"Політичні злочини мають вивчатися як випадки соціальної психопатології"
Чезаре Ломброзо
Є місце в бібліотеці правої думки і єврею. Причому цей єврей зіграв не останню роль в розвитку європейської правої думки та європейської науки, що звісно ж звільняє правих від необґрунтованих тез в печерному антисемітизмі правого руху. Більш того Чезаре Ломброзо, як добросовісний науковець, перший поставив споконвічне "єврейське питання" в трохи іншу канву. Якщо раніше "єврейське питання" циркулювало виключно у руслі питання релігійного, однак примусове перехрещування в іншу віру його вирішити не зуміло, то Ломброзо поглянув на це питання з точки зору психопатології. Будучи сам євреєм він чесно визнав, що у європейських євреїв психічних захворювань зустрічається в 6-8 раз більше за європейця. Це перевернуло погляд на цю проблему. Цю тезу придумали не "фашисти", як нам нав'язують, а єврей Ломброзо. Враховуючи, що всі єврейські енциклопедії прихильно ставляться до Чезаре, нас не можуть звинувачувати в "фашизмі" і "расизмі", коли мова йде про дегенерацію і зокрема в канві єврейського питання.
Але праці Ломброзо не тільки і не стільки важливі через погляд на "єврейське питання", важливо те, що Ломброзо обгрунтував тезу, що важливо в питаннях соціокультурних насамперед не культурне середовище і географія, як вчили французькі просвітники, а саме головне це спадковість. Ломброзо встановив зв'язок між морфологічними показниками і психічним станом осіб і зокрема виводив їх як з расової, так і з національної точки зору. Злочинець відтепер це не "людина не на тому шляху", це вид, котрий на цьому шляху внаслідок своїх вроджених особливостей та своєї спадковості. Євреї дуже цінять свою спадковість, расова і національна сегрегація основа держави Ізраїль. Ну що ж вітаємо їх, тільки чомусь вони забороняють робити це іншим народам. Хай шановні євреї дозволять і нам жити за ідеями Ломброзо.
Свої погляди насправді Ломброзо розвив, справжнім засновником вчення про спадковість і виродження був все ж таки європеєць - великий французький психіатр Бенедикт Морель, який перший висловив цю тезу в своїй праці "Трактат про дегенерацію". Безумовно він займає почесне місце в правій думці, але, на жаль, працю Мореля, в перекладі на українську чи російську мову мені знайти не вдалося. Ломброзо зумів вдосконалити вчення Мореля своєю працею і думка Мореля-Ломброзо, ще більше розвинута учнями Ломброзо Енріко Феррі та Максом Нордау злилася з поглядами великого англійського науковця Френсіса Гальтона і створила передову науку ХХ століття - євгеніку.
Також Ломброзо заснував новий погляд на політику. Романтична версія "просвітників" про рівність і боротьбу ідей в політиці, була розвіяна як міф. Тепер місце старої політології мало зайняти нова політологія, як бачила політику не як "романтичну боротьбу ідей", а як в багатьох випадках шлях природжених злочинців до задоволення своїх патологічних бажань панування та жорстокості. Ломброзо перший вказав, чому такі жорстокості, які не вкладуються в голові пересічної людини, мали місце під час Французької революції. Більшість вожаків Французької революції мали психічні та фізіогномічні ознаки виродження. Гомосексуаліст Робесп'єр, котрий залив кров'ю Париж або ексгібіціоніст Жан Жак Руссо зі своїми ідеями не були випадковостями.
Що саме головне, Ломброзо встановив залежність від обраної політичної ідеології та самим індивідом. Ніхто до цього не задумувався, чому кожний індивід є прихильником тих чи інших поглядів. Ломброзо вважав це психічно детерміновано. В праці "Анархісти" він вказував, що ідеологія анархізму є по-суті ідеологією ретроградною, тобто бажанням повернення в племінний устрій, коли люди були на нижчий ступенях еволюції. Дослідивши французьких та італійських анархістів він встановив чіткі ознаки виродження, а отже існує залежність - чим нижчий еволюційно індивід тим більша вірогідність його тяги до ретроградних ідеологій. Звідси можна чітко прослідити коріння всіх ідеологій сучасності. Засновник лібералізму Джон Локк вважав первісні суспільства "золотим віком", що може вже свідчити про його схильності, якщо вірити Ломброзо.
Дуже дивно, що загальноприйнятий термін "дегенерація" в другій половині ХХ століття був виключений з науки про людину через "неполіткоректність", при тому, що він залишився до всіх інших видів живих істот під назвою катаморфоз. Це у вищий ступені не науково виключати цей термін з науки по відношенню до одного біологічного виду, залишаючи його для всіх інших, лише через політичну кон'юнктуру. Не будемо кон'юнктурщиками і будемо вивчати питання дегенерації.
Для багатьох нормальних людей буде дикістю вчинки Чикатило чи Чарльза Менсона, їм дивно бачити те, що творять чиновники і депутати у країні. Однак, якщо почитати Ломброзо та пильно придивитись до обличчь на блакитному екрані телевізора, все стає на свої місця. Як кажуть в народі: "на морді написано". На морді справді багато чого написано, а що саме там пишеться показує Чезаре Ломброзо.
Чезаре Ломброзо (Cesare Lombroso), народжений Єзекія Марко Ломброзо (*6 листопада 1835 — †19 жовтня 1909) — італійський кримінолог єврейського походження.
