Міжнародний кінофестиваль держав СНД "Золота Бригантина".

[ Читати далі ]

[ Читати далі ][ Читати далі ]

Пройде у місті Бердянську з 28 серпня по 4 вересня 2011р.

Бердянський міжнародний кінофестиваль (БМК, або Фестиваль) має дивіз: "Бажаєш змінити світ на краще – почни змінювати себе!"

Концепцією Фестивалю 2011 року є:

- подолання расового, релігійного, етнічного, міжособового антагонізму; - віддзеркалення прагнення людства до вічних духовних цінностей - добра, любові, милосердя; - активне сприяння в просуванні кіномистецтва, як засобу виховання молодого покоління у дусі християнської моралі і патріотизму; - засудження пропаганди терору, насильства, пороків і пристрастей;

- збереження національної культурної спадщини і всестороння підтримка в розвитку нових творчих проектів, що втілюють кращі традиції світового кінематографа. Олександр Махотін, генеральний директор.

Регламент БМК «Золота Бригантина»  2011р.:

I. Ціль проведення Фестивалю 1.1 Мотивування майстрів кінострічок, … .1.2 Популяризація українскої культури, национальних традицій … . 1.3 Розвиток культурного обміну і співробітництва … між народами. … 3.1. Конкурсну програму Фестивалю складають:   - Ігрові художні повнометражні фільми;   - фільми в програмі фестивалю православного кіно «Ноїв ковчег» ;  - дитячі ігрові, анімаційні і короткометражні фільми в програмі дитячого кінофестивалю «Золота Бригантинка». 3.2. У програмі фестивалю беруть участь фільми кінематографістів країн СНД і ближнього зарубіжжя, які зняті 2010- 2011 роках і нададуть свої праці до 1 серпня 2011 року у відбіркову комісію. … Переклад за допомогою Trident на сайті російськомовного Online.ua . Подробиці є на російському сайті: http://bmkf.com.ua/

   От уже кілька років поспіль точиться розмова навкруги українського геополітичного майбутнього. Частина політиків (і експертів, і населення) виступає за приєднання до НАТО, інше до ОДКБ (під проводом Росії), а треті кажуть, що Україні треба бути нейтральною.

   Що-ж буде коли ми вступимо до НАТО?

   Існує міф про те, що вступивши до цієї організації Україна буде втягнута до якогось конфлікту за участю організації... Це звичайно брєд і провокакція, але все-ж таки є і "мінуси" із вступу до альянсу - в блоці кілька десятків військових держав, що мають досить різні культурні особливості (це англійці з американцями культурно схожі - а от українці з ісландцями щось не дуже), що у випадку небезпеки для України може вилитися не більше ніж простою словесною підтримкою. Так вступивши в НАТО - ми отримаємо певні гарантії, зростання ВПК і економію на оборону, але поміж тим втратимо шанс відігравати серйозну геополітичну гру - оскільки провідним державам НАТО це може несподобатися...

   Що відбудеться у разі приєднання до ОДКБ?
  
   Вступати до організації немає сенсу хоча-б тому, що усередині організації не існує чіткої мети, не існує чіткої стратегії розвитку і чіткої систему взаємодії. По своїй суті організація виконує не більше ніж політичну функцію задоволення амбіцій Кремля, як гегемона на пострадянському просторі. У випадку реального конфлікта буде дуже складно домогтися навіть слів підтримки, а не те щоб реальних дій. У середньостроковому майбутньому ця організація так чи інакше але буде втягнута у конфлікт з КНР - який саме сьогодні придивляється до територій країн-учасників ОДКБ.

   Що буде коли залишимося нейтральними?

   Дуже часто чується від політиків - "Україна - це східноєвропейська Швейцарія, що має бути нейтральною". Але ніхто з них не каже, що та-ж сама Швейцарія витрачаэ у рік приблизно 5 млрд долярів, а кількість особового складу і активного (АКТИВНОГО!) резерву складає 250.000 чоловік, а ще існують воєнізовані формування загальної чисельності в 280.000 - і це при населенні в 8 млн чоловік... Ситуація з другою великою нейтральною державою - Швецією подібна - бюджет в 6 млрд дол., у складі військ найсучасніша техніка, а флот найсильніший на Балтиці - 13 корветів і 7 підводних човнів (для довідки - це вже більше аніж має Україна і Росія разом узяті на Чорному морі) не кажучи уже про менші кораблі. В Україні таких можливостей немає - ані достойного фінансування (враховуючи специфіку країни нам потрібно не менше 6-7 млрд доларів, а маємо фактично трохи більше 1-го мільярду...), ані вигідного у оборонному плані розташування (вся Швейцарія - це гори, де наступати фактично неможливо, а Швеція відгорожена від сильних держав морем і при цьому має потужний флот), ані можливості відмобілізувати 3-х мільйонну армію за кілька днів (що може зробити з легкістю Швейцарія). Якщо Ви думаєте, ща нашу країну хтось захистить за її добровольну здачу ядерної зброї - дуже помиляєтесь (Тузла вам у приклад), а якщо думаєте - що ніхто і ніколи не нападе, бо ми нейтральні - теж помиляєтесь - світ має здатність змінюватись і неввідомо що буде завтра...

