ЛЮДИ,ЗУПИНІТЬСЯ!!!

           Зупиніться,поки не пізно!!!Чому продаєтеся за тридцять срібників(100,200...500 грн.).Невже ви не ситі подачками?Сьогодні вони платять тобі за мітинги,а завтра заберуть останнє з твоє кишені.Чи вирішать ці гроші твоє майбутнє?Подумай над цим.

          Сьогодні в тебе є унікальний шанс творити історію своєї Країни.Сьогодні в тебе
є унікальний шанс підтримати людей доброї волі,справжніх українців,які не побоялися
підти проти системи.Три тижні вони стоять пліч опліч за твоє та своє майбутнє,за майбутнє своєї Країни.Їх репресують,б*ють,калічать,провокують,та вони стійкі у прагненні кращого.

           Тому,я звертаюся до тебе,друже!Не продавайся,а єднайся ради кращого.

                                        Коли народ єдиний,то він сильний!
           
                     ЗРОБИ СВІЙ ВИБІР СЬОГОДНІ!!!ПОЛЮБИ СЕБЕ ТА СВОЮ КРАЇНУ!!!


                               Я - ЗА  УКРАЇНУ!!!     

                      

                                               Повір мені - це того не вартує,
                                               Не продавайся тому,хто купує,
                                               Бо до людей він ставиться зухвало,
                                               Хіба тобі не зрозуміло,мало?
                                               Вони тебе сьогодні не чіпають,
                                               Покращення як завжди обіцяють,
                                               А ти як лох  знову повіриш?
                                               Життя своє ти їм довіриш?
                                               Приєднуйся до правди,до людей,
                                               До України,цінностей,ідей,
                                               Прийди до нас,тебе чекаєм,
                                               Бо вірим в розум твій і  знаєм,
                                               Що Ти - ЛЮДИНА,тож  старайся,
                                               Душею й серцем з Україною єднайся,
                                               Сьогодні гроші - це не головне,
                                               Патріотизм,держава,люди основне.
                                               Себе ти захисти,свою сім*ю,
                                               Скажи відкрито:"Я тебе люблю
                                               Моя Країно,значить із тобою,
                                               І хочу,щоб пишалася ти мною!"

                              З  ПОВАГОЮ   ДО   ВАС         ХРИСТИНА (12.12.2013рік)

                          Якщо вважаєте за потрібне,зробіть РЕПОСТ моєї замітки,
                          покажіть друзям на фейсбуці.Давайте будемо єдині.

                           

