Очень редкий случай, очень. Двойня, 19 недель. То, что двойня - она не знала, вообще первый раз на УЗИ пришла. Оказалось, что оба мальчики. Однояйцевые близнецы. Одно(!) яйцевые. Но... Один здоровый, а второй нет. У второго печень снаружи, в грыжевом мешке. Раньше это называлось омфалоцеле. Теперь экзомфалоз (Q79.2 по МКБ-10). Все-таки, удивительное дело. Если бы кто рассказал - не поверил бы. Сегодня очень болит голова, нет сил ковыряться в обзоре литературы. Эти магнитные бури достали. А вот интересно, Николая Валуева магнитные бури и головные боли мучают? Или с такой толщиной черепа можно запросто голову даже в реактор засунуть?
На днях надо будет литературу прошерстить. Уж очень загадочный случай. Август только начался, а уже второй порок. Кстати, 13-й за этот год. Это навскидку примерно 5 процентов от количества обследованных беременных. Многовато.
Никак не думал, что данная тема будет иметь продолжение. Предыдущую заметку читать обязательно, иначе нет смысла читать и эту. Не буду же пересказывать заново историю с тремя замершими беременностями и ЭКО. Однако сегодня совершенно неожиданно, впрочем, как всегда и бывает, возникло продолжение истории. Дело в том, что она все-таки еще раз сделала ЭКО в том же центре в Киеве. И уже 2 месяца как наблюдается у нас. Последний раз она была 2 недели назад, когда было 7-8 недель. А сегодня результат УЗИ, увы, неутешительный. Снова гибель эмбриона в сроке 8 недель. Который уже раз? Четвертый. Расчеты я приводил в прошлой заметке. Теперь вероятность случая уже составляет более чем 1:10^12 (триллион). Собственно, в своем диагнозе я и не сомневался.
Но сегодня уже совсем другими глазами пациентка на меня смотрела. С таким уважением и доверием, что мне даже немного не по себе стало. Мы обсудили с ней перспективы (нерадостные) предимплантационной диагностики. Вкратце прошлись по родословной. Дело в том, что женщина очень маленького роста. И оказывается, что ее бабушка была точно такая-же маленькая. А самое интересное, что у бабушки были только мальчики. Много мальчиков и ни одной девочки. Что лишний раз подтверждает.
Гонадный мозаицизм - так называется это в данном конкретном случае. Или химеризм - в более общем. Химера - это существо несущее в себе одновременно несколько разных хромосомных наборов. Вот такая очаровательная и несчастная химера, которая никак не может родить ребенка была уже раз в надцатый сегодня на приеме.
Единственный вариант для этой пациентки - это чтобы ей подсадили в полость матки только эмбрионы мужского пола. Хотя тут есть другой неприятный нюанс (я не стал ее разочаровывать). Скорее всего у мальчика набор хромосом тоже будет изменен. Но не смертельно. Синдром Кляйнфельтера называется. Это когда лишняя Х-хромосома.
Зраджує - виродок.
Чергову спробу реабілітовувати донжуанів або бабників, як їх у нас, зробили американці з Університету Бінгемтона. Джастін Гарсіа з колегами по лабораторії еволюційної антропології і здоров'я оголосили: мовляв, можна не сумніватися - на зради людей штовхають гени. А точніше, мутація одного з них.
Іншими словами, бабник не винен в своїй згубній пристрасті. Оскільки виникає вона не від розбещеності, а зумовлена фундаментальними процесами в організмі. Тобто володіє непереборною силою. Обстеження близько двохсот невірних, доставлених в університет, показало: майже всі - мутанти. У них змінений ген DRD4, який пов'язаний з системою сприйняття задоволення від сексу. Воно, як вважається, виникає, коли в мозок уприскується дофамін - гормон задоволення. А особливі рецептори його сприймають. До гормону задоволення звикають, як до наркотика. Без нього починаються ломки. А як їх припинити? Тільки дозою безладного сексу. Або двома-трьома дозами. - Зраду, як правило, супроводжує ризик, а він лише підсилює сплеск дофаміну, - запевняє Гарсія. І вважає, що дослідження варто продовжити. Щоб пошукати інші гени, які, можливо, теж штовхають чоловіків і партнерів на слизьку доріжку невірності. Не зраджує - теж виродок Учені з Каролінського інституту у Стокгольмі розділяють думку своїх американських колег, що причина, принаймні чоловічих зрад, швидше за все, криється в генах. Але шведи вважають мутантами не бабників, а, навпаки, однолюбів. За їх даними, в хромосомах невірних один з генів (RS3) представлений в своєму повному різноманітті. А у вірних відсутній різновид 334. Що, по суті, є генетичним дефектом. Тобто мутацією. Не виключено, що сама природа внесла корективи в створений нею вид - поголовно хтивий, прагнучий завоювати якомога більше жінок. В результаті змін, що відбулися на рівні. Отже, за шведськими уявленнями вірні чоловіки стоять на еволюційних сходах вище за невірних. Все як у мишей Пошуки генетичних причин невірності почалися давно. І, як повелося, з експериментів на мишах. Благо серед цих тварин є дві дивовижні популяції - лугові полівки і степові. Самці першою украй блудні, злучаються направо-наліво. А ті, що з другої, все своє мишаче життя зберігають вірність одній самці. Учені вирішили розібратися, від чого таке диво походить. І начебто розібралися. - Наші дослідження, проведені щодо простої біологічної моделі, надають доказ, що посилення активності всього одного гена глибоко міняє основи соціальної поведінки, - говорить Ларрі Янг, професор Університету Еморі в штаті Джорджія. Виявилося: у головах вірних і невірних мишей міститься різна кількість рецепторів, що сприймають гормон вазопресин. Його виробляє мозок в одній ділянці, а засвоює в другій. Цей гормон, припустили учені, і породжує відчуття прихильності. І помірності. Для перевірки американські нейробіологи перенесли ген, що відповідає за рецептори вазопресину, від степових моногамних полівок до лугових паскудників. І сталося фантастичне перетворення: миші-казанови поголовно стали вірними «чоловіками». Такі вражаючі результати були отримані ще у 2004 році. Але оскільки відносилися до «простих біологічних моделей», то не створювали упевненості в тому, що їх можна розповсюдити на складніші - на людей. Сумніви розвіяли все ті ж шведи. У недавніх дослідженнях під керівництвом професора Хасса Валума вони виявили вражаючу схожість людей і мишей у частині хімічної природи зрад.Виявилось, що людський мозок взаємодіє з вазопресином так само, як і у гризунів. У вірних чоловіків гормону знайшлося більше і засвоювався він краще. У зрадників відповідно навпаки. А причина та ж - генетична відмінність одних від інших.