На блозі R@xXx натрапив на дуже важливу тему, але з коментів побачив, що ця тема тут не форумі не обговорювалася.

Ця тема є настільки важливою, тому, незважаючи на те, що, вона не вкладається у формат мого блогу, вирішив виставити її тут.
ГЕНЕТИЧНА БОМБА: http://video.google.com/videoplay?docid=-2841636693295904885#

Запитання: Зустріла в інеті такий вислів :
Кохання, це - коли не питають, куди діваються гроші. 
Хотілось би мати можливість прислухатись до ваших думок з цього приводу.

Відповідь:Ми, люди, в залежності від нашої свідомості, можемо існувати в різних площинах реальності.

Вважаючи себе буденною соціальною істотою, ми усвідомлюємо тільки звичайний буденний світ та повністю замикаємося у ньому.

Усвідомлюючи себе духовною істотою, ми розширюємо своє існування також і на духовний вимір.

Тепер по суті питання: безліч
молодих людей впевнена, що для щастя їм не вистачає грошей, а для того,
щоб їх покохали - вони повинні бути багатими. Це ілюзія, адже:

КОХАННЯ ТА ГРОШІ НАЛЕЖАТЬ РІЗНИМ РЕАЛЬНОСТЯМ

Кохання, як прояв Любові, є часткою духовно реальності, а гроші -
соціальної. Поєднуючи кохання та гроші ми сповзаємо у небезпечну
ілюзію, за яку вимушені будемо розплачуватися.

Хочу навести цитату одного дописувачів:
:
"Відповідальність за відносини з оточуючою реальністю завжди є виключно персональною."

Саме тому кожен з нас знаходить свою персональну відповідь на запитання:

Хто ми є - Неосяжні Магічні Істоти, чи просто Споживачі?

Запитання: Дуже гарно- Неосяжні Магічні Істоти. Але що правдиво відображає людину - її власний
погляд на себе чи те що є справжньою сутністю людини? Бо навряд чи
людина бажатиме бути тільки Споживачем, людина прагне бачити себе
чимось більшим. Але чи стане людина чимось більшим, лише якщо буде
прагнути так виглядати? І взагалі що робить людину - її погляд на себе,
те як бачить себе людина чи те як вона насправді виглядає?

Буду вдячний за пояснення.

Відповідь: Для того, щоб відповісти на ваші запитання, давайте розкриємо наступні тези:

Ми, люди, в залежності від нашої свідомості, можемо існувати в різних площинах реальності.

Вважаючи себе буденною соціальною істотою, ми усвідомлюємо тільки звичайний буденний світ та повністю замикаємося у ньому.

Усвідомлюючи себе духовною істотою, ми розширюємо своє існування також і на духовний вимір.

Наша свідомість нагадує собою океанську товщу води: на поверхні -
легенькі хвилі, піна та бризки, а в глибині - спокійні підводні течії.

Нас з вами привчили перебувати на поверхні - у стані звичайної
буденної свідомості. Створили штучний поплавець та прив’язали нас до
нього. Саме завдяки поплавцю ми тримаємося на плаву та не можемо
пірнути в глибину. Ми настільки звикли жити на поверхні, що забули про
існування глибини.
Поверхнею є матеріальний вимір реальності, поплавцем - наш інтелект,
який з ранку до вечора розмовляє сам із собою, а глибиною – духовний
вимір реальності.

Всі ми прагнемо змінити своє життя та стати щасливими, хочемо
бачити себе чимось більшим, змінюємо погляд на себе, але все про що ми
думаємо та мріємо залишається тільки бризками та піною.
Ми не можемо реалізувати свої бажання саме тому, що нас привчили триматися на поверхні Реальності.

СПРИЙМАЮЧИ СВІТ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ІНТЕЛЕКТУ ТА УСВІДОМЛЮЮЧИ СЕБЕ БУДЕННИМИ
ІСТОТАМИ, МИ ЗДАТНІ СПРИЙМАТИ ЛИШ ПОВЕРХНЮ РЕАЛЬНОСТІ ТА ІСНУВАТИ У
БУДЕННОМУ СВІТІ.

Виникає запитання: якою мотузкою ми прив’язані до поплавця– інтелекту?

Роль мотузки тут виконує явище, назване психологами ідентифікацією, яке
показує, ким ми себе усвідомлюємо.

