Как говорится в материале издания, Симферополь, Севастополь, Днепропетровск, Горловка и Кировоград с 6-7,2 тяжких преступлений на 1000 жителей занимают первые места среди городов из упомянутого рейтинга.
В западных областных центрах - Ивано-Франковске, Тернополе, Луцке, Ровно уровень преступности в 2-3 раза ниже. Наименее опасный из крупных городов Украины - Полтава (1,5), где, как отмечает издание, проживает большое количество отставных военных.
Первый проректор Национальной академии внутренних дел, автор диссертации Урбанизация и преступность в Украине Василий Шакун заявил, что 60 лет назад уровень преступности на Западе и Востоке страны был практически одинаковым. В 1950х годах осужденных за серьезные преступления перестали отправлять на Крайний Север. Вместо этого их направляли на принудительные работы на промышленных объектах в европейской части СССР, в том числе на индустриально развитом юговостоке Украины. По словам Шакуна, это привело к формированию на данной территории криминальной субкультуры.
Как пишет Forbes, Севастополь, который является одним из очагов преступности в стране, в советские времена, наоборот, был закрытым городом и числился среди самых безопасных городов УССР. После развала СССР, пишет издание, Крым стал яблоком раздора между Украиной и Россией. "Внутренние дела, включая поддержание правопорядка, отошли на второй план. На полуострове расцвела организованная преступность", - отмечает издание. По оценке правоохранителей, в середине 90х в Крыму действовало не менее 30 крупных банд. "К началу нулевых большинство из них ликвидировали, но эхо бандитских войн слышится до сих пор", - пишет Forbes.
Издание в качестве примера отмечает, что численность жителей Севастополя и Винницы практически одинакова - 380 000 и 370 000 соответственно. При этом уровень преступности в городах несопоставим. В Севастополе в прошлом году тяжких преступлений совершено 6,4 на 1000 жителей. Из 32 городов, участвующих в рейтинге Forbes, уровень преступности выше только в Симферополе (7,2).
При этом в Виннице на 1000 жителей приходилось три тяжких преступления. По сравнению с предыдущим годом уровень преступности снизился на 5%. При этом число преступлений с нанесением тяжких телесных повреждений уменьшилось наполовину, разбойных нападений - на треть. В прошлом году в городе не было зафиксировано ни одного случая изнасилования.
Почему уровень преступности существенно отличается на Западе и Юго-Востоке страны, читайте в свежем номере Forbes за июнь 2012 года.
Львівський метрополітен було побудовано броварями у 1715 році для транспортування пива. Післе переходу Львова до Австро-Угарщини метрополітен знаходився у занепаді. Ситуацію згодом погіршили й перша з другою світові. Про метрополітен згадали тільки в 1991,
Про існування львівського метрополітену знають виключно всі. Всі. Всі! І навіть так звані москалі! Використовується більшою мірою для залякування і реабілітації тих самих москалів. Варто лише налякати одного москаля, як той налякає іншого, а той в свою чергу ще якогось. Така ланцюгова реакція!
Розклад реабілітації москалів:
Схема львівского метрополітену ім. Степана Бандери Короткий опис станцій :
1 Бандерівська (на згадку про головного бандерівця Бандеру)– тут проводять випробування ліків на російських людях.
2 Незалежна (на честь акту самопроголошення “незалежності”)– сюди привозять вкрадених російських немовлят і варять з них борщ.
3 Гітлерівська (на честь “Гітлера-визволителя”) – тут знущаються над православними (РПЦ-МП) священиками.
4 Конотопська – катівня №1.
5 Шевченківська – катівня №2.
6 Лемберґська (на згадку про фашистську назву Львова) – тут знаходиться офіс метро, його керівництво.
7 Натовська (на честь сотоНатівців) – тут знаходиться учбовий центр метро – тут навчають мистецтву тортур над російськими людьми.
8 Бабо-параскинська (на згадку про відому оранжоїдку) – секретна станція, ніхто, окрім керівництва не знає, що на ній відбувається.
9 Гранична – сюди доставляють росіян, що намагалися перетнути межу т.з. "україни" з боку Польщі.
