Вакцинація. Запитання та відповіді.
- 16.12.19, 23:36
Цитую дууууже довгий текст. З сайту https://bzv.org.ua/
На тому сайті можна ще знайти багато інформації по сабжу.
**********************************
Модераторами спільноти “Вакцинація: запитання та відповіді”, створеної ГО “Батьки за вакцинацію”, було складено довідник, що містить відповіді на найпоширеніші запитання учасників щодо профілактичних щеплень. Рецензентами виступили лікарі-учасники спільноти. Його текст ми наводимо нижче.
Цей текст – відповіді на питання, які задаються кожен день в
спільноті. Будь-ласка, прочитайте це перед тим, як задавати питання. Ті,
хто тільки прийшов сюди за відповідями, в першу чергу. Відповіді мають
доказову базу, проте, звісно, безпосередньо в цьому тексті її немає.
Текст рецензовано лікарями-учасниками спільноти. Ми, автори тексту –
Олексій Тараканов, Марія Калмикова, Наталія Бушковська, – вдячні за
велику кількість коментарів і правок: Світлані Писаренко, Надії Дребот,
Федору Лапію, Євгенії Правдюк, Єкатерині Хайдакіній, Анні Кухарук.
(Порядок прізвищ випадковий
ТАКІ СТРАШНІ СКЛАДОВІ ВАКЦИН
Мене непокоїть, що вакцини містять в собі важкі метали: ртуть, алюміній та формальдегід
Сіль ртуті (тіомерсал, або мертіолят) додавали і додають у вакцини, які
поставляються в багатодозових флаконах, для запобігання бактеріального
зараження і забезпечення стерильності. Кількість тіомерсалу в таких
вакцинах мізерна і не шкодить здоров’ю. На сьогодні використання
тіомерсалу зменшується завдяки використанню монодозних вакцин.
Головне джерело, з якого в організм людини потрапляє ртуть, – морська
риба. Але якщо тіомерсал містить етилртуть, що є органічною сполукою і
повністю виводиться нирками, то метилртуть, яка знаходиться в рибі,
здебільшого акумулюється в нашому організмі. Наприклад, одна доза
вакцини АКДП виробництва Індії з концентрацією ртутного консерванту в
0,005 % містить приблизно 0,05 г ртутної солі-консерванту, яка з часом
виводиться з організму. Таку саму кількість ртутної солі, тільки у
формі, яку організм виводить набагато важче, містить банка
консервованого тунцю чи шматок морської форелі.
Алюміній та формальдегід також присутні у вакцинах. Алюміній, а точніше
солі алюмінію, додають аби забезпечити кращу імунну відповідь. Алюміній
використовують в вакцинах протягом 60 років, і єдина побічна дія, яка
спостерігається, – це місцеві реакції, задля яких, власне, він і
додається. При цьому найбільшим джерелом солей алюмінію є вода та
харчові продукти.
Формальдегід, що міститься в деяких вакцинах, нейтралізує токсини
бактерій-збудників хвороби, перетворюючи їх в анатоксини, та робить
вакцину безпечною, але в той самий час здатною стимулювати захист проти
хвороб. Формальдегід знаходиться не лише в вакцинах, але й в повітрі,
миючих засобах, меблях. Крім того він виробляється нашим організмом в
процесі метаболізму. Кількість формальдегіду, що виробляється нами,
перевищує його кількість у вакцинах. Для порівняння: найвища доза
формальдегіду в вакцині від грипу – 0,2 мг. А в організмі двомісячного
немовляти формальдегід циркулює у кількості 1,1 мг. В звичайній груші з
бабусиного садку формальдегіду в декілька разів більше, ніж в дозі
вакцини.
В інструкціях деяких вакцин прописано, що там міститься антибіотик. Навіщо він? Хіба це безпечно?
