Брати Капранови, для УП _ Середа, 29 лютого

Дивні люди наші політики – ще не стартували чергові перегони, а вони вже взялися наввипередки відганяти від себе потенційних виборців. Взяти хоч би інцидент "Свободи" з Гайтаною – ну хто їх за язика тягнув? Хіба Гайтана представить українську пісню гірше за торішню співачку з дивним іменем Альоша? Чи вона є меншою українкою, ніж Сердючка? Та й взагалі, чи варто серйозним людям обговорювати Євробачення? 

До речі, у "вищої ліги" вистачило розуму промовчати, бо вони знають, що правильної відповіді у подібних питаннях не існує. А от молодь не втрималася і вляпалася по самі вуха. Віталій Кличко: "Україна для українців" – це не наша ідеологія, і ми її ніколи не сприймемо". Звісно, поєдинок з Чісорою нелегко дався нашому чемпіонові – але ж радники на той ринг, здається, не виходили! Україна – не для українців, це ми вже зрозуміли. А для кого? Для китайців? Щоб не вибили зубів, боксери вставляють собі капу. Яку б таку капу вигадати для політиків, щоб не верзли дурощів? 

Але з іншого боку, расова тема у нас останнім часом старанно педалюється – навіть ролик в телевізорі запустили, де китаєць грає на бандурі, араб на сопілці, а наш Фома підспівує. Толерантність пропагує. Тобто тема все-таки актуальна. А раз так, то політик мусить щось з цього приводу "на гора" видавати.

Нещодавно довелося чути по радіо Ера розмову з організаторами згаданої рекламної кампанії. І що здивувало – серед додзвонювачів не було ЖОДНОГО, хто б їх підтримав: і російськомовні, і україномовні слухачі в один голос твердили, що ввечері по вулицях небезпечно ходити всім, що українців у міліції катують не менше, ніж темношкірих, і взагалі, що все це – банальна спекуляція.

Чесно кажучи, ми дуже сумніваємося, що активні слухачі радіо Ера – виключно ксенофоби чи расисти. А це означає, що пропагандисти толерантності чогось не врахували у своїх зверненнях.Ну гаразд, можливо, слухачі популярної радіостанції, а з ними й усі українці нічого не розуміють. Але останнім часом і Європа на цьому фронті стала поводитися незвично. Зокрема Франція та Німеччина, відкрито заявляють, що політика глобальної мультикультурності провалилася – треба, мовляв, вигадувати щось інше. Отакої. 

До речі, уважний читач може і згадати, що провал європейської національної політики не є такою вже несподіванкою. Його давно вже пророкували дехто з інтелектуалів. Щоправда робили вони це здебільшого тихо, щоб не нарватися на звинувачення у ксенофобії. А причина провалу до смішного проста. Вона захована у слові ТОЛЕРАНТНІСТЬ. Тому що це модне іноземне слово по-нашому означає просто терпець. 

Вперше наочно відчути, що з цим терміном не все гаразд, нам довелося під час представлення програми з підтримки толерантності в Україні посольством королівства Нідерланди. У програмі йшлося передусім про євреїв, голокост і цілком традиційні речі. Все коректно і по-міжнародному офіційно.

Коли раптом слова просить молодик, який рекомендується як представник центру сексуальних меншин. Він бере мікрофон і заявляє, що захищати євреїв і не захищати при цьому сексменшини – це не толерантно. Більше за те – це ганьба на всю Європу. Ну і так далі. Голландці, треба сказати, дещо стушувалися від такої постановки питання і навіть почали виправдовуватися, а у нас зовсім закрутилося в голові.

Зачекайте. Як таке можна ставити на одну дошку? Євреї – один з найдавніших народів світу, їм ми завдячуємо Біблією і врешті самим християнством, яке стало основою всієї європейської культури. А сексменшини – не народ, не національність навіть, а просто люди, зі специфічними інтимними смаками. 

