Дощ. Немов сльози. Покриває обличчя землі. ...

Читати далі...

Понад дорогою хрести, І ген мости, немов коти, Повигинали чорні спини над водою. А я іду хто зна куди, Ковтаю цигарковий дим, І вірна подруга гітара за спиною. Гуляє вітер в голові, Мої думки ледь-ледь живі Лягають римами на дно мутної склянки. Акорд зривається зі струн, В легенях вечір і тютюн, І не відомо, чи дотягнемо до ранку. Понад дорогами хрести, І більше нікуди іти, А за душею тільки осінь і мінори. І лиш мости, немов коти, Блищать очима з темноти, І облітаючі листки...

Читати далі...

Прочитав віршика у блозі http://blog.i.ua/community/53/163253/ та й заходився писати відповідь. * Не все ще з'їдено і випито, Тому пістоля поклади. Спочатку випий і поїж все, А потім вже з життя іди. Та й взагалі не поспішай Свого ти віку вкоротити. Подумай сам,скількох би зміг В житті жінок перелюбити. А там,глибОко у землі, Одна "костлява" лиш з косою. І не приваблює вона Ні дивним станом,ні красою. Михайло ДІД. Алчевськ.

* Я вас,шановні флудери, Ніколи не жалів. Та від навали флудерської Мало не зомлів. Який букет чудовий У флуді процвітає. То може весь ваш колектив Мету велику має? Талант великий флудерский У блогах прославляти, Зафлужувати інтернет І совісті не мати? Позаздрив би всім флудерам Сам метр Еміль Золя. Якби знайомий з флудом сам Він був хоча б здаля. Шекспір свої трагедії Ніколи б не писав, Якби він мав комп’ютера І хист до флуду мав. То може б й доля Пушкіна По...

Читати далі...

* Від борща і хліба відкажусь негайно Тільки дуже хочу молодицю файну. Щоб покуштувати сексу по-новОму. Як іще дізнатись про це все старому. Ті старі бабусі,що сидять на лавках, Дуже непривабливо виглядають в плавках. Та вони й не вміють палко вигинаться. Як від них нового сексу сподіваться? Жаль,що молодиці щось мене минають, Тільки молоденьких хлопців обирають. Всеж кохать не дивно хлопця молодого Краще покохайте дідуся старого. Бо дідусь старенький в гречку не...

Читати далі...

* Я знову повернуся,любий друже, Засумувати ще не встигнеш дуже, Бо графоман.І це діагноз точний Та ще й до того ж, мабуть, остаточний. Такі як я не заважають миру І не хапають бойову сокиру. Та все ж про нас є приказка така Страшне перо, на жаль, не в гусака. Ми власну розвиваємо культуру, Помножуємо скрізь макулатуру. Тут буйним цвітом жанр весь наш розквіт. І скоро вже захопить білий світ. Навіщо нам ті правила писання, Підручники про віршобудування, Для нас настала...

Читати далі...

Вечір, темніє на дворі. Осінь листям стукає в двері. У кімнаті нас лише двоє, Я і новий вірш на папері. А на дворі осінь гуляє, У саду цвітуть хризантеми. Сліпий старець у хлопця питає: - Іванку, де ми? Із дерев листя спадає, Вітер віє не знає втоми. Хлопець в старця старого питає: - Діду, хто ми. - Українці ми сину, Ми українці. Ми мов ті хризантеми осінні, Дуже довго за волю боролись, Та навіки ми стали вільні. Ранок, на дворі світає, Вірш читаю, зміст не можу збагнути...

Читати далі...

Краще вітер в обличчя, Чим постріл в спину. Краще гірка правда, Чим зла брехня. Хай троянди колють руки, Чим злі погляди колють серця. Краще з другом ділити останнє. Гірше коли друзів нема. Краще бути самим собою, Чи то літо, осінь, зима. Всі пори року хороші, Але краще хай буде весна. Дмитро Дідківський. 03.02.1999 рік.

Мамо, скільки раз Дощем капали сльози. Із хмаринок Ваших очей. Скільки раз, чекали на порозі, Ви мене із зоряних ночей. Я завжди вертався Вранці рано. Ви кричали на мене Як могли. Ви пробачте мене мамо, Що не усвідомлював тоді вини. Дмитро Дідківський 1998 рік.

Скільки будеш літати ще Чорний крук, Над землею наших Батьків, дідів, прадідів? Скільки будеш клювати ще Їх тіла, та нащадків їх? Досить з них знущань Голодоморів, війн усіх. Досить вже. Повертайсь назад У своє гніздо, У країну зла. Настали наші часи. Твоя пора пройшла. Хватить сил у нас. Дати всім відсіч. Хто під кнутом своїм Бачить нашу Січ. Вже в кайдани нас не взути, Та не закувати. Буде й над нашим краєм Голубка літати. Соловей в гаю співати, Й жайворонок в полі...

Читати далі...