хочу сюди!
 

Юля

39 років, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 35-45 років

Замітки з міткою «китай»

Случай из практики №4

- Я хочу в Китай.
- А я в США.
- Чем вас наша страна не устраивает?
- Потому что у нас вещи китайские - дерьмо.

Хто стоїть за покупкою Мотор Січі

14:10 09 липень Київ, Україна



Протягом останніх семи років триває епопея навколо вітчизняного підприємства - АТ Мотор Січ, підприємства, завдяки якому Україна залишається серед світових лідерів виробництва авіаційних двигунів. Але що відбувається насправді і яка подальша доля підприємства?

Почнемо з того, що після окупації Російською Федерацією українського Криму і початку збройного конфлікту на сході України, абсолютна більшість виробничих галузей України відмовилася від російського ринку і почала шукати альтернативні шляхи реалізації продукції.

На жаль, не всім це вдалося зробити безболісно. Мотор Січ, доля реалізації продукції якого на російський ринок становила понад 50%, не була винятком. Швидкої переорієнтації на інші ринки не відбулося, а спроби керівництва Мотор Січ обійти наявні обмеження зустрічали активний опір як з боку держави, так і суспільства, що призвело до значного зменшення обсягів виробництва і фінансових проблем підприємства. В свою чергу незадовільний фінансовий стан товариства негативно відбився на матеріальному добробуті почесного президента Мотор Січ - В'ячеслава Богуслаєва, який фактично контролював підприємство (за різними даними, станом на 2014 рік Богуслаєв контролював особисто і через афілійовані структури від 48% до 56% акцій підприємства. https://daily.rbc.ua/rus /show/kitayskie-biznesmeny-pytalis-nelegalno-zavladet-1506314446.html).
Фото: Вячеслав Александрович Богуслаев

Слід зауважити, що ми не відносимо Богуслаєва до того типу власників, які як п'явки висмоктували ресурси підприємства, що дісталися в спадок від радянського минулого, без його модернізації і розвитку. Товариство при ньому розвивалося, приносило прибуток, здійснювалися нові розробки, були амбітні заяви про плани на майбутнє, і невідомо, якою була б доля Мотор Січ, якби не події 2014 року, які кардинально змінили вектор розвитку нашої держави. Однак історія не допускає умовностей, з втратою традиційного ринку збуту продукції підприємство повільно згасало. Існує думка, що це стало рушійною силою, яка остаточно вплинула на рішення Богуслаєва про продаж підконтрольних йому акцій товариства, адже прийшло усвідомлення, що без залучення іноземних інвестицій Мотор Січ не виживе.
Росія, незважаючи на свою агресивну зовнішню політику щодо України, зі свого боку була зацікавлена в продукції і фахівцях Мотор Січ, тому продовжувала шукати шляхи співпраці з підприємством. Так, з 2008 року Росія і Китай намагалися реалізувати проєкт зі створення важкого транспортного вертольота. За задумом розробників оснащуватися такий вертоліт мав двигуном виробництва саме Мотор Січ.

Збіг зазначених обставин призвів до того, що в 2015 році з'явився маловідомий широкому загалу китайський інвестор Ван Цзин з наміром придбати контрольний пакет акцій Мотор Січ, а Богуслаєв отримав прекрасну можливість продати підприємство за вигідною для себе ціною.
Фото:  Ван Цзин
При цьому, на нашу суб'єктивну думку, найбільший інтерес в цій історії викликає не спосіб придбання Ван Цзин пакетів акцій (для тих, хто не пам'ятає, Службою безпеки України розслідується кримінальна справа за підозрою у використанні підконтрольних офшорних компаній для незаконного придбання контролю над АТ "Мотор Січ"), а сама персона покупця акцій.

Почнемо з того, що інформації про пана Цзина у вільному доступі досить мало, майже всю інформацію, яку ми викладемо далі, довелося збирати і перевіряти через численні джерела, які стосувалися діяльності Ван Цзина і Мотор Січ.
Ван Цзин завжди підкреслює, що є звичайним бізнесменом, не користується підтримкою правлячої Комуністичної партії Китаю, а свій статок заробив завдяки копіткій роботі на фондовому ринку і в сфері телекомунікацій.

При цьому, ні ми, ні наші колеги, які також досліджували шлях становлення пана Цзина, не змогли знайти пояснення походженню стартового капіталу на придбання його основного активу - компанії Xinwei Group.
Цікаво, що крім самого Ван Цзина, в список інвесторів Xinwei також входить низка громадян КНР з не менш сумнівною бізнес-історією - вчителі, фермери, пенсіонери.
Фото:  Компания Xinwei
Інший факт, який викликає більше питань, ніж пояснює, хто такий Ван Цзин, є те, що майже всі проєкти останнього фінансувалися коштом Китайського Банку Розвитку. При цьому ми розуміємо, що в отриманні кредиту під бізнес немає нічого особливо, крім випадків, коли ви отримуєте кошти в державному банку КНР під "чесне слово", а точніше під гарантії майбутніх доходів. А щоб спонукати банки давати нові кредити, навіть якщо вони лояльні до тебе, боржник повинен створити хорошу картинку, пан Ван Цзин і робив в останні роки.

Так, в своєму інтерв'ю https://wglh.com/stock/comment/850515/ Ван Цзин розповідав про діяльність групи Xinwei в Камбоджі, пов'язану з видобутком золота з оціночною вартістю родовища в сумі понад 5 млрд дол. США. Ці заяви позитивно впливали на зростання котирувань акцій компанії і дозволяли Ван Цзину без проблем отримувати кредитні кошти. Коли наступав термін погашення кредитної заборгованості, Ван Цзин втягував Xinwei в черговий амбітний проєкт, що знову позитивно впливало на акції компанії і рішення банків щодо надання нового кредиту. Таким проєктом в 2013 році стали наміри будівництва Нікарагуанського каналу з оціночною інвестиційною вартістю 50 млрд дол. США. В цей час проєкт існує тільки на папері. Крім того, в 2013 році Ван Цзин заявляв про наміри побудувати в Україні порт в акваторії м. Євпаторія. Реалізацію зазначеного проєкту було зупинено після окупації Криму Росією.

