Сьогодні зранку терористи обстріляли східні околиці другого за кількістю населення міста Донеччини - Маріуполя. За попередніми даними, загинуло щонайменше 10 мирних мешканців, зруйновані житлові та громадські будівлі.

Попри те, що обстріл вівся з району села Саханка, що на сході від Маріуполя, в так званому "штабі ополчення ДНР" уже звично перекладають провину за злочин на українських військових, навіть не намагаючись брехати хоч якось правдоподібно.

За словами терористів, стріляли з зовсім протилежного напрямку - зі Старого Криму, а у "ополченців" буцімто взагалі немає озброєння, яке б могло дострелити до Маріуполя. При цьому від Саханки до околиць Маріуполя значно менше ніж 40 кілометрів, які здатні подолати ракети "Градів". Але, головна мета сьогоднішнього обстрілу - це не просто чергова спроба звинуватити українських військових у вбивствах мирних мешканців Донбасу. В Кремлі прекрасно розуміють, що окрім обробленого пропагандою населення Росії в їхню недолугу брехню уже давно ніхто не вірить. 

Обстріли житлових кварталів півмільйонного міста терористи хочуть продемонструвати місцевим жителям, що українська армія не здатна їх захистити. Сіючи страх та паніку, мешканцям Маріуполя натякають, що безпечніше було б здати місто путінським "ополченцям".

З іншого боку, обстрілами житлових районів та панікою серед населення, терористи провокують українських військових йти в наступ, адже відсунення лінії фронту на безпечну для Маріуполя відстань стане єдиною запорукою безпеки в місті. Як відомо, Маріуполь добре підготували до оборони. Йти зараз на штурм в лоб означає для терористів нести величезні втрати як живою силою, так і технікою, які аж ніяк не гарантують успіху операції. Значно простіше постійно "кошмарити" місто, б'ючи в першу чергу по житлових районах. В такому разі місцеві мешканці вимагатимуть від військових щось робити, аби зупинити обстріли, і Збройні Сили муситимуть йти в наступ, а захищатися завжди простіше, ніж наступати.

Чи є в нашому генеральному штабі правильний рецепт, як діяти в цій ситуації наразі сказати важко. Проте сьогоднішніми своїми діями бойовики остаточно поховали "путінський мирний план", про який ще кілька днів тому невпинно торочив голова МЗС Росії Сергій Лавров. Нагадаємо, за пропозицією Путіна, яку той направив Петру Порошенку, сторони мали б негайно розпочати відведення важкого озброєння від лінії зіткнення. Обстріли житлових кварталів Маріуполя більш ніж однозначно засвідчили повну нереальність такої пропозиції.

Тарас Клочко, Espreso.tv

ОБСТРІЛ МАРІУПОЛЯ - 

Шпальти усіх вітчизняних ЗМІ та Інтернет-видань, громадсько-політичні рухи, навіть пересічні громадяни звідусіль кричать про оголошення підозри Віктору Медведчуку у державній зраді та замаху на розграбування національних ресурсів в українському Криму. Проте, чи остання це підозра?

Існує доволі цікавий епізод, в якому Віктор Медведчук може бути причетний до вчинення терористичного акту біля будівлі свого ж каналу «112 Україна» у липні 2019 року. Схоже, що саме тоді і саме за вказівкою путінського кума одіозний Семен Семенченко втягнув членів своєї ПВК «Donbass Battalion corporation» у вчинення злочину. «У ніч на 13 липня у Києві на вулиці Дегтярівській двоє невідомих з гранатомета обстріляли будівлю телеканалу «112 Україна» – писали тоді ЗМІ.

Що ми маємо:

• 21 липня 2019 року – парламентські вибори в Україні;


• канал «112 Україна» – основний опозиційний, «медведчуківський» канал, інформаційний агент Кремля.


• чинна влада та провладні націоналістичні рухи – об’єкти  дискредитації як екстремістів з посиланням на утиски свободи слова, порушення прав людини, пропаганду «бандерівсько-нацистських ідей».

Доволі непогані вихідні дані для здійснення ефективної PR-кампанії політичної сили «Опозиційна платформа – За життя» напередодні виборів на підґрунті звинувачення провладної свити в узурпації влади та придушенні «нєугодних». Було вирішено вдатися до радикальних дій: терористичний акт. І щоб ніхто не постраждав, обстріл будівлі каналу було здійснено далеко за північ – ні тобі свідків, ні постраждалих. Навіть будівля мало пошкоджена.

Натомість подія отримала масштабний розголос у ЗМІ, «медведчуківські» звинувачення української влади у переслідуванні опозиції лунали в європейській колисці прав людини, в Страсбурзі.

І це спрацювало: рейтинги Медведчука та «ОПЗЖ» дійсно злетіли за тиждень до виборів.

Тоді, у 2019 році, за фактом вказаних подій було відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст. 258 КК України («Терористичний акт»). Тоді, здійснений теракт трактували і як чітко сплановану провокацію з метою зриву мирної акції активістів під будівлею телеканалу через покази фільму «Відкриваючи Україну», де основним коментатором є Віктор Медведчук, і як категоричну позицію активістів проти проведення телемосту «Треба поговорити» між каналом Медведчука «NewsOne» та російським «Росія 1». Справні ж мотиви лишалися поза кадром. Недовго.

Сьогодні спостерігаємо активну тенденцію до викриття давно забутих та відкинутих у далекий ящик справ, у яких не всі запитання мають чіткі відповіді. Що ж, хороша тенденція. Адже всі правопорушники повинні нести відповідальність, незважаючи на кількість новеньких автомобілів у підземному паркінгу.
http://fake-news.org.ua/golovne/65-ogolosheno-pdozru-vktoru-medvedchuku-za-terakt.html?fbclid=IwAR2o02Pz4Yvp4exPcCR968MRJmh9TyYwCNXaqH3IRnhQrUYQACEVGb-kzhQ

Про це на своїй сторінці в Facebook написав журналіст Роман Бочкала.

"15 загиблих за вчора. Всі ж розуміють, що це не якась випадковість. Терористи відкривають вогонь по усій лінії фронту. Маріонетки, які без наказу Москви, навіть чхнути не можуть, почали атаку.  Відбувається планомірний зрив фіктивного миру, в який і так жоден українець не вірить. Це не мир з ворогом -- це розстріл з важкого озброєння", - написав Бочкала.

Озброєні до зубів російські війська продовжують знищення українських військових, яким вже дозволили стріляти у відповідь зі стрілецької зброї, але видають на руки всього по 120 набоїв. Важке озброєння ЗСУ згідно до "мінського договорняка" знаходиться в глибокому тилу.
 Щось дуже схоже на подібні дії з відведенням важкого озброєння під час колишніх договорняків про мир перед котлами.