Слово "толерантність" взагалі викликає неймовірну кількість спекуляцій. То Валід Арфуш іде з телестудії через те, що журналіст повідомив, де той народився. Наче народитися у Лівані – це якийсь гріх. А то Ірина Білик, яку освистали за російські пісні, заявляє про прояви расизму. Ну що тут скажеш? Хіба те, що білявки – це не раса. 

Україна – багатонаціональна країна. Нас не треба вчити співіснуванню з іншими народами, а тим більше за гроші іноземних фундацій. Сотні років ми жили пліч-о-пліч з болгарами, кримськими татарами, молдаванами, караїмами, євреями, ви не повірите, але без рекламних роликів.

І сьогодні живемо – а якщо болгарський культурний центр нищать у Одесі, то це роблять зовсім не українці, а місцева влада і бізнес, які в українськості звинуватити аж ніяк не можна. Бо наша влада – ворог усіх людей, незалежно від національної приналежності.

Згадайте, до речі, що коли якийсь там закордонний пісенний конкурс виграла кримська татарка Джамала, ані "Свобода" ані хто інший слова не сказав на цю тему. Не такі ми вже насправді й погані.Чому ж тоді раптом загуло: толерантність, расизм, терпимість? 

Перше, що спадає на думку – це свідома провокація стосовно націоналістичних політиків. Ну, мовляв, давайте, демонструйте свою людожерську сутність! Серйозні люди, звісно, на це не купляться, а от дрібнота...

Друге, що це – реінкарнація старої радянської казочки про "у вас негрів б’ють". Може хтось пам’ятає, як проблемами расизму намагалися затулити безнадійне відставання СРСР від капіталістичного світу. Тепер же, здається, у такий нехитрий спосіб хочуть відсунути на задній план той факт, що б’ють у нас в першу чергу все-таки українців. Згадайте Індила, який зовсім не китаєць, згадайте тисячі, що їх піддають тортурам міліціонери і десятки тисяч, що їх грабують гопники – українців, росіян, молдаван, кримських татар... 

Проблема не в тому, що у нас б’ють виключно мігрантів. Біда в тому, що у нас взагалі б’ють людей, що у нас міліція складається з катів та садистів, що у нас при владі урки, і що прокурори співають "Мурки". 

І тому на тлі усіх цих щоденних звірств пропаганда якогось окремого ставлення до людей з іншим кольором шкіри викликає рівно протилежну реакцію: значить, їх – не можна, а нас – будь ласка? 

Влада захищає російську мову від "неймовірних утисків", спокійно спостерігаючи, як гине караїмська, кримчацька, урумська, і одночасно з телевізора закликаючи любити арабів... Що й дивуватися, що подібна пропаганда тільки викликає ксенофобські прояви і розширює їхню аудиторію. 

Нам здається, "терпимість" – це зовсім не те слово, яке треба застосовувати до чужих культур. Бо з одної сторони воно принижує їх: що ж такого незручного чи поганого є у кольорі шкіри чи мові, що треба переконувати це "терпіти"? А з іншого боку – принижує нас: нехай приїжджі роблять, що хочуть, а ви – терпіть! 

Звісно, питання співіснування різних культур є складними. Але вони зовсім не вимірюються терпцем –а тільки співпрацею. Українці мають досвід такої співпраці не найгірший у світі. Більш за те, ситуація виглядає значно простішою, коли розглядаєш питання співіснування націй в Україні на прикладі конкретних людей. 

Згадайте хоч би Мустафу Найєма, який ніколи не нітився власної національності і знає державну мову краще за прем’єр-міністра. Який працює для України навіть попри погрози з вуст президента. І поставте поруч з ним того ж таки Арфуша, який нітиться країни свого народження і плювати хотів на державну мову попри те, що керує державним інформаційним ресурсом.

Реальним механізмом співіснування людей різних національностей є зовсім не толерантність, а культурний діалог. І сумно, що багато хто з політиків плутає ці поняття. Ну а для культурного діалогу перш за все потрібно, щоб обидві сторони були носіями цієї самої культури. Гопники, бидло і більшість політиків для цього не підходять – і не через колір шкіри. 