    Ми – українські громадяни – заявляємо про підтримку справедливих вимог підприємців на Майдані Незалежності та вітаємо їх із першою перемогою – ветуванням Податкового кодексу.
Поспішне кулуарне ухвалення недосконалого Податкового кодексу, без врахування позиції громадськості, призвело до дестабілізації та напруження в суспільстві. Ми наголошуємо – це наслідок закритої, не публічної та хибної політики влади, яка, ухвалюючи такі важливі рішення, ігнорує думку народу. На наше переконання, будь-які реформи повинні бути реакцією на соціально значущі проблеми, спільною відповіддю, вироблення якої передбачає врахування інтересів багатьох суспільних груп.
Через некомпетентні дії Кабінету Міністрів десятки тисяч українських громадян, покинувши усе, годинами, ба навіть цілодобово, змушені стояти на майданах, обороняючи своє право на роботу та гідне життя у власній країні. Тож уже нині очевидно, що такий уряд не має права на довіру – він мусить піти у відставку.
Проте Податковий кодекс – це не єдина проблема нашої державної політики. Він лише став своєрідним лакмусовим папірцем, що унаочнив її результати. Такі проблеми виникають через небажання чи нездатність Верховної Ради України та уряду виробляти і провадити державну політику, яка би відповідала інтересам більшості українських громадян. Мусимо констатувати, що керівництво держави працює винятково на себе та на окремі групи великого бізнесу. Уся нинішня система влади спрямована на те, щоб зосередити багатство країни в руках небагатьох за рахунок більшості українців.
На додачу до згортання таких демократичних свобод, як свобода слова та свобода мирних зборів, влада зазіхає на соціальні права українців: право на працю, право на житло, право на гідне життя, які є основою добробуту кожної української родини. Знизити соціальні стандарти планують завдяки ухваленню одіозних Податкового, Житлового та Трудового кодексів. Якщо ми не дочекаємося жодних позитивних зрушень, то незабаром різним соціальним групам після кожного голосування у Верховній Раді доведеться виходити на Майдан та вимагати вето.
Змінити такий стан справ можна лише за умови ухвалення нового закону про вибори народних депутатів України, який уможливить вплив виборців на особовий склад парламенту та контроль над їхніми діями. Без зміни чинного закону або в разі збереження закритих списків чи керованих владою мажоритарних виборів, що спотворюють волевиявлення, навіть дострокові парламентські вибори не вплинуть на політичну ситуацію.
Ми заявляємо про готовність підтримувати реформи в Україні та брати відповідальність за них.
Ми готові платити більші податки, але маємо знати все про те, як витрачають ці кошти.
Ми готові отримувати менші соціальні гарантії, але за умови, що якісні зміни влада почне із себе:
- проведе адміністративну реформу, реалізує децентралізацію влади, узаконить справедливу адміністративну процедуру та доступ до публічної інформації;
- скоротить видатки державного бюджету на управління, проведе реформу системи соціального та пенсійного забезпечення;
- ухвалить дієві антикорупційні закони і виконуватиме їх, зокрема контролюватиме доходи та витрати всіх державних службовців та політичних діячів, зробить прозорими всі бюджетні витрати та державні закупівлі та унеможливить уникнення оподаткування великого бізнесу за рахунок розміщення своїх капіталів у офшорних зонах.
Щоб вимагати чогось від громадян, влада сама повинна стати прозорою та контрольованою.
Ми закликаємо усіх громадян України і надалі активно обстоювати свої позиції, самоорганізовуватися в територіальних громадах та в громадських організаціях, провадити жорсткий суспільний контроль влади на всіх її рівнях, власноруч боротися із корупцією, займати активну позицію щодо життєво важливих суспільних проблем.
Цим відкритим зверненням ми закликаємо розпочати відкриту суспільну дискусію щодо цінностей та принципів творення державної політики в Україні, а також висловлюємо свою готовність спільно із владою організувати суспільні дискусії навколо необхідних країні реформ.

1 листопада до всіх українських телеканалів і радіо буде передане звернення з проханням 26 листопада – в День памяті жертв Голодоморів зняти з ефіру всі розважальні програми, шоу і фільми. Натомість наповнити ефір програмами та фільмами про Голодомори в Україні або такими, які б відповідали жалобному настрою. З таким зверненням до генеральних директорів українських талеканалів та радіо звертаються провідні українські журналісти, письменники, поети, музиканти, науковці, історики, громадські активісти та просто всі небайдужі українці. Дана акція втілюється ВМГО “Молодіжний Націоналістичний Конгрес”(МНК) на підтримку інціативи Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні. Варто звернути увагу на те, що указ про встановлення в четверту суботу листопада дня пам’яті жертв Голодоморів був ухвалений з ініціативи громадських організацій, Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України у справах релігій та головне – Державного комітету телебачення і радіомовлення України. Проте, здається українське телебачення і радіо цілком ігнорує останні два роки цей день. Так, минулого року в день жалоби українців розважали концерти “Любе”, Д. Хворостовського та І. Крутого, гумористичні програми та шоу “Танцюють всі”. “Транслюючи музично-розважальні та комедійні телепередачі в День пам’яті жертв Голодоморів, телерадіокампанії зневажають національну честь і гідність кожного представника українського народу” – коментує дане звернення прес-секретар МНК Катерина АВРАМЧУК. [ Читати далі ]

Українські громадяни ініціюють публічне підписання звернення до Президента України на підтримку справедливих вимог підприємців на Майдані – влада має дослухатися до народу, ухвалюючи такі важливі рішення, як Податковий кодекс.

Публічне підписання заяви відбудеться 3 грудня о 12.00 год. на Майдані Незалежності біля пам’ятника засновникам Києва - Кию, Щеку, Хориву та їхній сестрі Либідь (місце вказано на карті)

Головна ідея цього звернення – висловлення незгоди з цінностями та принципами, на яких нині базується політика України

Громадськість, зокрема, також закликає нинішню владу провести адміністративну реформу, скоротити видатки державного бюджету на управління, провести реформу системи соціального та пенсійного забезпечення, а також ухвалити дієві антикорупційні закони і виконувати їх.

