хочу сюди!
 

ИРИНА

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 45-54 років

Замітки з міткою «львів»

Святкування Неділі свв. жінок-мироносиць у місті Львові 2012 р.

З нагоди Неділі святих жінок-мироносиць, яка цього року припала на 29 квітня, Львівське православне молодіжне братство Пресвятої Богородиці на честь ікони Її "Нев’янучий Цвіт" напередодні організувало у приміщенні ЛПБА круглий стіл, темами якого були "Життя свв. жінок-мироносиць", "Жіноча психологія", "Роль Жіночності у побудові успішних стосунків". 

Ввечері братчики і братчиці молились за Всеночним бдінням, яке звершив Високопреосвященний митрополит Димитрій. Опісля митрополит Димитрій звернувся з вітальним словом: "Дорогі сестри, я вас вітаю з днем жінок-мироносиць! Завтра день їх пам'яті і третя неділя після Святої Пасхи відповідно до цього називається неділею жінок-мироносиць, коли ми особливо шануємо їх подвиг. Традиційно так уже говорять, що потрібно, аби цей день був Днем жінки. І чоловіки, які приходять до храму, повертаючись додому повинні вітати своїх матерів, бабусь, дружин, доньок, сестер із цим церковним Днем жінки. Жінки-мироносиці несли особливий подвиг: вони, слідуючи усюди за Христом, не лише вистояли на Голгофі в часі страждань і хресної смерті Спасителя, але й пізніше усі стали рівноапостольними, на рівні з апостолами проповідуючи світові Воскреслого Христа. Дуже показовим є те, що подивившись на наш собор, та й на всі інші храми, ви побачите, що більше тут стоїть жінок, ніж чоловіків. І це правда, і так було завжди протягом усієї історії християнської Церкви. Тому, дорогі сестри, я вітаю вас усіх із цим днем, і закликаю до цього і всіх чоловіків, щоби не було так, що Церква закликає не святкувати "8 березня" і в результаті ніхто не вітає жінок ані тоді, ані на день православної жінки". Потім Владика Димитрій подарував усім жінкам, які молились у храмі по шоколадці.

Наступного дня, у Неділю свв. жінок-мироносиць, у православний жіночий день, після Літургії у Свято-Покровському кафедральному соборі львівські братчики вітали жінок зі їхнім святом. Справжнім.

ТЕКСТ: ЮРІЙ БРАНІЦЬКИЙ ФОТО : ЛУКА КАРПЮК, МАРІЯ СИДІР


Львівське православне молодіжне братство Пресвятої Богородиці на честь ікони Її "Нев’янучий Цвіт"

Православний молодіжний веб-портал www.hram.lviv.ua

Перехід під владу Австрії

Друк | e-mail

Загальна криза Польської держави у XVIII столітті не могла не відбитися на становищі Львова. Постійні облоги, часті епідемії та пожежі призвели до значного зменшення населення міста.

Вигляд міста за австрійських часів, остаточна втрата панівного становища великого торговельного міста, що стояло на перетині важливих стратегічних шляхів, призвела Львів до фактичної руїни. Польща як держава настільки ослабла, що три могутні європейські країни – Австрія, Прусія і Росія вирішили просто поділити її територію між собою. У вересні 1772 року війська Австрійської імперії вступили до Львова, місто на півтори століття потрапило під владу однієї з європейських потуг.Реформи нової влади призвели до позитивних змін у державному строї, освіті та культурі. Імператор Йосиф II, дотримуючись засад освіченого абсолютизму, провів церковну реформу. Усі львівські монастирі, які не змогли реально довести, що плідно займаються освітньою, соціальною, медичною чи харитативною діяльністю, були зліквідовані. У їхніх приміщеннях розмістили казарми, шпиталі, в’язниці, заклади освіти. Під час йосифінської реформи було знищено ряд українських храмів старої частини міста Підзамча.

