хочу сюди!
 

Кристина

34 роки, діва, познайомиться з хлопцем у віці 30-40 років

Замітки з міткою «наса»

До 50-річчя висадки людини на Місяць

Подія року: 50-річчя висадки людини на Місяць

фото: NASA
ВІКТОРІЯ ШАПАРЕНКО 19 ЛИПНЯ, 2019, 09:10
20 липня 1969 року людина вперше ступила на поверхню Місяця. Цим "піонером" став Ніл Армстронг, один з пілотів американського космічного корабля "Апполон-11", що сказав знакову фразу: "Це один маленький крок для людини, але гігантський стрибок для людства". І це транслювалося в прямому ефірі по всьому світу по радіо і телебаченню, і це мали змогу спостерігати більш ніж 500 млн людей.

Нескінченність – не межа

Подія дійсно безпрецедентна. Їй передували 9 місячних місій, яких спіткала невдача. Курйозних моментів теж було чимало: так, рішення NASA про те, хто ж першим ступить на поверхню Місяця, було непростим – на це також претендував колега Армстронга, полковник Базз Олдрін. Опісля виникла теорія "місячної змови", як стверджувала, що насправді висадка на Місяць була інсценована, а фото- і відеозйомки – сфальсифіковані. Зокрема, цьому була присвячена книга американця Білла Кейсінг "Ми ніколи не були на Місяці" (1976). Однак нещодавно NASA оприлюднило чітке фото місця посадки "Аполлона-11", зроблене камерою з борта місячного орбітального апарату (The Lunar Reconnaissance Orbiter Camera – LROC), що доводить: висадка на супутник Землі таки мала місце. До того ж фото «оживили», використавши всю наявну інформацію (записи переговорів, кадри фото- і відеозйомки), зробивши його інтерактивним. Зараз воно доступне для всіх бажаючих на порталі LROC.
І хоча згодом програми дослідження Місяця за допомогою космічних апаратів були згорнуті, на початку XXI століття Китай висловив готовність продовжити їх, що дало старт новій космічній гонці. Про плани майбутніх експедицій вже заявили Росія, Індія, Японія. І, звісно, США – очільник NASA Джим Брайденстайн у листопаді 2018 року повідомив: "США повертаються на Місяць, і ми зробимо це раніше, ніж ви думаєте!". Тож далі буде. А поки що увесь світ готується до святкування 50-річчя висадки людини на Місяць, події, що справила величезний вплив на популярну культуру, кіно, літературу і багато іншого.

Монети, марки, годинник, іграшки

Відлив ювілейних монет на честь якоїсь знаменної події – поширена світова практика. Такі, звичайно, надрукував, монетний двір США. Опукла сторона монети виконана у формі шолома астронавта, а її дизайн відтворює знакове фото Едвіна Олдрина: попереду – посадковий модуль корабля "Аполлон-11", на тлі – астронавт Ніл Армстронг. Увігнута сторона зображує відбиток черевика у місячному ґрунті. Кошти, виручені від продажу монет, підуть до Фонду пам'яті астронавтів і на фінансування виставки "Мета – Місяць" у Національному музеї авіації та космонавтики у Вашингтоні, що відкриється у 2022 році.
Золоту пам'ятну монету, присвячену висадці на Місяць, також випустив і монетний двір Австралії, срібну – національний банк Швейцарії.



"Місячні" марки теж є – їх випустила пошта США: дві з розряду безномінальних («вічних»). Одна з них являє собою легендарне фото Базза Олдрина у скафандрі на поверхні Місяця, зроблене Нілом Армстронгом, інша – фото місячного диска з жовтою точкою, що позначає місце посадки модуля.
З'явився і годинник на честь ювілею – від знаменитого швейцарського бренду Omega. Він перевипустив модель Speedmaster Moonwatch, що побувала тоді в космосі – у обох астронавтів "Аполлон-11" на зап'ястку були саме такі. Для цього годинниковий бренд мав був пройти близько 11 тестів, і лише Omega впоралася із завданням. Ця спадщина досі надихає майстрів бренду, і сьогодні модель з легендарним дизайном також готова до нових звершень як на Землі, так і за її межами. Лімітована серія Speedmaster Apollo 11 50th Anniversary Moonshine Gold Limited Edition вийшла у кількості всього 1014 примірників і в новому матеріалі – золоті Moonshine. Його відтінок трохи холодніший звичайного жовтого, плюс завдяки новому сплаву воно довговічніше і стійкіше до ушкоджень.

