хочу сюди!
 

Інна

47 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 38-48 років

Замітки з міткою «порошенко»

Громадянка, Українка, Людина.


           Пам'ятаєте цей день, однотурові долпоеби? 

           Ця жінка тоді за всіх нас пішла у в'язницю. Пішла у в'язницю за Україну. Не втекла за кордон, як мордоворот Овощ, як старпер Кровосіся, як решта ригівських пацюків. А Юлія Тимошенко пішла у в'язницю. Пішла, тому що в неї була совість чиста. Тому що все, що вона робила, вона робила для людей. І для вас, недоношених мудаків, в тому числі.

           Дивіться на ці фото. 

           Згадуйте, як якась мусорська погань лапала її своїми брудними граблями, як ії били в колонії, як принижували ії жіночу гідність.

           Згадуйте, як тоді ви сиділи з пляшкою пива, та спостерігали цей жах, замість того, щоб вийти  на її, і на свій захист, бо вона стояла між вами та бандою Януковича.

           Згадуйте, як ви заздрили "королівським тюремним хоромам" Юлії Тимошенко та проклинали її. Це з вами залишиться на все життя.

           Згадуйте, як ви ганебно зустріли її після в'язниці. Яку обструкцію їй влаштували за те, що вона вийшла з катівні Януковича на інвалідному візку. Як ви її принижували. насміхалися, юродствували.

           Згадуйте, як в той час, коли Юлія Тимошенко перебувала у в'язниці, ваш теперішній обранець, Порошенко, працював в уряді Януковича і разом з ним розкрадав Україну.

           Згадуйте, як завдяки своїй тваринної люті до Юлії Тимошенко, ви привели до влади ще гіршого, ніж Янукович, упиря, Порошенка. Як знехтували Україною, як знищили своє майбутнє і майбутнє своїх дітей, заради тимчасового задоволення своїх низинних почуттів. 

           Згадуйте, як загинула Небесна сотня, як зараз гинуть тисячі патріотів на фронті. Це також наслідок ваших дій, що в 2010 році, коли ви були противсіхами, що в 2014 році, коли ви переродилися в карамельних ватників. Агресія Путіна, це наслідок вашіх дій, це ви приводили і продовжуєте приводити до влади його маріонеток.

           Дивіться на ці фото. Це приклад мужності, стійкості, патріотизму. Патріотизму справжньому, а не тому, приторно-солодкому, рошенівському, на яке ви купилися. Уявіть собі, вас 9 млн. 857 тис штук, а ви не варті однієї маленької жінки! Ви рідке лайно, ви кубло навозних жуків, яке переробляє екскременти свого шоколадного царька. За якого, до речі, проголосувало менше людей, ніж за Юлію Тимошенко в 2010 році - 11 млн. 593 тис. 340 голосів.За якого проголосувало менше, ніж за будь якого Президента України.

           Дивіться на ці фото уроди, карамельним пальцем зроблені. Це ваш біч, ваша анафема. Після того дня, після вашого подальшого глумління над Юлею Тимошенко, ви самі, своїми руками перетворили своє життя на жах, на тисячі смертей, на занепад країни, на знищення держави.

           Так, це мої емоції. Так, це моя інтерпретація того, що відбувалося та відбувається в моїй країні.І це моє право говорити те, що бачу і те. що думаю.А що ви можете заперечити, мирнопланові бовдури? Варофка? Сучкаблох? Жидівка? Які ж ви блазні та нікчеми....

 

          Спільнота

Вище керівництво України не хоче перемоги

Вище керівництво України боїться перемоги. Це падальники, що збагачуються на розпаді - Арестович.  