Проаналізувавши досягнення Ван Цзина за останні десять років, можна зробити висновок, що під його керівництвом Xinwei не реалізував до кінця жодного з проєктів. Бізнес-авантюри за участю Xinwei помпезно починалися, привертали багато уваги (а відповідно і грошей) і поступово згасали. Така ж доля спіткала і російський проєкт Ван Цзина в сфері телекомунікацій з розвитку 4G транкінгового радіозв'язку. Протягом 10 років в зазначеному проєкті здійснюється тільки підписання меморандумів і участь у виставках.

Всупереч заявам самого Ван Цзина можна з упевненістю стверджувати, що він є людиною, не чужою правлячій партії КНР. Загальновідомий факт, що китайський режим суворо карає тих, хто здійснює будь-які незаконні маніпуляції з державними коштами, а перехресне субсидування кредитних коштів групи пов'язаних суб'єктів господарювання саме такими і є. Крім того, ринок телекомунікацій в КНР тотально контролюється державою, в сукупності з непрозорим придбанням Ван Цзином компанії Xinwei, наводить на роздуми про його зв'язки з владою цієї країни.

Тому, можливо, покупка Ван Цзином акцій Мотор Січ здійснювалася в інтересах офіційного Пекіна в надії на те, що зазначена транзакція пройде повз увагу свого основного конкурента в сфері авіабудування - США?

Можливо, однак за нашими даними, не менш сильний інтерес до Мотор Січ проявили в Росії.
Зокрема, до 2014 року, посольства України і Росії в КНР постійно співпрацювали через посла України Олега Дьоміна. Саме росіяни представили Ван Цзина Дьоміну для подальшого представлення керівництву нашої держави.

З представниками російської влади Ван Цзин знайомий як мінімум з 2012 року. Так, 23 березня 2012 тодішній віцепрем'єр РФ Владислав Сурков проводив переговори з Ван Цзином щодо реалізації в Росії спільного проєкту. Також, за альтернативної версії, Ван Цзин мав дійсні наміри реалізувати Нікарагуанський проєкт, інвестування якого передбачалося здійснити коштами російського мільярдера Геннадія Тимченка і інших близьких друзів господаря Кремля.

На жаль Україна має сумний досвід залучення російських інвестицій в окремі галузі промисловості. Так, показові історії з Харківським тракторним заводом (ХТЗ) і Запорізьким виробничим алюмінієвим комбінатом (ЗАлК) після їхнього придбання російським олігархом Олегом Дерипаскою.

Зокрема, в результаті управлінських дій менеджменту Дерипаски в інтересах російських конкурентів ЗАлК, в Україні було повністю знищено виробництво первинного алюмінію.
Фото: А. Ярославский и О. Дерипаска

У свою чергу з ХТЗ намагалися вивезти в Росію виробничі потужності і технічну документацію підприємства. Тоді в історію втрутилася СБУ, в результаті чого Дерипаска був змушений переписати активи ХТЗ на свого друга Олександра Ярославського, який з 2020 року також мав наміри придбати активи Мотор Січ. Однак «хеппі енду» не сталося, під формальним головуванням Ярославського, діяльність цього харківського підприємства була майже повністю зупинена, одночасно в Росії розпочато виробництво "клонів" продукції ХТЗ на потужностях Брянського тракторного заводу.

Тому участь пана Ярославського в проєкті "Мотор Січ", як бачимо на прикладі ХТЗ, не передбачає нічого позитивного для українських авіапідприємств.

Можна підсумувати, що на цей момент в історії навколо Мотор Січ залишається більше запитань, ніж відповідей. Однак вже зараз стає зрозумілим, що незалежно від того, хто стоїть за Ван Цзином - Пекін або Москва, доля вітчизняного виробника їх мало цікавить, і в разі бездіяльності нашої влади імовірним розвитком подій, ймовірно, було б повторення долі ХТЗ і ЗАлК.
https://myc.news/ua/specproekty/kto_stoit_za_pokupkoj_motor_sichi?fbclid=IwAR2Xa_7leWszYm66OXY9sHAISaoKLLjPLVOhOvTo0nFk5GjrKY-EdA6LWAA

Кому вигідне придбання компанії Мотор Січ

22:20 01 червень Київ, Україна



Протягом останніх семи років триває епопея навколо вітчизняного підприємства - АТ Мотор Січ, підприємства, завдяки якому Україна залишається серед світових лідерів виробництва авіаційних двигунів. Але що відбувається насправді і яка подальша доля підприємства?

Почнемо з того, що після окупації Російською Федерацією українського Криму і початку збройного конфлікту на сході України, абсолютна більшість виробничих галузей України відмовилася від російського ринку і почала шукати альтернативні шляхи реалізації продукції.

На жаль, не всім вдалося зробити це безболісно. Компанія Мотор Січ, доля реалізації продукції якої на російський ринок становила понад 50%, не стала винятком. Швидкої переорієнтації на інші ринки не відбулося, а спроби керівництва обійти наявні обмеження зустрічали активний опір як з боку держави, так і суспільства, що призвело до значного зменшення обсягів виробництва і фінансових проблем підприємства. У свою чергу, незадовільний фінансовий стан товариства негативно відбивався на матеріальному добробуті почесного президента Мотор Січ - В'ячеслава Богуслаєва, який фактично контролював підприємство (за різними даними, станом на 2014 рік Богуслаєв контролював особисто і через афілійовані структури від 48% до 56% акцій підприємства).

