Не давно, десь на нашому сайті прочитав комент якоїсь дівчини, вона писала що їй потрібний хлопець який буде боротися за неї, тобто за її почутя, а не якась там нюня. Стало цікаво ось таке; покохав один високий, красивий, симпатичний, з почуттям гумору брюнет наприклад вас (Дівчат)! Але в нього є одна вада, це ДЦП! Щоб картина була трішкі ясніша опишу його: він не в калясті а ходить сам, але походка в нього так би мовити вічно п'яного, погано говорить ще й заїкається, але якщо поспілкуватися з ним два дні то потім стає легко його розуміти. Ось така картина. Так от і саме питання, точніше два! 1. Чи були б ви з таким хлопцем? 2. В цьому випадку фінансове становище цього хлопця велике має значення?

Якщо комусь цікаво то це я описав ситуацію свого друга, доречі найкращого! Він закохався, чотири рокі він кожен день їй писав вірші, дарував квіти, взагалі робив все що було в його силах. А та дівчина просто вийшла жаміж за другого, за нормального, здорового, не інваліда. З іншими дівчатами теж нічого не виходило, саме через його хворобу. Хоча він дуже веселий класний чувак!

Дівчата, будь-ласка відповідайте чесно! Ви б з ним були?

...неважно как, – измена, предательство, - не смертельно, но обман имел место... Как дальше? – Держать в себе, дабы не разочаровывать, не причинять боли тому, кого обманул?

Или признаться и всё рассказать? – Уберёшь недомолвки, облегчишь свою совесть, но рискуешь сделать больно близкому человеку и потерять его доверие.

Как честнее? Понятно, что честнее было бы – не допустить такой ситуации. Но если она уже произошла – тогда как?

Что же важнее – душевное спокойствие близких, или отсутствие недомолвок?

Звісно, це жартівлива замітка....Але цікаво, чи робити Ви так само?

* * *

Оказывается, что мужчина и женщина — не такие уж и похожие существа. Отличия между ними не заканчиваются на уровне анатомии. Куда большая разница проявляется на уровне психологии… Заинтригованы? Выражения Слова, которые срываются с уст женщины, попавшей молотком не по гвоздю, а по пальцам, можно смело выпускать в эфир. То, что вырывается в таких случаях у мужчин, трансляции не подлежит. Движения Замахиваясь, чтобы что-то бросить, женщина отводит руку не вбок, а назад. Женщина не прикусывает сигарету зубами, не оставляет ее во рту, но всегда держит в руке. По раскаленной гальке женщина идет на цыпочках, мужчина — на пятках. Женщины затыкают уши пальцами, мужчины закрывают их ладонями. Когда вы просите женщину передать вам зажигалку, она ее вам передает, а не бросает, проверяя вашу реакцию. Женщины никогда не почесывают в затылке — это портит прическу. Зеркала Мужчины смотрят в зеркало только затем, чтобы оценить свой внешний вид. Женщины оценивают свой внешний вид, заглядывая в любой отражающий предмет, будь то собственно зеркало, витрина или даже полированный капот автомобиля. Телефон Мужчины считают телефон средством связи и используют его как передатчик информации. Женщина может погостить у подруги несколько дней, но, вернувшись домой, немедленно позвонит ей и поболтает еще добрый час. Выход из дома Когда мужчина говорит, что он готов к выходу, это значит, что от выхода его отделяет лишь посещение туалета. Та же фраза в устах женщины означает, что до выхода ей нужно успеть вымыть голову, погладить наряд и, разумеется, сделать макияж. Конец любовного романа Женщины, как правило, плачут и делятся своей душевной мукой с подругами. После этого, написав стихотворение на тему «Все мужчины — свиньи», женщина довольно уверенно встречает завтрашний день. Для мужчин период романа — это «то время, когда мы общались с…». Месяцев через шесть после разрыва мужчина может позвонить своей бывшей подруге часика в 3 ночи после изрядного «принятия на грудь», чтобы проинформировать ее о том, что, хотя ненависть все еще не утихла в его сердце, он готов простить ту, которая «сама во всем виновата». Если она согласна перемыть накопившуюся у него за полгода посуду. Тело Большинство мужчин при виде обнаженного женского тела проявляют к нему живейший интерес. У женщин снимок обнаженной мужской натуры вызывает обычно прилив веселья. Секс Женщины желают 30—40 минут любовных игр, предваряющих собственно объятия. Мужчины на «предварительную подготовку» отводят 30—40 секунд, причем они засчитывают в этот срок и путь от ресторана до квартиры. Занимаясь сексом, женщина думает о том, красиво ли она выглядит. После этого она не хочет спать, а желает беседовать и целоваться. Ванная комната и связанные с ней ритуалы В ванной комнате мужчины обычно присутствуют шесть предметов: зубная щетка, зубная паста, пена для бритья, бритвенный станок, кусок мыла, а чаще обмылок, и полотенце, захваченное из какого-нибудь мотеля. В ванной комнате среднестатистической женщины вы найдете 437 предметов, большинство из которых обычный мужчина вряд ли сможет опознать. Приняв ванну, женщина (неважно, длинноволосая, стриженая или переболевшая тифом) наматывает себе на голову чалму из полотенца хотя бы на минуту. Причины возникновения этого восточного ритуала неизвестны. Потомство Женщины знают о собственных детях все: срок следующего посещения зубного кабинета, день важного для отпрыска спортивного состязания, историю его последней влюбленности, лучших друзей своих чад, их любимые блюда, тайные страхи и мечты. Представления мужчин о существах небольшого роста, обитающих в их квартире, весьма расплывчаты. Одежда и аксессуары Женщина одевается по-разному для похода в магазин, прогулки с собакой, ответа на телефонный звонок, выноса мусора, чтения книги, приготовления пищи. Мужчины меняют свое привычное одеяние только в случае свадьбы или похорон. За рулем Если женщина, ведя машину, понимает, что заблудилась, то останавливается на ближайшей бензоколонке и спрашивает совета. Мужчины считают подобное поведение чисто женской слабостью и часами раскатывают по незнакомой местности, подбадривая себя фразами типа «Как интересно найти новый путь к дому!» или «Ага, вот и универмаг — теперь совсем недалеко». Игрушки Маленькие девочки любят играть в игрушки. К подростковому возрасту их интерес к этому начинает пропадать. Мужчины никогда не теряют интереса к игрушкам. Чем старше они становятся, тем дороже и непрактичнее становятся их игрушки. Типичные игрушки мужчин: автомобили, мини-телевизоры, мобильные телефоны, графические калькуляторы, маленькие роботы, по команде предлагающие разные напитки, видео- и компьютерные игры, любые другие пищащие и мигающие предметы. Вкусы Мужчинам нравятся женщины. Женщинам нравятся только несложные вещи, например мужчины…

