Багато людей тримають домашніх тварин і в селах і в містах. Практично в кожній квартирі є або котик, або собака, чи мишка, чи інша тваринка, все частіше трапляються екзотичні види тварин. Люди наскільки звикають до них, що тваринки стають ледь не членами родини. І люди починають нехтувати гігієною, порядком. Нерідко бачу у друзів котів, які сидять на столі поруч з хозяйкою і їдять з її виделки, або з її ж тарілки. Миші , які повзають скрізь, і по тумбочкам з їжею, по ліжку. І багато іншого. На перший погляд нічого страшного: тваринки здорові, чисті охайні, але люди забувають, що те що для тварин нешкідливо - то для людей може бути загрозою для здоров`я. Адже саме через тварин людям передається багато хвороб. Я не буду вас лякати пташиним грипом. Це дурня, що люди ним хворіють. Свинним грипом люди хворіють, але не тяжче ніж звичайним грипом, тому нема чого паніку підіймати.

Є небезпеки, які набагато ближче до нас. Я тут вкажу хто і якими хворобами може нас "нагородити".

Коти: алергія, токсоплазмоз, сказ, токсокароз, воші, блохи

Собаки: сказ, ряд глистяних хвороб, кліщові інфекції

Гризуни: лептоспіроз, туляремія, альвеококоз

Папуги: хламідіоз.

Це далеко неповний перелік. Пишу про це не для того, щоб ви повикидали своїх улюбленців, а для того, щоб ви ретельніше за ними доглядали і періодично перевіряли їх на носійство збудників цих хвороб. Не нехтуйте їх і своїм здоров`ям!

МІКСОМАТОЗ КРОЛІВ

Напненко О.О. – лікар ветеринарної медицини, м. Київ

Міксоматоз кролів – висококонтагіозне захворювання, збудником якого є епітеліотропний вірус із родини Poxviridаe.  Хвороба характеризується ураженням слизових оболонок і шкіри з утворенням на них вузликів – міксом в ділянці вух, повік, голови і спини. Джерелом збудника є хворі кролі. 

Перенощиками вірусу є кровосисні комахи: комарі, кліщі, блохи, в хоботку яких вірус може зберігати свою активність понад 220 днів, що дає змогу йому перезимовувати. Пік захворювання припадає на кінець літа і осінь, що пов’язано з активністю комарів і формуванням сприятливих умов для їх масового розмноження. Міграції кровосисних комах сприяє поширенню інфекції на відстань до 250 кілометрів від первинного вогнища. Швидкому поширенню хвороби також сприяє антропогенний фактор: необізнаність людей, що утримують кролів із вимогами заходів безпеки при виникненні захворювання; торгівля кролями, особливо коли вже почалися випадки хвороби у пункті; торгівля необробленими шкірками, транспортні засоби.

Хворіють кролі різних вікових груп. Летальність захворювання сягає 75-90%, особливо в місцевостях де захворювання виникає вперше. У стаціонарно неблагополучних пунктах, кролі набувають стійкості, швидще розвивається імунітет і летальність сягає лише 25-30%. Крім того в неблагополучній зоні ведеться природна селекція вірусу на імунних та слабоімунних кролях, що веде до зниження його вірулентності. Перехворілі кролі набувають стійкого, але не пожиттєвого імунітету.

Діагностику хвороби слід проводити комплексно з врахуванням епізоотичних даних: сезонність, активність кровосисних комах, випадки захворювання в минулі роки, масовість захворювання.

Клінічні ознаки досить характерні. На початку хвороби відмічають припухання та почервоніння повік, набряки шкіри, підшкірної клітковини. Згодом за декілька днів утворюються щільні вузлики, розміром від просяного зерна до квасолини, набряки пішкірної клітковини в ділянці голови більшають і розвивається ознака, так звана “левова голова” – шкіра збирається в складки, потовщується. Хвороба ускладнюється гнійними  кон’юнктивітом, ринітом. Окрім голови, набряки утворюються в ділянці статевих органів, анусу. Патологоанатомічними ознаками є драглисті набряки і вузли в ділянці голови, шиї спини, повік.

До лабораторії надсилають турипики нещодавно загиблих кролів, або шматки шкіри із ділянками ураження, рідко витікання з носа, очей. В лабораторії досліджують матеріал гістологічним методом та постановкою біопроби на невакцинованих кролях, рекломендована також реакція дифузної преципітації. Необхідно диференціювати міксоматоз від фіброматозу, стафілококозу та бродячої піемії.

Особливо важливу роль у боротьбі з міксоматозом є своєчасна вакцинація кролів. Кроленят вакцинують з місячного віку, у неблагополучних пунктах – з 28-денного. Ревакцинацію кролів проводять через 2-3 місяці. Суху вакцину розчиняють стерильним фізіологічним розчином, або охолодженою перекип’яченою водою з розрахунку 1 мл води на 1 дозу вакцини. (Кількість доз має бути вказана на етикетці). Вакцину вводять внутрішньом’язово або підшкірно в об’ємі 1 мл.  Щеплення необхідно провести до початку масового льоту комах, найкраще в кінці квітня початок травня. В інструкціях по застосуванню вакцин проти міксоматозу кролів зазначено, що їх можна застосовувати у будь-який період крільності. Однак практика показує, що небажано вакцинувати кролематок у перші 10-15 діб після парування.

