ЗВЕРНЕННЯ

екс-депутата СССР, москвича Миколи Куценка до українців:

«Не допомагайте Росії відроджувати на своїй святій землі – Малоросію!»

«Не буде Україна ні в євросоюзі, ні в НАТО доти,

доки не обірве гнилу мотузку, яка її єднає з Кремлем...»

інформаційний бюлетень №49 (789), 2008р.


Сьогодні юридично Росія називається – «Російська федерація», себто, відповідно до Конституції, кожна республіка має право на державність і суверенітет. Логічно запитати, а де ж російська республіка?..По суті, Петербург це і є столиця російської республіки, а Москва є федеральним центром федерації. Логічно, що ця республіка повинна була б мати свого президента і свою Конституцію... Щодо відносин РФ і України, то вони загострилися небезпечно до краю, а все тому, що Україна належним чином не відреагувала на військові дії в Грузії. Що відбуваося в Грзії? Скажемо так: це була війна, незаконне вторгнення російських військ на територію суверенної держави, а як ще назвати , якщо в цій операції була задіяна 58 ударна армія? Це була справжня неоголошена війна. І як би хто там не говорив, це виглядає саме так. До того ж, варто говорити про подвійні стандарти російської влади...Коли та ж армія робила удари по Грозному і території Чечні, а весь світ обурювався, влада РФ заявляла: «хай вас це не хвилює, ми наводимо конституційний лад на території власної держави». запитується, чому ж РФ так обурилася, коли Грузія заявила про наведення того ж таки конституційного ладу на території своїх же республік? Без сумніву, те, що відбуваося в Грузії, ще вдарить і по самій Росії...

Наприклад опозиція (тих часів, ред.) в особі Віктора Януковича підтримала дії Росії. І це не дивно. Що стосується цього політика, то він показав себе не кращим чином ще у 2004 році...Кремль не може керувати Ющенком, бо на нього немає компромату у КГБ...Москва точно вирахувала, що за цього політика будуть голосувати немало російськомовних громадян. Немало буде за нього гоосувати так званих «продажних». Інше питання до нинішньої політичної ситуації в Україні, що відбулося між лідерами майдану – Ющенком і Тимошенко? Ви ж подивіться, Москва сьогодні заледве не називає В.Ющенка першим своїм ворогом. Та вже за одне це він має бути гідним поваги! Чому? – Кравчук, Кучма і Янукович – це була плеяда московських лизоблюдів. Коли такі правили Україною, Москва була спокійна за Україну! – «Там наші ребята». І раптом виникає Ющенко, яким Москва керувати не може! А що значть керовані люди? Це ті, на яких є компромат у КГБ Росії. На Ющенка немає компромату у КГБ! А тому вони й «поливають» його, розраховуючи на дурість українських громадян. За сценарієм Росії, якщо не говорити про воєнний сценарій, а він не виключається, бо у московських колах можна сьогодні чути й про нього. Мовляв, про захист роійських громадян в Україні потрібно реагувати своєчасно, і не допустити того, що відбулося в Грузії... Себто, мирний сценарій давно відомий:скомпроментувати некерованого Москвою Ющенка, привести до влади в країні керовану людину, змінити до невпізнанності Коституцію, а то й ліквідувати посаду президента, далі референдум...