Доки ми усвідомлюємо себе Буденними
Людьми - ми залишаємося прив’язаними до інтелекту, усвідомивши себе
Духовними Істотами, ми звільняємося від нього та виходимо за його межі.

Вихід за межі інтелекту на психологічній мові можна назвати інтелектуальною трансценденцією. Слово трансценденція означає – вихід за межі.

Наступне питання: що означає – усвідомлювати?

Усвідомлювати не означає вважати себе кимось. Ми можемо фантазувати,
уявляючи себе будь-ким. Ми здатні навіть іноді вірити у свої фантазії,
але все це не має відношення до усвідомлення тому, що:

УСВІДОМЛЮВАТИ – ЦЕ БУТИ АБСОЛЮТНО ВПЕВНЕНИМ, ХТО МИ Є.

У книзі „Чапаєв і Пустота” Віктора Пєлєвіна є така історія про усвідомлення:

Чапаєв з Пєтькою сиділи у лазні та пили самогон.

Чапаєву був підпорядкований загін вояків, що складався з
революційно налаштованих ткачів. Ткачі перепилися та підняли бунт, вони
оточили баню, підпалили її та почали стріляти у вікна.
Опинившись у небезпеці, Чапаєв сказав:  Пєтя, тепер ти, або загинеш, або досягнеш усвідомлення.

Розбилася шибка, спалахнув вогонь, засвистіли кулі і тут Пєтька голосно та радісно розсміявся.

Зрозумів, - вигукнув він, - я все зрозумів!

Ці люди,...  вони думають...,  вони дійсно думають , що вони ткачі.


Так, - відповів Чапаєв, - але вони не просто думають, вони знають, що вони ткачі.

Виникає ще одне запитання: як досягнути свого усвідомлення?

Ми вже визначили, що усвідомлення не є інтелектуальним процесом. Навіть
навпаки, це щось таке, що виникає за межами інтелекту.
Тому розмови,
логічні пояснення, інтелектуальні ідеї тут безсилі.

Досягти
усвідомлення можна через взаємодію із своїм тілом, серцем, тонкими
центрами сприйняття.

Саме тоді, коли ви вперше відчуєте захоплюючу радість від відкриття свого Серця, ви нарешті усвідомите: ХТО ВИ Є НАСПРАВДІ.

З Повагою,...

Забудьте о Споке и других книгах по уходу за ребенком. Вот как действительно подготовиться стать родителями.

1. Женщины: для подготовки к материнству наденьте халат и поместите в него спереди мешок фасоли. Оставьте на девять месяцев. После указанного срока отсыпьте процентов десять фасоли. Мужчины: чтобы подготовиться к отцовству, отправляйтесь в ближайшую аптеку, высыпьте содержимое бумажника на прилавок и разрешите продавцу взять, сколько нужно. Затем поезжайте в супермаркет и договоритесь, чтобы вся ваша зарплата прямиком перечислялась в их центральную контору.

2. Чтобы почувствовать, какими станут ночи, проделайте следующее упражнение. Ходите кругами по комнате с пяти до десяти вечера с мокрым кульком весом от 3 до 6 кг.В22:00 положите кулек, поставьте будильник на полночь и отправляйтесь спать. Проснитесь в двенадцать и до часу ходите с кульком кругами по комнате. Поставьте будильник на3:00. Поскольку заснуть вам не удастся, встаньте в 2:00 и что-нибудь выпейте. В 2:45 отправляйтесь в кровать. В 3:00 вместе с будильником встаньте. Пойте в темноте песни до 4:00 утра. Поставьте будильник на 5 часов. Встаньте и приготовьте завтрак. Повторяйте в течение года. Выглядите счастливыми.

3. Удалите мякоть из дыни, проделав сбоку небольшое отверстие, размером с шарик для настольного тенниса. С помощью бечевки подвесьте к потолку и раскачайте из стороны в сторону. Возьмите миску размоченных кукурузных хлопьев и пытайтесь засунуть их ложкой в раскачивающуюся дыню, подпрыгивая, как кузнечик. Продолжайте, пока не закончится половина миски. Оставшееся высыпьте себе на колени. Теперь вы готовы кормить годовалого карапуза.

4. Чтобы подготовиться к первым шагам малыша, перемажьте вареньем диван и занавески. Длинные занавески оборвите вместе с карнизом. Надкусите рыбную котлету, положите за музыкальный центр и оставьте ее там на пару месяцев.