Наше політичне керівництво не хоче перемагати, оскільки не знає, що з тією перемогою робити при нинішній олігархічній системі. Їм краще, щоб все розвалювалось, бо так легше красти.
     Цю думку озвучив на радіо Ера ФМ військовий експерт Олексій Арестович. Метою війни не може бути просто мир, при якому не стріляють.
Мета війни, згідно з військовою теорією, є мир, який кращий довоєнного миру. Тільки задля цього є сенс воювати.
     Ми не воюємо тому, що військово-політичне керівництво не хоче воювати. Вони звикли заробляти гроші в ситуації розпаду, коли все погано. Вони - падальники. Вони бояться перемоги, бо в мутній воді ловлять рибу і народ буде мовчати поки війна, каже експерт.  
     Вище військово-політичне керівництво України перемагати не хоче, бо це гарантує їм девіденти. Наша владна верхівка не хоче, щоб Україна була суспільством переможців бо там не знайдеться місця олігархату. 
     Суспільство переможців - це люди, які повірили в себе і можуть поставити їм питання про вартість комунальних послуг, про 10 нових податків, про ситуацію в країні, про те, куди ми рухаємося, чому не покарані винуватці трагедії на Майдані, чому немає реформ, чому не проводиться люстрація? 
     Війна - це змагання за виграш у просторі й часі і вміння випереджати противника у всьому.
Війна - це також і підтримка союзників у боротьбі проти спільного ворога. 
     Олексій Арестович розповів, як українцям треба воювати. А хорватський досвід нам не допоможе, бо у нас нема таких керівників, які були у Хорватії. 
     Він також припустив, що Росія спробує знову напасти на Україну навесні. 
За даними розвідки, 65% бойовиків і російських найманців знаходяться там, де нема мирних жителів. Тобто можна нанести точковий удар і за півгодини вирішити половину проблем Донбасу.
     Президент та його оточення ніколи не приймуть такого рішення. Вони швидше дозволять бойовикам нанести удар по нам, вважає Арестович.
     Він згадав, що в серпні росіяни  вдерлися до України одночасно по двох напрямках - Іловайському і Луганському. Зараз ми згадуємо тільки про іловайський котел де загинуло біля тисячі наших бійців. Але під Луганськом українці одержали перемогу, і про це мало хто згадує. 
     Порошенко та його оточення наживається на крові, каже Олексій Арестович. Він, як і всі попередні президенти України торгує українською геополітикою.

Вище керівництво України боїться перемоги. Це падальники, що збагачуються на розпаді - Арестович.

Наше політичне керівництво не хоче перемагати, оскільки не знає, що з тією перемогою робити при нинішній олігархічній системі. Їм краще, щоб все розвалювалось, бо так легше красти.
      Цю думку озвучив на радіо Ера ФМ військовий експерт Олексій Арестович. Метою війни не може бути просто мир, при якому не стріляють.
      Мета війни, згідно з військовою теорією, є мир, який кращий довоєнного миру. Тільки задля цього є сенс воювати.
      Ми не воюємо тому, що військово-політичне керівництво не хоче воювати. Вони звикли заробляти гроші в ситуації розпаду, коли все погано. Вони - падальники. Вони бояться перемоги, бо в мутній воді ловлять рибу і народ буде мовчати поки війна, каже експерт.
      Вище військово-політичне керівництво України перемагати не хоче, бо це гарантує їм девіденти. Наша владна верхівка не хоче, щоб Україна була суспільством переможців бо там не знайдеться місця олігархату.
      Суспільство переможців - це люди, які повірили в себе і можуть поставити їм питання про вартість комунальних послуг, про 10 нових податків, про ситуацію в країні, про те, куди ми рухаємося, чому не покарані винуватці трагедії на Майдані, чому немає реформ, чому не проводиться люстрація?
      Війна - це змагання за виграш у просторі й часі і вміння випереджати противника у всьому.
Війна - це також і підтримка союзників у боротьбі проти спільного ворога.
      Олексій Арестович розповів, як українцям треба воювати. А хорватський досвід нам не допоможе, бо у нас нема таких керівників, які були у Хорватії.
      Він також припустив, що Росія спробує знову напасти на Україну навесні.
За даними розвідки, 65% бойовиків і російських найманців знаходяться там, де нема мирних жителів. Тобто можна нанести точковий удар і за півгодини вирішити половину проблем Донбасу.
Президент та його оточення ніколи не приймуть такого рішення і не назвуть війну війною. Вони швидше дозволять бойовикам нанести удар по нам, вважає Арестович.
      Він згадав, що в серпні росіяни вдерлися до України одночасно по двох напрямках - Іловайському і Луганському. Зараз ми згадуємо тільки про іловайський котел де загинуло біля тисячі наших бійців. Але під Луганськом українці одержали перемогу, і про це мало хто згадує.
Порошенко та його оточення наживається на крові, каже Олексій Арестович. Він, як і всі попередні президенти України торгує українською геополітикою.