Росії сьогодні за імперськими планами потрібно одне: Україна має бути в стійлі! Росія сьогодні не приховує: вона чітко підняла герб російської імперії, а там ясно показані три корони : велика, біла і мала – Малоросія. Сьогодні по суті, Росія здійснює злочин в Україні, сиплючи паспортами...Якщо уявити, що відповідні спецслужби чинять провокацію – підривають будинок де живуть офіцери Чорноморського флоту РФ... Все! Це війна! від такого розвитку подій страховки немає... Росія сьогодні вже формує батальйони швидкого реагування з представників різних національностей. Тобто вона готує свій військовий щит. Висновок головний для України: вона не буде ні в НАТО, ні в Євросоюзі доти, доки не перерубає ту гнилу мотузку, яка її зєднує з Кремлем, бо в Росії живе багато українців! саме зі злочинним Кремлем і злочинною Лубянкою. Доказів тому чимало: хто організовував ГКЧП у 1989 році? Якщо Горбачов був відсутній. Кого послухав міністр оборони Язов? Він послухав голову КГБ Кличкова. Хто приводив до влади Л.Брєжнєва – голова КГБ, Семичасний. Він зайшов на засідання політбюро і сказав: «Льоня, ти что здрейфіл? Завтра Нікітє пєро в зад і он полєтєл...Льоня. ти должен знать , что КГБ ошібок нє допускаєт і нє прощаєт!..» Так ось хто нами правив і править сьогодні. Компромат на всіх, починаючи з 1917 року був на всіх у КГБ. Хто нині керує Росією? Путін – викормиш КГБ. Згадаймо – його дід був кухарем у Леніна і Сталіна. Це була особа якій довіряють...

Проти Ющенка сьогодні, як представника української державності працює армада оборотнів... Народ це мусить розуміти. Нинішнього Ющенка можна порівняти з раннім Єльциним, який так само як і Ющенко прийшов на хвилі народного піднесення. Але бандити й злодії не захотіли служити в Росії Єльцину, а нині бандити й і злодії не хочуть в Україні служити Ющенку. Вони не хочуть працювати на інтереси державності, які представляє сьогодні Президент Ющенко. Більше того вони намагаються дискридетувати його, аби той народ який скадував його прізвище на Майдані його ж таки й звалив. Проти Ющенка сьогодні, а відтак і проти української державності працює армада оборотнів. Чи вистачить сьогодні в українського народу мудрості це зрозуміти, ось в чому питання!.. Проти України активно працюють російські ЗМІ. Так, наприклад на першому російському каналі веде передачі такий собі Шевченко. Образливо, що такий тип носить таке святе прізвище. Це суцільна шовіністична маячня. Предача, чим би не починалася, кінчається Україною. на предачу приходять одні й ті ж підгодовані Кремлем «качки»: Лєонтьєв, Затулін, Карагінов, Маркін, – всі ті, хто з ненавистю говорить про Україну. На цій передачі завжди мала слово мадам Вітренко. Один журналіст сказав їй, що напевне в неї немає грошей і вона їх у такий спосіб заробляє, ллючи бруд на Україну та Ющенка. Цьому журналісту більше слова не давали.


Хай сьогодні кожен поважаючий себе українець запитає: чому українська незалежність так дратує шовіністичну Москву?.. З оптимізмом і вірою в Україну, потрібно проводити роботу з населенням. Потрібно єднатися всім українцям. Адже це характерно для націй єднатися перед небезпекою. Сьогодні в Україні є небезпека втратити державність. Візьмемо для прикладу Грузію. В скрутну хвилину опизиції там не було чутно. Співак Кікабідзе напредодні свого 70-ліття отримав нагороду з рук президента росії Медвєдєва, але коли Росія почала бомбити Грузію, він відніс ту нагороду у Посольство Росії і сказав: «Передайте її Мєдвєдєву, хай він вручить її у Москві комусь із своїх лизоблюдів...» Хай сьогодні кожен українець подумає – чому ми так ненависні Москві. Чому ми сьогодні не публікуємо матеріалів, навколо яких потрібно розгорнути дискусію. Я маю на увазі війну, яку оголосив Сталін Україні 22 червня 1944 року. Чому цю директиву досі не обговорено. А що це задиректива? Підписана вона Сталіним, Берією, Жуковим. В ній ідеться про негайне виселення всіх українців у сім областей крайньої півночі Росії. Першим пунктом в ній йшлося про виселення тих українців, які в роки війни жили на окупованих територіях. Тому я звертаюся до всіх малоросів:

Ви хочете відродження Малоросії в союзі з Росією? Ви її отримаєте, але всі українські патріоти будуть вивезені у мордовські табори, а по дорозі половину з них перестріляють!.. В цій директиві ясно сказано: вивезти після збору врожаю, який відправити на потреби армії. На заваді виконнанню тої директиви стали Хрущов і Судоплатов. Але Хрущов не українців рятував. Він рятував свою шкуру. Ві сказав: «Товаріщ Сталін, ето нєвозможно, – нет в таком колічєствє подвіжного состава і нє только екавєдістов, чтоби організовать етот виєзд. Ми етім только подтолкньом взрослоє насєлєніє України в банди Бандери.» На що Сталін йому сказав: «Хрущ, ти ето говоріш просто так, но у мєня єсть чєловєк, которий знаєт нє на словах, что такоє Бандєра...Он бил там.» І до Сталіна було запрошено генерала Судоплатова, який свого часу входив у Провід ОУН. Мені довелося (Моколі Куценку, ред.) знайомитися з документами з цього приводу. Він був там завербований КГБ. Більше того він втерся в довіру до полковника Коновальця – начальника генштабу УНР, який називав його сином. Саме судоплатов у день народження Євгена Коновальця знищив його – зірвав хімічною зброєю. Саме сьогодні про це пише син судоплатова, який є істориком спецслужб Росії, історик КГБ. Він пише наступне: «Отец получіл заданіє лічно от Сталіна на унічтожєніє Коновальца...» Пише про те, що у Москві було підготовлено дві коробки цукерок, в одній з яких була та сама хімічна бомба...Судоплатов зустрівся з Є.Коновальцем у казино, одну коробку цукерок відкрили, а інша лежала поруч. Вона повинна була саме лежати, бо якщо її поставити, вона через кілька хвилин вибухне. А на коробці була зображена грана українська дівчина. В якусь мить їхньої зустрічі Ковалець взяв ту коробку і зі словами – дивись яка гарна красуня – і поставив її на ребро. Судоплатов знав, що в ці хвилини в коробці відбулася хімічна реакція і через десять хвилин буде вибух. Він швидко розпрощався з Коновальцем і вже здаля спостерігав за тим, як вибухнуло казино. За цю акцію Судоплатов отримав орден Бойового Червого прапора.

Тоді в кабінеті Сталіна Судоплатов сказав, що відміняти директиву не потрібно, але спочатку потрібно покінгчити з бандерівщиною. Ця директива й далі є діючою, лише перекочувала з теки Генсека в теку проезидента Росії. Коли я спілкувався з М.Горбачовим, то запитав його чи бачив він цю річ. Він сказав, що бачив не лише цей документ, але й багато чого іншого, про що не має права говорити. Мер Москви Лужков казав: «Українского государства нікогда нє било і нє будєт. Ми моглі взять малоросію у 2004 году, но ми єйо забєрьом всю і тогда господа націоналісти за всьо отвєтят». Повертаючись до тої зловісної директиви. Там є такий пункт: «Послє висєлєнія українцев, Україну заселіть вєрнимі націямі страни». До речі, хто ці «вірні нації», хто сьогодні виконує в Москві всю чорну роботу. Тобто Україну заселять рабами, котрі мовчки тут будуть працювати, але України уже не буде. Я говорив з українцями тут у Москві, кажу і зараз.

Українці, звертаюся до вас іменем дітей і внуків ваших, звертаюся до людей свого покління – прокиньтеся! Збадьоріться і реально поміркуйте, якби Росія хотіла добра республікам, то давно б відпістила їх з миром, а не влаштовувала бойню в Грузії, постійні провокації в Україні. Сьогодні в Росії уже не святкують день Незалежності, бо невідомо від кого вона оголосила незалежність. А якщо навіть так, то Росія не має права говорити про зміну кордонів. Чому вона сьогодні бачить свій інтерес у Криму, Грузії тощо. Для відродження імперії, Росії потрібна саме Малоросія, а не Україна...