 «Податковий кодекс – не єдина проблема нашої державної політики. Він лише став своєрідним лакмусовим папірцем, що унаочнив її результати. Такі проблеми  виникають через небажання чи нездатність Верховної Ради України та уряду виробляти і провадити державну політику, яка би відповідала інтересам більшості українських громадян. Мусимо констатувати, що керівництво держави працює винятково на себе та на окремі групи великого бізнесу. Щоб вимагати чогось від громадян, влада сама повинна стати прозорою та контрольованою», – йдеться у зверненні.

Громадські діячі звертаються до всіх небайдужих – національних авторитетів, журналістів, письменників, митців, викладачів, студентів, бізнесменів, людей доброї волі – із закликом прийти та взяти участь у публічному підписанні заяви.

«Громадськість заявляє про свою готовність підтримувати реформи в Україні та брати відповідальність за них, але за умови, що якісні зміни влада почне із себе», – сказано у заяві.  

Ініціатори публічного підписання звернення – організації, що реалізують громадську кампанію Новий Громадянин www.newcitizen.org.ua

Контакт: +38 (067) 232 69 23 або newcitizen.info@gmail.com

.

Шановні модератори співтовариства "Блог_fm", оскільки основною умовою для публікації заміток у нашому співтоваристві є "влаштовування віртуальної дискотеки або звичайного прослуховування музики", жодних передумов для видалення заміток, що містять музичні композиції немає. Це лише завдає шкоди розвитку співтовариства.

Тому, будьте ласкаві, не видаляйте заміток один одного! Для з`ясування особистих стосунків використовуйте інші методи, але не на шкоду всій спільноті. Всі ви гарні і хороші, і я вас всіх люблю, будь ласочка не сваріться - разом ми зможемо значно більше!

 Дуже сподіваюся на Ваше розуміння!  

Модератор Асик

Як рахувати?!

.

.. правоохоронними органами сайту, за 10 хвилин після публікації одним з користувачів 4 січня 2014 року.
Дивно. У вихідні дні адміністрація має доступ, щоб видаляти подібні відео , а от щодо порушень правил сайту користувачем  http://narod.i.ua/user/6387024/ і йому подібних -  ми бачимо лише бездіяльність.



upd:правилами співтовариства заборонені образи і ненормативна лексика

Дорогой Владимир Владимирович! 
 
Уже почти год как вы продолжаете много говорить за Одессу, обзывая её приличными словами и маня вытащенной из исторической могилы вывеской Новороссии. Так если вы сейчас хотите спросить у этого города за всё, шо происходит у нас в последнее время, то не спрашивайте. 
Бо Одессе всегда найдётся, шо сказать. Тем более, шо она никогда не говорит против ветра.
Циля не скажет за всю Одессу, но три дворика на Молдаванке и весь рыбный ряд с Привоза просили передать. 
 
Вы уже много раз натёрли нам мозоль своим портретом в вашем телевизоре, когда зовёте Одессу вернуться в свой «русский мир». 
Вы хотите сказать, шо мы замёрзли без вашего «русского мира»? Мы не только не замёрзли, но даже не хотим кушать то гэ, которым вы кормите из телевизора свой народ. Одесса не хотела эссэн гэ ещё 23 года тому назад. Почему вы, вдруг, решили, что одесситы променяют теперь свои шансы поехать свободно в Израиль, Америку или вообще в первую попавшуюся Европу, на счастье сидеть под санкциями и вместе нюхать процветающего Нижнего Тагила, благоухающего Магнитогорска или прогрессирующего Саратова? 
 
Зачем одесситам идти в вашу новую Совдепию? Вот давайте порассуждаем из даже интереса.
Торговать вашим газом и нефтью мы пройдём мимо. Разве мы станем жить в пределах Садового кольца? Или вы нарежете нам участков на Рублёвке? Будем купаться в роскоши, как герои российских сериалов? Шоб мы так жили, как вы там у себя в Кремле сидите и врёте. 
 
