікування, тому що організм перестав справлятися з побічними ефектами. Аналізи швидко відповіли на запитання, що сталося: у Даніели почався туберкульоз.

Тепер на додаток до препаратів хіміотерапії тіло хворої жінки накачали антибіотиками: щоб впоратися з туберкульозом, вона протягом шести тижнів приймала дев'ять різних антибіотиків. Потім лікарі призначили томографію, щоб подивитися, наскільки сильно хвороба пошкодила легені жінки.

Два життя на межі смерті

Незабаром Даніела дізналася, напевно, саму приголомшливу новину у своєму житті.

- Під час томографії щось пішло не так. Томограф несподівано зупинився, потім через якийсь час знову запрацював.

Тоді вона ще не знала, що лікар зупинив прилад, коли помітив, що він робить томографію не тільки їй одній.

Даніела була вагітна. Лікар продовжив дослідження тільки після того, як порадився з її чоловіком, Річардом.

- У результаті мене опромінили двічі, - розповідає Даніела.
Даниэла Попа вместе со своим шестилетним сыном Антонием

Даниэла Попа вместе со своим шестилетним сыном Антонием





Життя, яка несподівано виявилася у Даніели всередині, погрожували відразу три небезпеки. По-перше, токсичні хіміопрепарати, по-друге, протитуберкульозні антибіотики, які приймала мама. Вдобавок малюк тільки що отримав подвійну дозу опромінення, а воно, як відомо, призводить до важких порушень розвитку у плода.

Лікарі наполягали на перериванні вагітності.

- У той момент ми майже не вірили, що все закінчиться добре, - говорить Річард, - Я хвилювався за здоров'я дружини і зовсім не думав про Бога. Мені теж аборт здавався найбільш правильним рішенням.

Після томографії тільки один лікар знайшов слова підтримки для пригніченою Даніели. Він сказав: «Невже ви думаєте, що Бог послав вам дитину, щоб дозволити його матері померти?»

«У вас немає права розпоряджатися життям дитини»

Даніела і Річард прийшли до свого духівника, православному священику Йону Попеску з питанням, чи слідувати їм порадою лікарів зробити аборт чи ні.

- У вас немає права розпоряджатися життям дитини, - м'яко відповів священик.

Обидва пригадують, що після цих слів у них ніби гора з плечей впала, «як ніби Бог зняв з нас цю тяжкість і взяв на себе». Вони довірилися Богу.

Заспокоївшись, Даніела і Річард повернулися до віри, як до незмінного джерелу надії, сили і твердості. Якщо раніше вони вважали, що впоратися з хворобою допоможуть доктора і ліки, то зараз після того, як вони дізналися про дитину і отримали благословення від свого духівника, пара вирішила повністю довіритися Богові.

Уповаючи на Бога, Даніела вирішила перервати лікування і більше не думати про свою хворобу. Тепер всі її думки займав малюк.

Даніела і Річард присвятили свого ненародженої дитини Богородиці і весь час молилися їй: «Матір Божа, будь ласка, спаси цієї дитини. Ми присвячуємо його Тобі, він Твій. Нехай здійсниться воля Твоя ».

Пара просила помолитися за них багатьох віруючих в окрузі. У монастирі, де живе брат Даніели - чернець, за них так сильно переживали, що буквально «засипали» небо проханнями врятувати матір і дитя і молитвами про благополучне розродженні.

Даніела звернулася до святих Таїнств своєї Церкви, щоб знайти в них силу й отримати зцілення. Щотижня вона соборувати, часто сповідалася, щоб перебувати в мирі з Богом, і намагалася якомога частіше причащатися Святих Христових Тайн.

Один з гінекологів, правда, продовжував наполягати на тому, щоб Даніела зробила аборт. «Ти не можеш отримати все і відразу: і самої вилікуватися, і вагітність зберегти, і народити здорову дитину».

Але доктор помилився.

Чудо
Доктора сказали Даниэле: «Ты не можешь получить все и сразу: и самой вылечиться, и беременность сохранить, и родить здорового ребенка». Сейчас Антонию шесть лет, он стал «умным, красивым и послушным мальчиком», из которого «энергия просто бьет ключом». «Все его просто обожают»

Доктора сказали Даниэле: «Ты не можешь получить все и сразу: и самой вылечиться, и беременность сохранить, и родить здорового ребенка». Сейчас Антонию шесть лет, он стал «умным, красивым и послушным мальчиком», из которого «энергия просто бьет ключом». «Все его просто обожают»




Маленький Антоній з'явився на світ 17 січня 2007 р., в день пам'яті преподобного Антонія Великого. На превеликий подив лікарів, численні аналізи показали, що з дитиною все в повному порядку, він цілком здоровий.