1777 року розпочалася ліквідація міських оборонних мурів, які вже давно відіграли свою історичну роль. Місто розширювалося, зводились нові будівлі, облаштовувалися нові вулиці і площі. У кінці XVIII – у першій половині XIX століття у житловому та цивільному будівництві запановує архітектурний стиль класицизму.За час панування Австрійської імперії у Львові потужно вирувало культурне життя. Було збудовано два театри європейського значення: Скарбківський (ім. М. Заньковецької) і Великий міський (Опери та балету), реорганізовано університет; у місті розвивалася видавнича справа. 1870 року Львів одержав місцеве самоврядування. Місто стало цілковито європейським. Австрійський журналіст, відвідавши Львів, не знайшов тут жодної відмінності з великим містами Європи: ті ж будинки, ті ж крамниці і кав’ярні, той самий уклад життя, побуту,  ті  ж традиції. У австрійському Львові народжувалися технічні і наукові винаходи, впроваджувалися передові на той час технології. Тут започаткували одне з перших в імперії газове, а згодом і електричне освітлення вулиць, автомобільний транспорт, телефонний зв’язок. 1894 року у Львові вперше побіг по рейках електричний трамвай, задовго до того, як це сталося у Відні. Згодом тут збудували найкращий в імперії залізничний вокзал.

Утім, незважаючи на лібералізацію політичного і суспільного життя під скіпетром Габсбургів, українці й далі виборювали свою духовну і політичну свободу. Передові молоді вчені Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький 1837 року видали збірку «Русалка Дністрова», написану мовою простого народу. Це було сміливим викликом і виступом проти національного гноблення українців. Книгу заборонили цензори, майже увесь її наклад знищили, а проти авторів розпочалися переслідування. Під час Весни народів 1848 року Головна Руська рада у Львові проголосила про відродження і соборність українського народу. У цілому відносно ліберальна політика Австрійської імперії не без домішку одвічного принципу divide et impera (поділяй і володарюй) усе ж сприяла тому збереженню української ідентичності, якого не зазнав жоден з інших регіонів України під пануванням різних влад у різні часи.

фото

look     Хто на роботі, кому жарко і погано.....підтримайте фото!       help http://photo.bigmir.net/contest/summer_look/photos/10542218/   shedevr                            

"Євреї" провели у Львові "антифашистський" мітинг

 

 

Заява Президії Асоціації єврейських організацій і громад України (Вааду України)

у зв'язку із заходами, запланованими у Львові 22 червня одеськими громадськими організаціями, які називають себе "Євреї проти антисемітизму" і "Євреї проти Гурвіца" Згідно з поширеною в ЗМІ інформацією, одеські громадські організації, які називають себе "Євреї проти антисемітизму" та "Євреї проти Гурвіца", запланували проведення у Львові 22 червня "антифашистського" мітингу. За наявною у нас інформацією (див. аналітичну довідку в додатку), ці організації не представляють ані єврейську громаду України, ані єврейську спільноту Одеси, і не мають жодного морального права говорити від імені євреїв України. Їх провокаційна діяльність, спрямована на дестабілізацію міжетнічних відносин в країні, раніше засуджувалася єврейськими громадськими організаціями Одеси, рабинами, організаціями колишніх в'язнів ґетто і концтаборів, Праведниками народів світу, Посольством Держави Ізраїль в Україні. Більше того, за наявною у нас інформацією, за цими ефемерними структурами стоять інтереси радикальних проросійських угрупувань, а керівництво обох Комітетів неодноразово було помічене у відвертій антисемітській пропаганді. Асоціація єврейських організацій і громад України, що об'єднує 266 організацій з 90 міст, рішуче засуджує спробу використання трагічної дати скорботи і пам'яті в політичних цілях. Ваад України підкреслює неприпустимість провокацій цього дня і закликає усі конструктивні державні, міські та громадські сили докласти своїх зусиль для мінімізації можливих негативних наслідків діяльності провокаторів. 20.06.2011

