хочу сюди!
 

Ірина

37 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 29-39 років

Замітки з міткою «осінь»

Осінь...

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][ Читати далі ]

віршування в окупації.

[Приєднана картинка]46. в осінній оповіді біль...так кажуть, все йде по спіралі...куди ж нас виведе крива?..у смерть і злидні зараз граєм,золою мокрою слова.ця у вибоїнах дорога -куди веде? ніхто не зна.іржаво-чорна від порогазникає в темряві вона.і хмарне небо із землеюзійшлися обрієм на згуб.уздовж дороги, понад неюдими палаців і халуп.і брязкалами жовкле листягримить на розі всіх стихій,з гілля злітає наче з вістряяк фатум, сполох в долі злій.і дощ спаде холодний мжею,з вітрами сіє на окіл.а ...

Читати далі...

віршування в окупації.

45. буденне.1.вітер бавиться барвистим листямраз по раз виблискує промінь сліпучийзаполоненого хмарами сонцяобіцяючи день без дощупташиного співу не чутиа чути гармати за містомто одиночніто залпи... -війна.зрадникиряжені козачкизайди-москаликиі бандюкиграються у визволителівзахисниківі діячівграють в державністьі наче у картив республіки -звичайне знущання над Україноюця вітчизняна війнарозпочатапаранойїком і ксенофобом з кремля.жорстока буденністьі проза буттяповсякденність...

Читати далі...

віршування в окупації

41. у крихкості ночі (читаючи Рільке).де зорі згублені в небіі хмари тінями чорніторкають у томності крони,які у чеканні сонцяхитають, росхитують теміньі холод вповзає в оселю,оманно де жевріє світлоз підсвічника біляглибокого крісла м"якого,в якомучитаю Рількея,гортаючись в пледі,зіщулений мерзлов стінах самотності сірої долі,у котру занурене містозлиденне й вороже до світу...аби врятувати душучитаю лірику -ліривелично лунають струннімелодії у передзвонах,хвилюють чуття і роздУмиу...

Читати далі...

І яскріло золотом...

- Бажаю, аби мої свіжий подих і легкий дотик перетворювали все на золото і коштовне каміння… - Буде так!... І яскріло золотом, сяяло цитринами, палахкотіло сонячно-медовими бурштинами, яріло рубінами, зачаровувало крапчасто-пістрявими яшмовими візерунками. Аметисти з гранатами зблискували втаємничено очима – адже вони Хоронителі Фіолетово-Багряної Істини. Ці коштовності були усюди. Їх було так багато!.. А вони падали й падали… Багатство казкове, нечуване і...

Читати далі...

І яскріло золотом...

- Бажаю, аби мої свіжий подих і легкий дотик перетворювали все на золото і коштовне каміння… - Буде так!... І яскріло золотом, сяяло цитринами, палахкотіло сонячно-медовими бурштинами, яріло рубінами, зачаровувало крапчасто-пістрявими яшмовими візерунками. Аметисти з гранатами зблискували втаємничено очима – адже вони Хоронителі Фіолетово-Багряної Істини. Ці коштовності були усюди. Їх було так багато!.. А вони падали й падали… Багатство казкове, нечуване ...

Читати далі...

віршування в окупації

40. у сутінь осінню......і вже не чекаю нічого... - нічогоосіньої дниниу часі буттяні доброго словані погляду злогоні правдині кривдиані забуттяхіба що торкнетьсяв трагічній цій тишіподих до спогадіваж до душілегким вітерцемякий віти колишев опалому листізітханням стишив...чужий в сьогоденністарий і спокійнийу сутінь осіннюдивлюся у степповз мене минають криваві подіїта з ока сльозою печаль не спаде...

тепло осені..

...тепло осені таке лагіднесині-просині далі ладнимитрави хиляться в обрій мандрамистепом мріями безтуманнимигай із вІтрами у осяяннів злоті вітами спів оманоютихим сполохом річка звивистасумом-спомином в серці зливоюводи холодом дзвінко лунаминаче сходами до минулогосходом-заходом день у осенімрія лагідна в сині-просині...

такі яскраві дні...

такі яскраві дні.але й сумні в одночас.прозорі та яснірозлуки час пророчать.а зронені словалуною впали в осінь,у схилені гріва,в жорсткі пожовклі коси.і вітер уві снізітхає мов поночів такі яскраві дні,але й сумні в одночас.у сонячную раньгаї скидають листя,птахи крізь біль прощаньдо вирію знялися.за ними неба синьнакрили сірі тучи -погоди не просиу сірості гнетючий.ідуть дощі ряснінемов сльоза на очі...осінні мерзлі дній печальнії в одночас.[Приєднана картинка]

Приєднуюся

Людмила:ЖЕЛАЮ ВАМ 10.09.15, 20:56любовь, счастье Мечтать... Летать... И думать о прекрасном. Во сне касаться звёзд и облаков. И верить в то, что это не напрасно. Что в жизни нашей будет всё легко. Надеяться на Чудо... Верить в сказку.. Любить друг друга и тепло дарить. И жить по настоящему... Без маски. Смеяться... Плакать... И судьбу творить. Дарить друг другу радость и улыбку От счастья плакать... от любви сгорать.. И не бояться совершить ошибку... Весь...

Читати далі...