хочу сюди!
 

Ирина

53 роки, телець, познайомиться з хлопцем у віці 48-53 років

Замітки з міткою «осінь»

Про осінь

...Японську) У Львові буде часточка золотої, запрезентована нащадками самураїв. І знову солодке слово "халява" ura


Деякі деталі:
10.09 Будо фестиваль Зможе кожен Fest
Парк культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького, початок о 13:00

14.09 Японські казки. Презентація першого українського видання казок Кендзі Міядзава "Ресторан, де виконують побажання". 
Книгарня Є (пр. Свободи, 7), початок о 18:00

18.09 виставка бонсай. Виставка приватної колекції бонсай у Ботанічному саду.
Ботанічний сад ЛНУ ім. І.Франка, вул. Черемшини, 44, початок о 14:00

18.09 шьогі та японські іграшки. Милуючись прекрасним бонсаєм, ви зможете також долучитись до світу традиційних японських іграшок, а також навчитись грати в шьоґі.
Ботанічний сад ЛНУ ім. І.Франка, вул. Черемшини, 44, початок о 14:00

25.09 оргінамі. Майстер-клас для дітей та дорослих від Nihonbu. 
Перша Львівська Медіатека, вул. Мулярська 2а, 16:30

01.10 Шякухачі. Концерт Un Ryu, традиційна японська флейта.
Органний зал при Домініканському соборі (вхід через Музей Історії релігії) пл. Музейна, 1, 16:00 

В програмі можливі зміни. Вхід вільний.

Більш детальніш отуточки.
spasibo

Спішіть, допоки ще весна!


Спішімо мовити люблю, бо б’є годиник невмолимо.
Так і не зчуєшся, як зими
на тебе сивий цвіт проллють…
Та доки ще той сніг ітиме,
спішімо мовити люблю!

 

Кому судилася весна – не зволікайте – щиро мовлю:
Все почекає, крім любові,
все виправдовує вона.
Щастить хай юнці, юнакові,
кому судилася весна.

 

У тих, у кого тепле літо ллє промінь з неба золотий,
Усе устигнеться в житті,
коли встигається любити.
Зеніт сердечних почуттів
у тих, у кого тепле літо.

 

Кому прийшла розкішна осінь – о найчарівніша із пір,
Коли любов – як елексир життя – живить його, підносить
Серця поєднані – до зір, кому прийшла розкішна осінь.

 

І не біда, коли зима, цю мудру пору вечорову
Зігріє завжди ніжне слово.
В любові старості нема,
Старіють ті, хто без любові.
І не біда коли зима.

 

Біда, як час б’є без жалю, твій зупиняючи годинник,
Але нема тії людини, котрій би мовив ти люблю,
Найперш – твоєї половини.
 Біда, як час б’є без жалю.

 

Тому спішімо, попри все, чи там зима, чи осінь-літо,
А
чи весна – спішім любити, любов – єдине, що спасе,
Коли несила навіть жити.
Тому спішімо, попри все.

 

Нема вершини над любов. Хто заперечує, лукавить:
Мовляв, нагальніші є справи,
я ще з любов’ю встигну, мов.
Все – суєта, що марнославне.
Нема вершини над любов.
І йде годинник долі справно.

тік-так, тік-так, тік…, а чи ж настане -так?