Представлені у хронологічному порядку знайомства.




LANA
http://photo.i.ua/user/968877/52233/1124756/
В блогах і в "асі" мене зустрічає
І дуже привітно завжди привічає.
У відповідь має від мене дарунок
Червоную квітку, та ще й поцілунок.
*




puritanka
http://photo.i.ua/user/937880/57647/1262735/
Хоча лиш портрета весільного маю
Та, все ж, діфірабми і їй проспіваю.
Хоч інколи фотки у друзів вкрадає,
Їх потім з віршами назад повертає.
*

[ Читати далі ]

Известно, что каланы засыпают, держась "за руки", чтобы их не уносило в открытое море (или не прибивало к берегу).

 

Давайте возьмемся за руки, друзья! 

И мы обязательно выстоим в этом бушующем океане жизни!

Мира и добра вам!

Искренне ваша,

Марфуш-ка

Як ви гадаєте, чи є сенс судитись з Росією за газ? Навіть якщо справа виграшна на всі сто, як було у Фірташа?
Почну пояснення з байки, де є близький Віктору Федоровичу образ вовка: "Якось вовк спіймав здобич, а ведмідь її відібрав. Вовк пішов судитися до царя звірів - до Лева у Львів (він  же і Страсбург), а той присудив справедливо: здобич вполював вовк і вона його, отож ведмідь має повернути її вовку. Справедливість ствердилась! І ведмідь підкорився волі присуду і сказав, що най вовк прийде до нього по свою здобич і забере її. Отак приходь і забирай, але зауваж, що в рішенні суду ні слова нема, що ведмідь не має права полювати на вовка і що той не може сам стати здобиччю разом з своєю законною повернутою здобиччю. Мораль байки така: не лізь в печеру до змія-горинича, якщо ти не грузин"
Одним словом хотів би я бачити того судовиконавця у виграшній справі проти Росії...
То що маємо робити? Коритись диктату з Росії? Звичайно, що коритись, а не нариватись, щоб не стати здобиччю. Якщо когось "примусили до миру", а нас примушують до дружби - будемо дружити на мус з відповідною чесністю і порядністю...
Я от нещодавно прочитав гарну публікацію в "Українській правді" Володимира Дзьобака "Вони на гачку у Путіна. Вона і... Україна!" (http://www.pravda.com.ua/columns/2011/09/9/6574650/) - тут все гарно розписано, але дивним чином пропущено досить важливу тему: "Транзитну мережу газу в Україні включно з газосховищами і власним газовидобутком"
Давайте подумаємо добре і вияснимо: а що нам дасть суд з Росією, окрім неприємностей? Явно мало що. То нащо на нього витрачати зусилля і кошти. Якщо Росія не схоче піти на паритетні домовленості - їх не примусиш жодним чином і тоді що ми робимо? Те, що й робили завжди з такою дружбою на славному газопроводі "Дружба", тільки на порядок збільшуємо масштаби: тобто продовжуємо красти газ з магістральних газопроводів транзиту газу і твердо в тому не зізнаватись. Будемо жалітись, що все старе, а оновити грошей нема - усі в Росію йдуть... Зрозуміло, що одразу почнуться дружньо-погрозливі пропозиції спільного консорціуму для модернізації газопроводу, а ми на те: нащо той клопіт, як ви он новеньке і гарненьке будуєте в обхід України? Нас же і це барахло влаштовує - воно так гарно і корисно для нас протікає...
Гнила комбінація, але я особисто кращої не бачу. Європейці вкотре кидають нас "під танк розборок" з Росією сам на сам, тому і ми маємо право не сильно з ними панькатись і вибачатись до того часу, аж поки вони дружно від імені Євросоюзу не зроблять давно назрілу пропозицію нам: розпочнуть купувати газ на кордоні України з Росією і вже за його транзит домовлятись безпосередньо з нами. Думаю не треба пояснювати наскільки це убезпечить Україну надалі від шантажу з боку Росії в питання постачання газу і його вартості.
Є ще варіант федералізації України з Росією і Ко, про що цілком плідно домовлялись Путін і Тимошенко, але чомусь не дуже погідно стало виходити з Януковичем.
Хто його зна, як все буде далі, але що судитись безглуздо - це однозначно.
Я так вважаю.
А ви?

Богдан Гордасевич
м. Львів

Дружище!  Я  пишу  тебе  не  вдруг,
Решилась  наконец  тебе  признаться.
Уже  давно  ты  мне  не  просто  друг,
Живу  желанием  - приехать  и  остаться.
Будь  снисходителен  -  всю  жизнь  молчала,
А  вот  на  склоне  лет  -  не  устояла.

 

© Copyright: Любовь Медведева, 2011
Свидетельство о публикации №11111079572

Как бы ни была редка истинная любовь, истинная дружба встречается еще реже.
                                                                                       Франсуа де Ларошфуко

"Дружба между мужчиной и женщиной возможна?

- Да, до тех пор, пока кто-то из них не перестаёт считать это дружбой…" Когда ты захочешь плакать, Позови меня... Я не обещаю тебя рассмешить, Но я могу поплакать вместе с тобой Если однажды ты захочешь сбежать. Позови меня... Я не обещаю уговорить тебя остаться... Но я могу сбежать с тобой Если однажды ты не захочешь вообще кого-либо слышать Позови меня... Я обещаю придти ради тебя. И обещаю вести себя тихо Но если однажды ты позовешь... А я не откликнусь Пожалуйста, поспеши ко мне! Вероятно в этот момент я в тебе очень и очень нуждаюсь Не иди впереди меня - я могу и не пойти за тобой. Не иди позади меня - я могу и не повести тебя, Но иди рядом со мной. И будь моим другом.