Додаток http://blogs.pravda.com.ua/rus/authors/voznyak/4dff69b700a75/

ЗИ Фотку взяв звідси:) http://www.pravda.com.ua/news/2011/05/22/6224765/

Очима Homo videns або wycieczka do Krakowa

     Homo videns – це людина, для якої навколишній світ виражається в картинках. Це людина, яка запам’ятовує не стільки ту інформацію, яку чує, скільки ту, яку бачить. Це людина, яка аналізує та робить для себе висновки на основі побаченого!       Я завжди сприймала інформацію саме зором, і найсильніші враження отримувала саме від побаченого. Провівши вікенд у Польщі, а точніше у Кракові та у дорозі до Кракова, набралася нових вражень, адже побачити вдалося чимало. Почну з початку і далі – за порядком.
Дороги
     Навіть, якби між Україною та Польщею не було кордону і не треба було б проходити митний контроль, відчути, що ти в іншій країні можна практично відразу – автівкою не трясе, можна їхати прямо, не оминаючи ям (бо їх нема), чітко видно розмітку на асфальті і можна бути впевненим, що не заблудишся, оскільки вказівники перед кожним поворотом. Про близькість України свідчать рекламні плакати на українській мові, дуже схожі до наших сільських хат їхні хати і менш-більш однакові подвір’я – з курми, гусьми, качатами та індиками.      Від’їхавши на кілометрів з вісімдесят, вже чітко розумієш, що ти не в Україні. В нас нема і, на жаль, ще  не скоро будуть такі дороги!!! Може я дуже ідеалізую, але справді від таких доріг я у захваті: рівнесенький асфальт, по якому їдеш більше ста і не відчуваєш швидкості (поки їхали до кордону з нашого боку, то більше вісімдесяти їхати було майже не можливо… хіба на окремих кусочках, де проложили свіжий асфальт без розмітки і дорожніх знаків); окремі світлофори для кожної полоси руху, щоб однозначно було зрозуміло кому куди можна їхати; вказівники дозволеного напряму руху, які світяться, щоб в темноті їх було добре видно; знаки пішохідного переходу, над якими мигає світло, щоб привернути увагу водія в будь-який час доби (до речі, деякі знаки цікавенькі, наприклад, окрім звичайного пішохідного переходу, такого як і у нас, на дорогах у населених пунктах можна побачити жовтенькі знаки з маленькою дівчинкою, яка тримає морозиво – «на дорозі неуважні діти» :))); і нарешті – добре продумані перехрестя і круги – коли до них під’їжджаєш, то просто мусиш зменшити швидкість, бо десь за сотню метрів до них дорога збудована невеличкими поворотами, наче хвильками.    

І ще – фоторадари – майже в кожному населеному пункті – великі камери, які добре видно. Місцями, звичайно трапляються і муляжі, але коли їдеш, то відрізнити одне від іншого важко. У нас начебто теж є знаки-попередження про фіксацію порушень ПДР, але камер не видно, або ще цікавіше – коли їдеш по дорозі, з обох сторін якої ліс, і бачиш знак – «фотофіксація», то в мене відразу виникає запитання – чи та камера часом не на дереві висить і не живиться сонячною та вітровою енергією??? А навіть, якби та камера і була, то чому її не видно, яка взагалі суть її там чіпляти, якщо водії її не бачать??? Бачачи камеру, водій зменшить швидкість – і вірогідність аварійної ситуації теж зменшиться, а коли камери не видно, то єдине її призначення – зафіксувати порушення… А що це дасть для загальної ситуації на дорозі в конкретний час???... Отож, нічого… 

     Ще одне спостереження – на дорозі нема поліцейських, типу нашого ДАІ, приємно їхати, коли ніхто не вистрибує з кущів, не переходить дорогу зі швидкістю черепахи, бо йому можна… Взагалі, говорити про різницю у дорогах можна ще багато і довго. Там вони інші і там вони кращі, значно кращі!!!

Місто
     Львів і Краків – міста схожі між собою. Схожі архітектурою і енергетикою, та все вони водночас і різні. Різниця частково через те, що Краків менш знищений історично – його менше палили та обкрадали. Тому в Кракові збереглося більше старовинної архітектури та автентичних доріг. Помітно, що у центрі міста, порівняно зі Львовом менше модних магазинів, менше неону та кольорової реклами. Більше – крамничок з сувенірами і всякими маленькими цікавими штучками ( а це знущання з таких туристів, як я))))).      Кидається в очі й відсутність пластикових вікон в історичній частині міста і трамваї, які, коли їдуть, то не привертають до себе уваги шумом і стукотом, і будинки поряд з колією не трясуться, натомість трамваї привертають погляд своїм акуратним виглядом, чистими вікнами (мій погляд привертають, думаю, місцеві жителі на це увагу не звертають, бо по-іншому не можуть собі уявити). Ще один нюанс, який стосується громадського транспорту – у Кракові його суттєво менше, ніж у Львові. Якщо у місті Лева на дорогах через одну автівку маршрутка, а інколи навіть густина більша, то у місті на р. Вісла громадського транспорту практично не видно, час від часу можна побачити великі автобуси, схожі трошки до львівських соціальних маршрутів. Це пов’язано з тим, що у Польщі дешевші автомобілі, набагато дешевші, тому кожен, хто працює, може собі дозволити їздити на авто. Та й отримати від батьків у подарунок машину на повноліття – це звичне явище. Мова йде, звичайно, не про нові, а про вживані автомобілі, однак сама бачила їхній стан на «автокомісі»!!! Хоча де ж вони знищаться на таких дорогах!!!

