Якби ж на початку січня хтось сказав, що 2020-й буде таким, яким вінвидався, то мабуть ніхто б не повірив. "Дизель шоу" на цю тему.

Жага закинутих краєвидів довела з третьої чи четвертої спроби завела до закинутих очисних, що розташовані глибоко у лісі. Причому перед цим ледве уникнув нападу вівчарки. Але це було у місті. Посеред лісу була інша складність — знайти заброшку. Виявилось, що стежка не доходила до неї а звертала вбік. Звичайно, простіше було піти по просіках — але ж це зайвий кілометраж.

Об'єкт виявився руїнами каналізаційної насосної станції та відстійниками. Незвична заброшка. Не будівля, а споруда. Тому вирішив зробити хай і невеличкий, але окремий фотозвіт. Надодачу ще відзняв відео, яке швиденько змонтажив, щоб до публікації звіту відеоогляд був готовий.

До речі, це заброшка з юності. Дізнався про неї ще 20 років тому!

В Румунії президентським автомобілем був... позашляховик. Причому, зроблений на базі серійної моделі (ARO 244). Від неї відрізнявся лише хромованим оформленням, маскотом на капоті і подовженою базою.

Це ж можна було б зробити лімузин з ... А, не можна було. Lanos — малолітражка. А зі Skoda зробити стрейч не дозволили б.

Це ARO 304. Погугліть.

Був іще рестайлінговий ARO 306, який базувався на рестайлінговому ARO 244. Однак при цьому мав нове оформлення передньої частини.

Оскільки до фотохостингів нема довіри, вирішив переходити або хоча б дублювати все на відео. Тому ось, відзняв весняний ліс. Фотоогляд показував вчора. А сьогодні — відео.

"Москвичі", про існування яких ви напевно не здогадувались.

Ох і багато вермішелей і локшин швидкого приготування я перепробував за крайні 3 роки! Це вже буде аж 12-а дегустація! За таке шлунок і підшлункова не подякують... Однак, як тільки на ринку з'являються новинки, виникає непереборне бажання продегустувати їх. Так вийшло і цьогоріч: два тижні тому вперше скуштував вермішелі "Chibi" від нового виробника — ПП "Віліс", а сьогодні буду їсти і робити огляд на ще одні вермішелі цієї ж фірми — "Garnenka". 

Асортимент представлений чотирма різновидами (що небагато, але так менше фоткати і фільмувати, та й все одно це достатня кількість для огляду). Смаки класичні, як і дизайн. Щодо поширеності, в мережах супермаркетів не бачив у продажу. Хоча не виключаю, що ці вермішелі можна зустріти у західних областях, в місцевих магазинах. Втім, вони доступні в інтернет-магазинах і маркетплейсах. Причому не лише оптом, а й у роздріб. Тому при бажанні їх цілком реально придбати.

1. У цій дегустації — вітчизняні вермішелі швидкого приготування "Garnenka" чотирьох видів: зі смаком курки, зі смаком гострої курки, зі смаком грибів, зі смаком сиру та зелені. Вага пачок стандартна — 60 г. Вартість становить від 8 до 11 грн. (я, звісно, купив там, де дорожче).

За очікуваннями, це має бути звичайна вермішель. З імітованими смаками та ароматами (оскільки зазначено, що "зі смаком"). Проте, з соняшниковою олією. Тож цікаво, наскільки вермішель з назвою "Гарненька" буде гарненькою?