Особливостями вакцинопрофілактики міксоматозу у неблагополучних зонах є швидке охоплення вакцинацією всього сприйнятливого поголів’я, обов’язкове систематичне спостереження за тваринами на кролефермах.

В Україні застосовують живі культуральні ліофілізовані вакцини проти міксоматозу кролів як імпортного так і українського виробництва*. Вітчизняні препарати виготовляють Сумська та Херсонська державні біофабрики, а також приватна фірма НВП “Біо-Тест-Лабораторія”. Зареєстровані імпортні вакцини виробництва Росії, Чехії та Словаччини. Крім того зареєстровані асоційовані вакцини проти міксоматозу та геморагічної хвороби кролів, але практика показує, що при застосуванні таких вакцин розвивається імунітет слабкої напруги. В таких випадках нерідко трапляється “прорив імунітету”, частіше стосовно міксоматозу. 

У разі виникнення хвороби, усіх кролів поділяють на дві групи: хворі та підозрілі у захворюванні (клінічно здорові). Усіх хворих кролів забивають та утилізують разом із шкірками. Клінічно здорових кролів імунізують. Тварини, що на час вакцинації були носіями вірусу можуть захворіти і підлягають забою.

Лікування проти міксоматозу не розроблене. Проте є відомості про успішне застосування імунної сироватки, або крові від імунізованих кролів внутрішньом’язовим введенням.

Неабияку роль у профілактиці цієї хвороби є і дотримання санітарно-гігієнічних норм, вчасна дезинфекція та дезінсекція приміщень, застосування репелентів. Дезинфекцію кролятників, інвентаря, кліток проводять 3%-м гарячим розчином їдкого натру, або аерозольно формаліном. На 1 м3 приміщення розраховують 15-20 мл препарату.  Гній знезаражують біотермічним  способом, рідку фракцію – застосуванням хімічних засобів: формальдегіду, аміаку, сухого хлорного вапна. Серед репелентів – речовин, що відлякують комах – є відомі такі як оксамат, бензимін (гексамід) та діетилтолуамід (ДЕТА).

Карантин знімають знеблагополучного пунктк  через 15 днів після останнього випадку захворюваня та проведення ветеринарно-санітарних заходів. У неблагополучний пункт заборонено ввозити кролів впродовж 2 місяців після зняття карантину, у загрозливу зону – впродовж 1 місяця.

Буває, що під час тиші напружуєшся і намагаєшся почути бодай щось, починаєш нервувати... Тиша нам потрібна, але на секунди - миті раю, відпочинку від звуків. Однак і звуки нам потрібні у певній пропорції, переступивши яку можна просто-напросто захворіти.

Так, наприклад, часто дратує шум, що є сумою різних за частотою і силою звуків. Звук характеризується інтенсивністю, що вимірюється у децибелах, і частотою, що вимірюється у герцах (Гц). Людина може чути у діапазоні частот 20-20000 Гц.

Здавалося б, що на частоту нижче 20 Гц (інфразвук) людина не може реагувати, бо не чує, але ж - сприймає. Інфразвук при цьому викликає серйозні нервові захворювання. Найбільш небезпечний інфразвук у 7 Гц.  

Звук вище 20000 Гц (ультразвук) людина також сприймає. Спостереження гігієністів показали, що ультразвук може бути причиною нежиті або запаморочення.

При цьому рівень міських шумів постійно зростає. Він є шкідливим, якщо перевищує 60 децибелів. Звуки 80-95 децибелів призводять до втоми, а згодом - до часткової або навіть повної втрати слуху. Звук, інтенсивністю вище 90 децибелів, за короткий термін (3-5 хвилин) може викликати стійке зниження слуху.

Джерела шуму різноманітні і чисельні. Основним джерелом шуму є транспорт- автомобільний, рейковий і повітряний. транспортні шуми на вулиці у денний час досягають 95 децибелів. Крик дітей на перерві у школі досягає 80 децибелів. Сучасна електронна музика або важкий рок - 100-120 децибелів.

Мешканці міст починають втрачати гостроту звуків з 30 років, тоді як селяне - з 70. Проведені у США і Франції обстеження молоді показали, що 25 % з них чують не краще, ніж люди 65-70 років.

Крім розладів слуху від шуму страждає нервова система. Функціональні розлади центральної нервової системи можуть виникнути навіть раніше втрати слуху. Розлади нервової системи, своєю чергою, можуть призвести до сердцево-судинних і дихальних захворювань. Збільшення інтенсивності шуму і ступінь звуження кровоносних судин знаходиться у прямопропорційній залежності. Неприємний сильний звук викликає серцебиття, підвищує кров'яний тиск, вміст адреналіну у крові. Шумове забруднення міст зменшує тривалість життя людини на 8-12 років.

Від впливу шуму організм людини захисної реакції не має. Негативний вплив шуму на організм порівнюють з впливом радіації - вони однаково непомітні для ока і однаково небезпечні для організму.

Треба пам'ятати, що наш звуковий комфорт залежить від нас самих. Наші вуха - тонкий і чутливий орган, з яким треба поводитися бережливо.

Недопустиме шумове забруднення під час літнього відпочинку. Позитивний вплив на людську психіку мають шум моря, річки, водоспаду, шелест листя, трави, спів пташок. Звуки природи мають лікувальні властивості. Адже людина - частина біосфери, про що треба пам'ятати завжди.

При підготовці матеріалу використана стаття Краснікова Л.М. Як шум впливає на наше здоров'я... // Шкільний журнал. - № 3. - березень 2007. - с. 9.