Антибіотик використовується в процесі виробництва вакцин з метою
запобігання бактеріального зараження. Після очищення готової вакцини
можуть залишатися в дуже незначних кількостях наступні антибіотики:
неоміцин, гентаміцин, стрептоміцин та поліміксин В. Їх кількість
настільки незначна, що можна говорити про слідову кількість антибіотиків
в вакцинах.
В деяких вакцинах міститься білок курячого яйця. А моя дитина має алергію на яйця.
Вакцина КПК містить живий ослаблений вірус, отриманий в культурі курячих
ембріонів (проти кору і паротиту) і культурі людських диплоїдних клітин
(краснуха). Як правило, має місце відсутність яєчного білка в даній
вакцині або вона містить його в пікограмових кількостях, яких
недостатньо для формування алергічної реакції. Особи з алергією на
яєчний білок можуть бути безпечно імунізовані вакциною КПК. Те саме
стосується живої ослабленої вакцини проти грипу.
Я читала, що вакцини викликають аутизм. Мене це дуже непокоїть.
Вперше теорія, що аутизм може виникати внаслідок вакцинації, з’явилась в
1998 році. Тоді доктор Ендрю Уейкфілд опублікував в журналі Lancet
дослідження, що вакцина КПК може викликати аутизм. Згодом виявилось, що
дослідження було сфабриковане, з метою просунути на ринок моновакцину
від кору, яку запатентував Уейкфілд, і статтю відкликали. А Уейкфілда
позбавили ліцензії на медичну практику у Великій Британії.
Батьків також хвилював можливий зв’язок тіомерсалу та аутизму. З 2003
року американським центром з контролю та профілактики захворювань (CDC)
було проведено 9 досліджень, які не знайшли жодного зв’язку між
тіомерсалом у вакцинах та розладами аутичного спектру.
Після прийняття у 2001 році рішення в США зменшити кількість тіомерсалу в
вакцинах, а при можливості не включати його взагалі, не було виявлено
зниження випадків аутизму.
КОМУ МОЖНА РОБИТИ ЩЕПЛЕННЯ. ОБСТЕЖЕННЯ ПЕРЕД ЩЕПЛЕННЯМИ.
Чи можна вакцинувати дітей з хронічними захворюваннями
Так – не лише можна, а й необхідно, бо для таких дітей вакцинокеровані
інфекційні захворювання особливо небезпечні. Тимчасовим протипоказом до
щеплення є лише загострення хронічного захворювання – у цьому випадку
вакцинація відкладається до настання ремісії (наприклад, нормалізації
лабораторних показників тощо).
Мене непокоять покази в аналізах крови чи сечі дитини, чи можна робити щеплення?
Приймаючи рішення про можливість вакцинації, правильно орієнтуватися на
стан дитини, а не на показники аналізів без клінічної картини. Якщо
дитина почувається добре, активна, скарг немає, то вакцинувати її і
можна, і потрібно. Більше того, навіть незначні симптоми, такі як легкий
нежить, “залишковий” кашель після перенесеної застуди чи незначна
висипка на шкірі, не є протипоказами до щеплення. Тимчасовим
протипоказом є лише гостре захворювання (з високою
температурою, болем та іншими яскраво вираженими симптомами, які сильно
турбують пацієнта) чи загострення хронічного захворювання.
Які протипокази до вакцинації існують?
Реальних протипоказів до вакцинації небагато. До них відносяться наступні захворювання та стани:
Будь-яке гостре захворювання чи загострення хронічного (вакцинуватися
можна одразу після одужання, а не через тиждень-два чи місяць).
Тяжкі алергічні реакції на введення попередньої дози цієї вакцини чи її
компонентів у вигляді анафілактичного шоку чи токсичної еритеми.
Імунодефіцитні захворювання (первинний імунодефіцит, ВІЛ-інфекція,
вроджені комбіновані імунодефіцити, первинна гіпогаммаглобулінемія тощо)
– для живих вакцин.
Захворювання, при яких пацієнти отримують препарати, що пригнічують
імунну систему (наприклад, імуносупресивну терапію чи хіміотерапію) –
для живих вакцин.