Друга особливість культурного діалогу – взаємність. Ти цікавишся нашим і презентуєш своє. Хіба таке викликає агресію? Звичайно, є в Україні персонажі, які вважають власну культуру чимось особливим – вище Лаврської дзвінниці, – а нашу ігнорують або й відверто зневажають. Наприклад, депутатка Олена Бондаренко, яка наполегливо бореться з "поганою" українською музикою в ефірі. Навряд чи це може спонукати до діалогу. Скажемо навіть більше. За будь-якого кольору шкіри такі люди не заслуговують з нашої сторони навіть на терпимість і мають бути видворені прямісінько на батьківщину своєї "високої" культури. 

І третє. Культурний діалог будується на єдиному фундаменті – тобто зрозумілій усім мові та прийнятною для всіх системі цінностей. Просто для того, щоб сторони розуміли одна одну. 

Якщо ми із вами – люди державного мислення, то легко зможемо розповсюдити сказане і на стосунки між корінними національностями нашої країни. Тоді це буде вже не діалог, а полілог. І для нього потрібна наявність власне самих культур, взаємність інтересів і спільний фундамент для спілкування. 

Що такого складного у цій моделі, що політики не можуть розібратися? Вони не розуміють, що таке культура? Цілком можливо. А з іншого боку іноді читаєш міркування олігарха-депутата Фельдмана з приводу міргантів і в голову починають закрадатися підступні думки. Може, це все не просто так? Розкрасти заводи, розкрасти землю можна, та як захиститися від людей, що живуть на ній? Бо в них є голос на виборах,а на крайній випадок – вила. 

От і просуває хтось потрошку такий проект: нехай українці їдуть працювати в Португалію, а на їх місце можна завезти китайців. Китайці невибагливі, дешевші та слухняні – і на виборах не голосують, і за вила не візьмуться. Тому створюються максимально несприятливі умови для роботи українців в Україні і спрощується виїзд. А для прикриття – у телевізорі китаєць з бандурою та араб із сопілкою. Звикайте. 

Україна – для китайців, Португалія – для українців? Те, що не вдалося зробити Голодомором і Сюргюном, забезпечимо під прикриттям толерантності? 

Звісно, усе це фантазії, але фантазії ці виникають не тільки в наших головах. І причина їх виникнення – не міфічна "українська ксенофобія", якої ніколи не було і бути не могло, враховуючи традиційний поліетнічний склад нашого населення, а відсутність відповідей на стратегічні питання, які ставить перед Україною життя.

Владці, зайняті розкраданням народного добра, не мають часу – та й навіть розуміння – аби бодай сформулювати проблеми, від яких залежить майбутнє нації та країни. Як нам бути з міграцією?

Чи має Київ-етнічний перетворитися на Париж чи Москву, а чи все-таки краще триматися шляху Варшави? Як зберегти себе в умовах відкритості кордонів? І врешті-решт як при обмеженості ресурсів та загрозі перенаселення, про які невпинно нагадують науковці, зберегти свою, їй-бо не найгіршу частину планети Земля? Ту саму, яку доручив нам Господь. І одразу виникає питання – а чи повноважна взагалі будь-яка влада вирішувати питання міграційної і культурної політики? І одразу відповідь – навряд чи. І не за Конституцією, а по суті. Не може Янукович відкрити кордон для в’єтнамців, навіть якщо у нього буде 450 голосів у Раді. Єдина легітимна міграційна політика – це схвалена народом – а точніше, усіма корінними народами України. 

Спроби перевищення повноважень у цій сфері завершуються просто і страшно – погромами. Бо національна міграційна політика не диктується продажним Конституційним судом, а народжується як результат щоденної культурної взаємодії різних народів між собою. 

Тому замість прикриватися посиланнями на Європу десятирічної давнини чи Москву теперішню, кожному, хто хоч трошки турбується про майбутнє – власне чи нащадків, щодня і щослова треба формувати навколо себе простір культурного діалогу. 