5. Научитесь одевать маленького ребенка. Купите авоську и живого осьминога. Постарайтесь засунуть осьминога в авоську так, чтобы ни одно из щупалец не высовывалось наружу. Время на выполнение - все утро.

6. Приготовьтесь выйти гулять, затем подождите у ванной полчаса. Выйдите на улицу. Зайдите обратно. Выйдите.Снова зайдите внутрь. Выйдите и пройдите по дорожке. Вернитесь. Опять пройдите по дорожке. Пять минут очень медленно идите вдоль дороги. Каждые десять секунд останавливайтесь и рассматривайте окурки, остатки жевательной резинки, грязные бумажки и дохлых насекомых. Идите обратно. Громко кричите, что с вас достаточно и что вы уже больше так не можете. Добейтесь, чтобы соседи уставились на вас. Вы готовы попытаться вывести малыша на прогулку.

7. Забудьте про спортивные автомобили и купите себе семейную модель. Не надо думать, что она будет стоять перед домом чистенькая и сверкающая. Семейные машины так не выглядят. Положите в бардачок рожок шоколадного мороженого и оставьте там, пока не растает. Заклиньте монетой окошко для кассеты в магнитофоне. Над задним сидением раскрошите полный пакет шоколадного печенья, на полученное крошево вылейте большую бутылку Кока-Колы. Проведите детскими граблями по обеим сторонам кузова. Вот так, отлично!

8. Отправляйтесь в супермаркет, захватив с собой наиболее похожее на дошкольника существо. Идеально подходит взрослый козел. Если планируете завести несколько детей, возьмите соответствующее количество козлов. Покупайте ваш обычный ассортимент товаров на неделю, не выпуская козлов из видимости. Платите за все, что козлы съедят или поломают.

9. Всегда повторяйте все, что вы говорите, по крайней мере, по пять раз.

Коментар: Бути психологом, як на мене, - надзвичайно нудно
: мусиш читати якісь лекції, писати довгі пости, бесіди, розжовувати, пояснювати, навіть якщо це для тебе позавчорашній день.

Відповідь: ЗОВСІМ НЕ ТАК! Розкажу трохи про себе.

Завжди у своєму житті, я відчував, що поруч існує якась таємниця,
розкриття якої наповнить мене щастям. Я був впевнений - таємниця
існує, і наполегливо шукав. Спочатку я шукав її у книжках, потім у музиці, у мистецтві.

За своє життя я прочитав купу книжок. Знаєте, які книжки були в
радянські часи? - про "справжніх" радянських людей, "Як гартувалася
сталь", про партизан, досить нудна класика, яку ти намагаєшся відчувати цікавою. Потім перейшов на зарубіжну літературу, читав кожного автора повністю. Іноді зустрічалося щось справжнє, це відкликалося радістю, і я захоплювався.

Читаючи книжки, я завжди відчував в середині якийсь напрямок. Це
були запитання, які вимагали відповіді. І хоча прямих відповідей у
книжках не було, я помітив, що через якийсь час (іноді через три,
п'ять, десять років) приходили відповіді.
А іноді, траплялося несподіване: пам'ятаю, як за читанням книжки (іноді так буває - читаєш та одночасно думаєш про своє) зі мною трапилося незвичайне переживання. Це було бачення свого життя спочатку у вигляді неясної картини, наповненої темрявою. Потім щось освітило
цю картину і я побачив одночасно відповіді на всі мої запитання. З того моменту у моє життя прийшли світло, розуміння та радість.

Найперше, чого мені захотілося - поділитися цією радість з іншими.
У сусідній школі я створив клуб для старшокласників. Кожний тиждень ми збиралися у класі та спілкувалися до вечора. Школярі розказували, що від нашого спілкування на душі ставало весело, це відчуття зберігалося у них два-три дні, і потім згасало. Ми стали друзями.

З часом у моє життя приходили нові знання, які приносили з собою бажання жити, радість, та прагнення поділитися цією радістю.

Останнім часом, раз в два-три роки, я разом з дочкою (вона також
психолог) читаю для студентів спецкурс "Процесуальна психологія". Я
намагаюся передати студентам бачення світу, як живого захоплюючого, наповненого любов'ю процесу.
А потім, коли лекція закінчується, і студенти повз мене виходять з
аудиторії, я дивлюся на них та бачу , як деякі з них на тонкому плані
відриваються від своїх тіл та підбігають до мене. Тоді я зву їх до себе
та обіймаю, і після цього обніматися підходять інші. Як сказала одна
студентка на практичних заняттях: мене ваша психологія не цікавить - я прихожу на заняття тільки по-обійматися.