Вагітність (для живих вакцин).
Чи можна робити щеплення вагітним?
Вагітних можна і треба щеплювати інактивованими вакцинами (наприклад,
вакциною від кашлюку, дифтеріїї та правця, грипу, гепатиту В чи А).
Більш того, в розвинених країнах рекомендується щеплення вагітних від
кашлюку у 3-му триместрі вагітності для оптимального захисту
новонародженого до отримання ним власного щеплення від кашлюку. Також
вагітні входять у групу ризику стосовно тяжкого перебігу грипу і мають
бути щеплені від нього першочергово. Не можна вакцинувати вагітних лише
живими вакцинами (КПК, вакцина від вітряної віспи, вакцина від жовтої
лихоманки тощо).
Чи можна робити щеплення від гепатиту В та БЦЖ новонародженим, у яких спостерігається фізіологічна жовтяниця новонароджених?
Так, можна. Щеплення ніяк не пов’язані з жовтяницею новонароджених, і
вона не є протипоказом до вакцинації. Також немає зворотної залежності –
щеплення від гепатиту В не викликає жовтяницю новонароджених і не
впливає на її перебіг.
Чи можна робити щеплення мамам, які вигодовують дітей грудним молоком?
Так, можна. Обмеження стосується лише вакцин від жовтої лихоманки і вітряної віспи через можливість передачі вірусу дитині.
Чим і за яким календарем вакцинують дорослих від дифтерії та правцю?
Для щеплення дорослих в даному випадку можна використовувати вакцину
АДП-М (наявна в державних медичних закладах) чи вакцину “Бустрікс”
(наявна власним коштом в аптеках та приватних медичних закладах). Якщо
дорослий був щеплений від дифтерії та правцю в дитинстві, то йому
необхідно ввести 1 дозу вакцини і надалі проводити ревакцинацію кожні 10
років. Якщо ж дорослий не був щеплений в дитинстві (чи не має
інформації про свої дитячі щеплення), після введення першої дози вакцини
АДП-М (чи вакцини “Бустрікс”) він має отримати ще 2 дози вакцини АДП-М:
друга доза вводиться через 1 місяць після першої, третя – через 6-12
місяців після другої; надалі проводиться ревакцинація кожні 10 років.
(Примітка: в даному випадку 2-гу та 3-тю дозу рекомендовано зробити саме
вакциною АДП-М. У випадку недоступності даної вакцини можна зробити ці
дози “Бустріксом”).
Чи потрібно здавати аналізи крові та сечі перед вакцинацією?
Рішення про можливість щеплення приймається на основі оцінки стану
дитини після її огляду – якщо вона має гостре захворювання і потрібно
відкласти щеплення, це очевидно і для лікаря, і для самих батьків, якщо ж
стан задовільний, то вакцинувати можна, не зважаючи на покази аналізів.
Крім того, аналіз – зайвий стрес, як і для дитини, так і для самих
батьків, які зазвичай починають тривожитися, шукати хвороби, яких
насправді нема, та відкладати вакцинацію без жодних підстав. Для
прийняття рішення про можливість вакцинації достатньо огляду педіатра чи
сімейного лікаря.
Чи вірним є твердження про існування «прихованих інфекцій» у
дітей, які не виявляються в момент вакцинації, але дають про себе знати
після неї та призводять до ускладнень? Які обстеження необхідно робити
перед вакцинацією, щоб переконатися, що вакцинуватися насправді можна?
Дане твердження є поширеним “міфом”. Насправді ми всі є носіями певної
кількості бактерій та вірусів, але якщо нема захворювання, це означає,
що імунна система здатна з ними «впоратися» – тримає їх під контролем, і
вони нам не загрожують. Якщо дитина виглядає здоровою, ніяких
досліджень перед вакцинацією робити не треба. Якщо ж дитина має гостре
захворювання, то це очевидно і без обстежень – в цьому випадку щеплення
відкладається до моменту одужання .
Скільки часу має пройти від хвороби до щеплення?