Мирний план - 2

          Дзинь-дзинь-дзинь.... 
          Це я телефоную Оланду.
          Здоров, Оланд! Це я! 
          Там в тебе терористи людей вбивають. Я знаю, як це припинити. У нас, в Україні те саме відбувається, і в нас вже є досвід, як з цим боротися. 
          Саме головне те, що я дуже стурбований. 
          Пропоную пропозицію. 
          Створюєте комісію у форматі "Франція - Росія - ОБСЕ - терористи" 
          Запрошуєте консультантом Порошенка Петра Олексійовича. 
          Він розробляє мирний план. 
          За цим мирним планом ти відводиш своїх поліцейських від будинків, де мешкають терористи. Навколо цих будинків створюєш 30-кілометрову зону безпеки. Просиш Росію припинити постачання зброї терористам. Оголошуєш припинення вогню.Просиш терористів не вбивати французів. Якщо вони і далі будуть вбивати французів, ти знов просиш їх не вбивати французів. І так до тих пір, поки вони або не припинять вбивати французів, або, коли всі французи не закінчаться. 
          Комісія буде збиратися в Мінську кожні два місяці двадцять років підряд. 
          Можеш не дякувати. 
          Удачі!

Від Брестської фортеці до Донецького аеропорту.

          1941 рік. Брестська фортеця. 
          На ротацію захисникам фортеці їдуть нові бійці. Колона вантажівок, бронетранспортерів зупиняється біля блок-поста гітлерівців. 
          - Хенде хох! Слезать машина! Ставать к поребрику! Откривать ящик, сумка, показивать каво везеш!Скока патрон, скока вода, скока продукт. 
          Солдати попригали з машин, стали в шеренгу, руки за голову. 
          Гітлерівці почали їх обшукувати, висипати на землю все, що було в коробках з продуктами, перевіряти кількість набоїв в автоматах. 
          - Ета чо? Вам Сталін гаваріл, что десять патрон можна? Гаваріл. А тут десять і одін. Ставай стенка, стрелять тебя буду! 
          Перевіривши таким чином всіх бійців, машини, розстрілявши тих солдат у яких кількість набоїв перевищувала домовлену між Гітлером та Сталіним, гітлерівці пропустили колону в Брестську фортецю. 
          Як тільки колона заїхала у фортецю, фашисти почали її обстріли та черговий штурм. 
          Таким чином Сталін зберігав життя своїх солдат. 
          Правда їх стало гинути ще більше, але це була неправда. Вождь не міг помилятися. 

          2014-2015 роки. Війна між Україною та Росією. Донецький аеропорт. 
          Задля того, щоб зберегти життя кіборгів, Порошенко вирішив скористатися досвідом Сталіна, і так само, як він домовився з Гітлером, так і Порошенко домовився з Путіним. 
           Вождь не помиляється. В нього є 5 канал. В нього є союзники-олігархи зі своїми засобами масової інформації.

           p.s. Да, а що, правда так було....ну там...в Брестській фортеці?





           Спільнота

Інтерфлешмоб

Інтер-флешмоб

          Колотнеча навколо ІНТЕРа ще не закінчилася? Як цікаво!! Мабуть ще багато буде шкелетів у шафі з цього приводу. 
          Це головний мур захисту, п'ять мастодонтів. Олежек зрозуміло, він там, де йому треба. Треба бути біля Бені, буде біля Бені. Ну а зараз біля Пеці...Бюджет там, ось ІНТЕР, і ще щось буде мабуть. Сірьожа, нема що і говорити, - Бак Петра Порошенка. Ну, Хфірташ та Льовочкін також зрозуміло, хазяева ІНТЕРа, кому, як не їм флешмоб шикувати. Ну і Пеця. Начебто в затінку сидить. Але ж ми ще не забули до кого він їздив перед виборами? А коли він в четвертий раз дриснув від дебатів з Юлею Тимошенко начебто на нічні посиденьки з усіма міністрами Євросоюзу, то де він опинився? Вірно, на ІНТЕРі. Чи на ICTV? Ну це менш важливо, ніж їзда в Австрію.
          Ось ця компанія і переодяглася в чисте та стала між Україною та ІНТЕРом.
          Турчинов?
          А що Турчинов. Він кінув народу кістку у вигляді вимоги "негайно позбавити ліцкзії". Народ потусується, випустить пару. покричить - "ура, вірно, забрати!", і піде пиво пити. А навздогін, йому пояснять, шо пазаконунеможна, мижеєвропейськадержава.
          Ну, і Нацрада з питань телебачення та радіомовлення. А там давно вже все на мазі. Дарма шолі Пеця корячився, тягнув туди своїх людішек? Ось вони і пожурять ІНТЕР...шоб такого більше не було...
          То ж, всім - "РОШЕНпривіт!"