До святкування приєдналося й Lego, випустивши новий набір космічних кораблів, розроблених спільно з NASA. Він є розширеною версією моделі 2003 року і містить деталі, відповідні реальної посадочній платформі, а також основу, що нагадує поверхню Місяця для точного відображення спуску зібраного апарату. До речі, це вже не перша співпраця Lego з NASA – у 2017-му вони випустили ракетний комплект Saturn V, що включає мініатюрний модуль Apollo, масштабований з масивної ракети висотою в метр.

Кіно, книги, виставки, фестивалі
З 19 липня у США почнуться святкові заходи з нагоди історичної події, але вже сьогодні відбувається чимало цікавого. З повним списком запропонованих подій можна ознайомитися на сайті NASA. Втім, і в Європі є чим зайнятися.

Фільми. 11 липня британський канал ITV представить документальний фільм "День, коли ми йшли на Місяць" (режисер Джон Мулсон), який розповідає історію місії «Аполлон-11» і включає інтерв'ю з ключовими фігурами, наприклад, астронавтом Майклом Коллінзом.
У липні в кінотеатрах Європи вийде фільм "Аполлон-11" (прем'єра в США відбулася ще в січні, режисер Тодд Дуглас Міллер). Він повністю складається з оригінальних кадрів – для цього його команда опрацювала 11 тисяч годин неопублікованого аудіо- та відеоматеріалу в партнерстві з NASA і Національним архівом. Також у липні вийде і фільм "Армстронг" (режисер Девід Фейрхед), що документує життя легендарного астронавта, озвученого голосом Харрісона Форда.
Крім того, спеціальну серію підкастів, присвячену 50-річчю посадки "Аполлон-11", підготувала BBC. Вони доступні для скачування на сайті, і подивитися їх може кожен. Перший епізод "13 хвилин до Місяця" докладно описує заключну фазу спуску космічного корабля на поверхню Місяця, а також місяці і роки підготовки, що передують цьому. Значний внесок у створення підкастів внесли астронавти "Аполлона", які ще живі – Чарлі Дьюк, Джим Ловелл, Майкл Коллінз і інші. Планується, що новий підкаст виходитиме щопонеділка, а кульмінацією стане фінальний сюжет, приурочений до 20 липня, річниці висадки "Аполлона-11".



Книги. Новинка по темі – «Місячний пил: в пошуках людей, які впали на землю» Ендрю Сміта (видавництво Bloomsbury), яка присвячена 12 астронавтам, що ступали на поверхню Місяця, і включає інтерв'ю з дев'ятьма з них (тими, хто ще живі). А також "Досягнення Місяця", автобіографія математика NASA Кетрін Джонсон, до речі, афроамериканки, (видавництво Atheneum Books), що займалася розробкою "Аполлона-11". І, нарешті, "Аполлон-11: внутрішня історія» Девіда Уайтхаус (видавництво Icon Books), що оповідає про космічну гонку і саму місячну місію. Книга заснована на звітах екіпажу, інженерів, чиновників NASA, а також думках політиків – американських і радянських.

Фотоальбоми. "Архів NASA: 60 років в космосі" (видавництво Taschen) зі знаковими фото (всього 400 фото за 60 років історії) і "Аполлон VII-XVII" (видавництво teNeues), який випущений обмеженим тиражем в 3 тисячі примірників і містить 225 широкоформатних знімків з архівів NASA і есе Уолта Каннінгема, астронавта першої пілотованої версії "Аполлон-7".

Виставки. Summer of Space (Лондон, Музей науки, до вересня 2019), в рамках якої буде представлений ряд інтерактивних показів: "Аполлон-11: перші кроки", 48-хвилинне кінематографічне відтворення реальної посадки на Місяць; Space Descent VR, досвід віртуальної реальності з британським астронавтом Тімом Піком.

La Lune. Du voyage rel aux voyages imaginaires (Париж, Гран Пале, до 22 липня) – містить понад 190 художніх і наукових експонатів різних часів, які присвячених Місяцю і зображують його як в реалістичному, так і в романтичному вигляді. Серед них – роботи Марка Шагала, Мана Рея, Франсуа Мореллі, Хуана Міро, Огюста Родена, Фелікса Валлоттона та інших.
Fly to the moon (Зальцбург, Музей сучасного мистецтва, 20 липня – 3 листопада) знайомить з історією дослідження Місяця з часів Галілео Галілея і винаходу першого телескопа. Від гравюр до мультимедійних інсталяцій – тут є все.