Від редакції. Минуло три роки. Що би сьогодні сказав патріот України український москвич, Микола Куценко про російсько-українські стосунки, і чи почули його українці та українські політики?..

 

Україна , колишня Скіфія , на давніх картах розташована під знаком Тельця , через це вона для стародавніх народів — Країна Тура,Бика. “Влесова книга” на дощечці 7 є мовить :“Ми-коровичі:скіфи,анти,руси,боруси,сурожці” . Автор “Влесової книги” недвозначно самоідентефікує , самоотожнює себе і свій народ з коровичами -кравенцями-українцями.

Бо,зокрема польське діалектне karv ,споріднене з етнонімом коровичі і означає і “корова” і “бик” . У своєй книзі “Таємниці розкриває санскрит” Степан Наливайко доводить що назви Таврика ,Скіфія,Русь,Україна,Волинь(як і Буковина ,Гуцульщина,Бойківщина) — семантичні двійники і означають “Край/Країна Тура/Бика” . Найдавнішим санскритським відповідником польському karv є go яке теж означає і “корова ” і “бик” , тому цілком імовірно що У в Україна — залишок від go . Що таке можливо засвідчують факти порівняння санскритськіх слів з українськими,gosayin - хазяїн, gudabha — худоба. Санскритські go ,gu в українській мові можуть передаватися як ха , хо ,ху,го, гу. Дуже ймовірно що Одеса , “Край Бика” , постала від первісного Годеша ,Годеса , де деша , деса - “край” , “країна” . Одещина багата на трипільські пам'ятки пов'язані з поклонінням Бикові.

У багатьох народів бик,тур-живе втілення досконалої краси,нездоланної могутності й божественності, а в давніх уявленнях вони посідали першорядну , навіть світотворчу роль. Бик в українському фольклорі — символ творення , парубок,чоловік-віл, дівчина — телиця,жінка,земля -корова. Така символіка переповнює наші весільні пісні та обряди.На Галичині у вересні відзначали Туриці — свято Тура.

 

В Індії бик теж уособлював віру , закон (дгарму, у ведах арта). У Давній Індії биків чорної масті жертвували Варуні , слов'янський аналог Варуні — Даждьбог.В Україні жертвоприносини чорного бика зафіксовано востаннє у 1520 році.

Дгарму формують шастри — священні книги , а в ІІІ ст до н.е. жителі Херсонеса Таврійського ,літописного Корсуня , звідки у Х ст. до Києва прийшло християнство,у так званій Херсонеський присязі , клянуться “...я охоронятиму для народу састер і не розголошуватиму нічого потаємного ні еллінові(!), ні варвору...” , тут састер — це відповідник шастр. Наявність цього терміну на теренах України засвідчує етнічну осібність херсонесців — таврів від греків і варварів ,довколишніх племен , і він також засвідчує індоарійську приналежність таврів,столицею яких і був Херсонес,літописний Корсунь. Так що шастри Давня Україна знала ще два з половиною тисячоліття тому ,хоча ,звісно вони існували і до цієї писемної згадки.

За давніми уявленнями ,назва “Країна Тура,Бика” була рівнозначною назві “Праведна країна” ,”Країна Дгарми-Арти”, “Артанія”. Саме за таке значення для Давньої України промовляють факти: скіфи-сколоти й таври-руси-поляни- вони ж коровичі-кравенці-українці, сповідували дгарму. Та й для деяких античних авторів скіфи-кравенці- найсправедливіший і найправедніший народ.

