Ось чого не розумію... Це в Кіровограді. Перед дитячою обласною лікарнею в лютому-березні цього року встановили знак платної стоянки. І тепер там ходять люди в уніформі та збирають гроші за стоянку... Можливо я не правий, але по датам сходиться з тим, як ми отримали нову владу. Але нехай, можливо, це ні при чому тут... Але ось такі прояву бізнесу та першочерговості грошей, коли міська влада збирає гроші з батьків, які привезли хвору дитину?!... Чи це я чогось не розумію? Чи так треба? Люди, а в інших містах - таке саме твориться? Чи це тільки в місті святої Єлисавети додумалися збирати податі з батьків хворих дітей?

P.S. Мені все одно, я місцевий. Але я уявляю собі, як батьки вмовили когось в селі, щоб довіз дитину до Кіровограда в обласну лікарню, заплатили за це скільки могли, а з водія ще в самому Кіровограді вимагають гроші! Блін, як не крути, а фігня виходить...

В номері від 12 травня на першій сторінці в першій статті "День Перемоги" найпопулярніша газета Кіровоградської області (21 канал) пише про червоні прапори, які схвально сприймаються кіровоградцями на відміну від, цитую, "львівських фашистів". Приводжу скановані фрагменти газети.











Не збираюся дискутувати з тими, хто повністю поділяє таке визначення, хто налаштований на загострення протистояння між регіонами, містами України. Думаю, що якщо у НОРМАЛЬНИХ ЛЮДЕЙ з інших міст буде бажання написати листи до редакції газети з висловленням обурення стосовно такого таврування мешканців великого міста, якщо таких листів буде багато, то це було б корисно. Можливо де в кого якісь думки з'являться, щось у голові зачухається?

Якщо продублювати листи ще й на адресу Обласної Держадміністрації (25002, м. Кіровоград, площа Кірова, 1), то може й очільники області звернуть увагу на неприпустимість таких висловлювань.

http://uc.kr.ua/doctrorliza/

Просто немає слів, що можна ще додати до цього:

"Что касается отсутствия хосписа в Кировограде… Скажи, у вас есть смертная казнь в Украине?

– Нет, давно отменили.

– А пытки, стало быть, оставили… Вам надо ввести назад смертную казнь и убивать тех, кого не берут ни на выездную помощь, ни на стационарное отделение. Еще и семью больного пытаете. Зачем нужен хоспис? Я всегда отвечаю – хоспис строят для себя. Для меня, для тебя, для него. По той причине, что каждого человека, даже крайне одинокого и замкнутого, окружают минимум пять-шесть людей в городских условиях. И рак – это ад не для одного."

Це доктор Ліза спілкувалася зі сценарістом "Синдрому Дракона", журналістом Кіровоградського походження - Юрієм Смірновим. Про необхідність створення хоспісу в Кіровограді багато розмов багато років. Але результату - нуль. Чи щось зрушить це питання з мертвої точки? Можливо, треба, щоб доктор Ліза приїхала з Росії та влаштувала це, бо в самих нічого не виходить...

А от інтерв'ю це, як на мене, варто прочитати багатьом. І не кіровоградцям також. Саме тому ділюся ним тут.

http://uc.kr.ua/doctrorliza/