Фестивалі. Щорічний Bluedot (Чешир, Великобританія, обсерваторія Jodrell Bank, 18-21 липня), цікавий концертами Hot Chip, Kraftwerk, New Order і Jarvis Cocker. Окрім космічних музичних шоу в павільйонах Space і Luminarium будуть проходити лекції та працювати інтерактивні дисплеї, що дозволяють спостерігати за зірками і подорожувати по галактиках.

П'ятий Starmus (Дюбендорф, Швейцарія, концертний зал Samsung Hall, 24-29 червня), цього року повністю присвячений піввіковому ювілею висадки людини на Місяць і відрізняється воістину зоряним складом: дві дюжини нобелівських лауреатів, сім астронавтів місії "Аполлон", рок- і поп-музиканти світового масштабу. До речі, сам фестиваль завжди вирізнявся певною science-спрямованістю – і прихильністю нещодавно померлого генія Стівена Хокінга. Від його імені Starmus продовжує підтримувати тих, хто зробив особливий внесок в науку і мистецтво – так, цього разу нагороди були вручені Ілону Маску і Тодду Дугласу Міллеру, продюсеру та режисеру фільму "Аполлон-11". Показ фільму, ясна річ, теж був у програмі фестивалю.

На Луне: журнал Time выложил не публиковавшиеся ранее фотографии

NASA, аэрокосмическое агентство США, рассекретило фотографии космической программы Apollo на Луне и создало библиотеку снимков и видео, доступную теперь всем. Журнал Time опубликовал архивные фотографии NASA (Project Apollo Archive) из новой книги Apollo VII-XVII, сделанные американскими астронавтами во время выполнения миссий космической программы Apollo.

Всего в издание вошли 225 последовательных снимков 1968-1972 годов, сообщает Time.

• Источник полностью: Невиданный Apollo. Отправляясь на Луну – взгляд астронавтов

ЗМІ повідомили про падіння великого метеорита в столиці Таїланду

У небі над столицею Таїланду пролетів невідомий великий об'єкт, повідомляє Bangkok Post. Незвичайне явище відбулося у понеділок, 7 вересня, близько 8:40.

За словами очевидців, перед тим, як зникнути, об'єкт спалахнув, але...  більше 

NASA опубликовало высококачественный снимок планеты Плутон

Научная сенсация. New Horizons ("Новые горизонты") передала новую фотографию Плутона. Это последний снимок карликовой планеты, сделанный до максимального сближения космического аппарата и Плутона. Автоматическая межпланетная станция New Horizons, основной задачей которой является изучение карликовой планеты Плутон (англ.: Pluto) и ее крупнейшего спутника Харон (англ.: Charon), пролетела на скорости около 14 км/с мимо Плутона на минимальном расстоянии равном 12,5 тысяч км. Об этом сообщается на сайте НАСА.

NASA опубликовало высококачественный снимок планеты Плутон

[ Прочитать полностью + ссылка на источник с фотографиями... ]

Марс ОБИТАЕМ. Доказано НАСА

2015.04.29 "Ровер НАСА снял на Марсе животное"
На фото, сделанном передвижной исследовательской лабораторией «Оппортюнити», явно видно передвигающееся на четырех лапах какое-то странное марсианское животное. Так что на Красной планете, судя по всему, гуляют не только ветра и солнечные бури.
...не слишком ли много на Красной планете всевозможных таких «оптических игр»? То яйца попадут в кадр, то явно рукотворные предметы, то НЛО, один раз было замечена даже тень от кого-то, кто стоял за ровером, ну и так далее.


2012.10.26 "На официальном снимке Марса нашли животное"
Полноразмерное фото на сайте НАСА: http://www.nasa.gov/mission_pages/msl/multimedia/pia16204.html
Или всё-таки камень?.. )

2013.02.25 "На Марсе нашли скелет животного" http://www.dni.ru/tech/2013/2/25/248792.html

Чего только не находили на ОФИЦИАЛЬНЫХ "марсианских" снимках НАСА: хомяков и ящериц, голову гориллы, некие смайлики, стоянку марсианского транспорта.