Стадіон футбольного клубу «Cracovia» – це ще одне, що вдалося побачити, окрім історичної частини міста. Нічого надзвичайного – простий стадіон за європейськими стандартами. Цікаво те, що збудували такий стадіон за рік. Це при тому, що приблизно три місяці витратили на демонтаж старого стадіону. Краків – резервне місто на Євро-2012, і головний стадіон при цьому – ФК «Visla», а не той, про який йдеться. Однак незважаючи на це стадіон все ж збудували за рік. У Львові ж стадіон до європейської першості будують вже четвертий рік…

Загалом ж Краків – це незвичайне місто!!! Воно зачаровує і захоплює величчю і безпосередністю водночас, старовинністю і сучасним європейським колоритом; маленькими вуличками з бруківки і широкими асфальтованими дорогами зі всіма модерними штучками... і багатьма-багатьма маленькими і великими речами, які, на перший погляд, здається поєднати неможливо!!!

Люди
     Поляки та українці схожі. Схожі слов’янською  зовнішністю та схожі ментально – «co kupi, co sprzeda, kogo naje… ой, надурити». Відрізняються тим, що поляки – кращі господарі. Може зараз не всі зрозуміють, а дехто і засудить, але найголовніше чуття Homo videns дає зрозуміти, що так воно і є.       Практично немає у передмістях будиночків, перед вікнами яких город – травичка, квітники, декоративні деревця, фонтанчики, різні штучки для декору, гарненькі плотики і ніяких грядок, ржавих сіток, старих відер на подвір’ї, брудних залізяк на випадок «а може пригодяться». Тут не справа у грошах. Насправді, насіння, яким засаджують грядки, різні добрива, засоби захисту коштують так само, якщо і не дорожче за декоративні рослини, не кажучи вже про те, що витрачений час і сили вже точно не менші!       Спостерігаючи за людьми, побачила, що жінки носять значно практичніше взуття. Не бачила жодної на шпильках чи каблуках вище п’яти сантиметрів – у будній день. А от у неділю на високих каблуках жінки ходять. Схожа ситуація, як у нас, але українки на височезних каблуках можуть ходити і щодня!!!
Наостанок
      Багато можна ще описувати та порівнювати, але все це буде моє особисте враження! Може я занадто емоційна, і забагато уваги приділяю дрібницям, і все це, що описане, для когось не важливе, хто не помітив, а хтось просто не надав значення… Та все ж побачене – це джерело багатьох емоцій, і доведено, що більше половини інформації, яку ми сприймаємо – це те, що ми бачимо, не залежно чи йдеться про Homo videns чи про когось іншого. Треба на світ дивитися з широко розплющеними очима і бачити якогомога більше!!!

DW: Во Львове готовятся ко второй волне противостояния

 

Украинские и российские коммунисты обсуждают совместный визит во Львов на 22 июня. Местные власти не исключают обращения в суд относительно запрета любых акций, cообщает Deutsche welle.

Во Львове опять заговорили об угрозе нового противостояния между сторонниками левых и правых идей. Поводом для этого стало заявление лидера украинских коммунистов Петра Симоненко, с которым он выступил в воскресенье, 15 мая, на брифинге в Донецке.

Симоненко сообщил, что ведет переговоры с российскими коллегами о совместной акции во Львове на 22 июня под красными знаменами. Представители Свободы, в свою очередь, предупредили, что в случае приезда "незваных" гостей выведут на улицы тысячи единомышленников.

Официально никого не приглашают

Председатель Львовской областной госадминистрации Михаил Цымбалюк поспешил сообщить, что не будет делать никаких официальных приглашений на этот день. "Львовяне, прихожане всех конфессий, будут молиться за миллионы душ, ставших жертвами войны", - добавил губернатор.