Ніскільки. Як тільки особа одужала або закінчився гострий період
хвороби, можна одразу робити щеплення. Це правило введено не через
можливість негативних наслідків для пацієнта, а через те, що під час
боротьби з хворобою імунна система організму просто може не сформувати
потрібної відповіді на введену вакцину.
Чи можна щепитися, якщо хтось в сім’ї хворіє?
Так, можна, якщо особа, що вакцинується, не має ознак хвороби на момент
вакцинації. Якщо захворювання члена сім’ї особи, що вакцинується,
пов’язане з певним імунодефіцитним станом, можливо, такій особі не варто
щепитися вакциною ОПВ (живою оральною вакциною від поліомієліту).
Проконсультуйтеся з лікарем.
Чи можна робити щеплення після/під час прийому антибіотиків?
Прийом антибіотиків ніяк не пов’язаний із щепленнями, тому можна вакцинуватися в будь-який момент.
Чи потрібно профілактично, перед щепленням і після нього давати парацетамол/ібупрофен, антигістамінне чи інші препарати?
Ні, не потрібно. Профілактичне прийняття парацетамолу/ібупрофену може
викликати алергічну реакцію, що буде розцінено як алергія на вакцину.
Так само немає сенсу в антигістамінних препаратах для профілактики
розвитку реакцій на щеплення.
Для вакцинаціі від кору, а також епідемічного паротиту та краснухи, використовується вакцина ‘Пріорикс’, що виготовляється в Бельгії та використовується в країнах Євросоюзу.
Згідно календаря щеплень дитина отримує 2 дози вакцини: у 12 місяців та в 6 років.
Зробіть щеплення якомога скоріше, а другу дозу – за календарем у 6 років.
Зробіть щеплення якомога раніше. До 18 років щеплення КПК в Україні безкоштовне.
В такому випадку згідно календаря щеплень з порушенням графіка дитина отримує 2 дози вакцини з мінімальним інтервалом 1 місяць між дозами.
Якщо дорослий не був щеплений від кору, він має отримати щонайменше одну дозу вакцини. Для кращих гарантій захисту варто ввести 2 дози вакцини з мінімальним інтервалом 1 місяць. Якщо був щеплений одноразово – необхідно ввести одну дозу вакцини якомога раніше. Якщо ж дорослий був щеплений від кору двічі чи перехворів на кір, додаткова вакцинація не обов’язкова (проте слід зазначити, що даних щодо шкоди третьої дози вакцини КПК немає – за оновленими рекомендаціями CDC допускається щеплення третьою дозою КПК у випадку спалаху).
Людина, що не має інформації про свої щеплення, вважається умовно невакцинованою – таким чином, як і інші не щеплені раніше особи, Ви маєте отримати щонайменше одну дозу вакцини, а краще – 2 дози вакцини з мінімальним інтервалом в 1 місяць. Якщо Ви маєте сумніви щодо доцільності вакцинації у Вашому випадку, Ви можете здати у приватній лабораторії аналіз на антитіла IgG до вірусу кору, і на основі отриманого результату лікар може прийняти рішення щодо вакцинації.
Всі вакцини, що використовуються в Україні, закуповуються через поважні міжнародні організації, прекваліфіковані ВООЗ та виготовляються за стандартами GMP. Тому “неякісних” та “небезпечних” серед них нема. Крім того, перед щепленням Ви можете особисто перевірити, чи в належних температурних умовах зберігалася вакцина, за допомогою термоіндикатору на її упаковці.
Побічні реакції на вакцину залежать не від краіни-виробника, а від складу препарату. Будь-які вакцини, що містять цільноклітинний кашлюковий компонент, можуть викликати побічні реакції частіше, ніж їхні аналоги з ацелюлярним кашлюковим компонентом (30% випадків реакцій після використання цільноклітинної вакцини та 15% випадків після ацелюлярної). Тобто після щеплення цільноклітинною вакциною будь-якого виробника більш вірогідними є побічні реакції у вигляді високої температури, болю, набряку чи ущільнення у місці ін’єкції. Але важливо розуміти, що ці реакції є очікуваними та не загрожують здоров’ю дитини, крім того, саме у Вашої дитини їх може не бути взагалі чи вони можуть бути незначними). Також варто пам’ятати, що ймовірність появи таких реакцій зростає з віком. У дітей на першому році життя такі реакції як правило не виникають.