    Маємо вихід - але нереалізовуємо... 

   ГУАМ - об"єднання Грузії,України, Азербайджану та Молдови - політично-економічне об"єднання регіонального розвитку країн, що пов"язані міцним ідеологічним зв"язком, спільними демократичними цінностями навіть спільною історією - держави поміж яких ніколи не виникало конфліктів. Сумарний ВВП країн ГУАМ складає близько 350 млрд доларів, чисельність збройних сил і воєнізованих формувань складає близько 350.000 чоловік, населення складає більше 60 млн. Але головне зовсім не це - кожна країна зацікавлена у іншій, що створює певну взаємозалежність. Про взаємозалежність хотілося-б написати окремо - а зараз хочу звернути увагу на те, що такий політично-військовий блок зміг-би активно впливати як на "іранский процес" так і на чорноморські політичні процеси, нейтралізувати Румунію (що небезпечна для України), забезпечити стабільність на південному Кавказі і посилити економіки країн-учасник проекту (наприклад Грузія має потужності для виробництва військових літаків, Україна має науковий потенціал для створення літаків, а Азербайджан має ресурси для фінансування проектів по літакобудуванню).

   
   "Вишеградська четвірка" - подібна до ГУАМ організація, що включає Польщу, Чехію, Словаччину і Угорщину. У разі приєднання групи ГУАМ до "Вишеграду" Україна мала-б можливість впливати на глобальну політику в цілому - оскільки це-б дозволило "закрити" на собі простір від Балтики до Чорного моря - у такій ситуації газові шантажи Росії не мали-б ніякого сенсу (у свій час польський Президент пропонував створення "Енергетичного НАТО", але тоді польська ініціатива не була почута), це-б дозволило диверсифікувати постачання енергоресурсів, змогло-б збільшити промислове виробництво в Україні (для колосального по об"ємам ринку Польщі) а головне дати поштовх до подальшого розвитку ВПК України у рамках альянсу (не секрет, що у України найбільший потенціал усередині гіпотетичного альянсу). Окрім того жоден з учасників не міг-би диктувати умови Україні - оскільки наша-б країна була-юб тут наймогутнішою силою. Загальні військові сили склали-б більше 600.000 чоловік - з великим потужними виробничими можливостями усього спектру військової техніки та озброєння, з загальним ВВП країн-учасниць понад 1,5 трлн доларів. При всьому тому, що кожна країна мала-б свої мотиваційні причини для вступу у подібний військово-політично-економічний альянс.
Для Грузії, Азербайджана, Угорщини, Молдови, Чехії і Словаччини - це безумовно гарантування стабільності в регіоні (усі ці країни так чи інакше мають деякі проблеми із сусідами), а для України і Польщі (окрім гарантування безпеки) - це посилення власної ваги на світовій геополітичній арені.

   Ймовірним учасником подібного геополітичного проекту стає Білорусь (з огляду на недружні дії Росії) та країни Прибалтики (що історично зацікавлені в регіональному альянсі).
  

Стільки всього в світі цікавого та непізнаного. Хтось дізнається про все в передачах по телевізору, інші – через Інтернет. А я люблю сам все побачити, помацати, понюхати, спробувати на смак.

Досвід попередніх мандрів показав, що нема нічого неможливого для того, хто має натхненне бажання. Проект К12 підтвердив думку про те, що доля допомагає тим, хто ставить сміливі цілі. І ось результат поєднання давніх мрій, рішучих намірів та ретельної підготовки – відправляюсь в подорож через всю Росію до самого узбережжя Тихого Океану.

Задача поставлена непроста: познайомитись з культурою та звичаями людей, що заселяють континент, подивитись, де як живеться – де краще, де гірше, де тихо, а де лихо, поділитись життєвим досвідом, обмінятись цікавими ідеями, відчути єдність всіх людей світу, скласти власну картину реального світу, поділитись надбаним знанням з іншими. Адже це допоможе нам всім зробити місто (а потім і країну) в якому ми живемо, і власне життя як найкращим!

В умовах обмеженості по часу та ресурсах, вирішено подорожувати виключно автостопом. Це надасть можливість досить швидко пересуватись у вільному напрямку, спілкуватись з великою кількістю різних людей під час поїздки. Харчуватись і влаштовувати ночівлю можливо буде як на природі далеко за межами поселень, так і в цивілізованих умовах, у привітних господарів. Завдяки цьому можна буде краще дізнатись про культуру, звичаї, традиції, і природу кожного з регіонів.

Де не прокладено автомобільного шляху – пройду пішки, або перепливу, чи перелечу. Головне – пам’ятати, що неможливого не існує, і що в світі повно чутливих людей, які обов’язково допоможуть в добрій справі. Моя подорож стане цьому доказом.

(Взято з порталу новин “К12-Медіа”)