Замітки любовна лірика

Замітки з міткою «любовна лірика»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Що тоді!

В запітніллому промені ночі
Подивися на тінь тіла мого,
як згоряють засліплені очі
від одного лиш подиху твого.

Дотокнись до обличчя рукою
й загуби у волоссі цілунки,
і на тілі своєю жагою
намалюй із бажань візерунки

Подарованим ніччю серпанком,
ледь торкнувшись, тебе залоскочу,
буду в світі найкраща коханка,
якщо тільки ти цього захочеш.

Я збиратиму краплі в долоні
Й буду струмом по тілу горіти...
Що тоді всі табу й заборони,
коли двоє в загубленім світі!

Коментарі: 15

Master

Що ж на чай ти, мила, не приходиш...?!

29.06.10, 22:32
Творческая Masterская
master-стихи, кохання, любовна лірика, мої вірші, поезія

                                "Запроси мене на чашку чаю.
                              Та не дуже чаруй лиш, вважай,
                              А то раптом ще я закохаюсь
                              У такий ароматний твій чай.

                              І тоді я вкраду в тебе спокій:
                              Без запрошень приходити я
                              Буду знову і знову, аж поки
                              Не напою свої почуття.

                              Чи дзвонитиму ще опівночі,
                              Бо вмиратиму просто і все,
                              Якщо чаю гарячого схочу
                              Й тебе з’їм, якщо не принесеш!

                              Запроси мене. Я без вагання
                              З задоволенням прийду на чай.
                              Не чаруй лиш, бо справжнє кохання
                              Незрівняний з придуманим рай!"                 Oliviya

Ти хотіла чаю , я вагався...
Бо дівчат давно не цілував.
Поцілунок лиш мені вважався,
та ще більш стрункий твій ніжний стан.
А блакить очей твоїх вже сниться...
А прокинусь... знов в думках все ти...
Хочеться... покликати Орисю,
ту, що приходила уві сні.
Вкрала вже давно мій тихий Спокій,
лише серце сам тобі віддав.
Закохався в волошкові очі,
досі, так ще я нікого не кохав.
Ти приходь до мене, як... коли завгодно,
чаю з чебрецем тобі наллю,
з материнкой теж...
як будеш згодна...
м’яти кину та деревію.
Почуття давно мої палають,
в мріях бачу я твої вуста...
І тебе так хочу, так жадаю...
взять на руки... та не відпускать.
Що ж на чай ти, мила, не приходиш...?!
Не вагайсь, на тебе я вже жду...
Приготую чай я із любов’ю ,
чай кохання я тобі зроблю!
                                                                                                       Master

Коментарі: 28

Oliviya

ще раз про любов )))

21.06.10, 22:13
любовна лірика, мої вірші

Не чуєш, не бачиш, а серце впивається солодко,
Душа відчуває, думки шаленіють у мить…
Ніякі скарби, діаманти, перлини чи золото
Не можуть зрівнятися з тим, що у серці щемить.

І хай буде світ дощовим чи холодним і вітряним,
Та лиш як любов у серденьку без краю і меж,
То стане вона світлом, сонцем, зорею, повітрям тим,
Яке до схочу ти вдихаєш, яким ти живеш!

Коментарі: 20

Oliviya

***

21.05.15, 08:28
любовна лірика, мої вiршi

Місто втомлене марило тишею,

У якій чутно гомін хмариночок,

І дзижчання бджоли, понад вишнею,

І плітки вечорових росиночок.

Пахкотіли бузковими чарами

Поцілунки, сп’янілі чеканнями.

Парки тихо співали гітарами

І думки лоскотали зізнаннями.

Небо в колір сердець малювали вмить

Під сплетіннями зір ніжні погляди,

Задививсь як рука у руці тремтить

Вітерець і поринув у спогади.

Ароматами дихала пряними

Ніч – шалених бажань винуватиця...

Як же солодко поруч з коханими

Засинати і вдвох прокидатися…

Коментарі: 10

Oliviya

В напівтемряві

В напівтемряві напівтіні…
Серед них впізнаю тебе…
Візерунки ще не осінні,
Та не літні із них уже.