По-перше, самим не нітитися ні власної раси, ні нації, ні культури. По-друге, не пробачати неповагу до інших, так само, як і до себе. По-третє, відбирати для спілкування тих, хто здатен на взаємність і не витрачати часу на нездатних. 

Ну і останнє. Шукаючи для діалогу спільної культурної основи, варто триматися подалі від стандартів пострадянського інформаційного простору –денаціоналізованого шлунково орієнтованого совка. Бо саме така от "біомаса" є світоглядною основою більшості сучасних політиків. І всі ми аж надто добре бачимо, що з того виходить.

З лютого 2012 року розпочинається проект «Відродження ініціатив в селах та малих містах України». Проект буде реалізований за підтримки "Міжнародного Фонду Відродження". Організація ГЦ «Ділові ініціативи” оголошує про початок проекту “Відродження ініціатив в селах та малих містах України ” та запрошує до участі представників громадських організацій та активістів з сіл, селищ та малих міст: Кримського, Східного, Центрального та Західного регіонів України. Проект підтримують програми «Схід-Схід: партнерство без кордонів» та «Громадянське суспільство та належне врядування » Міжнародного фонду Відродження. Мета проекту – поширення успішного досвіду громадської діяльності та найкращих практик самоорганізації в малих громадах Західного, Центрального, Східного та Кримського регіонів України. На думку ініціаторів, проект сприятиме обміну досвідом у сфері самоорганізації місцевого населення, окресленні та вирішенні проблем сіл та малих міст України, створення нових громадських об’єднань та мережування між ними. У межах проекту буде проведено 4 семінари-обміни у м. Івано-Франківську та в селі Старий Лисець, орієнтовна дата проведення заходу з 27 по 30 березня. Орієнтовну програму семінарів ми надішлемо Вам на електронну скриньку. Учасників заходу буде відібрано серед представників громадських організацій та активістів з сіл, селищ та малих міст: Кримського, Східного, Центрального та Західного регіонів України ( по 5 осіб з кожного регіону) Загальна кількість учасників – 20 осіб. Для участі у семінарах-обмінах слід заповнити    анкету   . Анкету слід надіслати до 01.03 2012 року на електронну пошту: [email protected]. Про результати відбору Вас буде повідомлено до 12.03.2012. Витрати учасників семінарів-обмінів на проїзд, проживання та харчування відшкодовують організатори. Відповідальна особа: 
Біла Наталія Сергіївна Контактний тел..:             +380976994066       e-mail: [email protected] skype: Nataly_s90

Дорогие друзья! Убедительная просьба - держите за нас кулаки, молитесь, ну или просто (нужное  подчеркнуть) пожелайте нам удачи. Ибо в эту субботу мы выпускаем в свет нашу первую ласточку в рамках проекта получившего название "Єдина Країна". О проекте в целом (дальнейших планах, идеях и т.д.) я непременно расскажу немного позже.... В субботней же концертной программе примут участие детские и юношеские хореографические коллективы столицы и региона, а так же многократные победители и призеры международных турниров - члены знаменитой киевской "Березили" (танцы на колясках) и другие... Ведущая Власта Шовковская. Итак! В субботу,19 ноября 2011 года. мы с нетерпением ждем Вас по адресу:          г.Киев, ул.Алма-Атинская, 109, Дворец культуры Днепровского района...          Начало в 13.00, вход свободный...

Присоединиться к событию

Уважаемые посетители, и покупатели. Наш проект на данный момент на реконструкции, проводятся всевозможные технические работы, по этому нынешний сайт работает не стабильно. Мы приносим извинения за неудобства. Многие говорят, что наш проект развалился, это не так, а как-раз наоборот, мы растем и развиваемся, и переходим на новый этап. В ближайшее время вы увидите большие перемены. Надеемся на понимание.

С уважением, команда AVIC.