Все частіше помічаю, як люди реагують на мою думку про них...

Я часто думаю про різних людей. І, здається, вони це відчувають... Бо на протязі 1-3 діб після того, як я про них згадаю, вони намагаються вийти на зв'язок зі мною... Хтось телефонує, хтось в аську стукає, хтось в місті вхитряється зустріти, коли я там десь по своїх справах мотаюсь. 

Іноді мені це навіть природним здається, і я цим бавлюсь. Згадаю когось, хто мені дорогий, подумаю про нього щось тепле та приємне, і потім тільки чекаю, скільки часу пройде, доки ця людина не об'явиться, щоб зі мною поспілкуватись не в думках та уявленні, а якимось матеріальним чином - чи голосом, чи повідомленням... 

Практично завжди цей термін складає не більше трьох діб.

А іноді я просто подумаю про людину, і забуду про це... А потім дивуюсь, коли людина з'являється "неочикуванно та несподівано" (хоча, все-одно приємно... адже так з'являються тільки ті люди, про яких я думаю добре, для яких я бережу в душі своє тепло, і їм в думках надсилаю)

Буває таке, що я і сам відчуваю чиюсь думку про мене.. Часто навіть точно можу визначити, хто саме про мене думав... Тоді беру телефон і набираю номер тієї людини... або не відразу телефон, а зпочатку так само в думках вітаюсь, кажу що я почув її (або його... але частіше - її... хлопці не так часто думають про мене, як дівчата).

І все це відбувається досить часто, і практично із 100% віроємністю.. навіть якщо я з цією людиною взагалі ніяких контактів та стосунків не мав декілька місяців, або років.. Не може бути таких співпадінь так багато і так часто...

Містика? Не знаю... може і містика... Знаю точно, що це не трапляється "на замовлення"... Тільки коли є тепле та щире ставлення до людини, тоді можна надіслати його іншій людині (можливо, так само і з поганими думками, але хочеться сподіватись, що це не так, або, хоча б, що таких у мене не багато до інших, і що я ними не розкидуюсь безконтрольно).

Практично завжди в таких випадках мені кажуть "О! А ми щойно про тебе згадували!", а іноді кажуть "я якраз думала про тебе"...і мені стає тепло та приємно. Люблю такі моменти.