10 Донецька (гордовите знущання – назвати станцію ім’ям міста з 100% російським населенням) – розподільник, сюди привозять нові жертви.
11 Кримська (знову удар по моралі і російській гордості) – крематорій, тут спалюють останки тих, хто героїчно загинув під час тортур.
12 Українська (знову удар по російській гордості, ви розумієте?) – газова камера. Може пора вже відключити їм газ? Ні, Матінка-Росія не кине своїх одноплемінників в тимчасовій окупації.
14 Щаслива – тут знаходяться кімнати відпочинку для співробітників метро, душ і кінозал.
Працювати у львівському метро вважається дуже престижно. Чергувати на станції в День Народження Бандери – ось те, до чого учать прагнути молодих львів'ян. (Якщо хтось не памятає це 1-го січня.)
На вході до метрополітену стоїть охоронець .
Портал в Львівське метро є на станції “Львівська Брама” київського метро. Працює він тільки в один бік, на прийом москалів для тортур із столиці.
У «Описі подорожі до Московії» німецького вченого 17 століття, Адама Олеарія, приводиться легенда: "у далекі часи прийшли на Москву мандрівники від Білого моря і принесли з собою "бєл-горюч" камінь Алатир. Камінь був розбитий на дев'ять частин.
По легенді в основі кордонів Московії лежать ці 9 осколків каменя Алатира. Іпоховані вони в стінах дев'яти міст: Москва, Коломна, Серпухов, Дмітров, Тула, Волоколамськ, Верєя, Наро - Фомінськ, Сергиїв Посад. Московити вірять, що немає на світі могутнішого оберега, ніж уламки Алатир-каменя, від війни і навали іноземців, а також від мору і інших злих бід". Ну що ж... Залишилось тільки перенести ці 9 назв міст на мапу...
Все інше "прісоєдінєно", або, іншими словами, "по-братськи" загарбано!
В 1547 році Великого Князя Московського Івана Грозного було короновано царем всєя Русії. Він мав повний титул: "Мы,великiй государь Иванъ, Божiею милостiю царь и великiй князь всеа Русiи, Владимирскiй, Московскiй, Новгородцкiй, Псковскiй, Резанскiй, Тверскiй, Югорскiй, Пермскiй, Вятцкiй, Болгарскiй и иныхъ".Власне, в титулі царя перелічено всі етнічні території, що було включено до Московського Царства (Московітської Імперії).
Літопис написано староукраїнською - руською мовою (Ђ=і)
Витолтв приязни з зятем своим, князем московским, жиючи, подарунки сполне собЂ посылаючи, заховали з обу сторон з собою покой завъше. Так литвин, яко москвитин, любилися з собою, еден у другого c панов беручи дочки. A гды москва севруков литовских розбила под Путивлем, двох бобров и меду кад взяли, сокЂр д†и три сермяги зодрали з них, зараз у четверо того записали и жаловалися o тое Витолтови в Вилни o розбой такий.
Витолт зараз послал до зятя своего князя московского o справедливость просячи, a зять того занехал , бо лядащо было и не знати кого где шукати, и легце собЂ тую литовскую важил шкоду хлопскую. Витолт видячи, же тое москаль за фрашки собЂ обернул, зобрал свои войска литовские и руские (!!!), тягнул до столици московской (!!!), палячи, стинаючи, a князь Василий московской, видячи в панст†своем немалую шкоду от литвы, послал до Витолта, просячи покою, чому Витолт не отмовил под тоею кондициею, абы шкоду хлопом литовским тые розбойники нагородили и были повЂшаны всЂ. A военныи наклады абы князь московский нагородил и войску литовскому заплатил , a если так не учинит, будет его воевати, на що призволил москаль.
A так по уговору зъЂхалися з Витолтом над рЂку Угру, але Андрей литвин крикнул: «Не мири, Витолте, не мири, поневаж в самой речи мы з москвою еще не билися». И оттоль Немирою той Андрей названый есть , и розмножился славный оттоля дом Немиров. A так москаль хлопом литовским казал путивцом у четверой нагородити, a тых повЂшано розбойников. Накладом военным даровал Витолт зятя своего, князя або царя московского, а, пожегнавшися миле, розъЂхалися, тылко войску москал Витолтовому заплатил.
