Прочитав замітку Полботіночка. І що відповісти на таке?

 Встречаются на i.ua и довольно часто заметки так называемых"стопроцентных украинцах". Всех их объединяют несколько моментов:

Зустрічаються, звичайно зустрічаються, що дуже дивує авторів із числа русофілів і совків, які одразу здіймають галас: «Как? Пачіму?  Пачіму нє так, как прінято било в Савєцкам Саюзі?» В їхніх головах совковві ідеологічні штампи, не дозволяють навіить припустити, що хтось може думати інакше.  «Ні паложена».  

1. Эти люди абсолютно уверены, что вокруг все должны даже сны видеть "на рідній мові".

У русофілів і совків ще краще. Мало того, що всі повинні розмовляти на «Панятнам і вілікам» і при цьому навіть подумки не сміють сказати слово на «укрАинскай мовє». А коли хтось із їх спільноти (яка ментально відчуває підтримку іноземної держави) називає її «тєлячєй» - це викликає бурю оплесків у його адресу. У них, це норма...з часів Совка.

Русофіли і совки вимагають «бароцца за вєчную дружбу з брацкім народом (істєствєнно рускім)». «Братство народів» (рудимент у психології, переважно совків), яке невідоме у світовій практиці, бо кожен народ просто має свої національні інтереси, що є  досить природним. Русофіли і совки «боряться» за права виключно  рускіх, але якщо запитати, де росіян притісняють, відповідь буде, типу: «А чо маіх дітєй у школє заставляют учіть укрмову». Може не знають, що Совок розвалився і вони вже  живуть в Україні?

Теперь о "русофилах" и "совках".

2. Эти люди обеспокоены тем. что постсоветское наследие распродаётся, а взамен ничего нового мы не создаём. Что украинец - это гражданство, а не "5 графа" как при "совке". И что гражданский долг не дома на диване "булавою бавитись, в гетьмана гуляться", а развивать страну. Налоги платить в конце концов.

Ех! Чому дивуватися? Напевно, автор вирішила, що податки платять в Україні лише русофіли і совки. Характерна їхня  риса? Мабуть з Податкової дані взято? Чи «з пальця».  А може «зі стелі»? Чи з українців хтось десь закликав не працювати, не платити податки, не розвивати державу? А «еті люді» не знають, щопострадянський спадок розпродано колишніми партійними лідерами совків, що і зараз «у руля» колишні перші секретарі і комсомольські інструктори? Часом не совки за них гоолосували?

А у русофілів - справжній громадянський обов’язок, це бігати з прапором іноземної держави з криками «Расєя-Расєя» та членство  «Рускоє єдінство», «За рускій язик», «За Росію», «Русскоязичная Украіна».... Дозвою собі цитату з книги «Майн кампф». Автора  всі знають : Ведь в сущности говоря, специально австрийской истории почти не существует. Судьбы этого государства настолько тесно связаны с жизнью и ростом всего немецкого народа, что разделить историю на германскую и австрийскую почти немыслимо». Нічого не нагадує? Тоді змініть слова «Австрія і Німеччина» на слова «Україна і Росія». Така  ідеологія 30 - х жива досі, але вже в інших  «чістих, русафільскіх» руках.

Цікаво виходить. А хто визначив героїв? Чужі-свої. Русофіли із совками?  У них ексклюзивне право? Спадкове? Від Совка, з його «багатовіковою» 70- літньою історією і традиційним стилем складання доносів? А як же із закликом про свободу совісті і віри? Чи теж виключно русофіли із совками? Чи може зникли з полиць магазинів улюблені русофільські і совкові «Сабор бєз крєстов», «Глухарь» і інші «шедеври», як і Твен і Стругацькі? Чи може когось притягли до відпоідальності за вживання вдома общєпанятнава рускава язика? Ви нам пропонуєте вдень носити косоворотку і балалайку, декламуючи Пушкіна, щоб вас не образити своєю українськістю, а вже  вдома одягати шаровари і під подушкою вчити  Кобзаря? Таке собі скромне бажання русофілів і совків зробити Росію в Україні. 

Русофілів і совків об'єднує.....Хоча, краще навести цитату: «....Я уже тогда сделал все надлежащие выводы из того, что я понял: горячая любовь к моей австро-немецкой родине, глубокая ненависть к австрийскому государству...». Заміняємо слова , як у попередньому випадку і отримуємо..... їх ментальніу складову.   Автор і назва книги....думаю здогадалися. Чим скінчилося це для Австрії – знаєте.

Етапи нищення української мови.     

Подивіться будь ласка голосування і хто не проголосував прошу прийняти участь. Як бачимо за двомовність дуже малий процент голосуючих, як правило голосують українофоби за російську мову, то хіба потрібно Україні підтримувати українофобські настрої і вводити другу мову? Наш народ на справді на 70% толерантний і терпимий, та голосує не піддаючись на провокативні, конфлікті питання за другий варіант, українці мудра нація, шкода тільки що до влади шобла всяка рветься не розуміючи всієї відповідальності державних посад. 

* 1627 р. — указом царя московського Олексія Михайловича та його батька патріарха Філарета звелено було книги українського друку зібрати і на пожежах спалити із суворою забороною будь-коли в майбутньому купувати українські книги. У Москві спалено 'Учительное євангеліє' Транквіліона-Ставровецького разом з іншими його книгами та 'Катехизис' Лаврентія Зизанія Тустановського[124].

* 1689 р. —синод російської православної церкви заборонив Києво-Печерській лаврі друкувати І том 'Четьї-мінеї' Дмитра Ростовського.

* 1690 р. —московський патріарх Іоаким указом заборонив усе українське письменство, а І том книги 'Четьї-мінеї' Данила Заточника звелено спалити.

„Регионализация” – ви почули, яка тягне за собою неминучу федералізацію земля… за для чого, питається, самозрозуміло. Так само як для нас зрозуміло, чому відбувається за наполяганнями Медвєдєва щотижневі зустрічі двох президентів. Так само зрозуміло, де знаходиться кухня, на якій виробляється, дійсно, стратегія гуманітарної політики для нас. Все було розроблено задовго до виборів 2010 року. І тому так стрімко, обвально зникає Україна. Тому і маємо демонстративну зневагу до Конституції і, зокрема, з’яву Закону про мови, підготовленого і профінансованого фондом із промовистою назвою „Русский мир” і підписано Єфремовим, Симоненком, Гриневецьким, які засудили українську мову на смерть і вона взагалі не становить жодної цінності, як саме і країна.