Что же вы можете тогда дать Одессе, чего у нас нет? Сделать из нас курорт? Так вы уже сделали вчера курорт из братского Сухуми. А сегодня делаете такой же из Крыма. Одесса не хочет курортом в вашу «Новороссию», бо таки боится конкуренции. Сегодня со стороны Сухуми, а завтра со стороны Крыма. Мы всегда рады за ваших к нам туристов. Но для этого совсем не нужно присылать нам бурятов и черносотенцев. От нашего климату у них могут выгореть на солнце все танки. И вообще, вся эта ваша идея за новый Советский Союз имеет такой запах, шо бледный вид для неё звучит как комплимент. 
 
Вы у себя там устроили такой ґвалт, что киевская хунта здесь заставляет нас говорить по-украински. Мы здесь как говорили по-одесски, так и будем. А если где-то в суде или на трибуне Рады нас заставят давать клятвы на мове, то лучше мы в Украине будем по-украински говорить, чем в России по-русски молчать. Украина ведь живёт в 2015-м году. Пока Россия, застрявшая в сорок пятом, упорно ползёт в тридцать седьмой. 
 
Украинцы могли бы смеяться, что вы продолжаете называть их братским народом. Но они негодуют.
То, что все украинцы умеют говорить по-русски, а многие делают это постоянно, не означает, что они с вами говорят на одном языке.
Русскоязычные украинцы говорили раньше на языке Булгакова, Гоголя, Катаева и Ахматовой. Теперь им нравится язык Макаревича, Гафта, Рязанова, Басилашвили, Захарова, Волчек, Мягкова. И всем нам стало не нравиться, как слишком по-русски громко замолчал Немцов. 
 
Одесситы говорят на русском языке Ильфа и Петрова. Смеются на языке Бабеля. Вспоминают за старое на языке Куприна. Поют языком Утёсова. Грустят языком Жванецкого.
 
Зато Россия ненавидит языком Жириновского. Гадит языком Дмитрия Киселёва. Призывает убивать языком Дугина и Проханова. И лжёт языком Путина. Наши русские языки – то теперь две большие разницы. 
 
И вообще, шо вы так долго мучите той многострадальный народ? Украинцы, конечно, носятся со своим Петлюрой и вешают на столбах Бандэру. Но разве то от хорошей жизни они чтут воинов, а не мудрецов? Вы же устроили им вырванные годы уже 350 лет подряд! Евреи двадцать веков бродили по миру, храня и умножая мудрость, чтобы обрести на Родине своих отцов государство. И сразу полмира захотело им этого помешать. Так на хиба ж вы мешаете сделать то же украинцам, раз они наконец-то поумнели, чтобы стать свободными? Пусть ваши русские теперь завидуют молча. 
 
Вы там у себя аж вспотели от рассказов, шо у нас тут сплошные фашисты, захватившие в плен братский украинский народ. За украинский народ Циля скажет, но мало. Разве может Циля знать за весь народ!? 
 
На счёт фашистов вы таки правы. 
Их мы здесь давно не видели, пока вас не появилось. Особенно после возвращения Крыма в родную гавань. 
 
То был новый квартирант старой Фиры, что не захотела уезжать с детьми в Израиль, бо мечтала ещё пожить в Одессе. Слышите – пожить в Одессе, а не умереть в России! Это крымский татарин Осман. Он сбежал из Симферополя и сразу же записался в фашисты после того, как на Родину его предков пришло какое-то ряженое лампасное хамло и выдохнуло перегаром: «Это наша земля, бля». Дед Османа, которого он никогда так и не увидел, 67 лет назад умер в казахской ссылке. После того как в 44-м с ним уже боролись антифашисты. Осман решил, что ещё хочет увидеть своего внука и поэтому бросил свой дом, учится теперь в институте здесь, а из фашизма только подрабатывает вкусными чебуреками на Таирово, угощая ими в воскресенье детей по всему двору. И это точно тот татарин, который лучше ваших незваных гостей в наколках и с нагайками. 
 
Если тот был вторым фашистом, то первым стал чеченец Адам с третьего этажа. Молодой врач, который живёт с матерью после переезда из Катыр-Юрта. Он не захватывал в 1990-ые больницу в Будённовске. А его отец, сельский учитель, не был террористом в отряде Хаттаба, и вообще никогда не брал в руки оружия. Единственная заслуга Адама на службе у мирового фашизма была в том, что почти вся его родня – отец, бабушка, две сестры и маленький брат грудного возраста погибли в своём доме во время ракетно-бомбового удара вежливой российской авиации. В ходе восстановления конституционного порядка, зимой 2000-го. Не знаем, чем этот зуботехник может помешать вашей борьбе с хунтой, но он таки прямо заявил – если вы ещё раз пришлёте ему на голову свой самолёт, то он первым пойдёт воевать за Украину. 
 