Слід зауважити, що ми не відносимо Богуслаєва до того типу власників, які як п'явки висмоктували ресурси підприємства, що дісталося в спадок від радянського минулого, без його модернізації і розвитку.Товариство при ньому розвивалося, приносило прибуток, здійснювалися нові розробки, були амбітні заяви про плани на майбутнє, і невідомо, якою була б доля Мотор Січ, якби не події 2014 року, які кардинально змінили вектор розвитку нашої держави.

З втратою традиційного ринку збуту продукції підприємство повільно згасало. Існує думка, що це стало рушійною силою, яка остаточно вплинула на рішення Богуслаєва про продаж підконтрольних йому акцій товариства, оскільки стало зрозуміло, що без залучення іноземних інвестицій Мотор Січ не виживе.

Росія, незважаючи на свою агресивну зовнішню політику щодо України, зі свого боку була зацікавлена в продукції і фахівцях Мотор Січ, тому продовжувала шукати шляхи співпраці з підприємством. Так, з 2008 року Росія і Китай намагалися реалізувати проєкт зі створення важкого транспортного вертольота. За задумом розробників оснащуватися вертоліт повинен був двигуном виробництва Мотор Січ.

Збіг зазначених обставин призвів до того, що в 2015 році з'явився маловідомий широкому загалу китайський інвестор Ван Цзин з наміром придбати контрольний пакет акцій Мотор Січ, а Богуслаєв отримав прекрасну можливість продати підприємство за вигідною для себе ціною.
При цьому, на нашу суб'єктивну думку, найбільший інтерес в цій історії викликає не спосіб придбання Ван Цзином пакетів акцій, а сама персона набувача акцій.
Нагадаємо! Службою безпеки України розслідується кримінальна справа за підозрою у використанні підконтрольних офшорних компаній для незаконного придбання контролю над АТ "Мотор Січ".

Почнемо з того, що інформації про пана Цзина у вільному доступі дуже мало, майже все, що буде викладено далі, довелося збирати і перевіряти через численні джерела, які стосувалися діяльності Ван Цзина і "Мотор Січ".

Ван Цзин завжди підкреслює, що є звичайним бізнесменом, не користується підтримкою правлячої Комуністичної партії Китаю, а свій статок заробив завдяки копіткій роботі на фондовому ринку і в сфері телекомунікацій.

При цьому ні ми, ні наші колеги, які також досліджували шлях становлення пана Цзина, не змогли знайти пояснення походженню стартового капіталу на придбання його основного активу - компанії Xinwei Group.
Цікаво, що крім самого Ван Цзина, в список інвесторів Xinwei також входить низка громадян КНР з не менш сумнівною бізнес-історією - вчителі, фермери, пенсіонери.

Інший факт, який викликає більше питань, ніж пояснює хто такий Ван Цзин, є те, що майже всі проєкти останнього фінансувалися коштом Китайського Банку Розвитку. При цьому ми розуміємо, що в отриманні кредиту під бізнес немає нічого особливо, крім випадків, коли ви отримуєте кошти в державному банку КНР під "чесне слово", а точніше під гарантії майбутніх доходів. А щоб спонукати банки давати нові кредити, навіть якщо вони лояльні до тебе, боржник повинен створити хорошу картинку, пан Ван Цзин і робив в останні роки.

Так, в своєму інтерв'ю він розповідав про діяльність групи Xinwei в Камбоджі, пов'язану з видобутком золота з оціночною вартістю родовища в сумі понад 5 млрд дол. США. Ці заяви позитивно впливали на зростання котирувань акцій компанії і дозволяли Ван Цзину без проблем отримувати кредитні кошти. Коли наступав термін погашення кредитної заборгованості, Ван Цзин втягував Xinwei в черговий амбітний проєкт, що знову позитивно впливало на акції компанії і рішення банків щодо надання нового кредиту.

У 2013 році таким проєктом стали наміри будівництва Нікарагуанського каналу з оціночною інвестиційною вартістю 50 млрд дол. США. В цей час проєкт існує тільки на папері.

Крім того, в 2013 році Ван Цзин заявляв про наміри побудувати в Україні порт в акваторії м. Євпаторія. Реалізація зазначеного проєкту була зупинена після окупації Криму Росією.

Проаналізувавши досягнення Ван Цзина за останні десять років, можна зробити висновок, що під його керівництвом Xinwei не реалізував до кінця жодного з початих проєктів. Бізнес-авантюри за участю Xinwei помпезно починалися, залучали багато уваги (а відповідно і грошей) і поступово згасали.

Така ж доля спіткала і російський проєкт Ван Цзина в сфері телекомунікацій з розвитку 4G транкінгового радіозв'язку. Протягом 10 років в зазначеному проєкті здійснюється тільки анонсування меморандумів і участь у виставках.

Всупереч заявам самого Ван Цзина можна з упевненістю стверджувати, що він є людиною, не чужою правлячій партії КНР. Загальновідомий факт, що китайський режим суворо карає тих, хто здійснює будь-які незаконні маніпуляції з державними коштами, а перехресне субсидування кредитних коштів групи пов'язаних суб'єктів господарювання саме такими і є.

Крім того, ринок телекомунікацій в КНР тотально контролюється державою, в сукупності з непрозорим придбанням Ван Цзином компанії Xinwei наводить на роздуми про його зв'язки з владою цієї країни.

Тому, можливо, покупка Ван Цзином акцій Мотор Січ здійснювалася в інтересах

офіційного Пекіна в надії на те, що зазначена транзакція пройде повз увагу свого основного конкурента в сфері авіабудування - США?

Можливо, що не менший інтерес до Мотор Січ проявили в Росії.