В моем живом журнале стоит небольшая табличка, в которой цветными шрифтами, будто мелками на летнем асфальте, написано, откуда ко мне приходят гости. Вхожу утром в сеть, и – ага, Брюссель, Лондон, Минск, Челны, Никополь (в Никополь, пожалуй, влюблюсь только из-за названия), Харьков, Актау, Новосибирск.

Читать полностью »

Хто хоче легко і швидко навчитись, Як бути стильнішим і красивішим, То час не марнуйте і не вагайтесь - До показу моди скоріш приєднайтесь! Цей показ для всіх - для звичайних людей Там буде багато цікавих ідей Приходь, подивись, новому навчись, А потім із друзями поділись! (-:

http://vk.com/moda_dp

http://moda.k12.dp.ua/

Бал Кохання та Містики показав, що ми всі вміємо виглядати дуже гарно, коли цього потребують умови, але за словами більшості дівчат, хлопці дуже рідко задаються питанням свого зовнішнього вигляду.

У пошуках рішення цієї проблеми креатив-група Квесту К12 вирішила провести цікавий, гарний, яскравий захід, під назвою "Показ соціальної моди від К12"

Підготовка до події:

Збираємо тих, хто бажає проявити свої здібності у дизайні, стилістиці, перукарстві, візажі, та макіяжі, щоб вони змогли на практиці реалізувати свої творчі фантазії, мрії, задуми, і щоб цього разу їм не заважали, ані страхи, ані сумніви, ані відсутність досвіду - бо за їх навчання візьмуться професіонали усіх галузей!

А також тих, хто хоче бути моделями - звичайні хлопці та дівчата, які, можливо ніколи в житті цим не займались, але (впевнений) колись про це мріяли - вийти на сцену в новому образі, навчившись гарно себе продемонструвати, отримати посмішки та оплески від гостей, грамоти від організаторів і можливо навіть якісь пропозиції по роботі, або по кар'єрі у світі моди.

Будуть запрошені професіонали з усіх галузей, які стосуються моди, і декілька тижнів приділяємо на те, щоб підібрати кожній моделі свій стиль для виступу, провести всі необхідні майстер-класи, тренування, навчання для всіх учасників і ... Назустріч великому місту!

На зараз в розважальну програму заходу увійшло досить багато унікальних та оригінальних ідей і пропозицій, які вже починають готуватись до втілення, але на мою думку, програма буде ще розширюватись та доповнюватись! Це буде яскраво, видовищно і має бути навіть ще більш блискучою подією, ніж Бал, адже ми розвиваємось, і кожен наступний проект, звичайно, має бути кращим за попередній!

Такі заходи - це не нове. Я вже чув і бачив, як до показів моди запрошуються звичайні люди, якім допомагають підібрати щось гарне та нове для свого стилю, і це завжди подобається публіці.

Це буде цікавим досвідом, і обов'язково піде на користь усім учасникам. Впевнений, цей захід справді допоможе реалізувати свій потенціал та здійснити давні мрії!

Проведення показу планується на середину-кінець травня, коли вже буде достатньо тепло і погода більш-менш стабільна. Місце проведення, Набережна, в районі цирку. У вихідний день (головне ще підгадати з погодою).

Кількість учасників - приблизно по 3-5 людей в кожній з номінацій: - візажист; - стилист; - перукар; - дизайнер одягу; і ще 15-20 моделей з дівчат та хлопців. Разом всіх учасників буде близько 50...

ЗВЕРТАЮ УВАГУ!!!! Кількість учасників - досить обмежена! Тому, щоб не прогавити свій шанс, потрібно поквапитись... і стати першими та найкращими!!!

Запрошуємо помічників і просто всіх, хто хоче приєднатись до події!Детальніша інформація - на форумі Квесту К12 (доступ мають тільки активні учасники Квесту), а також в групі ВКонтакті: http://vk.com/moda_dp та незабаром на офіційному сайті проекту: http://moda.k12.dp.ua

Актуально для всіх!!!