Коли читання лекцій, писання довгих постів, бесід, розжовування та
пояснювання є способом вираження любові, шановна Драбино, це не нудно, а навпаки - радісно.

Запитання: Але, напевно, обніматися приходять в основному дівчата чи є й хлопці?:))

Відповідь: Якщо чесно, тема обіймів - дуже цікава. По перше,
існують декілька технік, я знаю дві. Не пам'ятаю, чи писав про це
раніше, суть обіймів у досягненні відчуття поєднання - злиття з іншою
людиною.
Відбувається це так: ви обіймаєте людину, сильно протискуючи її до
себе. Свою увагу потрібно сконцентрувати на відчутті, яке виникає у вас у ділянці грудної клітини. Мовою тілесної психології - це відчуття на
Серці. Свою руку ви кладете партнеру на спину між лопатками, трохи
вище. Це вихід Сердечного центру назовні. Своєю увагою ви захоплюєте також відчуття в цій руці - воно показує вам, що відбувається на Серці людини.

А потім починається щось... .

Якось в групі студентів ми проходили обійми, і це викликало у всіх нас
настільки сильні відчуття, що під кінець пари ми просто виснажилися.

Нам дуже легко обійняти маленьку дитину, притиснути її з усіх сил, відчути її тепле тільце, її аромат, відчути радість єднання.
Теж саме, ми маємо відчути, обнімаючи іншу людину. Є тільки єдине правило: обніматися потрібно з тими, хто тобі приємний.

З хлопцями, чи з дівчатами - різниці немає, адже на рівні Серця
стать людини не має значення, хоча коли обіймаєш хлопців - їм заважають соціальні стереотипи. Якось я обнімався з чоловіком психологом -професіоналом, це було класне відчуття.

Мені дуже приємно про все це говорити, тому вдячний за ваше запитання.

Чекаю наступних,...

Ііранський психолог Джавад Нурбахш- дуже відомий вчений (щоправда у досить вузьких колах), професора Тегеранського університету, що мешкає і викладає, наскільки мені відомо, в останні роки в Нью-Йорку.

Ось одна з його книг : "Психологія суфізму".

(суфізм - езотерична, містична течія в
ісламі, яка серйозно потерпала від релігійної верхівки на протязі
всього існування. Між тим найвидатніші вчені, святі та поети арабського
світу були суфіями. Суфієм є і сам Джавад Нурбахш )

Отже - кілька цитат з його книги :


Серця людей перебувають у стані вибору між мертвим та живим серцем.

Більшість людей схиляється до першого, мало хто – до другого.


Людство розділено на три частини.

Перша – примітивні люди, що живуть тільки простими потребами.

Друга – цивілізовані люди. Вони амбітні та егоцентричні, зайняті своїм соціальним статусом.

Третя категорія - обрані, люди що володіють свідомим серцем. Вони
звільнилися від домінування інтелектуальної свідомості, та досягли
бачення Реальності.


В історичному вимірі, три вищевказані категорії можна порівняти з трьома епохами розвитку людства.

Сучасний період є епохою цивілізованих людей.

Щоб увійти в епоху свідомості серця та побудувати рай на землі, необхідні сторіччя.

Вот у меня назрел вопрос? Моя дочь (8,5 лет) знает, что Деда Мороза не существует! Что это только сказочный персонаж, которого она очень любит. Понимает, что подарки под елку кладут родители и бабушки с дедушками и т.д. Но полностью уверена, причем даже убеждена, что Святой Николай (19 декабря) действительно существует и именно он приходит и кладет подарок ей под подушку….)) Она очень трепетно относится к «своему герою» и тщательно готовится к его приходу (прибирается у себя в комнате, даже там где ее обычно не заставишь, пишет ему письма в этот раз на две страницы с полным указанием и даже на какой полке лежит та книга, которую она очень хочет получить от него в подарок) и.т.д. Она уверена, что Он не ко всем приходит, а только к тем, кто очень хорошо себя вел и учился…))) Причем, мы родители ее в этом не убеждали. Так я вот и думаю, пусть может поживет еще хоть в этой сказке , коль Дед Мороз у нас не существует..)))

Обращение на ВЫ создает вокруг нашего тела сплошную энергетическую оболочку. Теперь общение с миром и людьми происходит через тонкое стекло, а сила нашего влиянию на мир и на людей уменьшается. Кроме того, мы можем почувствовать, что живем в оболочке: - жизнь уже не такая яркая, нам не так радостно, как раньше.....