- За нас молилося стільки народу: монахи, священики, прихожани. Ми впевнені, що Господь вчинив це чудо по їх молитвам, - впевнені батьки.

Ще сильніше доктора здивувалися, виявивши, що стан Даніели набагато покращився. Рентген, зроблений мамі після пологів, показав, що туберкульозу більше немає.

- Лікар порівнювала два рентгенівські знімки - один зробили до пологів, другий - після - і не могла повірити, що це знімки однієїі і тієї ж людини, яка була так сильно хвора і кілька місяців ніяк не лікувалась в традиційному розумінні.

Подальші аналізи показали, що по основному захворюванню - раку - у Даніели настала ремісія.

- З Даніелою сталося справжнісіньке диво, - вважає її чоловік Річард. - Ми впевнені, що вона отримала зцілення завдяки нашій вірі в Бога. Випадок був зовсім безнадійний. І в таких безнадійних випадках одними ліками не обійтися. Потрібно молитися, багато молитися.

У Даніели більше немає раку, вона чудово себе почуває і вважає, що нелегкі випробування були їй надіслані для того, щоб «всі побачили велич Господню».

- Те, що ми живі - це справжнє диво. Через нього Господь показав свою могутність.

Пара тепер завжди «дякує Богові за послане випробування» і говорить, що воно «запалило в наших серцях вогонь любові до Бога». Вони нескінченно вдячні свого духівника за його мудрі слова, адже саме з них і «почалося чудо».

- Ви тільки подумайте, що з нами було б, не дай нам тоді батько Іон Попеску по-справжньому благочестивий рада! - Говорить Річард. - Швидше за все, ні Даніели, ні Антонія зараз не було б поруч зі мною.

Коментар від редакції: Річард розповів LifeSiteNews, що Антонію зараз шість років, він «він став« розумним, красивим і слухняним хлопчиком », з якого« енергія просто б'є ключем », і« всі його просто обожнюють ». Даніела як і раніше прекрасно себе почуває в оточенні люблячої родини, включаючи дочку Мікаелу (їй 17 років) і сина Андрія (йому 16).

LifeSiteNews.com

Чому у нас така память коротка ?

Безбожники Жидо-большевики. Чому нам щодня по ТБ не нагадують про жидо-комуністичну вакханалію ? Чому темні віруючі далі наполегливо голосують за РПЦ МП ????? ЧОМУ !?!?!?

Київ - колиска віри, такий задум Бога про це місто, і завдання майбутніх поколінь - повернути Києву призначену йому роль, . Адже церкви, зруйновані в 1930-х роках в Києві, поки не відновили У 1930-1935 роках в центрі Києва були знищені всі парафіяльні храми: Іоанна Златоуста, Олександра Невського на Липках, Марії Магдалини, Благовіщенський, Ольгинський, Троїцький, Георгіївський, Старо-Вознесенський, Преображенський, Василівський, Пресвятої Богородиці. Жодного з цих парафіяльних храмів сьогодні немає.

"С октября 1918 года началась кампания по вскрытию святых мощей с глумлением. Организуются процессии-маскарады, храмы превращают в склады, клубы и даже туалеты. В рамках антирелигиозной кампании в Свияжске был установлен памятник Иуде, выдавшему Христа на казнь. Люцифер был признан не вполне , Каин - слишком легендарной личностью, поэтому и остановились на Иуде Искариотском как вполне исторической личности, представив его во весь рост с поднятым кулаком к небу»В 1918 году, через два дня после издания Декрета об отделении Церкви, в Киеве без суда и следствия убивают митрополита Владимира - ... В феврале расстреляны крестные ходы в Туле, Харькове, Воронеже, Шацке (Тамбовской губернии). Расстреляна толпа верующих при реквизиции имущества Белогорского подворья (Пермская епархия). 29 июня в реке утоплен епископ Тобольский и Сибирский Гермоген с камнем на шее, а вместе с ним и делегация верующих, просившая о его освобождении. 24 декабря епископов Феофана Соликамского и Андроника Пермского связали за волосы, продели под узел жердь и голыми окунали в прорубь, пока тела не покрылись льдом... В декабре в Самаре епископа Исидора предали мучительной смерти, посадив на кол. В 1919 году в Белгороде епископа Никодима забили железным прутом, тело бросили в выгребную яму и не разрешили хоронить. Архиепископа Воронежского Тихона повесили на царских вратах. В Астрахани с глумлением убили архиепископа Митрофана. В Юрьеве топорами зарублено 17 священников и епископов. Перед убийством большевики глумились над ними: напялили женскую одежду, пытались заставить танцевать, отрезали, носы и уши. Убитых бросили на свалку... В Богодухове монахинь привели на кладбище к вырытой яме, отрезали им груди и истекающих кровью бросили в яму; сверху бросили также живого старика-монаха и засыпали землей, крича, что "справляется монашеская свадьба". В Херсонской губернии три священника были распяты. Духовник монастыря святой Марии Магдалины был схвачен во время богослужения, его заставили открыть рот и с криком: "Вот тебе святое причастие!" - выстрелили в рот."