За этими двумя в фашисты повалили толпой и остальные. 
Особенно наш седой грек Христофор с Градоначальницкой, которому ещё сам Лёня, бывая на Привозе, заказывал свежую камбалу. Старый рыбак год назад ждал от жизни только хорошего клёва и даже немножко завидовал своему родному брату, что из Сартаны под Мариуполем, такому же седому греку Константину. Тот наивно уверовал в вашу «Русскую весну». Стал ждать вашего личного визита к нему на свежий козий сыр и красное молодое. И шоб вы - верхом на стерхе. 
 
Первый раз стерх прилетел без вас, но вместе с бомбой в октябре 2014-го и убил в Сартане пару людей. Но вы окончательно лопнули Константину терпение, когда второй раз попали со стерха «градом» уже в феврале ему прямо в дом и сожгли половину. С тех пор оба грека так и ждут, шоб ваша «русская весна» хоть бы никогда и не наступила. Проклинают вдвоём тот момент, когда нечаянно подумали за вас хорошо. Теперь Христофор ловит рыбу напротив 12-й станции Фонтана, сушит её в таранку и шлёт брату. Бо тот от горя даже перестал любить козий сыр и красное молодое. А со второй половины рыбы, что продают с базара, передаёт через волонтёров деньги карателям в «Правый сектор». 
 
Если этих людей стали фашистами, то как я не могу ими назвать коренных одесситов во втором поколении дядю Колю со всей семьёй из пяти душ с улицы Спиридоновской, которые каждый год в один ноябрьский вечер зажигают на подоконнике толстую свечу. Вспоминая половину своих предков, потомков слобожанских козаков, что не пережили зиму 1933-го в Люботине под Харьковом. Из-за голода, шо сделали им братские русские большевики. А те, что уцелели, сели на поезд и сумели добраться до Одессы, выжили здесь и пустили корни. С тех пор все хором не любят ни большевиков, ни ваших русских. 
 
Что говорить за молодого Валю, сына Ольги Павловны, нашего золотого мальчика через стену, одессита в пятом колене,  который с крестиком на шее мог договориться об взаимном гешефте даже с раввином в разгар шаббата. У которого ещё в позапрошлом годе распальцованные бандиты, что были поставлены на Одессу вашим ростовским хряком Януковичем, отжали ресторан и всю хлебную коммерцию. И раньше Валя не только сам сытно кушал, но и честно кормил 50 семей его работников. А теперь он только кормит свою маму, что упала после такого здоровьем, топчет пороги в судах и звереет на бывшую власть. И вас туда же. Тут не захочешь, так станешь фашистом. И начнёшь одевать в приборы ночного видения бригаду морской пехоты, что бережёт наш город от ваших зелёных человечков. 
 
Ну, и последним в фашисты записался по скайпу старый Йося - Осип Давыдович, что давно греет своими костями в Хайфе берег другого моря.
70 лет назад он целых 3 года прыщавым юношей ловил на фронте свои два осколка. Первый – под Киевом, второй – под Краковом. С которым ему спас жизнь полтавский хохол Клименко, вытянув из-под обстрела. Ценою своей. Наверное, для того, чтобы потом Йося, работая инженером и даже главным конструктором на одном смешном почтовом ящике, мог слушать себе в спину не в Одессе, и не в Киеве, а в московских министерских коридорах за жидовскую морду, шо приехала со сто первого километра. Так старый Осип долго смотрел с нами на эти майданы по всей Украине и не понимал, зачем этот халоймес. Но когда увидел, что среди фашистов таки много приличных людей, особенно глузманов, финбергов, зисельсов, ройтбурдов и тем более Кира с Мишей, то чувствовать себя с ними заодно - мечта всей его жизни. Когда же он услышал ваши, Владимир Владимирович, слова, что Победу над Гитлером СССР мог бы одержать без украинцев (шо уж тут говорить за наше племя), то просил вам передать, шо ноги его не будет в телевизионной трансляции этого праздника, в котором до ваших ближайших союзников опустились Монголия, Зимбабве и Северная Корея. Так ряды одесской жидобандеровщины пополнились ветераном израильской военщины. 
 