Зокрема, до 2014 року Посольства України і Росії в КНР постійно співпрацювали через посла України Олега Дьоміна. Саме росіяни представили Ван Цзина Дьоміну для подальшого представлення керівництву нашої держави.

З представниками російської влади Ван Цзин знайомий як мінімум з 2012 року. Так, 23 березня 2012 тодішній віцепрем'єр РФ Владислав Сурков проводив переговори з Ван Цзином щодо реалізації в Росії спільного проєкту. Також, за альтернативною версією, Ван Цзин мав намір реалізувати Нікарагуанський проєкт, фінансування якого передбачалося здійснити коштами російського мільярдера Геннадія Тимченка і інших близьких друзів Кремля.

На жаль Україна має сумний досвід залучення російських інвестицій в окремі галузі промисловості. Так, показові історії з Харківським тракторним заводом (ХТЗ) і Запорізьким виробничим алюмінієвим комбінатом (ЗАлК) після їхнього придбання російським олігархом Олегом Дерипаскою.

Зокрема, в результаті управлінських дій менеджменту Дерипаски в інтересах російських конкурентів ЗАлК, в Україні було повністю знищено виробництво первинного алюмінію.

У свою чергу з ХТЗ намагалися вивезти в Росію виробничі потужності і технічну документацію підприємства. Тоді в історію втрутилася СБУ, в результаті чого Дерипаска був змушений переписати активи ХТЗ на свого друга Олександра Ярославського, який з 2020 року також намагається придбати активи Мотор Січ. Однак «хеппі енду» не сталося, під формальним головуванням Ярославського, діяльність цього харківського підприємства була майже повністю зупинена, одночасно в Росії розпочато виробництво "клонів" продукції ХТЗ на потужностях Брянського тракторного заводу.

Тому участь пана Ярославського в проєкті "Мотор Січ", як бачимо на прикладі ХТЗ, не передбачає нічого позитивного для українських авіапідприємств.

Можна підсумувати, що на цей момент в історії навколо Мотор Січ залишається більше запитань, ніж відповідей. Однак вже зараз стає зрозумілим, що незалежно від того, хто стоїть за Ван Цзином - Пекін або Москва, доля вітчизняного виробника їх мало цікавить, і в разі бездіяльності нашої влади імовірним розвитком подій, ймовірно, було б повторення долі ХТЗ і ЗАлК.
https://myc.news/ua/specproekty/komu_vygodno_priobretenie_kompanii_motor_sich_i_kto_na_samom_dele_pytalsya_stat_ee_vladelcem

танцоры духа

У девушки нет правой руки,

у парня нет левой ноги.

Что из этого можно склеить 

посредством воли?

Ролик про китайских танцоров я надыбал на просторах давным-давно.

Надыбал, просмотрел и расчувствовался настолько, что поместил его прямо себе, в раздел "видео".

Посмотреть пришли трое, заинтересовался историей один.

Мне показалось маловато. Чтобы расшарить историю я кое-где поискал, кое-что нашел и решил выложить "городу и миру" рассказ о судьбе действующих лиц с помощью еще одного со-рассказчика, барышни под псевдонимом ВиНи, наиболее ловко скомпилировавшей все находки по теме.

[ Читать дальше ]

ЗЫ

Черновик заметки валялся у меня в разделе "черновики" 5 лет. Думаю на сегодня он достаточно вывалялся и пришла пора открыть свободный доступ к информации. Мы ведь для обмена сведениями тут собрались, не так ли?


ЗЗЫ

Для тех у кого плагин заблочен:


Китай - дурню не виробляй!

ЕКС-ГЛАВА БРИТАНСЬКОЇ РОЗВІДКИ РОЗПОВІВ, ЗВІДКИ З'ЯВИВСЯ COVID19
Колишній глава MI6 Річард Дірлав висловився з приводу походження Covid19
ТОП
13:01, 04.06.2020
Колишній глава MI6 Річард Дірлав висловився з приводу походження Covid19
COVID-19 з'явився в лабораторії в китайському місті Ухань і поширився через нещасного випадку в лабораторії, заявив колишній глава британської розвідки MI6 Річард Дірлав.

В інтерв'ю Telegraph він заявив, що ознайомився з новим «важливим» науковою доповіддю, в якій говориться, що вірус з'явився не природним шляхом, а був штучно створений китайськими вченими.

Я думаю, що це (епідемія) почалося як нещасний випадок. Виникає питання: якщо Китай колись визнає відповідальність, чи буде він платити компенсацію? Я думаю, що це змусить кожну країну в світі переосмислити свої відносини з Китаєм і то, як міжнародне співтовариство поводиться по відношенню до китайського керівництва.

За його словами, мова йде про «дуже важливою» наукової статті професора Ангуса Далгліша з лікарні Святого Георгія в Лондонському університеті і норвезького вірусолога Біргера Соренсена, яка з'явилася на цьому тижні.

Telegraph зазначає, що наукова стаття була переписана кілька разів і ще не була опублікована в жодному науковому журналі.

То таки біологічна зброя в дії CoV-2

Патологоанатом: розтин померлих від COVID показало, що це не пневмонія. А у тих, хто вижив прогнозують ускладнення
час публікації: 17 квітня 2020 р 9:54 | останнє оновлення: 17 апреля 2020 р 10:13

 Розтин померлих від COVID показало, що це не пневмоніяЛікар-патологоанатом, клінічний фармаколог Олександр Едігер


У хворих на новий коронавірусів розвивається не пневмонія в "чистому вигляді", а щось зовсім інше. При розтині у померлих пацієнтів спостерігалося ураження стінок судин, а в клітинах крові - поразка гемоглобіну.