"Нашёлся" даже марсианский пончик (2014.01):

Отрывок из фильма "ЛУННАЯ АФЕРА США, или Максимум лжи и глупости"
05:25 - Требовалось заручиться поддержкой правящей элиты СССР в проведении иммитации полётов к Луне и высадке на ней. Нужно было чтобы правящая элита СССР скрыла факт этой афёры и от советского народа и от специалистов советской космонавтики. Вы не поверите, поскольку в это действительно трудно поверить, но это единственное что у американцев получилось на 100%.
08:31 - Интересно, что в 1970г. после падения муляжа "Апполон-13" (по сути пустого тонкостенного бака с формой спускаемой кабины "Апполона") в Бескайском заливе, советский разведовательный корабль, следивший за американской военной флотилией, опередил американцев – выловил муляж и доставил его в Мурманск. А в Мурманске советское правительство этот муляж "Апполона" тайно вернуло американцам. Всё это советской стороной хранилось в секрете, и хранится в секрете российской стороной до сих пор. Разумеется, молчит об этом и НАСА. Но советская сторона тогда подстраховалась и дала венгерским журналистам зафиксировать факт передачи американцам их муляжа. А венгры в 1981г. обнародовали этот факт вместе с фотографиями.

 

Кто знает, какие ещё сюрпризы подкинет марсианская миссия. Думаю, в следующий раз ровер успешно сможет найти на Марсе не только воду... а может и живого марсианина, если повезёт. Хотя бы, это "ПОЛЕ ЧУДЕС" выбрали "за пределами" Соединённых Штатов (со сланцами не так повезло). Лунная программа, полёт на Марс, Большой адронный коллайдер, нанотехнологии, Евро-2012, Сочи-2014... Сколько возможностей средства "зарыть"!
А у нас АТО...

А давайте серьезно порассуждаем (ракета Протон)

Судя по успешным запускам ракет с Байканура, 70% ядерных ракет России взорвутся на старте, а остальные 30% на 54 секунде.
Это хохма, но все же. Очень часто россияне стали взрывать свои ракеты. Может вся эта эпопея с ядерными ракетами не более чем Кисилевская байка и все ракетоносители ядерных зарядов могут так же сбойнуть, как и протон.
Что думаете по этому поводу?

NASA опубликовало видео «коронального дождя»

NASA опубликовало видео необыкновенной вспышки на солнце, которая произошла 19 июля прошлого года. Обычно вспышка выглядит либо просто как выброс плазмы в атмосферу, либо как завихрения плазмы вокруг невидимых линий магнитного поля солнца.

На этот раз соединились сразу все явления — произошла вспышка, плазму выбросило в космос, затем она стала охлаждаться, падая обратно вниз по траектории линий магнитного поля. Это потрясающей красоты явление ученые называют «корональным дождем».

Обупликованный ролик демонстрирует вспышку в ускоренном режиме — на самом деле явление длилось не 4 минуты, а 9,5 часов. В сочетании с композицией «Удар молнии» современного немецкого композитора Ларса Леонардо видео выглядит как завораживающее произведение актуального искусства.


NASA строит термоядерный космический двигатель

NASA и частные компании всеми силами хотят отправить человечество на Марс. Команда Университета Вашингтона, финансируемая космическим агентством, в свою очередь намеревается для этого разработать термоядерный двигатель, который сможет доставить человека на Красную планету за 30 дней и сделать возможными и другие космические путешествия.

«Используя существующее ракетное топливо практически невозможно для человечества исследовать что-то за пределами Земли», — говорит ведущий исследователь Джон Слоуг. «Мы надеемся получить достаточно энергии для того, чтобы межпланетные путешествия стали обычным делом»,

Предлагаемый Fusion Driven Rocket (FDR) – двигатель 150-тонного корабля, который использует магнетизм для сжатия литиевых или алюминиевых частей вокруг дейтерий-тритийного топливного ядра для инициации термоядерного синтеза. Результирующая сила реакции вызывает распыление вещества на скорости 30 км/с, она и толкает корабль вперед.

Отработанное топливо выбрасывается за корабль и так как весь процесс основан на магнетизме, износ двигателя минимален. При этом пеллета размером с зерно может обеспечить такое же количество движения, что и галлон ракетного топлива.

Все это требует электрической энергии для управления и поддержания реакции, но Энтони Панкокти, инженер, утверждает, что преимущества такого магнитного двигателя в том, что космический корабль может питать сам себя только солнечной энергией.

