Стріляли.

Выберите свой вариант

 

Веселий голос із приймача бадьоро повідомив годину за київським часом, обсудив останні новини в Україні та світі, бідкаючись про те, що жити стало важче; серйозно порозмірковував над погодними умовами в країні, щедро роздаючи сонце, вітер та опади; натхненно повідомив про надважливий спектр послуг спонсора даної FM-станції (дав рекламу) і взявся до привітань:

«Семья Бондаренко поздравляет свого папу - Виктора Степановича с юбилеем. Желаем счастья, здоровья, долгих лет жизни. Поставьте, пожалуйста, Лепса «Рюмка водки на столе». С любовью, жена, сваты, дети, внуки».

Щодня, вмикаючи майже будь-яку FM-станцію, ми чуємо щось подібне до цього, неначе зроблене за одним лекалом. Радіопростір є  другим, а для багатьох - вже першим ЗМІ, джерелом інформації, настрою та свіжих новин. Оскільки телебачення давно скомпрометувало себе і потребує стаціонарного перебування перед приймачем, радіо є універсальним та мобільним засобом, легкодоступним та не потребуючим прив`язки до конкретного місця. Це важливо.

Попри стрімкий розвиток Інтернету радіо не втратило своєї актуальності й донині. На даному етапі воно посіло свою нішу серед ЗМІ і впевнено крокує у ногу із часом, бо тепер можна бути в онлайн-режимі зі слухачами, створюючи ефект присутності. Його важливість важко переоцінити.

Україна не є винятком. FM-радіопростір країни буквально вирує розмаїттям медіа-продуктів, пропонуючи споживачам широкий вибір станцій, програм та стилів. Але чи так усе безхмарно та райдужно в радіопросторі України? Чи дотримуються власники станцій Закону України про співвідношення україномовного продукту з іншомовними продуктами? Чи вмикаючи FM-передавач ми отримуємо якісний продукт і відчуваємо себе громадянами України?..

На даний час в Україні склалася вкрай несприятлива ситуація в плані популяризації та розвитку національного продукту: естради, мистецтва, культури. Не в останню чергу «завдяки» радіохвилям, що скрізь знаходять собі вільні вуха: в авто, на відпочинку, на кухні, під час робочого процесу.

Гадаю, ні для кого не є таємницею, що радіостанції вже давно працюють на комерційній основі та мають своїх власників. Все б нічого, але в епоху глобалізації дрібні власники поглинаються крупними корпораціями, що переслідують виключно свій, комерційний зиск, забуваючи про кінцевих споживачів.

Наразі в Україні вже практично зникли самобутні FM-станції, що були уособленням свого регіону і несли притаманний тільки цій місцевості колорит. Натомість маємо розгалужену мережу т.зв. «корпоративних» станцій, на кшталт: «НАШЕ РАДІО», «ЛЮКС FM», «Радіо ШАНСОН», «Гала радіо», «Авто Радіо», «Радіо Алла», «Радіо Мелодія» тощо…Принцип їх роботи доволі простий та економний: є ретранслятор, який обслуговує 1 людина (механік-електрик-електронщик) та ведучий «ді-джей» у найманій кімнатці, що знаходиться в конкретному обласному центрі й створює ілюзію «свого, місцевого» радіо.

Однак ведучий є радше винятком. Бо потреба в його існуванні відпадає по мірі поширення покриття якоїсь конкретної мережі. Внаслідок цього людина, що їде авто по вулицях, скажімо, Полтави, слухає останні новини та привітання з Києва, а то й з Москви. «Актуально», нічого не скажеш.

На цьому тлі з певною ностальгією згадую ті часи, коли Харків, по-суті, законодавець моди на комерційне телебачення, і в якому з`явилися перші FM-станції, тепер, як і більшість міст України впевнено пасе задніх та вперто ретранслює всіляку російсько-попсову гидоту. Власне, канули в Лету «Радіо 50», «Мастер радіо» та пізніші «Радіо Сімон», «Радіо Точка» (харків`яни мене зрозуміють). Так, це були російськомовні станції, але то були 90-ті та Харків, тому це було природно. Натомість, вони компенсували цей недолік (як на мене) високою професійністю, чудовими авторськими програмами та неповторним драйвом. Лунали на їхніх хвилях і тодішні українські пісні, чому віддаю належне навіть через роки.

Йдемо далі. Тепер найважливіше: ЩО САМЕ ми зараз чуємо з наших радіоприймачів? Російськомовна низькопробна попса на будь-який смак і колір, а також дикі «косіння» під блатняк, шансон і нібито авторські пісні. Що називається: від 70-х (а то і далі) до сьогодні. Про авторські програми взагалі мовчу - їх і так обмаль, а ті що є,  в переважній більшості своїй, віддають конкретним аматорством та недолугістю. Я недаремно на початку написав приклад привітання, бо воно є шаблонним і складає більше 90 % всіх замовлень на радіо.