Там, в узорі із незабуток,
Бачиш – серця проплівся щем,
Та по ньому нитками смуток
І розтріпаний біль плачем.

Ні, не те! Я шукаю знову
У мережеві блиск очей
І кохання парчу шовкову,
І тремтливу вуаль ночей.

Я шукаю… а ти журбою
Серед тих напівтіней всіх
Поснуєш мов на полі бою
Мертві душі бажань моїх…

Коментарі: 18

Master

Сонце зайде. Тиша… Тиша!

18.07.10, 19:40
Творческая Masterская
master-стихи, кума, лірика, любовна лірика, поезія

Сонце зайде.
                     Тиша… Тиша!
Ні торохне ...
                     ані де.
Згодом трохи…
                         пискне миша,
Що мовчала
                   цілий день.
Десь їжак
               в садку шелесне…
Заспівають цвіркуни.
Тіні довгі –
                    довжелезні
Завітають... до куми.
А пізніше,
               аж під ранок,
На траву впаде
                        роса…
Вийду я на морок-
                              ґанок…
Крізь туман…
                   А де коса?!
Щоб косить,
то треба ж косу…
Де ж покинув я її?!
I як був…
                пішов я босим…
По траві та по ріллі.
До куми
             звернули ноги.
Що я бачу…?!
Вже стріча.
-О! Щоб ти була здорова,-
Наливає первача!

Коментарі: 25

Master

Можливо, у тумані...Ясною зіркою...ти станеш знов мені.

"Я все життя тебе шукала, Милий! Та крила вже опущені давно. Піднятись в небо вже не маю сили. І як там далі буде – все одно. Змуруй мені із суму домовину, Встели туманом, клаптями жалю… Я пропаду, я зникну неодмінно Та наостанок я скажу - люблю…" Наталка Ч.

І я тебе шукав щосили... Про губи ... очі твої мріяв... день і ніч. Та ти пішла... нічого не зробила... Щоб те кохання в серці... розпалить. А ти пішла... і більше не з'являлась... Мене забула... зовсім... назавжди. Чекаю все ... Можливо, у тумані... Ясною зіркою... ти станеш знов мені.

Коментарі: 21

The Beauty!

Ладо

09.04.12, 09:26
Стих_и_я
вірші, двоє, кохання, лірика, любовна лірика, поезія

Твоя влада, Ладо! Згуба

З губ… Голубе мій!.. Глибоко

Голубиться, губиться… Пригублю…

Любитиму… Благоговітиму…

06.04.2012

Коментарі: 13

Oliviya

Давно

А там ще й досі падають зірки
І виростають крила за плечима...
От тільки наші стоптані стежки
Позаростали тернами густими.

І хай зірки давно уже тремтять
У інших, не обпечених долонях.
Ти знаєш, все одно одна зоря
Лише твої щоночі пестить скроні.

Ти не зважай, що я вже не лечу,
Прийди. Порозганяй згустілі хмари.
І, може, ми нап’ємось досхочу
Хоча б ще раз забутого нектару.

І, може, ми хоч раз іще у вись,
Нехай з поламаним крилом, злітаєм.
Прийди. Посидь зі мною як колись.
Бо я твоя. Давно. І ти це знаєш…

Коментарі: 16

Oliviya

*****************************************

11.04.10, 15:23
любовна лірика, мої вірші

Заплакана весна в промоклій млі
На почорнілому снігу забуто тліє.
Камін. Гарячий чай. І ніч на склі
Холодним подихом малює дивні мрії…

Амур, стрілою зачепивши, шаль
Зірве з плечей, бажанням диким спопеливши…
Розлитий чай. Вогонь. Очей кришталь.
Сплетіння рук. На двох один лиш подих. Тиша.

Шалений блиск очей. Холодний чай.
Гарячий дотик. Двох долонь на склі відбиток.
І плаче за вікном весна нехай –
В ім’я кохання всі гріхи їй треба змити…

Коментарі: 11