На цю думку мене наштовхнули RnR, бандерівець, Man-O-War та Francisk02 – дякую їм(!) :
до Дня створення УПА 14 жовтня змінити стару аватарку на таку, яка сама по собі буде нагадуванням про цей день. Агітація? Чому ні? У коментарях на блогах та на Фокусі з’являться/з’явилися ще і ще нагадування про цю визначну для України дату.
Про всяк випадок підготував кілька аватарів – при потребі скористайтеся.
             
СЛАВА УКРАЇНІ!

Вона не підозрювала, що йдеться про початок "комбинации по использованию втемную жены руководителя бюро Провода ОУН Шухевича Р.Й."   У досьє на Романа Шухевича, підготовленому чекістами в березні 1947 року, у розділі родинні зв'язки читаємо: "Батько Шухевича - Шухевич Йосип Володимирович, 65 років. За професією адвокат мешкає у Львові по вул. Косанерській 18-а, паралізований, інвалід - лежить у ліжку. Мати - Шухевич Євгенія Іванівна 1883 року народження, мешкала у Львові на вулиці Косанерській 18-а, заарештована УМГБ Львівської області 5 липня 1946 року, засуджена і етапована до місця відбуття вироку суду в місто Актюбінськ. Брат - Шухевич Юрій Йосипович, 1900 року народження, інженер, вбитий в 1941 році при відході частин Червоної армії. Сестра - Шухевич Наталія Йосипівна, 1923 року народження, заарештована і засуджена, знаходиться у віддалених місцях Радянського Союзу. Дружина Шухевича Р. Й. – Шухевич-Березинська Наталія Романівна, 1910 року народження, заарештована УМГБ Львівської області. Діти: син Юрій 13 років і донька Марія 6 років, утримуються в Рудгенківському дитприймальнику Сталінської області". До повної картини того, як розправилася "гуманна" радянська влада з родиною Шухевичів, слід ще додати арешт і засудження на п'ять років таборів його тещі, Осипи Березинської, якій на той час було 64 роки. Тож нерепресованим залишиться тільки паралізований батько. Якщо іншим членам родини влада просто мстилася, то Наталію Шухевич, яка мала контакт із чоловіком до арешту, чекісти розглядали як можливість піймати самого "Вовка" – таким псевдонімом в документах спецслужба назвала командира УПА. Але слідство, яке тривало півтора роки, не дало жодної корисної інформації. Його підсумком став обвинувальний висновок від 31 грудня 1946 року, де стверджувалося, що Наталія Шухевич "будучи дружиною визначного керівника ОУН - члена головного проводу і керівника ОУН-УПА в областях Західної України в даний час, мала з чоловіком тісний зв'язок до моменту арешту органами Радянської влади, а саме: проживаючи з дітьми і матір'ю знаходилася на утриманні чоловіка, отримувала від нього матеріальну допомогу, грошима, продуктами харчування через спеціальних зв'язкових-кур'єрів, що прибували до неї від Шухевича Романа". Виключно таких звинувачень було замало, тому слідчий додав Наталії ще й членство в ОУН і в результаті запропонував як покарання 10 років таборів. 4 січня 1947 року особлива нарада при МҐБ ухвалила вирок: "Шухевич-Березинську Наталію Романівну як соціально-небезпечний елемент вислати в Кокчетавську область терміном на 5 років".  

Рік: 2000

Жанр: Історична драма Режисер: Олесь Янчук Сценарист: Василь Портяк Оператори: Олексій Золотарьов, Віталій Зимовець Художник: Олександр Шеремет Звукорежисери: Богдан Міхневич, Наталія Домбругова Композитор: Володимир Гронський Кіностудія: Український Конгресовий комітет Америки, студія ’’Олесь-фільм’’, Національна кіностудія художніх фільмів ім. О.Довженка Актори: Григорій Гладій, Вікторія Малекторович, Віктор Степанов, Володимир Горянський, Сергій Романюк, Георгій Морозюк, Орест Огородник, Ярослав Мука, Олексій Вертинський, Світлана Ватаманюк, Дмитро Миргородський