Всі ці: «новітні» нікому не відомі хлопчики й дівчатка з інфантильним кредо, динозаври - Лепси, Кіркорови, Пугачеви, Малініни, Лєщенки, доволі сумнівні «хіти»-одноднівки, й звісно ж нафталінові 70, 80, 90-ті викликають огиду та нудоту. Це рабське плазування перед Росією та повна відсутність власного самку та поваги до країни власників та й ведучих є просто приголомшливою.  Звісно ж, про дотримання пропорцій українське/іншомовне просто не йдеться. На 20 пісень максимум 1-2 українських, та 2-3 англомовних. Та й то це пісні на кшталт заяложеної «Червоної рути» чи ще чогось із дуже сивої давнини.

Наступний важливий аспект - мова «ді-джеїв». Декларована українськість знаходить свій кінець після оголошення стандартних речей (див. 1-ий абзац). А далі ведучий з особливою радістю переходить на «общєпанятний» і щебече соловейком. А зараз узагалі, на багатьох FM-станціях без жодних вагань вже перейшли на російську, аніскільки «не парячись» з приводу відповідності Букві Закону та елементарній повазі до України…

Мені тут закинуть, мовляв, немає українських пісень та естради. БРЕХНЯ! Штучно створюваний вакуум та шалені утиски практично унеможливили доступ українського продукту широкому загалові. Тому друга половина 90-х виглядає на цьому фоні просто проривом Української музики, зокрема на тодішньому телебаченні та в радіопросторі. Але то було давно і неправда, як то кажуть. А зараз маємо таку-от ситуацію.

Щоби не бути голослівним, наведу декілька рекомендацій щодо УКРАЇНСЬКИХ FM-радіостанцій, котрі спокійно можна знайти в Інтернеті. Так, зокрема:

 

  «УХ-радіо» (м. Тернопіль) - мої найкращі побажання.

ВСЯ музика україновна. Тут є все: сучасний поп, джаз, реп, народні пісні - все українською. Чудові пізнавальні програми, привабливі красуні-ведучі. Веб-камера. Онлайн-спілкування, прекрасний живий сайт.

 

«Західний полюс» (м. Івано-Франківськ) - слухаю з моменту утворення (студентські роки) й дотепер. Переважна більшість ефірного часу - україновна сучасна музика. Але лунають тут і російські хіти, а також дуже багато європейської сучасної музики. Толерантна політика робить цю станцію привабливою для широкого кола слухачів. Живий сайт, онлайн-чат, веб-камера.

 

«Львівська хвиля» (м. Львів). Прекрасні авторські програми, українська та зарубіжна сучасна естрада, а також хіти всіх часів і народів. Чудове оформлення сайту. Можливість спілкування наживо. Колоритні ведучі.

 

Я назвав основні, на мій погляд, FM-ки, які на даний час є тими оазами українського мистецтва на вщерть зрусифікованому та вкрай непрофесійному радіопросторі України. Власне ці продукти є взірцем УКРАЇНСЬКОСТІ та того «як потрібно популяризувати та просувати в маси українське мистецтво».

Решта наявних в обласних містах FM-мок (з тих, що «свої» - а їх одиниці) є суто місцевими та провінційними (без образ, сам слухав).

Для тих, хто вже пускає бульби щодо своєї «любові» до України, зазначу: злочинна політика влади та власників FM-станцій та інших ЗМІ дуже гальмують становлення української культури, це - факт. Але, разом з тим, Україна бурхливо розвивається в культурній та мистецькій площині.

Ба більше, будь-яка поява УКРАЇНСЬКОГО продукту відразу посуває в бік неконкурентні третьосортні російськомовні «витвори». Сподіваюся, що зовсім скоро, вмикаючи FM-радіо у Харкові, Дніпропетровську, Києві чи Одесі ми почуємо НАШІ УКРАЇНСЬКІ пісні, новини та «ді-джеїв».  Ми почуємо УКРАЇНУ.

http://holos.org.ua/playeralone.html

 За словами начкабміну Азарова лише за перше півріччя поточного року з допомогою автомобілів вбито 12 з половиною тисяч (!!!) людей!
За цим показником Україна перебуває на другому місці в Европі, після Росії, звісно, передало радіо ЕраФеМе  його слова
 Отже, завданням нової ВРУ і зокрема ПР та КП, буде виробити і прийняти новий закон щодо регулювання вільного продажу автомобілів.
 Запровадивши систему спецдозволів, можна було б визначити категорії громадян, котрим авто необхідне для виконання їхніх прямих та безпосередніх трудових обов'язків, а всіх інших пересадити на велосипеди, як найменш травматичний вид транспорту.
 Такий захід мав би сприяти небаченому притоку інвестицій в знаменитий ХВЗ, відновити його славу і честь та оздоровити заодно націю.
 Про перспективу розвитку за таких умов громадського транспорту годі й говорити