"Це ніяка не пневмонія. Для пневмонії характерно запальне походження захворювання з мікробним або микробно-вірусним збудником або з формуванням складної асоціації збудників, після чого розвивається місцевий запальний відповідь", - розповів в інтерв'ю "Громадської службі новин" лікар-патологоанатом, клінічний фармаколог Олександр Едігер.

Пояснюючи хід звичайної пневмонії, медик уточнив, що "запалення при цьому має досить обмежений за часом процес, і у цього процесу повинен бути результат. Виходячи може бути кілька, в самому крайньому випадку - фатальний кінець, смерть хворого"

А при інфекції, що розвивається у заражених коронавірусів, відбувається ураження стінок судин і клітин крові. Виходячи з отриманої інформації і пройшла аналітики, самі легкі у таких пацієнтів не є органом-мішенню N1, але взагалі багато органів стають мішенню.

Уражаються рецептори, які є не тільки в легенях, а й в судинах і в травному тракті.

Вірус вражає гемоглобін в еритроцитах. Звідси ми і маємо цей самий гипоксический синдром, коли утворюється нестача кисню, додав патологоанатом.

"Я бачив уже чоловік 15 живих і 7 випадків загиблих, як патологоанатом я детально їх розглянув і можу сказати, що це не пневмонія в чистому вигляді. Цей висновок є принципово важливим. Ми маємо справу з дуже специфічним ураженням легень. Цей вірус влаштував нам купу сюрпризів ", - уклав експерт.

Раніше фахівці з Гонконгу повідомляли, що пацієнти, які перехворіли на коронавірусів у важкій формі, стикаються з серйозними ускладненнями. У таких пацієнтів спостерігається зменшення обсягу легень, погіршення роботи мозку. Доктор Оуен Цанг Так-інь , керівник Центру інфекційних захворювань при лікарні принцеси Маргарет, заявив, що у деяких виписаних пацієнтів було зафіксовано зниження функціональності легких на 20-30%.

Можливо, це призведе до розвитку ідіопатичного легеневого фіброзу - захворювання, при якому легенева тканина замінюється на сполучну (утворюються як би рубці), і в результаті легкі втрачають здатність захоплювати кисень. Є безліч чинників, які можуть привести до розвитку фіброзу, і, можливо, один з них - віруси, але щоб підтвердити це, поки не вистачає систематизованих клінічних даних.

Крім ураження легень новий вірус атакує і серцевий м'яз. У багатьох пацієнтів з коронавирусной інфекцією з'являються ускладнення на серце. Деякі летальні випадки пов'язані саме з цим. За даними кардіологів, такі пошкодження спостерігаються приблизно у кожного п'ятого пацієнта без ознак серйозних легеневих проблем.

Дані фахівців Фонду медичної освіти і наукових досліджень Майо (США, штат Міннесота) свідчать, що у частини пацієнтів такі зміни є наслідком запальної реакції, а у інших відбуваються через виникнення вогнища COVID-19 в серцевому м'язі. У заражених виявляються дві проблеми, пов'язані з роботою серцево-судинної системи: серцева недостатність і аритмія, яка може бути викликана побічними ефектами ліків, що приймаються для лікування коронавирусной інфекції.

У зв'язку з такими наслідками лікарі настійно рекомендують громадянам регулярні фізичні вправи. Вони можуть допомогти уникнути не тільки ускладнень на легені при коронавірус, але і проблем з серцем. Заняття спортом сприяють виробленню потужного антиоксиданту, відомого як "позаклітинна супероксиддисмутаза" (EcSOD). Даний антиоксидант призводить до зміцнення організму і його захисту від вільних радикалів, говорить доктор медичних наук з Університету штату Вірджинія і директор Центру досліджень скелетних м'язів в Центрі серцево-судинних досліджень UVA Чжен Ян.

Тренування здатні збільшити вироблення антиоксиданту і уникнути наслідків при короновірусе, йдеться в статті на порталі Eurekalert , який існує під егідою Американської асоціації сприяння розвитку науки (AAAS).

Не варто відкидати і психологічні проблеми через коронавируса. І подібні ускладнення загрожують не тільки перехворіли.

Пандемія торкнеться надзвичайно високу частку світового населення, що є безпрецедентним для вірусу з такою летальністю і рівнем інфікування в сучасній медицині. Нейропсихіатричний тягар цієї пандемії в даний час невідомо, але, ймовірно, буде значним. Минулі пандемії такого масштабу відбувалися десятки-сотні років назад, тому були відзначені епідеміологічні асоціації між вірусною інфекцією і нервово-психічними симптомами. Причому ці симптоми, як правило, недооцінювалися по відношенню до респіраторних.

Вчені Каліфорнійського університету прийшли до висновку, що "новий коронавірус і імунологічний відповідь господаря можуть безпосередньо впливати на мозок і поведінку людини".

Как отмечается в научной работе, опубликованной в издании Science Direct, после прошлых пандемий гриппа и вспышек других вирусных заболеваний такие осложнения были описаны в течение весьма различных периодов времени. Одни проявляются спустя несколько недель после острых респираторных симптомов, другие - спустя десятилетия после внутриутробного воздействия вирусной инфекции, когда уже в зрелом возрасте у человека вдруг возникает шизофрения.

После вспышки "испанки" возросло число случаев летаргического энцефалита. А эпидемии атипичной пневмонии или свиного гриппа имели последствием рост числа страдающих энцефалитом, нарколепсией, синдромом Гийена-Барре и другими нервно-мышечными заболеваниями. Долгосрочные нервно-психические осложнения после инфекции SARS-CoV-2 в настоящее время неизвестны и остаются наблюдаемыми в течение следующих нескольких месяцев или лет.

И уже появляются данные об острых состояниях, связанных с нарушением работы центральной нервной системы у людей, переболевших коронавирусной инфекцией.