Кроме того, мэр Львова Андрей Садовой не исключает возможности обращения в суд, чтобы таким образом запретить массовые акции 22 июня и предотвратить конфликт.

В разговоре с Deutsche Welle политолог Игорь Балинский отметил, что рассматривает эту проблему в двух плоскостях: "Если конфликт был санкционирован и программирован высокопоставленными лицами из Киева, тогда мы имеем дело с неоднократным сценарием, если нет, тогда это информационное добивание львовян на глазах всей Украины со стороны коммунистов ", - сказал Балинский.

Напомним, в результате столкновений, произошедших 9 мая во Львове между сторонниками и противниками празднования Дня Победы пострадали 16 человек. Активисты от Свободы негативно отреагировали на развертывание красного флага на Холме славы. В результате возбуждено пять уголовных дел. Обстоятельства противостояния изучают комиссии от МВД и Генпрокуратуры.

Позже лидер КПУ Петр Симоненко заявил, что Коммунистическая партии Украины и Коммунистическая партия Российской Федерации намерены провести совместную акцию во Львове.

Львів на параді

За традицією День міста відзначається у Львові у другі вихідні
травня, після дня святого Юрія - покровителя міста. У цьому році Місто
Лева відсвяткувало своє 755-річчя. 

Представнику блогу Bigpicture.ru, пощастило побувати в цьому чудовому місті під час першого дня святкувань.


Детальніше »

21 травня Крихітка у Львові

 

Львів- 21 травня 21:00 Хмільний дім Роберта Домса.
Українська група Крихітка була створена у 2007 році учасниками
популярного гурту Крихітка Цахес співачкою та автором пісень Кашою
Сальцовою та Миколою Матковським, в той час коли їхня група взяла
творчу відпустку після смерті гітариста Михайла (Міхон) Гічана від
раку.

Зараз Крихітка визначає серед головних джерел впливу на творість групи
зі стилем old grunge та trip-hop і також безліч різноманітних
артистів, починаючи від Black Keys до Antony and the Johnsons – "ми
захоплюємось радіо-подкастами та LastFm".

В дебютному альбомі Крихітка поєднує яскраві мелодраматичні гімни з
саркастичними пост-панк треками та м'якими напівакустичними піснями
про кохання.

Крихітка відносить себе до покоління indie-rock і продовжує відкривати
нові грані живих виступів з електронними експериментами на сцені,
використовуючи вокальні процесори і семплери. Група також стала однією
з найпопулярніших виконавців на українській інді-сцені через
неочікуваний вибір місця проведення концертів – вони вже відіграли в
старій теплиці ботанічного саду, у закритому кінотеатрі та музеях.

Їхній дебютний альбом "Рецепт" записаний у співпраці з музичними
продюсерами Юрою Хусточкою та Дмитром Шуровим з Esthetic Education вже
з'явився в мережі.

Учасники гурту також є еко-активістами, які запропонували перші
українські торбинки для покупок в українському суспільстві і
підтримують екологічні проекти фундацій WWF та UN.

Склад гурту:
Каша Сальцова (Саша Кольцова) – вокал, клавішні
Микола Матковський – гітара
Сашко Зленко – ударні
Стас Галан – бас-гітара

Вартість квитків : попередній продаж-50 грн, на вході-70 грн. В

попередньому продажі квитки можна придбати в магазині- Стильний Львів,
тел. 0322612396

Зустріч Вконтакті :  http://vkontakte.ru/event26747372

за підтримки фестивалю ЗАХІД



Львів. Храм Христа Спасителя Християн Віри Євангельської

Храм Христа Спасителя Християн Віри Євангельської

Храм розташований на вулиці Пекарській, №59. До 1939 р. тут був монастир отців воскресенців або "змартвихвстанців" Римо-Католицької Церкви (польського ордену, заснованого в Парижі у 1836 р. та затвердженого папою Левом XIII).

Львів

Львів. Палац Сапегів

Починаю серію описів про Львів. Маловідомі палаци та костьоли, яскраві місця яки оминають туристи. Ідея навіяна haidamacПалац Сапегів розташований на вулиці Коперника, № 40А - родове гніздо стародавнього роду литовсько-руських князів Сапегів. За проектом архітектора А. Кугна в стилі французького бароко 18 ст. (19 ст. - необароко) для князя Адама Сапеги

==========

дивитись ще фото

==========