Інтернет підглючує.. І я теж підгючую...
Взяв "відпустку". Сам собі дозволив бути безвідповідальним бидлом скільки завгодно. Хочеться нічого не робити, хочеться узурпувати, туніядити, іждевенити, "альфонсити"... І не виходить... Не можу забити на все і про все забути, ні про що не думати. Телефон не вимикаю, тереблю в руках весь час... кожний дзвоник - надія на щось...
Кого чекаю? На що чекаю? Не знаю... всім допомогаю, чим можу, як можу, із першим покликом про допомогу... Покликів мало... Досі багато вільного часу.. Занурююсь в комп'ютерні іграшки, перші дні навіть надовго - годин по 6 сидів в іграх... а зараз вже нудить від них. В думках хочеться не бачити білого світу... На практиці хочеться від світу аж осліпнути. Що за протиріччя нах? Стукніть мені по голові, будь ласка?
Знов у мене комплекси неповноцінності з'являються (проявляються, стають помітними мені самому).. Мені досі не подобається моя зовнішність, мене бісить те, як я виглядаю так, що не хочеться дивитись на себе в дзеркало.. Як результат - вага стоїть на місці, не голився тиждень - заріс... борода така що скоро коси можна плісти... вранці лінюсь прокидатись раніше, щоб пробігтись - прокидаюсь піздно, бігаю в'яло, мало, не отримую від цього задоволення... прес не качаю, хула-хуп лежить в сторінці...
Кому я брешу? Я не вірю справді в те, що зможу знову стати таким, щоб сам собі подобався... Від себе хочеться втікти...
Куди тікати? Хто знає місце?
А може, Нову Зеландію я собі теж вигадав саме як місце, куди можна було б втікти від усіх та від себе... і ніяка це не мрія?
Пофігу.. Все-одно туди поїду... Яка різниця, чи досягати мрії, чи просто забурюватись в лайно? Якщо вже робити, то робити це свідомо та наполегливо..
Скучив за Манья4еґом, за іншими друзями... скучив за Іринкою та Кристинкою... і не телефоную їм.. що мені їм сказати? "Привіт, мені бридко та пагано, погладьте мене по головці, підтримайте.."? Не можу я такого сказати... і не скажу. КОМПЛЕКСИ у мене, раз не можу...
Пох..
Написано...
завтра прочту, може щось зрозумію.
Хех... навіть не знаю, чи писати "із любов'ю, ваш Миколка"? начебто і так, але не відчуваю, що все саме так.
Мені бридко. Від самого себе.
зараз.
А потім пройде. Скоріш за все без вашої участі.
Тому - до зустрічі... ПОТІМ... коли пройде.
па-па...
аааа
в мене вселився
страшенрий дух флуду
піду кудинебуть
поки не нафудила
покине пожалувалися
айайай
не бити
я хороша
всіх люлю
цём цём мёц мёц цмё цмё
правило..не модна не можна користуватися випраленням..пишемо з помилками)))