Як було зазначено вище, всі вакцини, що використовуються на території України, є якісними та безпечними, тому Ви можете обрати будь-які з них.
Як відомо, вакцина містить певні антигени, у відповідь на які організм виробляє імунітет. Для того, щоб відповідь була належною, проте не виникла хвороба, збудник інфекції або ослаблюється (жива вакцина), або вбивається (інактивована вакцина). Також можливо введення лише окремих білків чи інших компонентів від збудника, завдяки яким організм в майбутньому зможе розпізнати реального збудника. Так сталося, що на кашлюковий компонент (вбиті бактерії – збудник кашлюку) вакцин АКДП багато дітей мають сильну реакцію починаючи з другого року життя. Для зменшення реакції можливо вакцинуватися вакцинами, які містять не бактерії цілком, а лише маленькі окремі їх компоненти, білки. Таким чином досягається зменшення реакції на вакцину і зберігається належна імунна відповідь. Цільноклітинна вакцина містить близько 3000 антигенів бактерій, які є збудником кашлюку. Ацелюлярна – 2-3 окремих антигени.
Усі вакцини дають належну імунну відповідь у більшості людей. Проте існують дослідження, які показують, що цільноклітинні вакцини дають довший захист, ніж ацелюлярні. Дослідження продовжуються, їх мета точно визначити ті антигени, які забезпечують найдовший захист, щоб можна було їх виділити з багатьох, наявних в бактерії. Вакцини з ацелюлярним кашлюковим компонентом є дорогими, і в світі існує їх дефіцит. Тому в багатьох країнах, як і в Україні, держава забезпечує захист дітям в основному цільноклітинними вакцинами.
На сьогодні немає досліджень, які однозначно вказують на перевагу вакцин з трьома антигенами кашлюку над вакцинами з двома.
Усі вакцини, які використовуються в поліклініках, якісні. В Україну заборонено завозити вакцини виробників, виробництво яких не сертифіковане по GMP. В Україну поставляються вакцини від великих світових виробників з Бельгії, Франції, Нідерландів, Угорщини, Польщі, Болгарії, Індії, Південної Кореї. Всі ці вакцини наявні в поліклініках безкоштовно для дітей, наприклад – КПК (Бельгія), АКДП (Індія), ХІБ (Індія, Бельгія), Гепатит Б (Південна Корея), БЦЖ (Польща, Болгарія).
Інструкції до усіх вакцин наявні в кабінетах щеплень. Інструкція міститься в коробці з вакциною, якщо ви придбали її за власні кошти. Крім того, з ними можна ознайомитися в Інтернеті, проте слід бути обережним щодо вибору джерела інформації – деякі сайти можуть містити неповну або неточну інформацію. Звертаємо увагу, що брати до уваги потрібно інструкції, які зареєстровані в Україні.
Офіційні примірники інструкції, що подавалися на реєстрацію препарату, наявні на сайті Державного реєстру лікарських засобів в розділі по конкретній вакцині (drlz.gov.ua).
Так, деякі вакцини поставляються в багатодозовій упаковці, щоб оптимізувати транспортування і зберігання. В такі вакцини додано спеціальний консервант, який забезпечує стерильність вакцини протягом певного часу після забору першої дози за умови збереження температурного режиму та дотримання забору вакцини з флакону. Індійська вакцина АКДП, наприклад, може так зберігатися протягом 28 днів. Дата, коли була забрана перша доза, має бути зазначена на флаконі. Про дотримання температурного режиму свідчить температурний індикатор на флаконі.