Опис: 1950 рік. Вже давно закінчилася Друга Світова війна, а на теренах Західної України, в Карпатах ще І продовжували збройну боротьбу знесилені, знекровлені, але нескорені духом збройні частини та невеликі боївки Української Повстанчої Армії, ще зовсім недавно могутньої, добре організованої та вишколеноїї, Армії, змушеної вести бій з монстрами - Нацистами і Більшовиками. На чолі Армії стояв видатний Командир: легендарний генерал-хорунжий Роман Шухевич - Тарас Чупринка, долю якого І покладено до основи фільму. Боротьба приречена - боївки переходять у підпілля. Від чого повинен відмовитись Генерал, щоб розділити драматичну партизанську долю 200-т тисяч українців? Від комфорту еміґрантського життя? Або від блаженства буття з коханою жінкою? Можливо, від жевріючої віри на відновлення Української держави? "Нескорений" - це трагізм долі Романа Шухевича, людини, яка відрубала за собою все. Фанатика, патріота - Нескореного. Про героїчний життєвий шлях і боротьбу Головного командира УПА генерала Романа Шухевича, який віддав життя за Незалежність України. "Нескорений" - це не тільки гострий динамічний сюжет, а й реальна спроба художніми засобами донести до глядача правду про події воєнного та повоєнного часу на Західній Україні

Розмір: 1.37GB

Тривалість: 01:43:14 Якість: DVRDip Відео: DivX 5 692x482 25.00fps 850 Кбіт./сек. Аудіо: MPEG Audio Layer 3 44100Hz stereo 127 Кбіт./сек. Переклад: Український (оригінал) 

смотреть

окрема подяка Patriot1

   Вони боролися за Україну, кожен метр української землі для окупанта ставав могилою - вони програли тоді, бо сили були нерівні, але перемогли у 91-му.

http://www.bratishka.ru/archiv/2008/11/2008_11_13.php

Рік: 1995

Жанр: Історична драма Режисер: Олесь Янчук Сценаристи: Василь Портяк, Олесь Янчук Оператор: Василь Бородін Художник: Віталій Шавель Звукорежисер: Богдан Міхневич Композитор: Володимир Гронський Актори: Олесь Санин, Юрий Одинокий, Орест Огородник, Юрий Муравицкий, Леонид Бакштаев, Владимир Ткаченко, Галина Сулима, Николай Боклан, Марина Могилевская, Валерий Легин Кіностудія: Студія ''Олесь-фільм'', Український Конґресовий комітет Америки (УККА), за участі Національної кіностудії художніх фільмів ім.О.Довженка

Фільм охоплює період від 1947 року, коли рейдові загони УПА з боями проривались за кордон, і до осени 1959-го, коли у Мюнхені від руки аґента КДБ загинув Степан Бандера. Вигнанці й біженці навіть у важких умовах еміґрантського життя об'єднувалися, вели просвітницьку, релігійну, громадську й політичну роботу.

Розмір: 678 Мб. Тривалість: 01:40:52 Якість: TVRip Відео: DivX 6 720x576 25.00fps 1564 Кбіт./сек. Аудіо: MPEG Audio Layer 3 44100Hz stereo 128 Кбіт./сек. Переклад: Український (оригінал) 

окрема подяка Patriot1

дивитись

Країна: Україна Рік виходу: 2007 Режисер: Тарас Каляндрук

Про фільм: Цікавий та пізнавальний фільм про видатного борця за незалежність України. У стрічці наведено цікаві історичні факти.

Псевдоніми - Тарас Чупринка, Тур, Роман Лозовський, Чернець, Туча, Степан, Щука, Дзвін

Шухевич Роман Йосифович (1907 - 1950) Генерал хорунжий, головний командир Української Повстанської Армії (УПА), голова Генерального секретаріату Української Головної Визвольної Ради, голова Проводу ОУН.