... Ось, хотів запитатись, а чи часто таке буває у інших? Може, хтось може пояснити це явище якось не так езотерично і не так містично та загадково, як виходить у мене.  Мені не хочеться, щоб це явище було чимось надзвичайним. Хочеться, щоб було навпаки - щоб такі здібності були у кожної людини, і щоб всі вільно ними користувались... Це ж набагато краще, ніж мобільний телефон, або інтернет... і приємніше в багато разів...

Буду радий побачити ваші коментари

Ваш тепло-думковатий Микола Калакуцький

P.S. забув додати, мене ця тема схвилювала саме зараз.. бо раніше це стосувалось тільки добре знайомих мені людей... а тепер таким чином до мене "притягуються"  і незнайомі люди... і навіть цілі події... Раніше все здавалось мені простим і  навіть звичним та звичайним... а тепер, коли "дія почала посилюватись", то трішки хвилююсь...

- Расскажи про свои жизненные позиции по отношению к женщине!!!!!!!!!!!

- Я люблю жінок. Раніше я їх не розумів, і любив за ту таємничість, яка в них була... Тепер, здається, розуміти став. Зрозумів необхідність їх алогічності, емоційності, непередбачуваності... Більшість амбіцій жіночіх та прагнень зрозумів... і тепер ще більше став любити жінок. Тендітні перлини, створені Богом для чоловіка. Шкодую, що іноді жінки відмовляються від жіночості, щоб догодити сиюмиттєвим бажанням плоті своїй, або того, кого кохають. Мені здається, можна було б і не робити таку жертву.... але кохаючому серцю вже нічого не накажеш. Сам знаю, був таким, і нікого не слухав, що б не казали. На мою думку, жінка має бути розумною, гарною та дужою як фізично (здоровою, так і духовно). Все це має в ній бути.. але не для того, щоб чоловіком експлуатуватись, чи в чомусь вищим бути від інших, а для того, щоб було що нащадкам передати, щоб дітям здоров'я і розуму передати - потрібно їх зпочатку мати. Мені б хотілось, щоб жінки не знали болю та страждань від чоловіків... Але це і від них залежить в рівній ступіні. Взагалі, ставлюсь до жінок як до рівних собі. Вони не гірші, не кращі - вони є необхідними "половинками" для чоловіків... логічним продовженням та доповненням... В союзі чоловіка та жінки всі їх можливості посилюються, збільшуються, надають кращий ефект.... (як добрі, так і погані... нажаль) Тому, я собі ставлю високі вимоги... і від інших чекаю такої ж усвідомленості. І від жінок, і від чоловіків.

- Почему ты до сих пор один? Неужели ты не делишься своими мыслями с женщинами с которыми ты встречался? Я думаю любую нормальную женщину должен был бы заинтересовать мужчина с такими взглядами как у тебя!  Расскажи тогда о своих недостатках?