ІПВ – це інактивована (вбита) поліомієлітна вакцина. Забезпечує індивідуальний захист від трьох типів вірусу поліомієліту. Запобігає хворобі, проте не запобігає носійству і розповсюдженню вірусу. ІПВ може бути як в формі моновакцини, так і в комбінації з іншими (наприклад, з АКДП)
ОПВ – жива оральна поліомієлітна вакцина (краплі в рот). Захист від двох типів вірусу – першого та третього. Захищає як від хвороби, так і від розповсюдження вірусу. Через те, що вакцина жива (дуже ослаблений але живий вірус), у людей з імунодефіцитними станами з невеликою, проте ненульовою вірогідністю може викликати вакциноасоційований поліомієліт. Ця вакцина протипоказана таким людям. Також нею не щеплять членів сім’ї людей з імунодефіцитними станами, тому що є вірогідність передачі вірусу з фекалій вакцинованої особи до сприйнятливої особи.
Ні, не потрібно. Зроблена доза не втрачає свого значення і сили. Просто зробіть чергову дозу і усі дози, яких не достає, дотримуючись мінімальних інтервалів. Максимальний інтервал важливий лише для деяких вакцин, про що прямо вказано в їх інструкціях – зокрема, це вакцини від сказу. Також є подібні рекомендації щодо вакцини від гепатиту А.
Мінімальний інтервал – це проміжок часу, який має пройти між дозами вакцин від ОДНАКОВИХ інфекцій. Це важливо для належного вироблення імунітету. Мінімальний інтервал не застосовується до вакцин від різних інфекцій, тобто, наприклад, вакцина від кору і вакцина від дифтерії ніяк не пов’язані мінімальними інтервалами між собою. Зменшувати мінімальний інтервал не рекомендовано. Збільшувати майже завжди можна без шкоди для вироблення імунітету.
Доза вакцини, зроблена з порушенням мінімального інтервалу, не має зараховуватися, як належна вакцинація. Втім, згідно рекомендацій CDC, якщо інтервал зменшено не більше, ніж на 4 дні, доза має бути зарахована як належна. Зменшення на 5 і більше днів недопустиме – така доза не зараховується.
Основне правило – якщо Календар був порушений, його потрібно наздоганяти з дотриманням мінімальних інтервалів, але переганяти його не потрібно. Тобто, якщо, наприклад, перша доза вакцини від гепатиту В була зроблена не в перший день життя, а в 2 місяці, друга не в місяць, а в три місяці, то третю дозу можна вже ввести за календарем в 6 місяців. Аналогічно, якщо вакцинація від кашлюку, дифтерії та правця, почалася не 2 місяці, а в 6, і в 8 місяців вже було зроблено перші три дози, ревакцинацію все одно потрібно робити не раніше 18 місяців, а не в 14 місяців.
Ні, ревакцинація не зміщується, якщо дотримується мінімальний інтервал між третьою та чевертою дозами (6 місяців). Тобто якщо третя доза АКДП отримана в 8 місяців, то ревакцинація все одно проводиться після 18 місяців, а не після 20 місяців. Проте якщо третя доза зроблена, наприклад, в 15 місяців, то ревакцинація має бути зроблена не раніше 21-го місяця.
Якщо потрібна вакцина недоступна, і є в наявності лише комплексна, доцільно використати її, незважаючи на введення зайвої дози антигену. В будь-якому випадку порадьтеся з вашим лікарем, проте в більшості випадків це є доцільним.
Згідно з чинним Календарем вакцинації України вакцинація від поліомієліту, починаючи з третьої дози, має проводитися з використанням ОПВ. Дві попередні дози ІПВ надійно захищають організм від живого, хоч і ослабленого, вірусу. ОПВ також забезпечує неможливість розповсюдження вірусу в соціумі. Обмеження стосується лише осіб з імунодефіцитними станами – їх вакцинують лише з використанням ІПВ.