Наслідки таких ускладнень для громадської охорони здоров'я можуть бути значними. Тому так важливо зараз розуміння траєкторії і характеристик нервово-психічних наслідків, що виникають в результаті інфекції CoV-2, і виявлення патогенетичних механізмів їх розвитку для боротьби з цими наслідками.

Депресія, тривога і пов'язані з травмою симптоми були пов'язані зі спалахами захворювань, але залишається неясним, чи пов'язані ці ризики з вірусними інфекціями як такими або з імунною відповіддю господаря. Вірусні інфекції можуть передувати розвитку аутоиммунитета у вразливих людей. Вірусна інфекція створює запальну середу, яка сприяє імунних реакцій і сприяє розширенню антитіл до господаря або лімфоцитів, які реагують як з вірусним антигеном, так і з самоантігеном.

Дослідники настійно закликають біомедичне співтовариство звернути увагу на необхідність моніторингу нейропсихіатричних симптомів у пацієнтів, що піддаються впливу нового вірусу, в тому числі в утробі матері, протягом усього періоду розвитку, щоб в повній мірі оцінити і пом'якшити довгострокове згубний вплив вірусу на мозок і поведінку.

эмоционально-кулинарно-...

Смотрела сегодня очередную серию "Мир наизнанку".
Дмитрий Комаров продолжает свое путешествие по Китаю.
Сегодня практически всю серию он провел на ... тараканьей ферме uhmylka  и только под занавес - в ресторане, где кормят... тараканами huh  ... 
Шеф-повара того ресторана зовут Фу - очень правильно зовут... whosthat
Когда на ферме включили свет (а изначально там была тьма непроглядная), я подумала, а не выключить ли мне компьютер... но все же любопытство победило - стала смотреть дальше. zombobox
Когда на ведущего высыпали ящик тараканов - мне было... ну, мягко говоря, очень некомфортно... vkaske
Но когда они (работники фермы и сам Комаров) стали есть сырых живых тараканов... huh

я поняла, ночной дожор мне сегодня не грозит! devil

Минуты за 3 до конца серии (поедание жареных тараканов в ресторане) на заднем плане пробежала тощая несчастная кошка... наши дворовые кошки даже в худшие времена так ужасно не выглядели, конечно - среди пожирателей всего, что двигается, бедным кошкам приходится туго!

Что ж это за ... почему они жрут все подряд??? и лечатся сушеными червячками, лапками крокодилов и прочей подобной фигней??? Кстати, у них, после непродолжительного затишья, опять вспышка заболевания - не помогают сушеные тараканы со скорпионами.
Может они для того и созданы, чтоб регулировать численность населения на планете путем создания заразы для окружающих???

Коронавірус як достеменно знати і зайве не помирати

Справочник по профилактике и лечению COVID-19

Первая клиническая больница. Медицинский Факультет университета Чжэцзян.
Справочник составлен на основании клинических данных и опыта


Довідник про коронавірус

https://drive.google.com/file/d/1uwJzPpM0WBtCdIxGSQFuKES71RZqFV0C/view

https://glavnoe.ua/news/n357020937-fond-dzheka-ma-organizoval-izdanie-i-perevod-onlajn-spravochnika-po-protivodejstviju-i-lecheniju-koronavirusa

Китай...

Посмотрела последнюю серию "Мир наизнанку"
О, ужас!!!
Они жрут медуз!!!
Сырыми!!!
И тем спасают мир от замедуживания океанов... Когда было много саранчи - они тоже мир спасли таким же способом...
Странно, что вирус такой мудреный появился только сейчас...


Китай і коронавірус. Прихована правда пандемія

Китай і коронавірус. Прихована правда пандемія
Оксана Лесняк
Вчора, 12:43 0 0

2020 рік може виявитися для Азії набагато небезпечнішим, ніж 2008-й. Найбільшим ризиком є посилення протекціонізму, ізоляціонізму та популізму
Фото: AFP Photo/NOEL CELIS
Епідемія – пандемія – інфодемія

«Ніколи б не повірила, що скажу таке, але я скучила за школою», – заявила моя донька на третій тиждень карантину в Шанхаї.

«Ніколи не сподівалися, що втішимося діагнозом денге (гостра інфекційна хвороба, яка схильна до епідемічного поширення)», – сказали наші друзі, чию дитину госпіталізували з підозрою на коронавірус під час подорожі до В’єтнаму.

Ніколи не уявляла, що так ефективно можна налагодити спостереження і контроль над 24 мільйонами мешканців міста, подумала я, коли Шанхай запровадив режим ізоляції через спалах коронавірусу у Вухані.

Очевидно, епідемії відкривають приховану правду не лише про суспільства, які вони зачіпають, як зазначає Енн Еплбаум, а й несподівані речі про нас самих. Поки у Вухані лікарі знімають маски та святкують спад епідемії, Ангела Меркель не приховує, що в Німеччині може захворіти до 70% населення. Національна служба охорони здоров’я Британії оголошує, що в Сполученому Королівстві епідемія триватиме до весни 2021 року, а адміністрація Дональда Трамп намагається переконати німецьких науковців розробити вакцину від коронавірусу ексклюзивно для США.

До Європи та Америки нарешті прийшло розуміння масштабів шкоди, якої може завдати вірус, і американці усвідомлюють, що вони не мають належної системи охорони здоров’я. Президентам-популістам Бразилії, Мексики та США довелося визнати, що пандемія – не вигадка. Тим часом уряд Північної Кореї оголосив ліки з лопуха панацеєю від COVID-19.

У Східній Азії боротьба з коронавірусом є новим «нормальним станом» вже майже два місяці. Південна Корея щодня перевіряє 10 тисяч людей на коронавірус, Сінгапур найкраще простежує контакти заражених людей і втричі краще знаходить хворих, ніж у середньому по світу, в Китаї 760 млн людей сиділи більше місяця в карантині або самоізоляції.

