Пролог[І бачив в хаті тій я пеклоПисав Шевченко десь, колисьА що змінилося? Та звісноПовиростали діточки...]-------------------
-----------------------Сліпі не бачать - їм так зручноНавіщо чути про любовСвої гріхи солодші гучноВони не знають свою кровНема бажання - в цьому скудністьЛюдського бачення життяВинагороди хочуть всюдиБодай самі - саме сміття Розплющиш очі - бачиш небоТа розтинаєш хмари гнівА ті, хто мали бути поручСказали ти - не є наш дімТа почали в своїх городахБрехню саджати...
Читати далі...