Как и обещал своим немногочисленным читателям - делюсь инфой, почему заметка серии “Шо было” не вышла 18.05. Всё просто: три дня - один сплошной праздник, так что не было просто времени. А началось всё это ещё в апреле, когда открывался туристический сезон. Тогда город решил заработать очередной рекорд, видимо самого высокого моста в стране, единственного в мире моста, соединяющего два правых берега, и единственного в мире костёла с минаретом, показалось мало. На этот раз какие-то странные на всю оставшуюся голову креативщики решили женить две башни старой крепости. Для этого дела сбацали фату:

и галстук-бабочку:

Ради прикола пригласили сотрудников Книги рекордов Украины, померять размеры:

Впрочем, помогло ли это, сайт Книги рекордов пока молчит. Но башни свадьбу таки сыграли:

но только после того, как возле Ратуши устроили гуляния с ряженными

требюше

музыкантами (волынщик играл просто офигенно)

Также по площади несколько пацанов играли в игру “Молодость Харанта”. Вот корреспондент 1+1 с шапкой

А вот её уже свистнули:

Но это оказались ишшо цветочки. На позапрошлой неделе устроили и Ночь музеев (после 21:00 можно было завалиться в любой музей бесплатно. Да, выйти можно было тоже бесплатно. Даже из крепости, где сбацали шоу “Стрельни из мушкета” (звыйняйте за какчество, ежели хто разглядит, шо там наснималось, тому благодарность от совецкой власти и рыволюционные красные штаны с маузером товарища Дзержинского)

Как всегда, летали шарики с людями (они нами уже воспринимаются как нечто само-собой разумеющееся)

Топали представитель всяческих народов

Вот (тут, вроде бы, понятно, кто именно):

и вот (гишпанцы):

Снова лазили ряженные:

И даже косили под совремённых людёв

Не забыли про маленький концерт снова собравшихся вместе местных знаменитостей - группы “Револьвер“ (их в своё время на “Червоній Руті“ в 90-х сумела обскакать только тогда никому ещё не известная “Друга Ріка“). (с любезного разрешения самих поющих тыцяем тут видео кавера на ошенно известный пестня). Да, в данном случае претензии на какчество видео не принимаются - это сделано специательно так.

Для полуношников устроили ночное надувательство. В смысле, воздушных шаров:

Потом, кому было не лень топать тута (Турецкий мост):

на практике доказали, шо нам по фигу, на каком языке ботает человек, главное, шоб это был Человек! (слева направо представители таких городов как Каменец-Подольский, Новосибирск, Енакиево, Львов, снова Львов и спиной к камере стоит парень откуда-то из Испании)

Балаклава

Балаклава (кримськотат. Balqlava) – невеличке містечко на південно-західному узбережжі Кримського півострова, розташоване на березі живописної Балаклавської бухти. Балаклава є частиною Балаклавського району Севастополя. За однією з версій назва Балаклава походить з турецької мови і перекладається як «рибний мішок», а за іншою версією назва походить з кримськотатарської мови і означає «рибна погода». Балаклавою називають також шапку-шолом.На берегах Балаклавської бухти ще в 8 ст. до н. е. з’явилося ранньотаврське поселення, а в 100 р. до н. е. на місці майбутньої Балаклави вже існувало перше міське поселення. В 5-7 ст.ст. на території Балаклавського району було побудовано візантійське укріплення.

Загальна інформація про Балаклаву

Набережна Назукіна

Набережна Назукіна – головна набережна Балаклави побудована в 1880-90-х рр. Афанасієм Христопуло. Набережну названо на честь матроса-підводника Івана Андрійовича Назукіна (1892-1920), який в 1917 р. очолив Революційний комітет, пізніше Балаклавську раду, а в період німецької окупації керував більшовицьким підпіллям.

А також продовження теми про Дачи, дача Мерецької, дача актриси Соколової , дача лікаря Педькова

Дивитись далі Набережна Назукіна

Дачі Балаклави

На західному березі Балаклавської бухти можна також оглянути колишню дачу гірничого інженера Завадського – «Фата-Моргана», побудовану на початку 1900-х рр. в стилі «мудехар» (суміш мавританського, готики і ренесансу).

Про Дачі Балаклави

Любители острых ощущений, поднимающие адреналин в крови, в нашем современном мире могут не только прыгать с парашютом и бегать от лавин. Люди, которые не очень любят спорт, но любят погонять кровь по телу, предпочитают путешествия по странным и страшным местам в разных уголках нашей планеты, которых не так уж и мало.

И это не только Припять, где случилась страшная катастрофа. Это те места, города и даже дома, про которые ходят целые легенды. Сюда могут приехать кинематографисты и могут снять фильмы ужасов, психологические триллеры и саспенсы.

Человек, много путешествующий, похож на камень, пронесенный водою многие сотни верст: его шероховатости сглаживаються, и все в нем принимает мягкие округленные формы.

Э.Реклю

Назвать рестораном, быть может будет несколько преувеличенно, но тем не менее эта живописная корзина рассчитана не только для созерцания голубых морских вод внизу, но и для попутного приема пищи.