Зовнішно я невеличкого зросту (1 метр, 70 см) - не великий, важу 82 кіло - за пузом поки-що не роздивитись кубіків пресу, ще у мене залисина. Тому, те з чого сміються жінки - низький товстий і лисий - це про мене (-: Я не завжди буваю охайний... Мої рубашки та футболки іноді бувають трішки м'яті... можливо, в темряві та здалеку непомітно, але поблизу, та якщо придивитись - теж є до чого причепитись. Я слідкую, щоб мої речі були чистими, пру та прасую перед виходом... але через неохайність - вони швидко забруднюються і мнуться. Я часто відволікаюсь, на щось своє в думках, і просто не помічаю, як десь зачеплюсь, чи вимажусь об щось... Це не спеціально, але не знаю, як із цим боротись. Особливо це стосується взуття, нажаль. Швидко зношується, навіть дороге та якісне. Раніше я був великим егоістом, і своє ставлення до людей та до себе змінив зовсім нещодавно, десь рік тому, навіть трішки менше... навряд хтось з моїх знайомих може це помітити... багато хто зараз спілкується зі мною і дуже дивується змінам в мені. Тому, ті хто думку не змінив, думають по-старому.. а старий я був егоцентричним ідеалістом. Я надто чесний в стосунках... коли щось не так - я не терплю, а все виказую людям. Дівчата ображаються, коли їм прямо казати про свої почуття, які не співпадають з тим, на що вони чекають. Я уникаю лицемірства та лесті. Якщо кажу щось, то тільки те, що є у мене в думках та на душі. І не стану хвалити дівчину тоді, коли нема за що хвалити. Я не вмію бути лагідним та ласковим за вимогою. Якщо у мене паганий настрій - я навряд посміхнусь, бо моя посмішка починається з очей, і лише потім переходить на вуста. Це багатьом не подобається. Мій настрій часто змінюється з веселого та грайливого на серйозний та роздумливий. Я все сприймаю серйозно, близько до серця. Жарти інших людей наді мною мене сильно ранять.. Тому, ті жінки, кому подобається чорний гумор в жартах, хто полюбляє сарказм - тим зі мною теж складно... бо я таких жартів не розумію, і миттєво припиняю спілкування з такими людьми. Я не модний. Я ношу те, що мені зручно, а не те, що зараз є стильним. Мій одяг не пригортає уваги людей. Хоча, іноді, буває мене помічають через нестандартність. Але із нестандартними людьми, я це точно знаю, не поспішають познайомитись, і в беседі ведуть себе стримано та настережено. Я ціную в жінках більше красу душі та справжню красу тіла, а не наряди та коштовні прикраси. Я роблю подарунки не модні і не цінні, а від душі... скільки вони коштують - для мене другорядне питання... Може копійки, а може і тисячі гривень... Багато хто не розуміє значення того, що я дарую, бо я в першу чергу дарую емоцію, спогади, пам'ять... а лише потім - це якась річ.. Може, комусь я можу здатись занудним... через свою принциповість і витриманість своїх життєвих поглядів. Я їх захищаю та відстоюю. Раніше грішив тим, що намагався схилити людей до своєї філософії життя... дуже грішив... думав, що я є у всьому правий... Зараз я це переосмислив і більше так не роблю, але знов-таки, якість стосунки вже зіпсовані назавжди. Я вимогливий до людей, які претендують увійти в коло моїх близьких знайомих та друзів... і особливо - коханих. Я чекаю від них, щоб вони були виховані, ерудовані, не нав'язували (а бажано щоб і не мали) своїх поганих звичок, мали чисту, цензурну літературну мову. Щоб мали добре серце, були чесними, порядними, відповідальними і пунктуальними як я. А краще - щоб були кращими за мене... Я не люблю, коли мене відволікають від справи, на якій я зосередився... Іноді я можу навіть агресино відреагувати... Так.. у мене дійсно ще іноді бувають агресивні реакції на людей, навіть коли вони нічого поганого мені не збирались робити, а просто "попали під гарячу руку"... мені через це шкода, і дуже б хотілось вибачитись перед усіма, кого я випадково образив, але друга можливість практично ніколи не надається. Намагаюсь позбутись агресії зовсім, але поки-що не знаю, як цього досягти. Не знаю... зараз більше не можу пригадати чогось ще такого, що дійсно було б вадою у спілкуванні людьми зі мною, та мені з людьми. Як бачиш - вад достатньо (-:

Просто дуже хочеться з кимось поділитись, а найкращий друг зараз далеко.

 Одже почну спочатку щоб все було ясно: я зараз на другому курсі в одному з унівєрів м. Луцька. Перший курс я наймав квартиру і сумліно ходив на всі пари, але мені набридла моя група (просто не люблю людей які кажуть одне, а роблять геть інше), і я написав заяву на вільне відвідування. Зараз я приїджаю на навчання два рази в тиждень і майже не бачу як мої одногрупники поливають одне одного брудом (але замітка не про це).

Через те що я рідко зявляюсь в університеті, я майже не бачу першокурсників. І ось коли я приїхав на навчання, і їхав маршуткою до свого унівєру, на одній із зупинок в автобус зайшла вона... Звичайно що я звернув на неї увагу, тому що вона була не така як всі, не наче з іншої країни. Спробою описати: темне волося, маленька на зріст-десь 160-170см, але видно що вже не школярка. Загалом звичайна дівчина, якби не одна особливість, вона мулатка. Незнаю чому але це мене найбільш  привабило і зацікавило.  Заплативши за проїзд вона пройшла далі в салон маршутки і сіла десь далеко по заду мене. Я ж повернув голову до вікна і задумався про щось своє. Яке ж було моє здивування коли вона вийшла на кінцевій (кінцева це мій універ). Вона швидко зайшла в приміщення, а я залишився на дворі бо вирішив зачекати свою одногрупницю, яку я помітив їхавши в маршутчі. Того дня я її більше не бачив, і тому якось забувся про неї. Приїхавши  наступного разу на одній з перерв я зустрівся з нею поглядом на на сходах. Мене за чарував її погляд, її облича, і якись не звичайний спокій в її очах. І я зрозумів що хочу бути з нею!

Я навіть не знаю її ім"я, знаю лише що вона навчається в моєму унівєрі на 1 курсі. Звичайно можна підійти і  сказати їй про свої почуття, але є дві проблеми.

Всі подібні історії закінчувались однаково, мені просто набридли обломи!

І друга: Я живу за 80км від Луцька і просто фізично не можу кожний день туди їздити.

Ось така історія. Галіма штука Кохання