хочу сюди!
Знайомства
 

Наталія

44 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 44-52 років

Замітки з міткою «вірші»

Сортувати:
нові
популярні
Вид:
короткий
повний

ДМВ73

ДМВ73

Подруги із блогів.Частина 2.

Представлені у хронологічному порядку знайомства.




LANA
http://photo.i.ua/user/968877/52233/1124756/
В блогах і в "асі" мене зустрічає
І дуже привітно завжди привічає.
У відповідь має від мене дарунок
Червоную квітку, та ще й поцілунок.
*




puritanka
http://photo.i.ua/user/937880/57647/1262735/
Хоча лиш портрета весільного маю
Та, все ж, діфірабми і їй проспіваю.
Хоч інколи фотки у друзів вкрадає,
Їх потім з віршами назад повертає.
*

[ Читати далі ]
23

ДМВ73

ДМВ73

Подруги із блогів.Частина 1.

Представлені у хронологічному порядку знайомства.



Хуліганка
http://photo.i.ua/user/567984/24236/640821/?p=5#comments
Кохання й добро в її серці вирує.
Чудові плейкасти всім людям дарує.
Із серцем відкритим всіх друзів вітає,
Гостинной хазяйкою в блозі чекає.
*




Ми-шутка.
http://photo.i.ua/user/677370/1/1393970/
Є тепле слово й філософія життя
Про осінь,небо і про небуття
І про крота, і про сіреньку мишу...
Про все Ми-шутка в своїм блозі пише.
*


[ Читати далі ]
27

ДМВ73

ДМВ73

Порада самотній дівчині.

У блозі Galin
http://photo.i.ua/user/363472/44966/1538113/
побачив декілька її фотографій. Гарненька дівчина
на відпочинку, та чомусь на всіх фото одна.
Ось так виникла думка надати їй жартівливу пораду.

                                                                                          


*
Чом дівчина так самотньо
У горах блукаєш?
Чому поруч із собою
Парубка не маєш?

То знайди собі хлопчину,
хоч би "для годиться"
Бо хлопчина - річь корисна,
В домі пригодиться.

Зможе в стіну над диваном
Він гвіздка забити.
Як захочеш, й тебе зможе
На руках носити.

Може шафу пересунуть,
Лампочку вкрутити.
Згодом , навіть, допоможе
Діточок зробити.

А оскільки без бензину
Добре він працює,
То й ціна за нафту в світі
Мало вже хвилює.
 
Треба лише його добре
Салом годувати.
Добрим пивом "Жигулівським"
Вчасно напувати.

От така він річ корисна
Для свойого дому.
А як звикнеш, то не вступиш
Вже його нікому.

2 жовтня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.
21

ДМВ73

ДМВ73

Думки Епікурійського кота.

Побачив у блозі Епікурійця фото цього кота
http://photo.i.ua/user/636888/36434/1615266/
і уявив собі, що б про нас, людей, міг подумати
цей симпатичний улюбленець долі.




*
Хоч ти хазяїном зовешся
З’їдають все ж тебе турботи.
І у авто своїм розкішнім
Ти мусиш їздить до роботи.

То ж по дахах з сусідськой кішкой
Не маєш часу погуляти,
Бо є обов’язок щоденний -
На хліб насущний заробляти.

Тебе не гладить по голівці
Сусідська дівчина премила.
І не годує Кіті-Кетом,
Що б краще шерсть твоя блестіла.

Та й на коліна ти не ляжеш
До молодиці будь-якої,
Бо це все може обернутись
Для вас великою бідою.

Тому, шановний чоловіче,
Тобі я ось таке скажу:
-Я сам в житті собі хазяїн
Там де захочу - там лежу.

30 вересня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.
30

ДМВ73

ДМВ73

Крокодилячі сльози.

Крокодил і мила їжачиха
Щиро і взаємно закохались.
Може все на цьому б і скінчилась,
Та подія, прикра дуже, сталась.
 
Дуже вже історія буденна.
Тільки це не все, як може здатись.
Дуже вже хотілось крокодилу
З любой їжачихой цілуватись.
 