Итак. Каждый город неповторим в своих проблемах, и одновременно похож ими же на все остальные города. Принято считать, что в Днепропетровске проблемы с общественным транспортом стоят острее, нежели в других областных центрах. Действительно: с каждым днем маршрутки ходят всё реже, а публикации о необходимости повышения стоимости проезда - учащаются. И кажется, что у города нет не только полноценного метрополитена, развитых автобусных или троллейбусных линий - но и какой-либо альтернативы создавшейся ситуации тоже нет. 

Днепропетровчане даже и не мечтают о круглосуточном и комфортном транспорте. В то же время, каждое утро тысячи автомобилей выезжают из своих гаражей для того, чтобы везти одного-двух человек на пяти-семи местах, предусмотренных в автомобиле. Попусту тратится не только бензин автовладельцев, но и кислород, которым дышат все жители города.

Во всех украинских мегаполисах считается нормальным явлением, когда люди ловят попутный транспорт и добираются им на работу. При этом маршрутки подбирают людей только на остановках, не создавая аварийных ситуаций на дорогах. В Днепропетровске же маршрутки подбирают "голосующих" пассажиров, а водители "легковушек" не обращают внимания на людей (чаще всего - гостей города), которые пытаются их остановить.

Таким образом "маршрутчики", нарушая правила движения, разрушили культуру общественных перевозок, созданную самими людьми. Кто-то считает это правильным? Согласием здесь ответят лишь те, кому выгодна сложившаяся ситуация. Но те, кто вынуждены были до сих пор добираться на работу и с работы "утрамбовываясь" в "Богдан" или "Спринтер" - наконец-то получили шанс на глоток "свежего воздуха": 

С 12 сентября, молодежная организация "Квест К12" запустила социальный проект "ПОПУТЧИК" .

Суть проекта состоит в том, что водители авто на постоянной основе могут подвозить пассажиров на работу и с работы за небольшую плату, сопоставимую с оплатой в маршрутке. 

Водитель получает дополнительный доход, окупая стоимость бензина и автостоянки. А пассажир комфортно и быстро добирается на работу, экономя до 2 часов активного времени, которое раньше приходилось проводить в очередях на маршрутку.

Позаботились создатели "ПОПУТЧИКА" и о дополнительных выгодах. Каждый водитель, принимающий участие в проекте, сможет совершенно бесплатно получить карточку скидок от автомобильного клуба "АСА" и экономить при оплате ремонта авто, покупке автозапчастей, посещении ресторанов и т.п.

Кроме того, сейчас идёт акция. Среди первых 1000 зарегистрированных участников "ПОПУТЧИКА" будет разыгран ноутбук ASUS K50IE и ещё много других интересных призов.

Один из создателей проекта Андрей Дегтярев говорит: "Проект 'ПОПУТЧИК' может стать для Днепропетровска не только экономически выгодным, но может и сплотить горожан, повысив уровень доверия и взаимопомощи. А с хорошими соседями, согласитесь, можно ещё много хороших дел сделать." 

"В скором времени маршрутками будут ездить только льготники" - шутит Андрей. И думается нам - на самом деле пора всем уважающим себя пассажирам и автолюбителям объявить бойкот маршруткам. Пора положить конец нахальному отношению не только к пассажирам, но и к другим участникам дорожного движения.

Первый шаг для участия в проекте - зарегистрироваться на сайте www.avto.k12.dp.ua А далее - быть лучшим на дороге и уважать всех. Особенно "маршрутчиков", в жизни которых настают большие перемены. И будут они для всех - к лучшему!

( Новость взята с городского портала Город.dp.ua )

Знаете ли Вы, что каждая 3-я женщина сталкивается с непроизвольным мочеиспусканием, когда при смехе или резком движении выделяется несколько капель мочи? В Вашем окружении может найтись женщина, которая испытала это на себе. В связи с этим был создан проект «Поддержи её!», чтобы женщины узнавали, что делать в такой ситуации, и могли поддерживать друг друга. Оставляйте тёплые слова на стене поддержки http://www.podderzhu.ru/, ведь кто, если не мы, можем поделиться своими знаниями и опытом!