Іноді, спілкуючись з хлопцем, який мені подобається, я ловлю себе на думці, що він ще така дитина. Тому в мене деколи з'являється материнська турбота до нього. Але сьогодні я дивилась на нього, слухала його та зрозуміла, може він і дитина, але він чоловік. Дуже привабливий. І те що він іноді робить дитячі вчинки не повинно робити з мене його матір.
Тому я наказую собі бачити в ньому лише чоловіка. Розумного, сексуального, харизматичного з красивим обличчям та тілом. З приємним запахом та голосом. Може я й насправді закохалась?