читати українською                    читать по русски

 [ Читать дальше ]
 

---

  Поспілкуватися зі мною ви зможете через скайп - process57

---

                                            

Можна виділити три різновиди спілкування: інтелектуальне, духовне, змішане.

В інтелектуальному спілкуванні людина направляє на співрозмовника енергетичний потік, який виникає в її голові.

У духовному спілкуванні назовні йде енергетичний потік з Серця людини.

Нагадаю, що Серце поділяється на зовнішнє (почуття), та внутрішнє (духовна мудрість).
У випадку з зовнішнім Серцем ми виражаємо свої емоції наприклад так: Ой, як весело!
Якщо спілкування йде від глибокого Серця, слова виражають те, що ми відчуваємо, або "бачимо" на глибокому рівні.

У третьому виді спілкування енергія йде від голови та від Серця разом - "змішаний трафік".

У спілкуванні я намагаюся опиратися на глибоке Серце - на внутрішнє
бачення, але іноді помічаю, що деяким людям не зрозуміло те, що я їм
пояснюю. Це люди з інтелектуальним мисленням - раціоналісти. Вони
потребують спілкування на рівні голови, тому я переходжу на мову
інтелекту. При цьому втрачається щось дуже важливе - сама суть, а
залишаються голі слова.

Слова, що йдуть від інтелекту, можна порівняти з прозорими скляними  напівпорожніми кульками. Людина бере таку кульку та доповнює її своїм власним суб'єктивним змістом.
Саме тому нам так важко іноді зрозуміти одне одного (навіть науковці, перед тим, як розпочати наукову дискусію, домовляються про те, щоб основні слова-поняття (такі самі прозорі кульки) для усіх учасників були наповнені однаковим змістом)

Мову сучасної людини можна назвати занепалою мовою (падший язык).
Якщо припустити, що колись людство здатне було  сприймати духовну реальність, та діяти у ній (можливо відголоском цього і є християнський Едем), очевидно, тодішня мова здатна була віддзеркалювати духовний світ, та була іншою.
Мова сучасної людини, навпаки. пристосована тільки для буття у матеріальному світі. Можливо, слова, які колись мали духовний зміст, тепер спотворені.
Навіть таке слово, як духовність,  не вказує на наявність особливої духовної реальності, сьогодні воно означає культурну обізнаність людини - те, наскільки вона розуміється у літературі, та у мистецтві.

Саме з цієї причини духовні тексти наповнені притчами та іносказаннями.
Вам доводилося читати будь-який духовний текст, знаєте про що там написано?
Там написано про існування духовної реальності, про те, якою вона є, та про методи досягнення цієї реальності.

- На що схоже царство небесне?
- Царство небесне схоже на гірчичне зернятко.

Але, коли починаєш читати духовний текст, спочатку впадаєш в оману слів - починаєш шукати сенс у звичному значенні слів. Намагаєшся зрозуміти текст за допомогою інтелекту, тому швидко втомлюєшся.

Для нашого інтелекту, духовний текст складається з протилежностей, з одного боку він містить у собі глухі кути для логічного мислення, з іншого боку - він виглядає помірковано абстрактним, що дає нашому розуму простір для широких інтелектуальних спекуляцій.

Саме так, логічні раціональні тлумачення Біблії та Нового Заповіту роз'єднали християнський світ на безліч релігійних конфесій.

Так сприймає текст наш інтелектуальний розум. Але, духовний текст написаний не для інтелекту, він призначений для нашого енергетичного та духовного тіла.

Саме тому, духовний текст потрібно відчувати, а не аналізувати.

Оскільки буденна мова неспроможна описати духовний вимір реальності, духовні вчителі та містики вкладали духовну енергію спеціальним способом.
Вони писали тексти, знаходячись у особливому стані свідомості, який можна назвати божественно надихаючим, пробудженим, або просвітленим.
Тепер, для того, щоб зрозуміти написане, ми повинні читати його, хоча би трохи наблизившись до подібного стану.
У християнстві до такого стану нас наближає молитва, у буддизмі - медитація.
Способом, який нам підходить, ми повинні зупинити свій неспокійний інтелектуальний розум, свої думки, та спробувати відчути у духовному тексті радість на Серці ТОГО, ХТО БАЧИТЬ РЕАЛЬНІСТЬ.