хочу сюди!
-
-
49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років
Замітки з міткою «політика»
Знов про Юлю.
- 16.11.18, 02:55
Аркадій Бабченко довго утримувався від коментарів з українських внутрішньо політичних питань. Немов "я не громадянин, не моя справа" і т. ін. Але баба Юля таки допекла і його. Ну що, сектанти, є що заперечити?
Итак, открыв страницу Юлии Владимировны, мы узнаем, что в стране происходит террор. Террор холодом. И предупреждение поехать собирать людей, чтобы вывести людей на Банковую.
Я сейчас оставлю в стороне вопрос о том, что в стране, пережившей и террор, и геноцид разбрасываться такими терминами может только совершенно беспринципная циничная рафинированная - черт, как бы сказать политкорректно-то - политиканша, скажем так. Не помнящая прошлого. Использующая трагедию своей страны для достижения единственной своей цели - прихода к власти.
Тарифный геноцид, террор холодом, холокост владельцев евроблях, освенцим пенсионеров... То, что разбрасываться такими терминами в стране, где стоит памятник жертвам красного террора, нельзя, вот в принципе просто нельзя - оставим этот моральный принцип в стороне.
Пойдем исключительно по логике.
Итак, в стране террор холодом.
Кто занимается террором?
Террористы.
Кто устраивает в стране террор холодом?
Власть.
Значит, в Украине - террористическая власть.
Напомните мне: "В Киеве террористическая власть, которая проводит политику геноцида и холодомора против народа Украины" - это чья риторика?
Это риторика российских антиукраинских средств массовой пропаганды.
На что направлена риторика российских антиукраинских средств массовой пропаганды в отношении Украины?
На насаждение хаоса в стране. В первую очередь - в мышлении граждан данной страны. Для провоцирования внутреннего взрыва. Для уничтожения в дальнейшем государственности.
На что направлена риторика российских антиукраинских средств массовой пропаганды в устах кандидата в Президенты Украины?
Приведите мне доводы, что не на то же самое.
Сейчас один из тех редких случаев, когда я вот просто категорически хочу ошибиться.
Я не знаю, существует ли план "Шатун", но вот это - его кристально чистое добровольное (очень надеюсь) претворение в реальность.
Что дальше?
А дальше окно Овертона.
Когда термины, употребление которых было табуированным, вызывают сначала отторжение, потом попытку опровержения (мы сейчас находимся здесь), потом входят в употребление, а потом становятся общепринятыми.
Заметьте, как всего за несколько месяцев риторика уже изменилась лавинообразно. Уже не барыги. Уже не олигархи. Уже не ворье. Уже не коррупционеры.
Террор и геноцид. Ни больше, ни меньше.
Дьявол начинается с пены на губах ангела (с).
Что произойдет еще через пару месяцев?
А все забудут, почему именно террор и геноцид. Снег растает, газ дадут, порохоботы пошагово, на пальцах, объяснят, почему именно так получилось, что именно к этому привело, кто именно был премьер-министром, когда были заложены основы этого газового геноцида - но это не будет иметь уже никакого значения. В головах останется только одно - террор и геноцид. И призыв идти на Банковую. Ну и где-то там на задворках хаотизированного сознания - компромисс, новый курс и газ по две гривны.
Что делает любой нормальный человек, когда в его стране власть захватывают террористы?
Правильно. Он начинает с этими террористами бороться. Противостояние гражданского общества и террористической власти - что может быть естественнее.
На этом моменте мы вплотную сталкиваемся с утверждением из моего прошлого поста - борьба с барыгами перерастает в борьбу с государственностью. Посредством борьбы с государством, как его проводником в жизнь.
Что делает Владимир Владимирович?
Владимир Владимирович открывает шампанское.
Наученный опытом сплочения страны против внешнего врага, отдает приказ о прекращении боевых действий. Вызывает Шойгу и шепчет ему на ухо: "Только попробуй мне, сука, отвлечь их хоть одним выстрелом". И терпеливо ждет, пока украинцы делают за него его работу.
А потом входит в раздираемую внутренними противоречиями страну, дерущуюся друг с другом против тарифного геноцида и холодового террора за газ по две гривны, забывшую, что всего в двухстах километрах сверху над ними тысячей танков нависает империя, только и ждущая такого развития событий, и напоминает, что такое настоящее значение терминов "террор" и "геноцид".
Поправьте меня, если я не прав в своих рассуждениях.
Додам ще трохи. От скажіть мені, фанати непогрішимої. Якого ваша багіня жодного разу навіть не відвідала поранених у шпиталі? А? Є відповідь? Але 100 млн на рекламу себе, коханої - запросто. І жодної копійки на поранених, армію, та хоч переселенців! Така зворушлива турбота про свій народ!
І ще - я довго був відносно терпимий до сектантів, але поступово ставлення змінилося. Зараз я до них відношуся так само, як і до неї. Тому якщо ще когось з прихильників непогрішимою з друзів не прибрав - видаляйтеся самі.