Місце народження - Краківці Яворівського району Львівської області. 1929 року він вступив до Організації українських націоналістів, обіймав посаду бойового референта Крайової екзекутиви на західноукраїнських землях. За революційну діяльність піддавався переслідуванням та репресіям з боку польської окупаційної влади.

Був політичним в'язнем концтабору у Березі Картузькій тощо. У 1940 році брав активну участь у створенні Революційного проводу ОУН, який очолив Степан Бандера. Після проголошення акту відновлення Української держави (ініціатори якого були незабаром схоплені німцями) Роман Шухевич призначається на посаду заступника військового міністра Українського державного правління. З березня 1943 року Шухевич стає військовим референтом проводу ОУН.

На нараді ОУН від 11 - 13 травня 1943 року було попередньо вирішено замінити пост одноосібного керівника ОУН. Загинув Роман Шухевич у сутичці зі спецгрупою МГБ 5 березня 1950 року біля села Білогорща поблизу Львова.

Переклад: Український (оригінал) Тривалість: 00:37:03

Якість: DVDRip Відео: MPEG2 Video 720x576 (4:3) 25.00fps 6000 Kbps Аудіо: MPEG Audio 48000Hz stereo 224 Kbps Розмір: 1,15 Гб

дивитися онлайн

Служба безпеки Росії опублікувала документи НКВС-МДБ присвячені нашій повстанській армії.

Зрозуміло, що опубліковане ретельно добиралось і редагувалось, що це маленький шматочок архіву, який ретельно оберігає ФСБ.

В цілому, серед відібраних документах йдеться про штучність повстанського руху, про його співпрацю з німцями та інше. Та навіть в цих архівах (якщо це справжні документи, а не чергова фальсифікація) є досить цікаві епізоди. І це, наголошую, в тих документах які пройшли ретельний відбір дружньої нам стркутури ФСБ.

 

(из сообщения начальника 4 Управления НКВД СССР Судоплатова заместителю начальника 3 управления НКВД СССР Илюшину.)
5 декабря 1942 г. № 7/с/97

«В с.Соленом, Днепропетровской области, в мае с.г. украинскими националистами был вывешен на здании районной управы петлюровский желто-голубой флаг. На сходе они выступили с речами, в которых подчеркивали необходимость создания «самостоятельного украинского государства». За это немцы вскоре же повесили старосту, начальника полиции, его заместителей, председателя колхоза и уполномоченного колхоза. Трупы их висели для устрашения остальных в течение 8 дней».
ЦА ФСБ России. ф. 100, оп.11, д.7, л. 60-66

 

(из Протокола допроса Кутковца Ивана Тихоновича. 1 февраля 1944г.)

«Украинское население, даже не националистически настроенное, в лице УПА видело свою защиту от немцев, всемерно помогало УПА продовольствием, одеждой, транспортом и т.п.»

«Всем немецким оккупационным властям на Украине 19 ноября 1941 года была разослана директива, предписывающая не допускать в органы самоуправления и полиции сторонников бандеровского движения, а 25 ноября 1941 года немцы издали приказ об уничтожении их.
Вследствие начавшихся со стороны немцев массовых репрессий в отношении бандеровцев, последние перешли на нелегальное положение и повели активную работу по созданию подпольных оуновских организаций и боевых вооруженных групп – «боевок»».

ЦА ФСБ России, ф.100, оп.11, д.7, л.143

(из докладной записки Народного комиссара государственной безопасности УССР Савченко Народному комиссару государственной безопасности СССР Меркулову.1 марта 1944 г. № 341/С, г.Киев)

«Известно, что бандеровцы в практике своей работы уделяли большое внимание насыщению местной украинской полиции своими националистическими кадрами, которые при формировании УПА, по указанию ОУН, бежали из полиции с имевшимся у них оружием и вступали в УПА. Такие факты, в частности, были зарегистрированы на Волыни и в Полесьи».
ЦА ФСБ России, ф.100, оп.11, д.7, л.140-179