           Спільнота



          
          

Двоязичний гарант

          Запитання. 
          Хто-небудь з моїх друзів і не друзів також, може пригадати хоч би один випадок, щоб я комусь дорікав, що він пише чи говорить мовою окупанта, ну, руською мовою? Щоб я когось ображав з цього приводу, плювався слиною? 
          Хвилина на згадку. 
          Не пригадали, так? 
          Я можу сказати коли я посилав нах. Тоді, коли від мене вимагали писати "нормальним язиком". Да, тоді я себе не стримував. 
          Окрім таких випадків, здається цілком виправданих, думаю ніхто не зможе мене звинуватити в оскаженілій мовній русофобії, чи щодо якоїсь іншої мови. До мене часто звертаються руською мовою, бува і англіцкою і іншими, я відповідаю своєю рідною, державною мовою, і ніяких проблем, все в порядку. Ні образ, ні матюків з одного чи другого боку нема. 
          Так, мені, м'яко кажучи, не подобається, що в моїй країні занадто сильно поширена окупаційна мова. Тому що я націоналіст. Тобто в мене є національність, - українець. І я живу в своїй країні, - Україні. Але, націоналіст, це не нацист. І я розумію тих людей, які не знають державної мови, або не можуть ії вивчити, або ще якісь причини. В решті-решт, я і сам 40 років свого життя був руськоязичним(тьфу, прости Господи, ну і статус...). Тим більше, що кожна людина на Землі, має повне та невід'ємне право говорити на тій мові, на якій хоче. Але.... 
              Але, якщо вона не займає якоїсь посади в державному апараті. 
              Як ми знаємо, поки що вся Земля поділена на держави. Можливо, колись цього поділу не буде. Можливо. Але поки він є. І в більшості своїй, ці держави моноетнічні.Навіть якщо держави зникнуть, то нації все рівно залишаться. І мови їхні залишаться, і культури. Тому що це скарб. Скарб не тільки кожної нації, це скарб всієї Землі. І цей скарб буде знаходитися під захистом і нації і всього людства. 
             Поки цього не сталося, мова знаходиться під захистом її носія, власне нації, і держави, яка створена нацією. В Україні сама нація поки що мляво захищає свою мову. Але їй вистачило розуму зобов'язати державу, яку вона створила, користуватися тільки мовою нації, державною мовою. Не забороняючи Громадянам держави, які не займають державних посад, незалежно від національності, розмовляти тією мовою, якою вони хочуть. 
              І я, українець, а українців в Україні більше 80%, погоджуюся з такими правилами. Я, бляха муха, толерантний! Можливо занадто, але нічого не поробиш, який є, такий є.
             І ось вчора по ТВ виступав один з чиновників держава Україна. Цих чиновників, до речі, призначаємо та обираємо ми, Громадяни України. Саме їх ми зобов'язали користуватися на своїй чиновницькій, державній посаді, тільки державною мовою. Більше того, саме на цього чиновника, що вчора виступав, Порошенка, покладений обов'язок слідкувати за дотриманням Конституції, одним з розділів якої, а саме стаття №10, говорить - "Державною мовою в Україні є українська мова".
            Я не дивився його виступ вчора. Я не хотів, щоб ця людина була призначена, або обрана на будь-яку державну посаду. Тим більше на ту, на якій зараз знаходиться. І не тому, що він чимось мені не подобається, а тому, що він не буде захищати мою державу. Окрім того, що він манкурт Золотої Орди, він людина без принципів, його цікавлять тільки гроші. А моя країна, Україна, для нього тільки територія, яку він використовує та набиває свої бездонні кишені.
            Да, так я читав, що він вчора виступав і на мові, яка не є державною мовою. Тобто, він порушив Конституцію. Нахабно порушив обов'язок по захисту державної мови, який поклали на нього ми, Громадяни України.
           Можливо він таким чином хоче показати свою толерантність(хоча, яка у бариги та манкурта толерантність), але це не входить в його обов'язки. В даному випадку, толерантність демонструє носій української мови і української державності, сама українська нація. Навіть занадту толерантність, але, це її право, а не цього чиновника.
           В мене багато епітетів щодо цього чиновника та його дій на цій посаді, але я утримаюся, продемонструю ту саму толерантність.         
           Просто констатую, що він в черговий раз образив та наплював на українців та на нашу державу.


  

          Спільнота
  

Предновогоднее, терпеливое. Личное.

Вчера был ужасный день, ледяной дождь на мою воспаленную спину откинул на месяц назад весь процесс лечения. Горячий душ, растирки, двойная-тройная доза таблеток. Но факт есть факт. В НГ вхожу в минусе. Очень, очень обидно после всех усилий и денег вложенных в проэкт "Допплер оживи снова" оказаться снова в глубине жопы.