 

Зв'язки Києва і літописного Корсуня ,кримських таврів і подніпровських русів споконвічні і непреривні.Недарма через 13 століть після Херсонеської присяги саме з Корсуня князь Володимір приніс до Києва християнство. Візантійський автор ХІІ ст. Іоан Цец , прямо каже , що назва таври тотожня назві руси. “Влесова книга” багато уваги приділяє ареалові сучасного Криму , давньої Таврики, але знає тут тількі русів , а не таврів. Бо таври — руси , грецький переклад місцевого етноніму руси.

 

Тож з усього цього випливає що Україна та українці набуток не недавніх , а найдавніших історичних часів. Назви Україна та українці існували на нашіх теренах упродовж тисячоліть й існують і нині. Вони ,як і сам народ , як і країна цього народу ,котрі собою означають,незнищені.

 

********************************************************************************************

 

                                         Malorossa і малороси

 

В українскому назвотворенні як і в етногенезі простежується іранський вплив , тому цілком виправдане залучання іранських мовних фактів до витлумачення українських реалій. У нас в Україні існує безліч назв та призвіщ на “чорно” , Чорновіл , Чорнотур , Чернобиль , козацькі призвища Калнавіл , Кальміус , які теж означають Чорновіл,Чорнотур (н-перс.kal — бик)

В цьому плані привертає увагу назва Malorossa , яка засвідчена в “Космографії” у VІІ ст. коли ще не існувало не етноніма малороси ні назви Мала Русь, місто в азійській частині Боспору на Таманському півострові .

 

Виникнення назви Малоросія відносять до XVІІ ст. , тобто через тисячоліття після фіксації назви Malorossa . Грецькою “melas”, “melan” - “чорний” (латис. Melпs),від і.-є. “mal”

 

В боспорському ареалі знаходимо чимало “чорної” топономії , тому цілком можливо що Malo в Malorossa означає теж саме що і “melan” , тобто “чорний” , а rossa при прийнятому тлумаченні має означати “бичичі” , “туричі” . За дослідником Трубачовим , саме до Криму сходять найраніші (VI ст) письменні фіксації назви русь.

 

А тисячоліттямі раніше (VI ст до н.е.) “Книга Ієзекіїля” згадує народ рош в етнічному контексті з кімерійцямі і скіфами ( тут слід зауважити що кімерійці це грецька вимова сіверців ) . У такому разі назва Malorossa означає “Чорнобиків” “Чорнотурів”, стає в один ряд із назвами Кімерік, Чернігів , Вороніж,Чорнобиль , а етнонім малороси — до ряду етнонімів кімери-сувіри-сівери-галичани.

 

Тож виходить що назва Маларосія насправді не Мала Русь , а поготів не Мала Росія , а Чорна Русь , Країна Чорного Бика-Тура, Край Чорнобичичів — чорнотуричів.

 

Назва Кімерія-Сіверщина-Малорусь, тобто Чорнорусь, могла первісно означувати кімеро-чернігово-сіверські, древлянські й галицько-волинські землі, протиставлені в літописах Поляно-Руській землі, сприйманій як Біла Русь, тобто найбільш праведна й чеснотлива з-поміж інших. Назви малоруси — «чорнобичичі» й Малорусь — «Чорнорусь» на певному історичному відтинку і з цілком певних великодержавних міркувань зазнавали вмисного, цілеспрямованого й масованого наступу, що мав якомога затушувати, знецінити їх первісне значення і переосмислити до значення малороси й Малоросія, протиставного назвам великороси й Великоросія. Що якнайкраще лягало в концепцію безпідставного і штучного міфу про «старшого» й «меншого» брата. Хоча тут явне намагання поставити все з ніг на голову, бо насправді «старший брат» виявляється молодшим, та і взагалі чи “братом”.

 

       * При написанні цього блогу були використані матеріали з книг Степана Наливайко "Індоарійські таємниці України" та "Таємниці розкриває санскрит"

С.Наливайко - Сходознавець - індолог,перекладач,член Спілки письменників України,завідувач кафедри іноземних мов і порівняльних досліджень в науково - дослідному інституті українознавства МОН України.