Засновник Італійської школи позитивної кримінології.
Ломброзо відкинув вчення класичної школи про те, що злочин є властивою рисою людської природи. Замість цього він вивів антропологічну кримінологію, яка вказує на спадковість кримінальності, як хтось «народжений злочинцем» може бути розпізнаний за фізичними вадами, що стверджують злочинця — жорстокість, або сімейна спадковість.
Чезаре народився в Вероні у заможній єврейській родині. Після навчання у 1859 році став військовим хірургом. З 1862 йому надано звання професора хвороб розуму в Павії. Пізніше він завідував притулком для божевільних в Пезаро. Згодом Чезаре став професором медичного закону і психіатрії в Турині, де він і помер у 1909 році.
Чезаре відзначає, що народжені злочинцем через біологічне визначення мають психономічні атрибути або деформації. Психономія намагається оцінити характер і особисті риси з фізичних рис обличчя і тіла. Коли більшість особистостей розвиваються протягом життя, палкі злочинці деградують суспільно, або життєво. Якщо кримінальність була успадкована, народженого злочинцем можна відрізнити за спадковою стигмою:
- великі щелепи, виступ щелепи уперед, низьке чоло
- високі вилиці, сплющений або повернутий вгору ніс
- клаповухість,
- соколоподібний ніс або м'якотні губи
- сильно бігаючі очі, скупа борода, лисина
- нечутливість до болю, довгі руки.
Він концентрував наукову методологію на виявленні злочинної поведінки і ізоляцію осіб з найбільш злочинними нахилами.
Ломброзо був захисником злочинців проти їх карання, але за людяне відношення до них.
Кримінологія Ломброзо підтримує соціальну теорію виродження, за якою людський вид може перетворюватися на злочинний клас. Він вважав, що череп і обличчя є ключами до генетичної криміналістики, які можна виміряти краніометрами і каліперами. Так Ломброзо вважав білу расу вищою над іншими.
Ломброзо також вивчав жіночу злочинність. Він прийшов до висновку, що серед жінок менші злочинні зміни у зовнішності, через «неактивну природу їхнього життя». Він стверджував, що жіноча пасивність, невинахідливість і неініціативність утримують їх від скоєння злочинів.
Уривки з праць:
В высшей степени печальна наша обязанность – с помощью неумолимого анализа разрушать и уничтожать одну за другой те светлые, радужные иллюзии, которыми обманывает и возвеличивает себя человек в своем высокомерном ничтожестве; тем более печальна, что взамен этих приятных заблуждений, этих кумиров, так долго служивших предметом обожания, мы ничего не можем предложить ему, кроме холодной улыбки сострадания. Но служитель истины должен неизбежным образом подчиняться ее законам.
"Значение расы в развитии гениальности, а также и помешательства видно из того, что как то, так и другое почти совершенно не зависит от воспитания, тогда как наследственность оказывает на них громадное влияние".
"Несомненно, что помешательство лишь в редких случаях является следствием дурного воспитания, тогда как влияние наследственности в этом случае так велико, что доходит до 88 на 100 по вычислениям Тиггеса и до 85 на 100 по вычислениям Гольджи. Что же касается гениальности, то Гальтон и Рибо (De l'Hrdit, 1878) считают ее всего чаще результатом наследственных способностей, особенно в музыкальном искусстве, дающем такой громадный процент помешанных. Так, среди музыкантов замечательными дарованиями отличались сыновья Палестрины, Бенды, Дюссека, Гиллера, Моцарта, Эйхгорна; семейство Бахов дало 8 поколений музыкантов, из которых 57 человек пользовались известностью."
"Известный ученый Серви вычислил, что в Италии в 1869 году один сумасшедший приходился на 391 еврея, т.е. почти вчетверо больше, чем среди католиков. То же самое подтвердил в 1869 году Верга, по вычислениям которого процент помешанных между евреями оказался еще значительнее. Так, среди католиков приходится 1 сумасшедший на 1775 человек среди протестантов – на 1725 человек, а среди евреев – на 384 человек".
"Изучайте личность этого преступника — изучайте не отвлеченно, не абстрактно, не в тиши вашего кабинета, не по книгам и теориям, а в самой жизни: в тюрьмах, больницах, в полицейских участках, в ночлежных домах, среди преступных обществ и шаек, в кругу бродяг и проституток, алкоголиков и душевнобольных, в обстановке их жизни, в условиях их материального существования. Тогда вы поймете, что преступление есть не случайное явление и не продукт "злой воли", а вполне естественный и наказанием не предотвратимый акт. Преступник — существо особенное, отличающееся от других людей. Это своеобразный антропологический тип, который побуждается к преступлению в силу множественных свойств и особенностей своей организации. Поэтому и преступление в человеческом обществе также естественно, как во всем органическом мире. Совершают преступления и растения, которые убивают и поедают насекомых. Животные обманывают, крадут, разбойничают и грабят, убивают и пожирают друг друга. Одни животные отличаются кровожадностью, другие — любостяжательностью".
Книгу Чезаре Ломброзо "Преступный человек", котра містить в собі праці Ломброзо: "Преступный человек", "Новейшие успехи науки о преступнике", "Анархисты", "Политическая преступность" , "Гениальность и помешательство" можна завантажити тут
Читати онлайн "Политическая преступность" та "Гениальность и помешательство"