Запросив її до себе в гості
Й зразу став, галантно так, вітати.
І палким французьким поцілунком
Спробував її поцілувати.
 
Їжачиха та сором’язливо
Враз собі звернулася в клубочок
І в язик коханого невдахи
Тисяча уп'ялося голОчок.
 
Від такого прояву кохання
Сльози на очах повиступали
І любові пристрасного жару
Зразу, як неначе, й не бувало.
 
З той пори у світі крокодили
Тільки-но коханих пригадають.
Враз собі зажурено принишкнуть,
Й сльози неодмінно проливають.

27 вересня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.
22

ДМВ73

ДМВ73

Філософія осені.

*
Ось вже мокра осінь наступила
Зникли, поховалися десь б*ді
А грязюка знов поналипала
На штанях і спереді і ззаді.

Знов Сірко трясеться біля хати
І хвостом мокрющим мотиляє.
Скавучить тихенько під дверима,
Та чи пустять в хату, ще не знає.

Алкашня пляшОк поназбирала.
Потім їх на гроші обміняють.
Під дощем із пластиковой чарки
Самогон тихенько розпивають.

Вже пупки дівчатка поховали,
Штаненята довгі одягають
З парасолькой, мов парашутисти
По проспекту мовчки сновигають.

Мчаться по шосе автомобілі
Елегантно хлюпають в калюжах.
Перехожі так їх матюкають,
Аж перевертається у душах.

Тільки я сиджу на підвіконні
Спересердя колупаю в носі
Щось мене вже дуже засмутила
Ця проклята рання мокра осінь.

25 вересня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.
21

Анатель

Анатель

вірші

Ті розхристані вікна, що втретє мене не впізнали,
Прокричали протяжно надтріснутим голосом шибок –
Ви мене не чекали... мене не чекали... чекали...
І розкраяний місяць вже втратив три четверті скибок.
І в очах ваших подив, розбавлений місячним світлом.
Три четверті шляхів, так і бути, приводять до Риму.
І застуджені ночі сміялись і мчали на мітлах,
І розкаяні вікна стрічали своїх пілігримів...
8

ДМВ73

ДМВ73

Хуліганисті пельмені.

Оригінал фото з підписом знаходиться тут
http://photo.i.ua/user/567984/24236/1584521/?p=5#comments

                                                                                          


*
"Рученьки терпнуть, злипаються віченьки..."-
Так нам поет написав.
Вигляд пельменів в руках Хуліганочки
Вірш цей мені нагадав.

Перепочити ніяк не судилося
Нині їй все ж не до сну
Бо там матуся старенька надіється
Тільки на неї одну.

Два холодильники треба заповнити
Боже, як довго терпіть!
Дай мені, боже, снаги і старанності
Все це сьогодні зліпить.

Бо як зліплю, то відразу полегшає,
Спуститься вниз благодать.
Треба лиш буде тихенько й розмірено
Все це добро поїдать.

24 вересня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

26

Анатель

Анатель

вірші

Я сяду під зірку сусідню – аби недалечко,

Дивитимусь нишком як ти наливаєш у чашку

Холодне і біле, мов сніг, молоко із глечика,

А потім відкинеш на лавку сорочку клітчасту.

І я простягну тобі вечір із флоксами, наче

Для потиску руку. А ти засмієшся в жменю.

Розтулиш долоню – а сміх утече й заплаче

Густим зорепадом і згубиться між ячменю…
7

ДМВ73

ДМВ73

Осінь.

*
Над землей негода
Крила розпластала.
Літо пролетіло,
Осінь знов настала.

Сірими туманами
Нудно застращала.
До весни з блакитним
Небом розпрощала.

Та не тільки лихо
Є в такій погоді,
Бачиться чарІвне
Навіть в злій негоді.

Довгими дощами
Нас не розчарує,
Бо дрімотний спокій
Для душі дарує.

Михайло ДІД.
Алчевськ.
18
Сторінки:
1
…
173
174
175
176
177
178
…
191
попередня
наступна
Радіо онлайн Слухай улюблені радіостанції в одному місці
 
I.UA, 2006—2024.
Ok Для зручності користування сайтом використовуються Cookies. Детальніше у політиці конфіденційності
This website uses cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more