Китайський уряд намагався обмежити не лише поширення вірусу, а й обговорення епідемії у публічному просторі. Лікаря Лі Веньляна, який першим заговорив про небезпечний вірус, було затримано, також зникли двоє репортерів, які публікували новини з Вуханя. Відділ пропаганди вимагав від ЗМІ розповідати тільки позитивні історії про боротьбу влади з вірусом, а департамент кіберцензури закликав створити «добру атмосферу онлайн», що призвело до знищення соціальних мереж та акаунтів, буцімто через поширення шкідливих повідомлень. Посилений контроль над ЗМІ та соцмережами запобігає поширенню як дезінформації та фейків, так і критики уряду.

В останні дні свого життя лікар Лі Веньлян наголошував на важливості свободи слова для того, щоб уникнути становища, звичного для Китаю та авторитарних режимів загалом, коли лише один суб’єкт – держава – має право діяти в ситуаціях, які зачіпають усе суспільство. «Здорове суспільство, – сказав Лі, – не може мати лише один голос». Після його смерті 500 університетських професорів та правників підписали відкритого листа, який називає епідемію коронавірусу «антропогенною катастрофою, причиною якої є придушення свободи слова».

Професор Лі Веньлян – китайський офтальмолог у Центральній лікарні міста Вухань, який 30 грудня 2019 року попередив колег про можливий спалах хвороби, що нагадує синдром тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS), пізніше визначеної як COVID-19. 3 січня 2020 року його викликали до поліції і звинуватили «в неправдивих коментарях в інтернеті». Лі повернувся до роботи, пізніше заразився вірусом від пацієнта і помер 7 лютого 2020 року. Йому було 33 роки
Попри те, що під час телеконференції 23 лютого з 170 тисячами урядовців та членів Комуністичної партії Китаю (КПК) Сі Цзіньпін визнав «явні недоліки в реагуванні» уряду на виклики COVID-19, основним повідомленням його промови було вихваляння «видатної переваги керівництва КПК та соціалізму з китайськими характеристиками» у боротьбі з вірусом.

У міру наростання критики через початкову реакцію КНР на коронавірус, генсек ЦК КПК Сі Цзіньпін просуває наратив, буцімто керівництво КНР почало діяти за кілька тижнів до того, як про це стало відомо. Насправді влада забороняла оприлюднювати правду про епідемію до 20 січня, а бюрократи на місцях применшували небезпеку хвороби і заважали висвітлювати її в новинах. Хоча між сьогоднішньою епідемією та SARS є значні відмінності, звичка КПК приховувати правду не змінилася.

КПК застосовує секретність, придушення медіа та обмеження громадянських свобод, аби залишатися при владі. Тому, попри вимоги Сі Цзіньпіна до уряду бути готовим справлятися з «серйозними ризиками», Китай і надалі наражатиме себе та решту світу на небезпеку задля підтримання авторитету КПК, вважає експерт із системи управління КНР Міньсінь Пей.

Епідемії відкривають приховану правду не лише про суспільства (фото: reuters)
Однією з позитивних тенденцій, що виникла через коронавірус була поява нових голосів у китайських соцмережах та сміливіших репортажів у ЗМІ. Щоправда, коли звинувачення почали лунати не лише в бік місцевої, а й центральної влади, уряд видав інструкції, як саме слід писати про епідемію. До Вуханя відправили 300 репортерів, котрі б піднесено розповідали про боротьбу партії з вірусом. Тим часом відомий блог Dajia було заблоковано минулого місяця після публікації коментаря журналіста під заголовком «Китайці по всій країні розплачуються за смерть ЗМІ».

Джуд Бланшет, експерт із китайської політики, вважає, що КПК матиме ще більше контролю після нинішніх подій, адже зазвичай, коли держава розширює свої повноваження під час кризи, вона вже не звужує їх після її подолання.

Демократичний Тайвань обрав відкрите спілкування замість пропаганди: Центр контролю епідемії майже щодня проводить пресконференції, а уряд та політики спілкуються з громадянами у Facebook, Line та YouTube. У авторитарній системі місцева влада зазвичай намагається приховати правду від центрального уряду, аби уникнути звинувачень, центральний уряд бреше людям, щоб уникнути критики і через це із запізненням вживає заходів для контролю хвороби.

Громадянське суспільство Тайваню також активно допомагає вирішувати проблеми. Тайванський програміст створив мапу, яка в реальному часі показує, де можна купити маски. Цю ідею підхопив цифровий міністр Одрі Тан і створив покращену версію інформаційної платформи з урядовими даними. Тайванські незалежні групи та інституції, які перевіряють факти, Taiwan Fact Check Center (TFC) та MyGoPen перевіряють та спростовують дезінформацію про епідемію, водночас поширюючи правдиву інформацію.




Хвилю дезінформації у соціальних мережах щодо коронавірусу очільник ВООЗ назвав «інфодемією»
Епідемія показала, що китайська система охорони здоров’я розвивалася надто повільно. Однією з найбільших проблем є брак людського капіталу в охороні здоров’я. У 2018 році КНР мала 210 тисяч лікарів загальної практики, приблизно 1,5 сімейних лікаря на 10 тисяч людей. Для порівняння, США має одного сімейного лікаря на 1500 осіб. Сімейні лікарі у Китаї становлять лише 5% від загальної кількості лікарів, тоді як у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у середньому 23% лікарів є лікарями загальної практики.

Брак освіти медичних працівників є другою проблемою. Згідно з даними ВООЗ, половина китайських лікарів не мають бакалаврського ступеня. У селах та містечках лише 10–15% мають ступінь бакалавра. До того ж гостро бракує медсестер. У заможних країнах – три медсестри на кожного лікаря, у Китаї – одна медсестра на одного лікаря.

