Зізнайся, чи ти згадуєш мене?Чи недарма тобою захлинаюсь?Чи має сенс життя моє земне,В якому я за тінь твою хапаюсь?Зізнайся, чи я й досі не набрид?А може вже набрид, того ж не знаю,Чи, може, голос мій - то пустоцвітДля тебе, мій малий шматочок раю.Зізнайся, чи я зможу ще хоч разТебе торкнутись поглядом тендітним,Допоки не настав останній час,Який до всіх приходить непомітно.А він прийде, він світ переверне,Поцупить землю й подарує зорі,Зізнайся, чи ти згадуєш мене,Живу краплину у людському...
Читати далі...