А после всего, шо вы, Владимир Владимирович, сделали с Надей Савченко, не только эти люди, но и вся Одесса не хочет ходить с вами по одному глобусу. 
 
Одна вдова бывшего следователя капитана Евдокимова недовольно бурчит на укропов, которые вылезли за эти полтора года по всей Одессе, как побеги молодой травы после рясного тёплого дождя. Вспоминает за Советскую власть и поставила ваш портрет в рамочку на трюмо. Но когда Циля повела её под общежитие юристов на Успенской и показала все окна в жовто-блакытных флагах, то даже этой унтер-офицерской вдове стало понятно, что ваша песня за опять СССР звучит как гимн импотентов. 
 
При коммунистах мы боялись жить бедно. При Незалэжной мы, наконец-то, стали бояться жить богато. Теперь боимся, что вы придёте нас спасать от обоих.
Глядя на то, как вы спасли Донбасс, Одесса уже берёт разгон, шоб получить такой же гембель на свой тухес. За свои же деньги. 
Оно нам надо!? 
 
Какие-то шлемазлы, которым вы нагрели уши своей пропагандой об великой России, взяли моду каждую неделю взрывать теракты! 
Если в Одессе они пока взрывают только дома, то в Харькове уже давно живых людей. И Циля имеет думать - кто они вместе с вами после этого, если не сволочь? Или!
Циля не может сказать за Харьков, но в Одессе таки точно – после каждого такого взрыва количество фашистов растёт просто как на дрожжах. 
Оно вам надо!? 
 
И после этого вы опять не устаёте звать нас в «русский мир»?
Одесса всегда готова вспомнить за русский мир де Рибаса. Поблагодарить русского архитектора де Воллана. Снять шляпу перед русским градоначальником дюком Ришелье. И вместе с ними вспомнить эпоху русской Екатерины. Пусть даже она слишком сильно вздыхала на жеребцов. В том числе и двуногих. Одесситы восстановили ей памятник не из-за того, что она разрушила козацкую Сечь, а потому, что город умеет помнить разную историю. 
 
Одесса всегда рада встречать гостей и принимать своих блудных детей, которые разъехались искать свой кусочек счастья. Кто в Америку, кто в Москву. Мы будем слушать песни Ларисы. Смеяться над шутками Нонны, Юры, Ромы, Миши и многих других, позволяя им увозить этот смех в другие страны и города. Одесса с уважением вспомнит Славу, который снял здесь 10 лучших фильмов. Отблагодарив за это, опять посмеётся над тем, как его все эти годы угнетали одесские бандэровцы. Но для всего этого не нужно присылать нам автоматов с уголовниками, танков с кадыровскими убийцами и бомбы с гумконвоями. Когда вы нас предлагаете жить то ли в такой Новороссии, то ли сразу в такой России, нам уже настолько всё равно, шо лишь бы нет оба раза. 
 
Появилась Одесса благодаря России, а не Украине. Отстроилась и пошла в жизнь. Но 200 лет назад Одесса отплатила России за добро, по-настоящему подняв её с колен через главный черноморский порто-франко. Сказочно обогатив при этом  казну. Пусть даже немножко оставив себе на кармане. Но судьбы стран, так же как и судьбы людей, пишутся на небесах. И поэтому сегодня Одесса – жемчужина Украины. Которую она тоже обязательно поднимет. Володя, не считайте себя равным Б-гу, шоб менять его планы. 
 
Вы сделали такой шумный гармыдэр, шоб мы бросились свергать киевскую хунту? Ради того, шоб повторить судьбу освобождённого вашим «русским миром» Донбасса? Абхазии? Приднестровья? Южной Осетии? Разбежались. Аж два раза. 
 
И перестаньте мацать своими грязными руками тех, кто сгорел 2 мая. То сгорели не «герои Новороссии». И не «ватники». То сгорели дети Одессы, которые ещё мало видели жизнь. Они купились на ваших сладких слов, за которыми ненависть, шовинизм и смерть. Вы унесли их жизни, чтобы оправдать новые убийства. Спустя год вся Одесса будет плакать вместе над теми жертвами. Потому, что больше не хочет новых. 
 