Деякі країни використовують лише ІПВ, деякі комбінують ІПВ та ОПВ. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує країнам, де є ризик поширення поліомієліту (в т. ч. Україні), використовувати комбіновані схеми, які включають хоча б одну дозу ОПВ.
Якщо внаслідок використання комбінованих вакцин дитина отримає тільки ІПВ, нічого страшного в цьому немає. Проте при нагоді доцільно також отримати хоча б одну дозу ОПВ. Велика кількість доз не є загрозою чи ризиком. В деяких країнах існує досвід введення до десяти доз ОПВ, негативних наслідків не зареєстровано. А деякі країни мають практику введення ОПВ та ІПВ в один день (наприклад, Ізраїль)
Ні, вакцинація від ротавірусу (зазвичай це дві дози) в Україні має бути закінчена до шести місяців від народження дитини.
Категорично не можна вводити вакцини від гепатиту В та від сказу в сідницю.
Думка про те, що стегно/плече боляче, а в сідницю не боляче, не відповідає дійсності, особливо з сучасними голками.
Якщо вакцина призначена для внутрішньом’язового введення і зроблена вірно, але в сідницю замість стегна/плеча, така доза зараховується як належна, переробляти її не потрібно.
АЛЕ якщо це вакцина від гепатиту В, або від сказу, такі дози вакцини не зараховуються і мають бути перероблені.
Набряк, почервоніння, біль – це варіант допустимої реакції на щеплення. Реакція пов’язана з механізмом дії. В вакцину спеціально додані речовини – ад’юванти – які посилюють місцеву реакцію. Це необхідно для формування кращої імунної відповіді організму на введені антигени. Кількість їх дуже мала, і організм без такого штучного підсилення запалення може просто не помітити вакцину, тобто залишиться без вироблення імунітету. Втім якщо на місці введення не помітно особливих слідів – це також нормально. Імунна відповідь у більшості буде отримано незалежно від наявності і сили місцевої реакції.
Нічого не прикладати, нічим не мазати. Ніяких магнезій, феністілів, мазі Вишневського, інших “траумелів” та листків капусти з алое. Будь-які місцеві маніпуляції можуть або погіршити відповідь організму на вакцинацію, або навіть викликати запальний процес в місці введення.
Щоб знеболити та/або зняти температуру, потрібно і доцільно використовувати дозволені для дітей препарати – парацетамол або ібупрофен в сиропі або свічках в дозі, відповідній вазі дитині. Ніякої но-шпи, дімедролу, анальгіну категорично не потрібно. Краще використовувати парацетамол.
Загальні аналізи можна здавати з будь-яким інтервалом від щеплення. Якщо це певні специфічні аналізи, проконсультуйтеся додатково з лікарем. Наприклад, після вакцинації вакцинами з Hib-компонентом антиген Hib 1-2 тижні може виділятися з сечею, даючи хибно-позитивний результат на цю інфекцію.
Рубчик формується не у всіх щеплених. Якщо щеплення робили – ви про це пам’ятаєте або є документальне підтвердження – переробляти БЦЖ не потрібно.
Вакцинація БЦЖ не захищає від інфікування мікобактерією, яка викликає туберкульоз у певного відсотку заражених осіб. БЦЖ значно зменшує вірогідність розвитку тяжких форм туберкульозу, які особливо небезпечні для дітей першого року життя. При цьому в країнах зі значним поширенням туберкульозу ВОЗ вважає доцільним щепити усіх нещеплених дітей, які ще не інфіковані мікобактерією, незалежно від віку. Такої ж позиції дотримуються експерти.
Тому це щеплення важливо провести саме в пологовому будинку, або якомога раніше через уразливість дітей першого року життя.
Ні. Неважливо, в якому порядку ви поєднаєте БЦЖ з іншими вакцинами і що будете робити спочатку, а що потім.