Находится эта экзотика на мало обитаемом острове Таиланда в городе Ко Куд, на территории шестизвездочного отеля Soneva Kiri.

Читать далее

  Есть , оказываеться, на Украине место, где любители хорошего сыра могут потерять голову и пожелать остаться 

Это место с обилием сыров так и называется "Селиська сироварня"    село Нижнее Селище в Хустском районе на Закарпатье.

Приехали мы сюда после долгой поездки на озеро Синевир уставшие и злые, дорога утомила и хотелось побыстрее добраться до кровати и просто поспать.

Но когда мы попали в святая святых "Селыськой сыроварни"- подвалы где зреет сыр усталось как рукой сняло и я -та, что за сыр родину продаст, забыла и про усталось и о  длительной поездке.

 Экскурсия по сыроварне оказалась интересной а дегустация сыров вкусной и долго мы еще не могли уехать  с сыроварни, так как каждый захотел купить сыр себе, а обзвонив своих друзей ,  все возвращались в сыроварню и докупали сыр и  для них.

 Карпатская  Селыська сыроварня, которой нет аналогов в Украине, изготовливает сыр по швейцарским технологиям и это уникальный социальный проект .

  Идею создания предприятия, которое бы не только приносило прибыль, но и было полезным для жизни села, учителя местной школы Петр Пригара и Александр Липчей привезли из Франции, где находились на заработках. Инициативу поддержали и иностранцы австриец Юрген Крефтнер и француз Орест дель Соль.

Швейцарская организация  Ассоциация европейських кооператиов Лонго Май, занимающаяся социальными проектами, помогла инвестицией с постройкой сыроварни, закупкой и установкой оборудования, очистных сооружений, с обучением персонала. Теперь сыр здесь производится из экологически чистого закарпатского молока по швейцарской технологии, без применения консервантов и добавок.  Молоко закупают у местных жителей с 12 близлежащих сел . Семь  работников сыроварни проделывают с сырьем все необходимые манипуляции и получают на выходе три вида сыра — "Хуст", "Селисский" и  "Нарцисс Карпат". 

И так экскурсия по стране сыра:

Виробництво сиру відбувається за наступною схемою:

1. Перший день – виробництва сиру- пресування сирного зерна у формах.

2 . Другий день – “купання” сиру у соляній ванні, що визначає гостроту його смаку та створює його смаковий букет.

3.Третій – дев’яностий день – сир знаходиться в підвалі, де його на довгий час залишають у спокої, якщо мати на увазі механічний вплив на продукт.

Сир залишається протягом кількох місяців у підвалі, де його щодня перевертають і миють соленою водою. Підвал, де дозріває сир, - святая святих для сироварні. Тут, на полицях стелажів, акуратно складені циліндри сиру. Для його дозрівання і зберігання у підвалі підтримується певна вологість з точністю до 2 – 3 % та температура - до 1 - 2 . Саме підвал визначає смак та зовнішній вигляд сиру. Тут, сир набуває характерної для нього шкірки, яка є натуральним покриттям сиру, захищає його від висихання і являє собою грибкову флору.

Сир “Селиський” відноситься до різновиду напівтвердих сирів. Його форма - циліндр із злегка випуклою бічною поверхнею, висотою 8-15 см, діаметром 9- 10 см, вагою 400 – 750 г.  Дозріває в підвалі 90 діб, термін зберігання сиру "Селиський" при температурі не більше +(2-5) °С - 60 діб з моменту закінчення процесу дозрівання.

 Сир «Хуст» відноситься до м’яких сирів. Має циліндричну форму зі злегка випуклою бічною поверхнею. Висота цього сиру 2-4 см, діаметр 10-12 см, вага 180 -300 г.  Дозріває в підвалі 15-20 діб, термін зберігання сиру "Хуст" при температурі не більше +(2-5) °С - 30 діб з моменту закінчення процесу дозрівання.

Самий дорожчий і ,як на мене, смачний сир «Нарцис Карпат» - напівтвердий. Форма сиру - циліндр із злегка випуклою бічною поверхнею, висотою 8-15 см, діаметром 35-45 см, вагою 15-22кг.

 Дозріває в підвалі -180 діб (  6 місяців), термін зберігання сиру «Нарцис Карпат» при температурі не більше +(2-5) °С - 90 діб з моменту закінчення процесу дозрівання. .

Приэмного частування:

Для опису екскурсії використано матеріали сайту "Селиська сироварня"

http://www.seliskasirovarnia.com.ua/

Луцький замок або Замок Любарта найвидатніша пямятка Волині.Луцький Верхній замок було побудовано князем Дмитром Любартом в 1340-1383 рр. Спочатку фортеця слугувала столичною резиденцією, а згодом стала улюбленим місцем перебування великого литовського князя Вітовта.Князь Свидригайло в Луцькому замку розширив свою резиденцію автономної Волинської держави.Навіть після втрати автономії замок залишився могутньою фортецею, адміністративною, політичною та духовною столицею краю. Замкова канцелярія зберегла для нащадків понад мільйон історичних документів. Свого часу в ній працював гетьман Іван Виговський.

Дивитись ще світлини та про замок