Одессу уже когда-то совращали петроградские строители Совдепии. Одессе уже били морду православные русские черносотенцы сначала и наглые чекисты потом. Одессу уже взрывали гитлеровцы. Одессе запрещали открывать свою форточку в Европу, законопачивая её под «железный занавес советского мира». Это плохо кончилось. Для тех, кто за щедрыми посулами творил Одессе больно. Не делайте Одессе больно. Тем более, не делайте ей нервы.
Лучше постарайтесь не бросать мусор мимо урны, не ссать в подъездах и поднимите, наконец, в России цены на водку. Протрезвевшие зададут вам много вопросов и без Одессы.
 
Дорогой Владимир Владимирович, шоб вы были здоровы!
Одесса таки всегда рада вас видеть! Особенно лежащим в земле. Поэтому сделайте нам праздник и убейтесь об стену. Можно Кремлёвскую. 
Мы обещаем плакать об вас целую неделю, но с музыкой и танцами. 
 
Не хотелось вас расстраивать, но у украинской Одессы всё будет хорошо.
Наше вам с кисточкой.
Картина маслом. 
 
Без уважения, но искренне,
чуть-чуть старая одесситка
Зингельшухер Циля. 

Департамент інформації Української Греко-Католицької Церкви

   а/с В-125    Київ, 01001, Україна    тел. (044) 279-19-20

Українська Автокефальна Православна Церква

м. Київ, вул. Трьохсвятительска, 8а

Інформаційне управління УПЦ Київського патріархату

01004, Київ, вул. Пушкінська, 36

Інформаційне управління УПЦ Московського патріархату

м.Київ, вул.. Гетьмана Мазепи, 16

 

Вельмишановні Ієрархи українських церков!

 

Ми, що нижче підписалися, уклінно просимо вас, духовних авторитетів Української Нації, в перспективу майбутнього єднання у задекларовану вами Єдину Помісну Українську Церкву, задля втілення усіх ваших обіцянок про екуменізацію та потребу українського народу жити за моральними принципами християн Європи та світу відслужити завтра, 25 грудня, святкове Різдв`яне Богослужіння. Це, на нашу думку, об`єднає християн планети перед глобальною небезпекою з боку агресивних нехристиянських течій чи навіть релігій.

 

Зважаючи на сучасну суєту, що твориться у житті Нації, розмивання моральних критеріїв Святого Письма та негативний вплив від невиконання Божих Заповідей на повсякденне життя, а також на те, що так звана «політична еліта нації» у традиціях «єнакіївської шпани» дійшла до нижньої точки духовного падіння, коли у прямому ефірі, під прицілом відеокамер пробує проламувати важкими кріслами голови один другому – просимо зглянутися на те, що більшість проєвропейськи налаштованих християн Держави давно готові перейти на святкування та відзначення релігійних свят за новим літочисленням.

 

Додатковим аргументом для початку переходу за світовим календарем є і те, що фактично за цим місячним «всенародним запоєм» втрачається сама Сутність Святого Вечора і народження Христа, Сина Божого. Коли вже весь християнський світ, за винятком частини парафіян Російської православної церкви, відсвяткувавши, повертається до праці, у нас ще очікують такого парадоксу, як приходу Старого-Нового Року.

 

Ми вважаємо, що не варто підтримувати таким чином виробників алкогольної та слабоалкогольної промисловості, особливо зважаючи на лідерство України у підлітковому алкоголізмі, чи за кількістю смертей від отруєння алкоголем. Очікуємо, що дозвіл для святкування Різдва 25 грудня допоможе зняти конфлікт поколінь в українському суспільстві.

 

З повагою та надією на взаєморозуміння:

 

Коцаба Руслан, головний редактор інтернет-телебачення “Народне ОКО», перший заступник голови Івано-Франківської обласного товариства «Меморіал ім. Василя Стуса»

Гавриляк Микола, голова обласного осередку ГО "Український Вектор"

Івасишин Уляна, голова Івано-Франківської міської філії Українська Студентська Спілка

Шпирка Богдана, голова міського осередку ГР "Молодь за зміни"

Рибчук Вікторія, заступник голови обласного осередку ГО "Молодіжний союз НУ"

Тетяна Сікірська, голова Прикарпатської Студентської Спілки