І ще - я довго був відносно терпимий до сектантів, але поступово ставлення змінилося. Зараз я до них відношуся так само, як і до неї. Тому якщо ще когось з прихильників непогрішимою з друзів не прибрав - видаляйтеся самі.
25
Про Брата і про Каїна. Поет Орлуша.
- 05.11.18, 13:35
Не то, по приказу, не то, от
души
признаний
летят гостинцы,
из
Москвы несётся и из глуши:
"Вы
- братский народ, украинцы!"
"Братья, опомнитесь!", "Слышь, хохлы,
Мы
же добра желаем!",
"Как
вы фашистами стать могли,
братья,
не понимаем!"
- Братский народ! - говорит президент,
вторят
с Лавровым Чуркин:
-
Братья вы нам, или, может быть, нет?
-
Братья, вы что, придурки?!!
"Хунта" забыта, Бандера забыт,
"Нелегитимный
парламент",
Россия
соседа призвать норовит
сдать
на "братство" экзамен:
- Помнишь, братан, как мы квасили в дым?
- Мы
же браты патамушта!
- Чо
ты, братуха, в обиде за Крым?
- На
кой тебе, брат, Алушта?
Братья не будут брызгать слюной,
ложь
пропаганды сея,
брату
на брата идти войной -
братская
ли идея?
Громче, чем все миномёты и град
матери
плач надгробный.
Впрочем,
у Каина - тоже был брат,
младший
братишка родный.
- Братьями можно быть на войне
только
в одном окопе,
братья
по крови и по родне
братьев
в крови не топят,
"братство" и "брат" - не простые слова,
тем,
кто их смысл забудет,
братьями
станут шпана и "братва",
нелюди,
а не люди.
"Братья" российские, вы бы могли
с
"братством" не суетиться?
Просто
уйдите с нашей земли,
может,
кому - простится...
Андрей Орлов
13
Так напевне й буде...
- 17.09.18, 18:29
- Критический взгляд...
Мабуть люд з аналізом в голові вже звернув увагу на те, що останнім часом українська влада зовсім забронзовіла. Забронзовіла так, що перестала не тільки щоденно працювати на підвищення рівня життя мільйонів своїх співгромадян, а навіть умудрилася забути хоча би щорічно інформувати їх про цей депривований* рівень…
Коли і оголошуються якісь статистичні дані, то подаються вони м’яко кажучи – якось сором’язливо, а правду кажучи – зовсім вже брехливо.
А про те, як людині фізично вижити на півтори-дві тисячі гривень в місяць – цього ви ніде і ніколи не почуєте!
Зате про себе, наша жадібна чиновна свинота, постійно піклується чим значно покращує середньостатистичні показники.
Ці ненаситні державні глитаї, давно навчилися ховати свої надприбутки в вигляді астрономічних зарплат, премій та пенсій в туманних повідомленнях про підвищення середньої по країні зарплатні чи пенсії.
І ось на таких дутих середньостатистичних даних, владні махінатори вміло вимальовують фіктивні графіки рівня життя українського народу. Бо тільки на таких мальовничих кабінетних картинках, можна побачити доволі непогано намальований рівень життя.
А оскільки наші забронзовілі чинуші живуть в іншій суспільній реальності і "в народ" давно не ходять, не бачать і не чують його – то такі примітивні статистичні дані вони сприймають як непогрішиму соціальну дійсність.
Хоча, можливо якраз навпаки – вони цю дуту статистичну містерію і бачать, і чують, формують та програмують?!
Бо, коли оцінювати відверте висловлювання одного з таких засліплених брехливою статистикою чинуш – "українці їдять забагато" – то нам нема чого надіятися на підвищення свого рівня життя.
І рівень, і життя – вони у нас, згідно отаких намальованих чиновних даних – уже й так не гірші ніж в благословенній Европі)))
Позаяк в чванливому чиновному розумінні народ є ненажерою – то й "спасіння утопаючих – є справа рук самих утопаючих". Народ вимушений буде шукати якісь запобіжники від неминучої загибелі.
Бо такий ненормально високий соціальний тиск у вигляді "депривованого рівня життя" може привести до смертельного державного крововиливу.
Того крововиливу – якому не зможуть запобігти профілактичні п’явки у вигляді мізерного підвищення мінімальних пенсій чи зарплат.
Оскільки добровільної згоди на рятівну соціальну операцію зарозуміла влада не дає і без примусу не дасть, то таку чиновну сліпо-глуху пихатість і ненажерливість, буде мабуть хірургічно лікувати черговий майданний кровопуск…
зі… так напевне й буде… На жаль…
* – депривація – позбавлення людини можливості задовольняти свої основні життєві потреби
17.09.18
6
Левко Лук`яненко
- 16.09.18, 11:08
У містечку Глиняни Золочівського району на Львівщині встановлена меморіальна дошка Почесному громадянину міста Глиняни, Герою України, засновнику і багаторічному Голові Українська республіканська партія Левку Лук'яненку.
7