Ось як кувалась совкова історія брехні, ось як виховувались кращі частини нквд, ось хто з власних подвигів писав історію-брехні про ОУН та УПА. Безбожники скажіть як з вами можна не боротись до останньої каплі крові патріоту України ? Як можна допустити вашу криваву рать на територію України ? Як ви зайди можете їсти Український хліб та нищити Українську культуру ? Як пітерські карлики та Гундяй можуть прикривати та продовжувати криваві справи своїх попередників ?

Наочний доказ справжнього ставлення більшовицької партії до віри та церкви. У 1923-1941 рр. у Москві виходив щомісячний антирелігійний сатиричний журнал "Безбожник", згодом перейменований у "Безбожник у станка". Орган "Союза воинствующих безбожников", очолюваного Омеляном Ярославським (Губельманом). Наклад - 20-70 тис. примірників. 11-15 червня 1929 року в Москві відбувся ІІ з'їзд Спілки безвірників, на якому було прийнято історичне рішення про перейменування організації в Союз войовничих безвірників. Крім цього з'їзд затверджує устав СВБ СРСР. Був розроблений план «безбожної п'ятирічки», що передбачав декілька етапів: 1932—1933 рр. — закриття всіх церков, монастирів, молитовних будинків; 1933—1934 рр. — зникнення релігійного світогляду, який міг виростати з виховання в родині й літератури; 1934—1935 рр. — вся держава (і особливо молодь), мала бути охоплена антирелігійною пропагандою; 1935—1936 рр. — в Радянському Союзі не повинно було залишитись жодного священнослужителя;

Люди чи Вам макітри замакітрено совковою пропагандою чи люди Ви, чому терпите червону чуму ?


67%, 12 голосів

0%, 0 голосів

6%, 1 голос

28%, 5 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Як звернутись до Бога?

Будь ласка, поділіться своїми улюбленими молитвами, або розкажіть, як ви спілкуєтесь із Ним.

Хочеться навчитись цьому... бо поки-що тільки своїми словами виходить...



П.С. Якщо ви всі так в один голос кажете, що потрібно звертатись саме своїми словами, то навіщо тоді існують молитви, чому так пропогандують молитвослови? )-: 
Я цілком заплутвася у цьому. Будь ласка, допоможіть розібратись! smutili

Знаки Божої любові. Свідчення / рік святих Тайн в УГКЦ - 2012р.Б

 В священичому служінні Господь дає мені переживати знаки Його присутності та любові. "Ісус Христос - учора і сьогодні і на віки той самий!" (Євр. 13, 8)  Одного дня, а це було в 2005р., тоді я жив на квартирі, до мене приїхав чоловік із с.Йосипівки просячи св.Тайни Сповіді для своєї мами. Він розказав про важкий стан її здоров"я. Моя мама, продовжував чоловік, часом втрачає свідомість, та не розмовляє. Приїхавши до них додому застав пані Розалію при свідомості, що було знаком Божої опіки. Вона з радістю приступила до св.Тайн і на кінець уділив їй св.Тайну Єлеопомазання.
  Господь Ісус зцілив п.Розалію і вона ще два роки ходила до церкви і славила Його! Багато людей на парафії переживали оживлення та поглиблення віри.  Для всіх нас - це був видимий знак Божої любові! Господь Живий!  Інша історія сталася в 2011р., син хворого Ярослава, звернувся, до мене щоб татові уділити Св.Тайн. Коли ми приїхали батько був без свідомості, отже, я під умовою уділив йому розгрішення та св.Тайну Єлеопомазання. Після цього повернувся додому.  На другий день рідні п.Ярослава знову навідали мене, щоб повідомити, що тоді після уділених св.Тайн дві години пізніше тато прийшов до свідомості та попросив священика, він бажав висповідатися.  День опісля, його висповідав, а через два дні він помер у Господі. "Блаженна путь, на яку йдеш нині душе, бо тобі приготоване місце упокоєння". Амінь.
Див
.
http://homilia.io.ua/s211564/znaki_bojoe_lyubovi