Проба Манту не є щепленням, це тест на присутність в організмі мікобактерій, які потенційно можуть викликати туберкульоз. Тому цей тест ніяк не пов’язаний з більшістю щеплень. Проте є особливості щодо живих вакцин, наприклад, КПК. Ці вакцини можуть вплинути на результати проби Манту, давши хибно негативний результат. Тому, якщо вам потрібно зробити, наприклад, КПК і пробу Манту, то їх потрібно робити або в один день, або пробу Манту відкласти на 4-6 тижнів після щеплення. Або спочатку зробити пробу Манту, оцінити її результати через 24-72 години (в українських нормативних документах – 72 години), не пізніше, і після цього робити щеплення потрібною живою вакциною.
Доцільно робити щеплення від ротавірусу, гепатиту А, менінгококів, пневмококів, вітряної віспи, вірусу папіломи людини, грипу. Кількість доз, схеми, інтервали, особливості захисту залежать від конкретної вакцини. Зверніть увагу, що переважна більшість осіб Україні старше 15 років не вакциновані від гепатиту В.
Багато хто не має другої дози вакцини від кору, а також щеплень від краснухи. Якщо ви плануєте вагітність, перевірте свій імунітет до краснухи і за потреби, зробіть щеплення до вагітності. Під час вагітності рекомендовано також отримати дозу вакцини від кашлюку.
Також доцільно перевірити, чи не потрібна вам ревакцинація від дифтерії, правця.
Так, можна. Вакцина має транспортуватися з аптеки до місяця введення в термобоксі з підтриманням сталої температури зберігання для уникнення втрати властивостей. В будь-якому випадку обов’язково перед замовленням вакцини з’ясуйте в медзакладі, які там вимоги до придбаної в аптеці вакцини. Тобто – які документи вам потрібно буде надати на вакцину (сертифікат, чек тощо) і скільки часу допускається щоб минуло з моменту купівлі вакцини. В аптеці з’ясуйте, чи потрібен рецепт від лікаря на купівлю потрібної вакцини.
Вакцину, незалежно від того, чи це ін’єкція, чи краплі, необхідно вводити лише в медзакладі, де є засоби надання першої допомоги при несприятливих реакціях на вакцину і кваліфікований персонал. Незалежно від того, що вірогідність серйозних реакцій невелика, їх не можна попередити чи передбачити і бути впевненим на 100%, що такі реакції не настануть.
На жаль, на сьогодні дуже багато інформації в Інтернеті на цю тему не відповідає дійсності. Багато медичних працівників також не володіють належними знаннями щодо теми вакцинації.
Першоджерело, яке встановлює графік щеплень, мінімальні інтервали, можливість одночасного введення вакцин, правила за якими наздоганяється порушений графік, затверджено перелік протипоказань, це Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року N 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11 серпня 2014 року N 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні»).
Ним затверджено:
1) Календар профілактичних щеплень в Україні, що додається;
2) Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень, що додається;
3) Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, що додається..
Загальні правила вакцинації, інформацію про хвороби та вакцини ви можете знайти на сайті Всесвітньої організації охорони здоров’я – www.who.int (в тому числі англійською, російською і ще декількома мовами).
Якщо читаєте англійською чи іспанською мовою – усі питання можна з’ясувати на сайті американського Центру контролю та запобігання захворювань – www.cdc.gov
Також багато інформації можна знайти на сайтах міністерств охорони здоров’я європейських і не тільки країн. На жаль інформація від МОЗ тільки почала формуватися, але швидко наповнюється. http://moz.gov.ua/immunization
Варто відвідувати сайт Центру громадського здоров’я МОЗ https://phc.org.ua/
Перевірену інформацію ви також звичайно можете шукати на фейсбук-сторінці і на сайті ГО «Батьки за вакцинацію» – https://bzv.org.ua/
Багато корисної інформації можна знайти у одного з виробників вакцин на сайті: http://moi-privivki.com/
Також стане в нагоді розділ з вакцинації тут: http://euap.org.ua/category/rabochie-gruppy-komitety/vakcinacija/
Будьмо здоровими!!! 
------------------------------------------------------------------------------ 
