МІКСОМАТОЗ КРОЛІВ

Напненко О.О. – лікар ветеринарної медицини, м. Київ

Міксоматоз кролів – висококонтагіозне захворювання, збудником якого є епітеліотропний вірус із родини Poxviridаe.  Хвороба характеризується ураженням слизових оболонок і шкіри з утворенням на них вузликів – міксом в ділянці вух, повік, голови і спини. Джерелом збудника є хворі кролі. 

Перенощиками вірусу є кровосисні комахи: комарі, кліщі, блохи, в хоботку яких вірус може зберігати свою активність понад 220 днів, що дає змогу йому перезимовувати. Пік захворювання припадає на кінець літа і осінь, що пов’язано з активністю комарів і формуванням сприятливих умов для їх масового розмноження. Міграції кровосисних комах сприяє поширенню інфекції на відстань до 250 кілометрів від первинного вогнища. Швидкому поширенню хвороби також сприяє антропогенний фактор: необізнаність людей, що утримують кролів із вимогами заходів безпеки при виникненні захворювання; торгівля кролями, особливо коли вже почалися випадки хвороби у пункті; торгівля необробленими шкірками, транспортні засоби.

Хворіють кролі різних вікових груп. Летальність захворювання сягає 75-90%, особливо в місцевостях де захворювання виникає вперше. У стаціонарно неблагополучних пунктах, кролі набувають стійкості, швидще розвивається імунітет і летальність сягає лише 25-30%. Крім того в неблагополучній зоні ведеться природна селекція вірусу на імунних та слабоімунних кролях, що веде до зниження його вірулентності. Перехворілі кролі набувають стійкого, але не пожиттєвого імунітету.

Діагностику хвороби слід проводити комплексно з врахуванням епізоотичних даних: сезонність, активність кровосисних комах, випадки захворювання в минулі роки, масовість захворювання.

Клінічні ознаки досить характерні. На початку хвороби відмічають припухання та почервоніння повік, набряки шкіри, підшкірної клітковини. Згодом за декілька днів утворюються щільні вузлики, розміром від просяного зерна до квасолини, набряки пішкірної клітковини в ділянці голови більшають і розвивається ознака, так звана “левова голова” – шкіра збирається в складки, потовщується. Хвороба ускладнюється гнійними  кон’юнктивітом, ринітом. Окрім голови, набряки утворюються в ділянці статевих органів, анусу. Патологоанатомічними ознаками є драглисті набряки і вузли в ділянці голови, шиї спини, повік.

До лабораторії надсилають турипики нещодавно загиблих кролів, або шматки шкіри із ділянками ураження, рідко витікання з носа, очей. В лабораторії досліджують матеріал гістологічним методом та постановкою біопроби на невакцинованих кролях, рекломендована також реакція дифузної преципітації. Необхідно диференціювати міксоматоз від фіброматозу, стафілококозу та бродячої піемії.

Особливо важливу роль у боротьбі з міксоматозом є своєчасна вакцинація кролів. Кроленят вакцинують з місячного віку, у неблагополучних пунктах – з 28-денного. Ревакцинацію кролів проводять через 2-3 місяці. Суху вакцину розчиняють стерильним фізіологічним розчином, або охолодженою перекип’яченою водою з розрахунку 1 мл води на 1 дозу вакцини. (Кількість доз має бути вказана на етикетці). Вакцину вводять внутрішньом’язово або підшкірно в об’ємі 1 мл.  Щеплення необхідно провести до початку масового льоту комах, найкраще в кінці квітня початок травня. В інструкціях по застосуванню вакцин проти міксоматозу кролів зазначено, що їх можна застосовувати у будь-який період крільності. Однак практика показує, що небажано вакцинувати кролематок у перші 10-15 діб після парування.

Особливостями вакцинопрофілактики міксоматозу у неблагополучних зонах є швидке охоплення вакцинацією всього сприйнятливого поголів’я, обов’язкове систематичне спостереження за тваринами на кролефермах.

В Україні застосовують живі культуральні ліофілізовані вакцини проти міксоматозу кролів як імпортного так і українського виробництва*. Вітчизняні препарати виготовляють Сумська та Херсонська державні біофабрики, а також приватна фірма НВП “Біо-Тест-Лабораторія”. Зареєстровані імпортні вакцини виробництва Росії, Чехії та Словаччини. Крім того зареєстровані асоційовані вакцини проти міксоматозу та геморагічної хвороби кролів, але практика показує, що при застосуванні таких вакцин розвивається імунітет слабкої напруги. В таких випадках нерідко трапляється “прорив імунітету”, частіше стосовно міксоматозу. 

У разі виникнення хвороби, усіх кролів поділяють на дві групи: хворі та підозрілі у захворюванні (клінічно здорові). Усіх хворих кролів забивають та утилізують разом із шкірками. Клінічно здорових кролів імунізують. Тварини, що на час вакцинації були носіями вірусу можуть захворіти і підлягають забою.

Лікування проти міксоматозу не розроблене. Проте є відомості про успішне застосування імунної сироватки, або крові від імунізованих кролів внутрішньом’язовим введенням.

Неабияку роль у профілактиці цієї хвороби є і дотримання санітарно-гігієнічних норм, вчасна дезинфекція та дезінсекція приміщень, застосування репелентів. Дезинфекцію кролятників, інвентаря, кліток проводять 3%-м гарячим розчином їдкого натру, або аерозольно формаліном. На 1 м3 приміщення розраховують 15-20 мл препарату.  Гній знезаражують біотермічним  способом, рідку фракцію – застосуванням хімічних засобів: формальдегіду, аміаку, сухого хлорного вапна. Серед репелентів – речовин, що відлякують комах – є відомі такі як оксамат, бензимін (гексамід) та діетилтолуамід (ДЕТА).

Карантин знімають знеблагополучного пунктк  через 15 днів після останнього випадку захворюваня та проведення ветеринарно-санітарних заходів. У неблагополучний пункт заборонено ввозити кролів впродовж 2 місяців після зняття карантину, у загрозливу зону – впродовж 1 місяця.