Ось знайшов фрази одного волинського радіо ведучого. Сергій Ткачук - це так його звати, працює на радіо "Луцьк" «Не економ слова!-вони нічого не варті.» «Віагра може підняти все… Крім курсу гривні.» «Язик до Києва доведе. А мій може і до оргазму. Питається – де ж тоді Київ?» «Язик до Києва доведе. Всім щасливої дороги!» «Слухач завжди…німий!» «Тверезий ді-джей – сумний ді-джей.» «Памятай про Гонгадзе, здай зразки ДНК завчасно.» «Не мовчи, Ти - не Паша Савельєва на допиті.» «Перед тим, як вийти в ефір, подумай. А якщо тебе хтось слухає?» «Ми бійці «невидимого» фронта і побратими «человека-невидимки». «Звукорежисер завжди правий!» «Не знаєш про що говорити – говори про погоду.» «Слово – не горобець, а коливання голосових зв*язок і повітря!» «Гонорар – дрібничка, але приємна.» «Краще мікрофонна кнопка в руках, ніж мозолі від лопати.» «Язик без кісток – коштує дорожче, ніж з кістками.» «Промочиш ноги – відмовить горло, промочиш горло відмовлять ноги.» «Чим швидше говориш, тим важче тебе піймати на слові.» «З початку було слово… А на радіо «Луцьк» спочатку позивні, а потім слово…» «Те, чим Ти займаєшся у студії, у медицині називається сублімацією.» «Хто за пультом – той і звукорежисер.» «Жінка любить вухами. Зроби приємне слухачкам, язик не відвалиться!» «Бережи горло. Твої вороги – морозиво, холодне пиво, поцілунки на морозі.» «Компютер може «зависнути», а Ти ні! Особливо коли в Тебе завтра перша зміна.» «У зірки п*ять кінців. Судячи з кількості кінців – Ти не зірка.» «Бракує слів? – Купи словник!» «Попов і Марконі винайшли радіо. Завдяки їм Ти і маєш роботу.» «Робота не Кока-кола, вистачить всім.» «П*яний диктор – зайва робота для приберальниці.» «Проїхатись по вухам – це пріорітет радіо-ді-джеїв і автомобілістів.» «Навіть, якщо в Тебе «золотий» голос, його не візьмуть у ломбарді.» «На ефірі довго може бути тільки таксикоман зі стажем» «Поганої музики небуває. Є погані звукорежисери.» «Реклама – кістка в горлі ведучого.» «Пробило на «ха-ха», попустись, згадай про зарплату.» «Внутрішній голос – дублер ненадійний!» «Гнилий «базар» плюс мутна музика в ефірі – причина ДТП! Не бери гріх на душу…» «Пересохло в горлі? Слухайся своєї спраги! Випий пива!» «Кожен має право на дві помилки, тільки мінер на одну…» «БОГ бачить все. Начальство, на щастя тільки чує.» «Не має настрою?Тоді уяви 2мільйони вух наших слухачів. Оце видовище.» «Статистика свідчить – людина бреше кожні 7 хвилин. Не псу статистику, бреши як всі нормальнв люди.» «Мовчання – золото!» (Чарлі Чаплін)

Премьер-министр РФ Владимир Путин заявил, что государство должно "наращивать усилия" по использованию современных средств общения с обществом, поэтому главной целью сейчас есть "общенациональная психотерапия".

В качестве примера он привел бывшего президента США Франклина Делано Рузвельта, который во времена Великой депрессии заложил традицию еженедельных радиообращений главы государства к согражданам.  "Главная цель - общенациональная психотерапия, чтобы внушить гражданам страны уверенность в завтрашнем дне", - пояснил Путин смысл выступлений Рузвельта по радио, сообщает Lenta.ru. При этом он добавил, что возможности американского президента были ограничены только радио, а сейчас есть и телевидение, и интернет, но "мы ими неэффективно пользуемся". Разговор о полезных свойствах регулярных обращений к согражданам зашел на заседании Госсовета, где обсуждались децентрализация власти, распределение полномочий от федерального центра к регионам и трудовые отношения. Франклин Делано Рузвельт стал президентом в 1933 году. За время своего правления он не только еженедельно обращался к согражданам по радио, но и вывел страну из затяжной экономической депрессии, предложив так называемый "Новый курс" - программу широких экономических реформ. 

Вмикаю сьогодні радіо - перший канал - навмисно, щоб послухать, що там відбувається у Києві. І чую "останні новини" - як чудовоУкраїна вирішує проблему забруднення питної води - це у першому почутому мною випуску; дочекалася другого випуску - головна новина дня ДН Кучми; ще через годину дикторка радісно розповідає про указ Азарова про побудову 30ти дитячих садочків.

АНІ СЛОВА ПРО ВЛАСНЕ ОСТАННІ НОВИНИ!!! АНІ СЛОВА ПРО УВ'ЯЗНЕННЯ ТИМОШЕНКО!!!

  Київ.  Найбільш рейтингові українські медіа зосереджені в руках кількох осіб, однак вони використовуються ними не як бізнес, а як засіб досягнення інших цілей. Про це свідчать дослідження українських медіа-юристів і безпосередньо Радіо Свобода. У Нацраді з питань телебачення та радіомовлення визнають, що власність українських медіа є недостатньо прозорою, і що держава не має достатніх важелів для протидії утворенню монополій. Експерти очікують, що найближчим часом відбудеться ще більша концентрація медіа у руках прибічників провладних політичних сил.

А можно і на ведучих позирити