Третьою проблемою є брак клінік первинної медичної допомоги, які мали б давати раду незначним недугам. Уряд інвестує переважно у великі лікарні великих міст. Наприклад, половина найкращих лікарень провінції Хубей розміщені у місті Вухань, де живе лише п’ята частина населення провінції. Після закриття Вуханя на ізоляцію пацієнти кинулися до великих лікарень і, ймовірно, заражали один одного у чергах.

Пріоритети держави сповільнюють розв’язання цих проблем. Замість інвестицій у доказову медицину уряд, з націоналістичних міркувань, підтримує китайську традиційну медицину. Вона займає другу за величиною частку ринку роздрібної торгівлі ліками – 29% – після хімічних фармацевтичних препаратів з часткою 43%.

Пандемія матиме й позитивні наслідки, вважають аналітики: компанії диверсифікуватимуть ланцюги постачання; країни, які розвиваються, отримають нові можливості; менш забруднене довкілля; роботодавці дозволять працівникам працювати на відстані; уряди почнуть серйозніше ставитися до охорони здоров’я; люди стануть охайнішими; Китай заборонить торгівлю дикими тваринами.

Ще до епідемії політичні ризики, зокрема торговельна війна між США та КНР, підштовхували мультинаціональні корпорації перенести постачання з Китаю до інших країн. Вірус прискорив цей рух. Коронавірус також є політичним ризиком, адже уряд майже цілком зупинив роботу в країні. Аби уникнути такого в майбутньому, компанії переноситимуть виробництво до країн Південної та Південно-Східної Азії, що піде на користь їхньому розвитку.

Навіть якщо вплив епідемії на промислове виробництво та перельоти буде тимчасовим, вона призведе до зростання екораціональності, оскільки багато компаній переноситимуть виробництво ближче до місця споживання.

Зумовлений карантином перехід до роботи з дому в Японії, Китаї та Південній Кореї також знизить викиди вуглекислого газу, і спонукатиме компанії в майбутньому змінити культуру праці на гнучкішу. Прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе зазначив, що «телепраця є ефективним рішенням».


Мережі «Фейсбук» та «Твітер» вживають заходів, аби до їхніх читачів доходили правдиві новини, а ВООЗ створила Epi-Win та Myth-busters, де розвінчує міфи про COVID-19
Через підозру, що люди підхопили новий вірус від кажанів або панголінів, китайський уряд закрив 20 тисяч ферм, на яких розводили диких тварин, зокрема павичів, дикобразів, диких гусей та кабанів. Офіційно держава дозволяє розведення і продаж 54 види диких тварин, насправді на ринках у різних провінціях Китаю продають кілька сотень видів. До епідемії держава просувала ідею «одомашнення диких тварин» як ключову частину розвитку сільського господарства, екотуризму та подолання бідності. Ця промисловість мала обсяг $74 мільярди і давала роботу 14 мільйонам працівників. Наразі уряд заборонив торгівлю та споживання диких тварин у їжу, а до кінця цього року найвищий законодавчий орган має переглянути закон про охорону диких тварин. Проте захисники дикої природи побоюються, що закон не захистить тварин від використання у китайській традиційній медицині. Адже ще у жовтні 2019 року Сі Цзіньпін просував її як «скарб китайської цивілізації, у якому втілено мудрість нації».

Бажано, щоб пандемія COVID-19 призвела до кращого фінансування національних систем охорони здоров’я та світових інституцій, таких як ВООЗ. Адже інфекційні захворювання є загрозою не лише громадському здоров’ю, а й безпеці у світі.

Економісти очікують, що найбільшої шкоди економіка Китаю зазнає впродовж перших трьох місяців 2020 року, та знижують прогнози її зростання з 6% до 5,4%. У 2003 році SARS майже не завдав шкоди світовій економіці, але тоді Китай виробляв 4% валового світового продукту, а сьогодні 16%, і це вже не дешеві товари легкої промисловості, а електроніка та продукція машинобудування.

Довгострокові наслідки пандемії проявляться не лише в економічній, а й у політичній сфері. Демократії більш готові до таких катастроф тому, що вони відкритіші та прозоріші. Навіть якщо уряд не достатньо чесний з громадянами, легітимність самого ладу поза сумнівом. У авторитарних системах кожен крок під час кризи є перевіркою режиму на легітимність. Авторитарний режим вдається до обману та приховування, аби захистити насамперед себе, а не своїх громадян.

На початку року уряди країн Азії сподівалися, що після перемир’я у торговельній війні США – КНР справи підуть на краще. Проте поширення коронавірусу у світі, спад виробництва у Китаї та падіння цін на нафту призвели до найстрімкішого падіння біржових індексів з 2008 року. Зростання економіки Китаю сповільнилося ще минулого року через торговельну війну з США. На Японію чекає рецесія, Індія у 2019-му мала найповільніше зростання за останні шість років, Центральний банк Південної Кореї прогнозує скорочення економіки у цьому кварталі. Сінгапур, Тайвань, В’єтнам зіткнулися з порушенням ланцюгів постачання; Індонезія, Таїланд та Філіппіни отримують менше переказів від працівників з-за кордону та менший потік туристів. Малайзія поринає у політичний хаос, Австралія, де не було рецесії з 1991 року, готується до найгіршого.

2020 рік може виявитися для Азії набагато небезпечнішим, ніж 2008-й. Найбільшим ризиком є посилення протекціонізму, ізоляціонізму та популізму, які точно не покращать ситуацію.

Оксана Лесняк,
керівник Східно-Азійського бюро журналу
«Чорноморська безпека» (Шанхай Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/world/observe/kitay-pislya-koronavirusu-prihovana-pravda-666685.html