Хотя не в деньгах счастье. Ну ушло тыщи четыре за месяц на таблы всякие. Ну пропало лечение даром. Ну надо начинать заново. Мелочи. Пока жив.

Сегодня приносили пацана (еще года нет) с диагнозом Запорожским "камень в желчном пузыре". По этому поводу было назначено офигенное лечение и пришли на контроль. Увы, ребенок на осмотр не дался - начал выдавать признаки истерии еще в коридоре. В итоге даже раздевать не пришлось. Впрочем, я сразу так и сказал - не мучайте ребенка, даже не пытайтесь. Все равно ни хрена хорошего не выйдет, просто доведете до истерики настоящей. Так и вышло. Невзирая на то, что между нами и ребенком расстояние было метра полтора и ни разу его никто даже не потрогал - ушел в глухую истерику.

Под эти вопли попытался рассказать, что не надо мучить его сейчас и, скорее всего, этот диагноз ошибочный или сильно преувеличен.

Потом, когда они ушли, я ради интереса проштудировал таки труды британских ученых на предмет ЖКБ у детей раннего возраста. Только в качестве казуистики. Не чаще орфанных болезней. Да и клиника должна быть. Да и то - это не камни, а кристаллы или сгустки. То, что называется "дисхолия".

Про Навального не буду в принципе. Потому, что это даже не смешно.

Сегодня тоже очень замерзли. Под ногами гололед. Таблеток нужной дозировки в аптеках нет - пришлось покупать те, что есть и по частям. Впрочем, я уже говорил про это. Но очень замерзли, пока искали таблы.

И елочку не купили. Вообще никакую. Да и настроения всречать НГ тоже нет. Лягу завтра спать часов в восемь вечера и проснусь уже в Новом, надеюсь, не таком хуевом году. Хотя это называется "дурень думкой богатеет". Следующий год будет в сто раз хуже и никуда от этого не деться.

И еще - смотрел вчера прессуху Порошенка. Даже Путин отдыхает. Многому научился, далеко пойдет. Но не долго. Или не далеко.

Про картинку объясню завтра или после НГ. Просто дозрел до чтения Торы и Корана (в прозе и в единственном оригинальном стихотворном варианте).
Map

Проблема України



"Проблема України в тому, що нею завжди керують люди, яким вона зовсім не потрібна..."
-- Михайло Грушевський.

Мадам Гонтарева

          Мадам Гонтарева вразнос пішла. Щосекунди новина від неї. Ліпить, що в голову взбреде.
          Власне, має право.Ця мочалка має дах від Порошенка та Верховної Ради.
          Якщо хтось думає, що Верховна Рада якось ії прижучить, то скоріше позбудьтеся цієї надії. Щоб зайвий раз не плюватися та не хапатися за серце.
          Ну, пецін Бак та сенін Фронт нічого не будуть робити, поки не буде команди. А ії не буде, вчора Порошенко перевів стрілки на паніку.
          А для створення фону незалежності Ради та справедливості, існує пан Ляшко. Це для нас, для народу. 
          І багато хто радіє, - ось Ляшко їй дасть!, який Ляшко молодець!...
          В кримінальних колах є свої касти та статуси. Ну це всі знають. Коні, шестірки там...шлепери, про що нам колись повідомив один з наших Президентів...)))
          А ще є "танкіст". Це той, хто кидається на жертву та кричить "дай я його порежу...дай я йому горло перегризу!". "Дай", це власне звернення до пахана, щоб він дозволив.
          В фільмах є такі типажі. Промакашка з "Места встречи...", Баклан з "Холодного лета 53-го"
          А в Раді це Ляшко. 
          Як тільки він не ізгалявся над Гонтаревою. Голосно, в мікрофон, на всю Раду вимагав привести ії на екзекуцію, паскудою ії називав. 
          І все нуль на масу. У Гонтаревої навіть брова не смикнулася.
          Але "танкіст" Ляшко в тренді, Рада поза підозрою.
          Так що, буде Пеця, буде і Гонтарева. Або Гонтарева-2, це не суттєво. Ну, і Ляшко біля них. Димова завіса.
          "Залиш надію, всяк сюди входящій" 
          Це про сьогоднішню Верховну Раду. Як і очікувалося, вона виявилася ще гірше, ніж попередня.
          Так, є Тимошенко та Батьківщина. Але ж 19 бійців. Самі розумієте. Проти 431 ляшків, порошенків, яценюків, гопків, шуфрічив, бойків....

           Хотів про Гонтареву, а вийшло про Верховну Раду.)))) Ну, як вийшло, так і вийшло...