«Он очень масштабируем – мы можем добиться термоядерной реакции в гораздо меньшем масштабе», — говорит он. «Мы можем запустить созданный двигатель от 200 киловаттной солнечной панели, т.е. примерно той же мощности, которую генерируют сейчас панели МКС».

При помощи FDR время полета до Марса может сократиться до 30-90 дней, по сравнению с 8 месяцами движения на реактивной тяге. Для 30-дневного путешествия понадобится всего трехдневная работа двигателя для разгона и еще три дня на его замедление на орбите Марса.

Такой двигатель также будет значительно дешевле на стадии разгона, чем химические ракеты, так как ему требуется гораздо меньше топлива на преодоление земной гравитации. Для предлагаемой 150-тонной конструкции примерно треть можно будет занять грузом, а уменьшенное время полета также уменьшит влияние радиации на космонавтов.

Многие космические полеты заканчиваются торможение об атмосферу для экономии топлива. Новый привод, однако, настолько эффективен, что такое торможение становится бессмысленным, так как масса защиты будет больше, чем масса расходуемого топлива.

Команда протестировала все части FDR в лаборатории и сейчас начинает строить двигатель в рамках программы NASA Innovative Advanced Concepts Program, обеспечивающей финансирование для долгосрочных космических программ. FDR лишь один из всего лишь 10 проектов, добравшихся до Второй Стадии. Прототип FDR будет создан в ближайшие полтора года, а готовый корабль надеются создать к 2020 году – но при увеличении финансирвоания сроки могут быть и сокращены.

Учитывая жесткую экономию Правительства США, это маловероятно, но FDR может сделать химические или ионные двигатели настолько же устаревшими, насколько сейчас нам кажется устаревшим паровой двигатель.

3D-принтер напечатает лунную базу из реголита


В 2011 году НАСА опубликовала свой проект строительства лунной базы с участием большого количества роботов (экскаваторы, бульдозеры, измельчители и т.д.). Сейчас Европейское космическое агентство предложило альтернативный проект 3D-печати лунной базы, используя в качестве строительного материала местный грунт.

Проект ESA создан при помощи архитекторов из компании Foster + Partners. Для печати используется принтер D-Shape от британской компании Monolite. На Луне принтер сможет использовать в качестве материала местный грунт, реголит.

Реголит — рыхлый, разнозернистый обломочно-пылевой слой глубиной несколько метров. Состоит из обломков изверженных пород, минералов, стекла, метеоритов, содержит много алюминия, железа и титана. Частицы очень мелкие и обладают высокой слипаемостью из-за отсутствия окисной пленки на их поверхности и высокой электризации. В общем, довольно хорошо подходит для строительства.

Правда, одного реголита недостаточно: в смесь нужно добавлять периклаз. Это оксид магния, жжёная магнезия, используется, например, штангистами для протирания рук перед попыткой. Вероятно, порошок для принтера придётся доставлять с Земли.

На фотографии — полуторатонный строительный блок, сделанный принтером D-Shape в качестве демонстрации. Для печати использовался материал, на 99,8% аналогичный реголиту, полученный из базальтовых пород одного из вулканов в центральной Италии.

Печатающая головка 3D-принтера ходит по шестиметровой рамке. Робот печатает со скоростью 2 кубометра в час, окончательная версия будет печатать 3,5 кубометра в час. Строительство одного небольшого здания займёт около недели.

На рендере внизу (увеличенная версия) можно рассмотреть в подробности проекта Европейского космического агентства. База состоит из четырёх жилых модулей, из них центральный и верхний левый модули уже закончены, а ещё два находятся в последней стадии строительства. Жилые модули соединены тоннелями, на каждом из них есть по четыре люка-иллюминатора. Примерный размер базы можно оценить в сравнении с астронавтом, который стоит рядом с центральным модулем.

Будет довольно печально, если технология 3D-печати зданий по компьютерным моделям сначала начнётся на Луне, и только потом дойдёт до Земли. Впрочем, принтер D-Shape недавно засветился в новостях, когда на архитектурном конкурсе победил проект здания в форме кольца Мёбиуса. Этот дом обещают построить в 2015 году, он может стать первым жилым зданием на планете, полностью напечатанным на 3D-принтере.

http://habrahabr.ru/post/168109/

Сторінки:
1
2
3
попередня
наступна